Постанова

від 24.05.2024 по справі 904/5738/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5738/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження заяви Приватного підприємства Фірми "Оріон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/5738/23

за позовом Приватного підприємства Фірми "Оріон", с. Лобойківка, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення пені в сумі 46 905,78 грн та 3 % річних у сумі 2 814,35 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі №904/5738/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на користь Приватного підприємства Фірми "Оріон" 3% річних у розмірі 2 274,34 грн., пеню у розмірі 45 829,02 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 622,39 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6 546,20 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 076,76 грн та 3 % річних у розмірі 64,60 грн відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 у справі № 904/5738/23 заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Фірми "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" витрати на правову допомогу в розмірі 208,05 грн; у решті вимог заявника відмовлено.

Не погодившись із зазначеними рішеннями суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5738/23 в частині задоволення позовних вимог скасувати. В частині позовних вимог про стягнення пені за період з 26.03.2023 по 14.05.2023 в розмірі 33 768,16 грн, 3 % річних в розмірі 2 026,09 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 6 546,20 грн. провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В частині позовних вимог про стягнення пені за період з 15.05.2023 по 11.06.2023 в розмірі 12 060,88 грн. та 3 % річних в розмірі 248,25 грн. позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5738/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишити без змін. На підставі ч. 14 ст. 129 ГПК України перерозподілити судові витрати, стягнуті з Приватного підприємства фірма ОРІОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю О.С.П.АГРО додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 по справі № 904/5738/23, та стягнути з Приватного підприємства фірма ОРІОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю О.С.П.АГРО судові витрати з правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 8 854,95 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.04.2024, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5738/23 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 у справі № 904/5738/23. Визначено розглядати апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

05.03.2024 від Приватного підприємства Фірми "Оріон" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на користь Приватного підприємства Фірми "Оріон" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6700,00 грн.

Позивач, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу за складення відзиву на апеляційну скаргу, надав наступні копії документів (т. 1, а.с. 156-157):

-ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1268186 від 04.03.2024, яким підтверджені повноваження адвоката Васильцової О.М. представляти інтереси Приватного підприємства Фірми "Оріон" у Центральному апеляційному господарському суді на підставі договору про надання правової допомоги №01 від 03.01.2023;

-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3968 від 19.11.2021;

-Додаткова угода до договору про надання правничої допомоги №01 від 03.01.2023, відповідно до якої адвокат Васильцова О.М та Приватне підприємство фірма "Оріон" (клієнт) дійшли до згоди внести зміни до договору про надання правової допомоги №01 від 03.01.2023 та викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції: « 3.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2024 року»;

-Акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.03.2024 до договору про надання правової допомоги №01 від 03.01.2023, зі змісту якого вбачається, що клієнт оплачує адвокату кошти на загальну суму 6700,00 грн. в межах договору №01 від 03.01.2023, за представництво інтересів в Центральному апеляційному господарському суді по справі №904/5738/23. Цей Акт являється підтвердженням факту надання адвокатом клієнту послуг правової допомоги відповідно до умов договору та є підставою для оплати по договору про надання правової допомоги;

-платіжна інструкція №86 від 04.03.2024 на суму 6700,00 грн. з призначенням платежу: оплата згідно акту від 04.03.2024 до договору про надання правової допомоги №1 від 03.01.2023 за березень 2024, без ПДВ.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 у справі № 904/5738/23 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у справі № 904/5738/23 змінено, виклавши абзац 2, 3, 4 в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" (місцезнаходження: 50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, буд. 19, оф. 102; ідентифікаційний код: 42922782) на користь Приватного підприємства фірми "Оріон" (ідентифікаційний код: 24434654; місцезнаходження: вул. Совхозна, 1А, с. Лобойківка, Дніпропетровська область, 51830) 3% річних у сумі 1 195,64 грн., пеню в сумі 19 927,37 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 140,16 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2 846,16 грн., про що видати наказ. В іншій частині позову відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 у справі № 904/5738/23 змінено, зазначивши, що стягненню з Приватного підприємства Фірми "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 213,04 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства фірми "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1 852,60 грн.

25.04.2024 від Приватного підприємства фірми "Оріон" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі № 904/5738/23, якою просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на користь Приватного підприємства Фірми "Оріон" витрати на правову допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 6700,00 грн. Розглянути заяву про винесення додаткового рішення без участі позивача та його представника.

26.04.2024 від представника ТОВ "О.С.П.АГРО" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву Приватного підприємства фірми "Оріон" про винесення додаткового рішення, якими просить повернути заяву адвоката Васильцової Ольги Миколаївни про винесення додаткового рішення, як таку, що підписана особою, повноваження якої на момент подання заяви не підтверджені.

На думку представника ТОВ "О.С.П.АГРО", дана заява не підлягає розгляду, оскільки, як видно з Додаткової угоди № 1 строк дії Договору №01 від 03.01.2023 був продовжений до 31.03.2024, і до своєї заяви про винесення додаткового рішення адвокат Васильцова О.М. не надала жодного доказу, що підтверджувало, що її повноваження як представника позивача були продовжені після 31.03.2024 і станом на момент подання даної заяви про винесення додаткового рішення, а саме на 25.04.2024 року, адвокат Васильцова О.М. мала повноваження подавати дану заяву від імені позивача. Отже, адвокатом Васильцовою О.М. до її заяви від 25.04.2024 не додані належні докази, що підтверджують у неї наявність повноважень діяти по даній справі від імені позивача і відповідно подавати дану заяву після 31.03.2024 року. Також представник відповідача зазначає про те, що відповідно до Акту від 04.03.2024 вартість послуг адвоката Васильцовою О.М. полягала у представництві інтересів позивача в Центральному апеляційному господарському суді по справі № 904/5738/23, у той час, як справа № 904/5738/23 розглядалася апеляційним судом в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи і адвокат Васильцова О.М. не брала участі у представництві інтересів позивача при розгляді даної справи. Єдиним процесуальним документом, який був підготовлений і поданий адвокатом Васильцовою О.М. по даній справі під час її розгляду в апеляційному суді був відзив на апеляційну скаргу, який не містив жодних нових доводів, а фактично повторював доводи позову та рішення суду першої інстанції, а отже, співмірна вартість послуг по підготовці даного відзиву не може бути вищою за 1 000 грн., а вартість 6 700 грн. є явно завищеною і не співмірною з розміром тих послуг, які фактично були надані адвокатом позивачу. З урахуванням того, що апеляційним судом було відхиллено 42,48 % вимог апеляційної скарги відповідача, то максимальна сума витрат на правничу допомогу, яка була надана позивачу з урахуванням принципів співмірності і необхідності дій позивача не може становити більше 424,80 грн.

26.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просить ухвалити додаткову постанову та стягнути з Приватного підприємства фірми "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по справі № 904/5738/23 в сумі 5 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат представник відповідача долучає до заяви:

-ордер серії АЕ № 1254975 від 16.01.2024, яким підтверджені повноваження адвоката Рисіна О.О. представляти інтереси ТОВ «О.С.П.АГРО» у Центральному апеляційному господарському суді на підставі договору про надання правової допомоги №246/49/23 від 14.11.2023;

-додаткову угоду № 1 від 16.01.2024 до договору №246/49/23 від 14.11.2023 про надання правничої допомоги, якою було доповнено п.п. 1.1.2 наступним змістом: « 1.1.2. по підготовці та поданню від імені Клієнта до Центрального апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 по справі № 904/5738/23 та представництво інтересів Клієнта в Центральному апеляційному господарському суді до прийняття постанови по даній справі»; пункт 3.2.1. доповнено пунктом 3.2.1.2. наступного змісту: « 3.2.1.2. За надання послуг, зазначених в п.п. 1.1.2. цього Договору в розмірі 5000,00 грн. до 26.01.2024 в незалежності від кількості годин надання правничої допомоги та без врахування коефіцієнтів та знижок, передбачених Угодою про розмір гонорару Бюро від 14.11.2023»;

-акт прийому передачі послуг з правничої допомоги від 23.04.2024, зі змісту якого вбачається, що Адвокатське Бюро «Олександра Рисіна» надало, зазначені в п.1.1.2 Договору послуги з правничої допомоги по підготовці та поданню від імені Клієнта до Центрального апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 по справі №904/5738/23 та представництво інтересів Клієнта в Центральному апеляційному господарському суді до прийняття постанови по даній справі; загальна фактична кількість годин надання правничої допомоги становила 4 години, в тому числі: по підготовці та поданню апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 по справі №904/5738/23 4 години; відповідно до Угоди про розмір гонорару Бюро від 14.11.2023 з урахуванням п. 3.2.1.2. Договору загальна вартість наданих Бюро послуг становить 5 000 (п`ять тисяч) гривень в незалежності від кількості годин надання правничої допомоги та без врахування коефіцієнтів та знижок, передбачених Угодою про розмір гонорару Бюро від 14.11.2023, які Клієнт повністю оплатив до моменту підписання даного акту; претензій по якості та кількості отриманої правової допомоги Клієнт до Бюро не має; сторони підтверджують, що даний акт є одночасно детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних Бюро в розумінні ч. 3 ст. 126 ГПК України;

-рахунок № 937 від 16.01.2024;

-платіжну інструкцію №4707 від 24.01.2024 з призначенням платежу: попередня оплата за надання послуг з правничої допомоги по рах.№937 від 16.01.2024, згідно дог.№246/49/23 від 14.11.2023, без ПДВ.

За приписами ч.1-3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки, в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у даній справі не вирішувалося питання щодо розподілу судових витрат, понесених Приватним підприємством фірма "Оріон" та ТОВ "О.С.П.АГРО" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів, ухвалами ЦАГС від 02.05.2024 визначила призначити розгляд вказаних заяв у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши наведені в заявах сторін доводи, перевіривши докази, долучені до таких заяв, колегія суддів вирішує розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач та відповідач понесли під час апеляційного перегляду справи, з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Системний та змістовний аналіз вищезазначених приписів процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що для правильного вирішення заяви, яка є предметом розгляду, необхідно: (1)встановити чи наявні процесуальні підстави для розгляду заяви, що надійшла до суду, тобто, з`ясувати чи дотримано заявником вимоги процесуального закону, які регламентують порядок подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, (2)встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає заявник, (3)визначити чи пов`язані ці послуги зі справою, яка розглядалась, (4)встановити чи охоплюються надані послуги договором, який укладений між заявником та його представником (-ами) (адвокатом (-ами), та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (5)перевірити чи відповідає розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності, які передбачені ч. 4 ст. 126 ГПК України, (6)з`ясувати чи наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат на професійну допомогу, (7)на підставі чого встановити, який розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню.

Оскільки з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Процесуальним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу разом із доказами понесених витрат була зроблена у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до ЦАГС 05.03.2024, тобто, до закінчення судових дебатів у справі, а отже, подана у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Стосовно викладених обставин у запереченнях представника відповідача про відсутність доказів, що підтверджують повноваження адвоката Васильцової О.М. діяти від імені позивача у справі після 31.03.2024, відтак, заяву про винесення додаткового рішення, подану адвокатом Васильцовою О.М. 25.04.2024 необхідно повернути без розгляду, апеляційний господарський суд зазначає про таке. Дійсно, матеріалами справи підтверджується повноваження адвоката Васильцової О.М. представляти інтереси позивача до 31.03.2024 відповідно до Додаткової угоди від 03.01.2024 (т. 1, а.с. 157). Проте, колегія суддів зауважує, що заява позивача про відшкодування вартості витрат на правову допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, була зроблена представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу разом із наданням доказів понесення таких витрат ще 05.03.2024, тобто, представником позивача, повноваження якого на той момент є підтвердженими. За таких обставин, суд апеляційної інстанції висновує про наявність підстав для розгляду саме заяви від 05.03.2024, що міститься у відзиві на апеляційну скаргу.

Щодо заперечень представника відповідача в частині того, що послуги адвоката Васильцової О.М. полягали у представництві інтересів позивача в ЦАГС, у той час як справа №904/5738/23 розглядалася в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи і адвокат не брала участі у представництві інтересів позивача при розгляді справи, оцінюються судовою колегією критично, виходячи з наступного.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду оцінює дефініцію «представництво» як більше широке поняття у порівнянні з вчиненням окремої конкретно визначеної дії, тому, складення відзиву на апеляційну скаргу адвокатом Васильцовою О.М. є представництвом інтересів позивача у Центральному апеляційному господарському суді.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №922/3850/23.

Апеляційний господарський суд зауважує, що заяви позивача та відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягають задоволенню лише в частині наданих адвокатами послуг за розгляд судом апеляційної інстанції саме основного рішення, адже витрати на правову допомогу за розгляд додаткового рішення суду є такими, що суперечать процесуальному законодавству та не підлягають відшкодуванню.

З цього питання колегія суддів звертається до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21.02.2024 у справі №910/9714/22: "…норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто, є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (такий висновок викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21)".

"…Отже, Суд у спірному питанні зазначає, що оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим".

З урахуванням наведеного, колегія суддів, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, понесених за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, в контексті співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики) та обсягом виконаних адвокатом робіт (складення відзиву на апеляційну скаргу), з огляду на зазначені положення ГПК України, визначені практикою ЄСПЛ критерії, принципи реальності та розумності судових витрат, враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності та завищеності розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу, той факт, що адвокат Васильцова О.М. була обізнана щодо спірних правовідносин сторін, адже здійснювала представництво інтересів позивача в суді першої інстанції, принцип пропорційності, диспозитивності та змагальності, колегія суддів вважає обґрунтованою суму витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Розглядаючи заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення від 26.04.2024, судова колегія враховує те, що вона була подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції, а відповідна заява була зроблена в апеляційній скарзі, тобто, до закінчення судових дебатів у справі, відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України

Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, понесених за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в контексті співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (підготовка та подання апеляційної скарги, вимоги якої стосуються як основного, так і додаткового рішення), з огляду на зазначені вище критерії та принципи, наведений висновок щодо безпідставності відшкодування витрат на правову допомогу за перегляд додаткового рішення, той факт, що адвокат Рисін О.О. був обізнаний щодо спірних правовідносин сторін, адже здійснював представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованою суму витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "О.С.П.АГРО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 у справі № 904/5738/23, заява Приватного підприємства фірма "Оріон" про ухвалення додаткового рішення, яка викладена у відзиві на апеляційну скаргу від 05.03.2024, у зв`язку з розглядом справи №904/5738/23 у Центральному апеляційному господарському суді, підлягає частковому задоволенню пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1699,20 грн., що становить 42,48% задоволених вимог від 4000,00 грн. (визнаної судом обґрунтованої суми понесених витрат позивача на правничу допомогу), в іншій частині заяви слід відмовити.

У свою чергу, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення від 26.04.2024 у зв`язку з розглядом справи №904/5738/23 у Центральному апеляційному господарському суді, також підлягає частковому задоволенню пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2300,80 грн., що становить 57,52% задоволених вимог від 4000,00 грн. (визнаної судом обґрунтованої суми понесених витрат відповідача на правничу допомогу), в іншій частині заяви слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе провести в порядку ч. 11 ст. 129 ГПК України зустрічне зарахування сум витрат на професійну правничу допомогу, відповідно стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Керуючись статтями 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства фірми "Оріон", викладену у відзиві на апеляційну скаргу, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 904/5738/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на користь Приватного підприємства фірми "Оріон" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 904/5738/23 в сумі 1699,20 грн.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 904/5738/23 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 904/5738/23 в сумі 2300,80 грн.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України стягнути з Приватного підприємства фірми "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 904/5738/23 в сумі 601,60 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків, передбачених ст.288 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв