Постанова

від 15.05.2024 по справі 669/343/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 669/343/22

Провадження № 22-ц/4820/739/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Дияк Я.А.

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року (суддя Давидюк О.І.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, суд

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 з позовом про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що йому на праві власності належать земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться на території с. Лепесівка Ямпільської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області.

В свою чергу, відповідачу ОСОБА_4 на праві власності належать земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043.

Земельні ділянки позивача та відповідача є суміжними і між ними встановлено паркан.

Зазначав, що 23 грудня 2021 року за результатами проведеної інженером-землевпорядником ТОВ «Кайлас-К» ОСОБА_5 кадастрової зйомки земельних ділянок, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, та дослідження координат меж земельних ділянок, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021, 6820355602:02:003:0022, 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, отриманих з інтернет-сервісу https://map.land.gov.ua/ через кабінет землевпорядника https://e.land.gov.ua/, було встановлено, що розміщений між земельними ділянками паркан зміщений в сторону земельних ділянок, які на праві власності належать ОСОБА_1 .

Таким чином, як вважає позивач, фактичне володіння ОСОБА_4 земельними ділянками, кадастрові номери 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043 по усій межі між земельними ділянками, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022 й земельними ділянками, кадастрові номери 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, відповідно до правовстановлюючих документів та координат поворотних точок меж вказаних земельних ділянок накладається на його, позивача, земельні ділянки, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022.

А тому, з метою захисту порушеного права власності на земельні ділянки ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні ними. Та, з урахуванням заяви про зміну предмета позову остаточно просив зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться на території с. Лепесівка Білогірського району Хмельницької області та належать позивачу на праві власності, шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельними ділянками, кадастрові номери 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, в тому числі меж між ними, відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться в с. Лепесівка Шепетівського району Хмельницької області та належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , в тому числі відновлення меж між ними відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині зобов`язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0,2120 га з кадастровим номером 6820355602:02:003:0022, які знаходяться в с. Лепесівка Шепетівського району Хмельницької області та належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , в тому числі відновлення меж між ними відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж, відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судовим експертом на момент розгляду даної справи підтверджено факт порушення його прав та інтересів у зв`язку із фактичним користуванням ОСОБА_4 частинами земельних ділянок, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться на території села Лепесівка Шепетівського району Хмельницької області та належать на праві власності ОСОБА_6 , зі сторони земельних ділянок, кадастрові номери 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, які належать на праві власності ОСОБА_4 .

Таким чином, в результаті самовільного зайняття відповідачем належних позивачу земельних ділянок, суд був наділений повноваженнями щодо задоволення відповідної позовної заяви в повному обсязі.

Вважає, що правовідносини, які існували до порушення прав позивача, жодним чином не виключає право ОСОБА_1 на захист порушеного права, яке існує на момент розгляду даної справи.

ОСОБА_4 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає,що судпершої інстанціїпри ухваленніоскаржуваного рішенняпомилково пославсяна тойфакт,що ОСОБА_7 доведено факт порушення користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6820355602:02:003:0021, 6820355602;02:003:0022 по усій межі із земельною ділянкою з кадастровим номером 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 .

Вказує, що за клопотанням сторони позивача була проведена судова земельно-технічна експертиза, результат якої був взятий судом першої інстанції за основу і став єдиним доказом, на підставі якого ухвалено рішення щодо задоволення частини позовних вимог. З матеріалів справи та із судової земельно-технічної експертизи вбачається, що позивачем було порушено порядок збирання та подання доказів на підставі яких була проведена судова земельно-технічна експертиза. Представником позивача ОСОБА_2 на адресу експертної установи було надіслано додаткові матеріали (обмінні файли на земельні ділянки), як не приєднувались до матеріалів цивільної справи, і копії яких не надсилались на адресу відповідача. Судом питання про приєднання таких доказів до матеріалів справи не вирішувалось, не було проведено судового засідання з викликом сторін, не ознайомлено сторону відповідача з поданим доказом та не з`ясовано думки учасників процесу щодо приєднання доказу, чим порушено вимоги статей 83, 107 ЦПК України. Тому, експертний висновок у даній справі, на думку скаржника, являється неналежним та недопустимим доказом у справі.

Також, скаржник вважає незаконним ухвали суду першої інстанції від 20.09.2023 та від 12.12.2023 щодо відмови у задоволенні клопотань про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи при наявності в матеріалах справи двох висновків експертів по одних і тих земельних ділянках, що суперечать один одному.

За позицією відповідача, суд односторонньо розглянув справу, оскільки жодний письмовий доказ, який був наданий стороною відповідача на спростування обставин зазначених у позові, не був взятий до уваги при винесенні рішення, та суд ухвалив рішення на підставі недопустимих доказів наданих позивачем.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали подану позивачем апеляційну скаргу, апеляційну скаргу ОСОБА_4 просили залишити без задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просила апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день, місце і час слухання справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт порушення користування земельними ділянками, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021, 6820355602:02:003:0022 по усій межі із земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 .

Проте, з таким висновком суду першої не погоджується апеляційний суд.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, яка розташована в с. Лепесівка Шепетівського району Хмельницької області.

Крім того, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, яка розташована в с. Лепесівка Шепетівського району Хмельницької області.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Також, відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2032 га, кадастровий № 6820355600:02:003:0043, яка розташована по АДРЕСА_1 .

До того ж, встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 є суміжними користувачами належних їм вищезазначених земельних ділянок.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Згідно зі ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом вказаних норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,5,6ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2ст.78 ЦПК України,обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 80 ЦПК України,достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням зазначених норм, апеляційний суд вважає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження позовних вимог щодо чинення перешкоди у здійсненні ним права фактичного користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які належать позивачу, шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

Колегією суддів не може прийматись до уваги повідомлення ТОВ «Кайлас-К» від 23.12.2021 №144, надане позивачем, відповідно до якого, фактичне володіння відповідачем ОСОБА_4 земельними ділянками, кадастрові номери 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, по усій межі між земельними ділянками, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, й земельними ділянками, кадастрові номери 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, накладається на земельні ділянки, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, які належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 , відповідно правовстановлюючих документів та координат поворотних точок меж земельних ділянок, оскільки у спірних правовідносинах питання щодо визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих та документації із землеустрою на ці земельні ділянки потребують спеціальних знань і мають бути підтверджені висновком судової земельно-технічної експертизи, а тому такий документ не є допустимим доказом у справі, в розумінні ч. 2 ст. 78 ЦПК України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в рамках цивільної справи №669/43/17 було проведено Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судову земельно-технічну експертизу №5589-5591/17-26 від 18.01.2019, яка, згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України, є належним письмовим доказом у даній справі, відповідно до якої встановлено, що станом на 07.12.2018 фактичні межі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, розташованої в с. Лепесівка Білогірського району Хмельницької області, не відповідають межі визначеній у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №995757, зареєстрованого 24.01.2008 за №010874800006 за кадастровим номером 6820355602:02:003:0021, виданого на ім`я ОСОБА_1 ;

Також зазначеною експертизою визначено, що згідно правовстановлюючих документів порушення меж або накладення земельних ділянок належних ОСОБА_1 , 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, та земельних ділянок належних ОСОБА_4 , площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, які розташовані по АДРЕСА_1 , відсутнє.

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю фактичного користування позивачем земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, правовстановлюючим документам, відсутністю належних та допустимих доказів щодо чинення позивачу перешкод і у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер6820355602:02:003:0022, передчасним є висновок суду першої інстанції щодо чинення відповідачем позивачу перешкод у фактичному користуванні належними йому земельними ділянками та їх зайняття (за змістом позовних вимог). А тому, з цих підстав, не може братись до уваги і висновок за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №81/10.7/2023 від 03.08.2023, про те, що фактичне землекористування відповідачем ОСОБА_4 земельними ділянками, кадастрові номери 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, накладається на земельні ділянки, кадастрові номери 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, які належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 , відповідно правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, орієнтовна площа накладення становить 0,0198 га, в підтвердження позовних вимог.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та вирішенні питання про розподіл судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1488грн 60коп.судового збору,сплаченого останнімпри подачіапеляційної скарги.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвал суду першої інстанції від 20.09.2023 та від 12.12.2023, оскільки судом відмовлено у задоволенні клопотань про призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться в с. Лепесівка Шепетівського району Хмельницької області та належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , в тому числі відновлення меж між ними відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж, суд першої інстанції виходив з того, що є чинним судове рішення у справі №669/43/17 щодо усунення перешкод ОСОБА_4 в користуванні належною йому земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, ОСОБА_1 , яке підлягає обов`язковому виконанню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2019 року в справі № 669/43/17, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року та постановою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року, позов ОСОБА_4 задоволено, усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, що розташована по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки).

Рішенням суду від 24.12.2019 у справі №669/43/17 встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 , кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, накладається на земельну ділянку ОСОБА_4 , кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, площа накладення становить 0,0010 га.

Висновок у даній справі за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №81/10.7/2023 від 03.08.2023 не спростовує обставин встановлених рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2019 року у справі № 669/43/17.

З постанови старшого державного виконавця Білогірського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження від 26 серпня 2020 року ВП № 62889028, інформації про виконавче провадження від 27 червня 2022 року, повідомлення начальника Білогірського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області від 02 вересня 2022 року № 20.1-30/4561 та акту комісії Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області від 10 листопада 2023 року вбачається, що рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2019 року в справі № 669/43/17 ОСОБА_1 не виконане, перешкоди для ОСОБА_4 в користуванні належною йому земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, ОСОБА_1 не усунуті, самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки) не знесені.

При цьому, матеріалами даної справи встановлено, що належна позивачу земельна ділянка, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, не межує з земельною ділянкою відповідача, площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду в оскаржуваній частині і впливали на їх законність.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року в частині задоволення позовних вимог та питанні судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться в с. Лепесівка Шепетівського району Хмельницької області та належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , в тому числі відновлення меж між ними відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4

1488 грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай