Постанова

від 16.05.2024 по справі 492/1414/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3917/24

Справа № 492/1414/23

Головуючий у першій інстанції Гусєва Н.Д.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 492/1414/23

Номер провадження: 22-ц/813/3917/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участі секретаря судового засідання Мокана В.В.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дегер»,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД»

- апелянт (особа, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судовим рішенням вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки) Компанія Медісон Пасіфік Траст Лімітед,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дегер», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД», про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою адвоката Клепикова Максима Сергійовича, діючого від імені Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед, на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Гусєвої Н.Д. 28 листопада 2023 року, про забезпечення позову,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Дегер» на його користь заборгованість у розмірі - 8000000 грн., яка складається з: - 6000000 грн. сума основної заборгованості; - 2000000 штраф за неналежне виконання умов договору (Т. 1, а. с. 2 - 3).

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач порушив умови договору позики з повернення запозичених коштів. У забезпечення виконання зобов`язань за договором позики з третіми особами були укладені договори поруки.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонитидержавним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числіпосадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам,здійснювати державну реєстраціюбудь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносноТОВ «ДЕГЕР» (код ЄДРПОУ 37811431),ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (код ЄДРПОУ 19349403), ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ 20005502).

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - ТОВ «ДЕГЕР» 16 жовтня 2019 року було укладено договір позики, відповідно якого позивач передав, а відповідач отримав у борг грошову суму в розмірі -6 000 000,00 грн., строком -до 16 жовтня 2023 року, зі сплатою штрафу за несвоєчасне або неповне повернення суми позики у розмірі - 2 000 000,00 грн..

Також, 16 жовтня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 , ТОВ «ДЕГЕР» та ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» були укладені договори поруки, тому ТОВ «ДЕГЕР», ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» є солідарними боржниками.

В порушення умов договору позики у встановлений договором позики строк, грошові кошти повернуті не були. Позивачем була направлена досудова вимога від 20 жовтня 2023 року, відповідно якої боржникам було надано строк 10 календарних днів погасити виниклу заборгованість та повідомлено, що у випадку несвоєчасного виконання вимоги, позивач буде вимушений звернутися до суду за стягненням як основної суми боргу в розмірі - 6 000 000, 00 грн. та штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі - 2 000 000,00 грн..

ТОВ «ДЕГЕР» надало відповідь про те, що наразі повернення грошових коштів є неможливим, іншими боржниками у солідарному порядку взагалі проігноровано досудову вимогу. Тому упозивача є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (Т. 1, а. с. 25 27).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року задоволено вищевказану заяву позивача про забезпечення позову. Забороненодержавним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числіпосадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам,здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких зміндо відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносноТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»(місцезнаходження: вул. Чорноморського козацтва, буд. № 23, м.Одеса, код ЄДРПОУ: 37811431),Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»(місцезнаходження: вул. Головатого отамана, буд. № 67/69, м. Одеса, код ЄДРПОУ: 19349403), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ»(місцезнаходження: вул.Головатого отамана, буд. № 67/69, м. Одеса, код ЄДРПОУ: 20005502)до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача, давши оцінку всім дослідженим доказам, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню (Т. 1, а. с. 94 97).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Клепиков М.С., діючий від імені Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед, в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що Компанія Медісон Пасіфік Траст Лімітед є заставником та заставодержателем ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД».

Судом першої інстанції було застосовано заходи забезпечення позову відносно третіх осіб, які не мають статусу відповідачів, оскільки вимог до них позовна заява не містить. Судом не мотивовано необхідність застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, а не накладення арешту на кошти або майно (Т. 1, а. с. 148 152).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Клепикова Максима Сергійовича, діючого від імені Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед, на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року (Т. 2, а. с. 43 43 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.01.2024 року закінчено підготовку справи до судового розгляду, справа призначена до розгляду (Т. 2, а. с. 60).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.03.2024 року заяву ТОВ «Дегер» про відвід колегії суддів Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М. визнано необґрунтованою. Справу передано до канцелярії суду для визначення судді з розгляду заяви про відвід (Т. 2, а. с. 107 110).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.03.2024 року (суддя Стахова Н.В.) заяву ТОВ «Дегер» про відвід суддів Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М. залишено без задоволення (Т. 2, а. с. 112 113).

14.05.2024 року від адвоката Клепикова М.С., діючого від імені Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із відрядженням.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що останнє не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Апелянт є юридичною особою, разом з тим не надано доказів відсутності можливості направити у судове засідання іншого представника.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги , дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Клепикова М.С., діючого від імені Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед, підлягає частковому задоволенню.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2ст. 149 Цивільного процесуального кодексу Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно матеріалів справи, 16.10.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Дегер» укладено Договір позики від 16.10.2019 року, за умовами якого позивач передав ТОВ «Дегер» у борг грошові кошти у розмірі - 6 000 000,00 грн., строком - до 16.10.2023 року, зі сплатою штрафу за несвоєчасне або неповне повернення суми позики у розмірі - 2 000 000,00 грн..

16 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 , ТОВ «ДЕГЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН», Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» були укладені договори поруки.

Позивач зазначає, що у порушення умов договору позики відповідачем, у встановлений договором позики строк, грошові кошти повернуті не були. Позивачем була направлена досудова вимога від 20 жовтня 2023 року, відповідно якої боржникам було надано строк 10 календарних днів погасити виниклу заборгованість та повідомлено, що у випадку несвоєчасного виконання вимоги, позивач буде вимушений звернутися до суду за стягненням як основної суми боргу у розмірі - 6 000 000, 00 грн., так і штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі - 2 000 000,00 грн..

Звертаючись до суду з вищевказаною заявою про забезпечення позову, позивач посилався на те, що ТОВ «ДЕГЕР» була надана відповідь, відповідно якої наразі повернення грошових коштів є неможливим, іншими боржниками у солідарному порядку взагалі проігноровано досудову вимогу. Тому упозивача є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вищевказаним позовом, просить суд стягнути з ТОВ «Дегер» на його користь заборгованість у розмірі - 8000000 грн., яка складається з: - 6000000 грн. сума основної заборгованості; - 2000000 грн. штраф за неналежне виконання умов договору.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 не заявлено жодних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД», які визначені позивачем третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а не відповідачами у справі.

Тому, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом було порушено права, безпідставно обмежено права та охоронювані законом інтереси апелянта, який відповідно до доданих до апеляційної скарги корпоративних договорів (Т. 1, а. с. 155 180, 181 207) є заставодержателем корпоративних прав третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД».

Тому вимога про заборону державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам, здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» не є належним, допустимим та ефективним заходом забезпечення позову, що стосується предмету спору в даній справі.

Також колегія суддів приймає до уваги, що предметом позову є стягнення коштів (заборгованості за договором позики). Вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними з предметом позову.

Щодо вимог про застосування заходів забезпечення позову відносно ТОВ «Дегер», колегія суддів не висловлює свої висновки, оскільки апелянт не є повноважною особою із захисту прав вказаного товариства. Безпосередньо ТОВ «Дегер» ухвалу суду першої інстанції не оскаржило.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову в частині щодо стосується ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» постановлена при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи,зпорушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищевказаного доводи апеляційної скарги адвоката Клепикова Максима Сергійовича, діючого від імені Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед, є частково доведеними, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову за вищевказаного обґрунтування.

Порядок та строк касаційного оскарження

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, після її перегляду в апеляційному порядку, може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Клепикова Максима Сергійовича, діючого від імені Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед, задовольнити частково.

Ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року про забезпечення позову скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонитидержавним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числіпосадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам,здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносноТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»(місцезнаходження: вул. Чорноморського козацтва, буд. № 23, м. Одеса, код ЄДРПОУ: 37811431)до набрання законної сили рішенням суду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 24 травня 2024 року.

Головуючий: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе