Ухвала

від 23.05.2024 по справі 907/947/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/947/22

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючої), Васьковського О.В., Вронської Г.О., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду cправи № 907/947/22

за касаційною скаргою Національного банку України

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023

та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023

та за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"

на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024

у справі № 907/947/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"

до Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Національний банк України

2. Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Історія справи:

1. Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат" (треті особи - Національний банк України та Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності.

2. Позовна заява мотивована тим, що закрита трансформаторна підстанція НОМЕР_1 загальною площею 37,3 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1, належить позивачу як майно, що увійшло до статутного фонду товариства під час корпоратизації ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є позивач). Під час здійснення товариством заходів, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на будівлю ЗТП НОМЕР_1, було встановлено, що належна позивачу будівля ЗТП НОМЕР_1 була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під найменуванням «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» у складі об`єкта нерухомого майна «комплекс», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності Приватного акціонерного товариства «Берегівський м`ясокомбінат». Позивач вважає, що відповідачем без наявних правових підстав було змінено назву об`єкта нерухомості «будівля ЗТП-НОМЕР_1» на назву «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» та зареєстровано за ним на праві власності, що є неправомірним та порушує право власності позивача.

3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, позовні вимоги задоволено повністю. Витребувано на користь позивача з незаконного володіння відповідача будівлю «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, літера «Ж», що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна: «комплекс», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 54071821102). Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 2103792 від 30.04.2013 в частині державної реєстрації права власності відповідача на будівлю «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, літера «Ж», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 54071821102). Припинено право власності відповідача на будівлю «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, літера «Ж», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 54071821102), номер запису про право власності: 858053.

4. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 907/947/22.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції та додаткової постанови суду апеляційної інстанції.

5. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що позивачем доведено, що спірне майно (будівля ЗТП НОМЕР_1) вибуло з його володіння без наявності законних на те підстав, незаконно було зареєстроване як об`єкт права власності відповідача.

6. Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.05.2021 у справі № 914/1898/18, від 14.06.2022 у справі №910/9381/20, відповідно до яких «…Внаслідок корпоратизації товариства все майно, включене до статутного фонду останнього, стає власністю новостворюваного товариства, яке утворюється внаслідок корпоратизації…», суди виснували, що з моменту державної реєстрації ДАЕК «Закарпаттяобленерго», яка мала місце 31.08.1995, всі активи та пасиви Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, в тому числі і будівля ЗТП НОМЕР_1 стала власністю ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є ПрАТ «Закарпаттяобленерго»). В свою чергу, з`ясовуючи у органу місцевого самоврядування підстави та документи, які були подані відповідачем до виконавчого комітету Берегівської міської ради на підтвердження факту внесення до статутного фонду відповідача будівлі «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» з метою видачі відповідачу свідоцтва про право власності серії №28925 від 19.04.2006, в результаті чого було отримано відомості та документи, від виконавчого комітету Берегівської міської ради листом №1362/03-17 від 25.06.2020, згідно якого Берегівська міська рада надала копію рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради №187 від 13.04.2006 р., а також копії документів на підставі яких було прийнято вищезазначене рішення, серед яких немає відомостей щодо внесення до статутного фонду Відповідача будівлі «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж». Окрім цього, згідно з переліком майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Берегівський м`ясокомбінат» (згідно з наказом про створення ВАТ «Берегівський м`ясокомбінат» №3/702 від 29.03.1996) виданого РВ ФДМ України по Закарпатській області, у вказаному переліку відсутні будь-які відомості щодо внесення до статутного фонду відповідача будівлі «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж». Відповідач включив до складу свого майна спірний об`єкт нерухомості, провівши на земельній ділянці, якою він володіє на правах постійного користування, інвентаризацію об`єктів нерухомого майна та включивши до нового технічного паспорта спірний об`єкт нерухомості будівлю ТП 28, надавши їй найменування - «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж». Відтак, встановлено відсутність будь-якого правовстановлюючого документу, згідно з яким будівля «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» могла б правомірно перебувати у відповідача, що спростовує доводи про те, що спірна будівля належить відповідачу.

7. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у додатковій постанові від 10.01.2024 Західний апеляційний господарський суд зазначив, що ініціатором апеляційного перегляду розгляду справи є Національний банк України, відповідач не подавав до суду жодних пояснень, доводів апеляційної скарги Національного банку України не підтримував.

8. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду в межах справи №907/947/22 позивачу надавались адвокатські послуги, зокрема, підготовка відзиву на апеляційну скаргу Національного банку України, підготовка пояснень на відзив Національного банку України. В подальшому, апеляційну скаргу залишено без задоволення, відтак вказані витрати заявника були неминучі з огляду на безпідставно ініційований Національним банком України апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.

9. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначив, що не вбачає підстав для покладення адвокатських витрат за розгляд апеляційної скарги Національного банку України на Приватне акціонерне товариство «Берегівський м`ясокомбінат».

Предмет касаційного оскарження та доводи касаційної скарги Національного банку України.

10. Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, Національний банк України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

11. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. За доводами скаржника:

- місцевий господарський суд у судовому засіданні по суті, яке відбулося 06.07.2023, не звертаючи увагу на заперечення Національного банку України залучив нові недопустимі докази, подані позивачем разом із клопотанням від 06.07.2023 № 07-2023/2, чим порушив положення частини восьмої 8 статті 80, статті 177, статті 181, статті 182 статті 194, статті 236 та статті 237 ГПК України, поклавши їх в основу прийнятого рішення, та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2019 у справі № 924/270/18;

- Наказ № 123 не містить інформації про право власності позивача чи іншої особи на будь-який об`єкт, а позивачем не надано документів, які б засвідчували факт передачі власником майна ЗТП № НОМЕР_1 Державній акціонерній енергопостачальній компанії «Закарпаттяобленерго», тобто відсутній правовстановлюючий документ на спірне майно, що виключає застосування статті 387 ЦК України, чого суди не врахували, як і висновків Верховного Суду з приводу застосування статті 387 ЦК України, викладених у постановах від 11.07.2023 у справі № 916/1457/19, від 22.08.2018 у справі № 906/420/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц та від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16;

- позивачем не було надано будь-яких доказів неправомірного набуття права власності ПрАТ «Берегівський м`ясокомбінат» на оспорюване майно (приміщення під літерою «Ж» у складі майнового комплексу) або протиправної реєстрації зазначеного права власності в Державного реєстру речових прав. Виснувавши, що «відповідач включив до складу свого майна спірний об`єкт нерухомості, провівши на земельній ділянці, якою він володіє на правах постійного користування, інвентаризацію об`єктів нерухомого майна та включивши до нового технічного паспорта спірний об`єкт нерухомості будівлю ТП 28, надавши їй найменування - «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж», суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.11.2019 у справі № 910/9834/18, відповідно до яких судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях;

- трансформаторна підстанція призначена для обслуговування будівлі та становить одне ціле з ним, а відтак згідно зі статтею 186 ЦК України є приналежністю основної речі, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності, що підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.06.2018 у справі № 369/5240/16-ц та від 25.07.2019 у справі № 907/442/18;

- суди порушили принцип правової визначеності, оскільки рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі № 907/628/17, яке набрало законної сили 12.02.2019 та є обов`язковим до виконання в силу статті 129-1 Конституції України, встановлено наявність права власності у відповідача на оспорюване майно та звернено на нього стягнення на користь Національного банку, і право власності відповідача на оспорюване майно більше як 17 років визнавалося та підтверджувалося держава, що зумовило довіру в учасників цивільного обороту до держави у визнання і підтвердження фактів набуття відповідачем оспорюваного майна;

- суди дійшли помилкових висновків, що ЗТП № НОМЕР_1 та будівля трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень «Ж», є однією будівлею, та не дослідили зібрані у справі докази, зокрема Технічний паспорт Мукачівського БТІ та обставини, встановлені рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі № 907/628/17, що зумовило порушення судом норм статті 236 та статті 237 ГПК України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.12.2023 у справі №924/498/23;

- суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема висновок експерта, наданий позивачем у справі № 907/416/21, щодо того ж оспорюваного майна та який містить відповіді на ті ж питання, що і поданий висновок того ж експерта в даній справі, також судами не взято до уваги зазначені вище обставини, що зумовило порушення судом норм статті 236 та статті 237 ГПК України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.01.2020 у справі № 918/36/19;

- оскільки у позовній заяві відсутня вимога про визнання іпотеки спірної будівлі припиненою, відповідно суд першої інстанції у рішенні не вирішував вказаного питання, а тому з огляду на положення ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2019 у справі № 756/15538/15-ц (відповідно до яких проаналізувавши положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» у взаємозв`язку зі статями 388, 509, 598 ЦК України суд дійшов висновку, що оскільки Закон України «Про іпотеку», який є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, не передбачено таких підстав для припинення іпотеки, як витребування майна від добросовісного набувача або відсутність згоди власника на передачу нерухомого майна в іпотеку, тому такі підстави не припиняють основне зобов`язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки), наявні достатні підстави стверджувати про те, що у разі набрання чинності рішенням суду у справі № 907/947/22, яким буде задоволено позовні вимоги у повному обсязі, іпотека спірної будівлі залишиться чинною, що тим самим не зможе забезпечити реальне поновлення прав позивача та вимагатиме повторного звернення до суду з окремим позовом.

12. Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, про що зазначено вище.

Предмет касаційного оскарження та доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго".

13. Не погоджуючись з додатковою постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Закарпаттяобленерго" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

14. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив положення пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України, частини 4 статті 129 ГПК України, частини 9 статті 129 ГПК України і застосував їх без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.02.2022 у справі № 910/389/21, від 13.10.2020 у справі №911/2115/19, від 19.04.2023 у справі №904/4736/21, від 18.07.2023 у справі №910/110/21, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19, від 15.09.2022 у справі №910/10159/21, у додаткових постановах Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №915/1406/21, від 05.07.2022 у справі №923/447/15, від 04.03.2021 у справі №916/376/19.

15. Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, про що зазначено вище.

16. За змістом касаційної скарги ПАТ "Закарпаттяобленерго" також повідомляє, що попередній розрахунок судових витрат за оскарження цього рішення складає 7 000 грн, і просить вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Позиція інших учасників справи.

17. Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу Національного банку України просить касаційну скаргу задовольнити, а оскаржені постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду - скасувати.

18. ПАТ "Закарпаттяобленерго" у відзиві на касаційну скаргу Національного банку України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду - без змін.

19. Крім цього, від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої він просить стягнути з ПАТ "Берегівський мясокомбінат" на користь ПАТ "Закарпаттяобленерго" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн у зв`язку з розглядом в суді касаційної інстанції касаційної скарги Національного банку України на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №907/947/22.

20. Також , від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої він просить стягнути з ПАТ "Берегівський мясокомбінат" на користь ПАТ "Закарпаттяобленерго" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн у зв`язку з розглядом в суді касаційної інстанції касаційної скарги ПАТ "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі №907/947/22.

Підстави передачі на розгляд об`єднаної палати

21. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.03.2024.

22. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 907/947/22 та призначено її до розгляду на 02.04.2024.

23. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2024 відкладено розгляд справи, а розгляд касаційної скарги Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі №907/947/22 об`єднано в одне касаційне провадження.

24. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2024 призначено до розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про розподіл судових витрат, понесених у Касаційному господарському суді під час розгляду касаційної скарги Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 на 16.04.2024.

25. Ухвалою колегії суддів з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2024 справу № 907/947/22 разом з касаційною скаргою Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, а також заявами Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про розподіл судових витрат, понесених у Касаційному господарському суді під час розгляду касаційної скарги Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

26. Вказана ухвала Суду від 16.04.2024 у справі №907/947/22 мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №915/1406/21 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/4736/21 про те, що судові витрати та витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (позивача та відповідача). При цьому, у разі подання касаційної скарги третьою особою на стороні позивача або відповідача закон не передбачає покладення витрат, пов`язаних з розглядом справи, на третю особу, оскільки такі витрати відповідно до правил розподілу, визначених у пункті 2 частини 4 статті 129 ГПК України, підлягають стягненню з позивача або відповідача.

27. Водночас колегія суддів у справі № 907/947/22 вважає, що норми процесуального закону (статті 2, 123, 129 ГПК України) визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом (подібний висновок міститься у пункті 8.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

28. При цьому чинним процесуальним законом не передбачено заборони стягувати витрати на професійну правничу допомогу з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у випадку, якщо ця особа подала апеляційну/касаційну скаргу, вимоги якої не були задоволені чи частково незадоволені та заперечувала проти позовних вимог (за наявності відповідної заяви особи про їх розподіл).

29. Подібний висновок викладено у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №910/13137/21 (колегія суддів у складі: Дроботова Т.Б. - головуючий, Багай Н.О., Чумак Ю.Я. (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності)).

30. Постановляючи зазначену ухвалу від 16.04.2024, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала, що у випадку оскарження судового рішення третьою особою, а не відповідною стороною, покладення тягаря оплати витрат на правничу допомогу на відповідну сторону не відповідає принципам пропорційності та верховенства права, закріпленим у статті 2 ГПК України, оскільки в такому випадку ризик настання наслідків, пов`язаних зі вчиненням третьою особою відповідних процесуальних дій, автоматично покладається на особу, яка таких дій не вчиняла, і, по суті, призводить до того, що відповідні негативні наслідки (у вигляді обов`язку сплати витрат на правничу допомогу іншого учасника справи, який був фактично опонентом при розгляді відповідної апеляційної чи касаційної скарги) несе сторона спору, яка такі рішення не оскаржувала, тобто не вчиняла дій, які стали підставою для понесення витрат відповідним опонентом.

31. Відтак колегія суддів вважає, що третя особа, за скаргою якої відкрите апеляційне чи касаційне провадження повинна брати участь у розподілі судових витрат нарівні зі сторонами справи. Вказаний підхід є справедливим та таким, що виключає можливість покладення безпідставного обов`язку щодо відшкодування витрат на професійну справничу допомогу на особу, яка відповідну апеляційну чи касаційну скаргу не подавала, а також сприяє унеможливленню «безризикового» (в контексті відшкодування витрат опонента, понесених ним під час розгляду справи в суді апеляційної чи касаційної інстанцій) зловживання процесуальними правами та подання третіми особами необґрунтованих апеляційних/касаційних скарг.

Підстави повернення справи на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

32. Перевіривши доводи касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.

33. У частині 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

34. Відповідно до частини 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах 1-4 статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах 5 або 6 статті 302 цього Кодексу.

35. Отже, умовами (підставами) для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, як і підставою для здійснення розгляду справи об`єднаною палатою, є наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати; такий висновок має бути зроблений у подібних правовідносинах.

36. Відступаючи від висновку щодо застосування норми права, об`єднана палата може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від її висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

37. Передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 16.04.2024 вважала за необхідне відступити від висновку, сформульованого в постановах Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 915/1406/21 та від 19.04.2023 у справі №904/4736/21 щодо неможливості покладання судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, на третю особу у випадку оскарження судового рішення третьою особою у апеляційному та/або касаційному порядку.

38. Не погоджуючись з такими висновками Верховного Суду, викладеними у справах №915/1406/21 та №904/4736/21, колегія суддів наголошувала на необхідності надання правового висновку щодо питання застосування статей 2, 123, 129 ГПК України в контексті порядку розподілу судових витрат між сторонами та іншими учасниками справи, а також можливості (необхідності) покладання судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) на третю особу, яка оскаржує судове рішення у апеляційному або касаційному порядку з урахуванням того, що чинним процесуальним законом не передбачено заборони стягувати витрати на професійну правничу допомогу з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у випадку, якщо ця особа подала апеляційну/касаційну скаргу, вимоги якої не були задоволені чи частково незадоволені та заперечувала проти позовних вимог (за наявності відповідної заяви особи про їх розподіл).

39. Однак Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 вказала, зокрема, про те, що норми статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом (пункт 8.7 постанови).

40. Отже, у постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21, Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок щодо застосування статей 123, 129 ГПК України, норми статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом (пункт 8.7 постанови).

41. Тобто у вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду сформульовано загальний підхід щодо застосування статей 123, 129 ГПК України у контексті загального порядку розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи зазначених в ухвалі про передачу справи на розгляд об`єднаної палати.

42. За змістом положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

43. Водночас згідно з положеннями частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

44. Необхідно враховувати, що правовий висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору (подібний висновок міститься в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16- Ц).

45. В аспекті порушених у касаційній скарзі питань, підстав відкриття касаційного провадження, предмета спору і підстав позову, поставлених перед об`єднаною палатою Касаційного господарського суду питань, з урахуванням правових висновків, викладених у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, а також того, що суд касаційної інстанції під час касаційного провадження керується останнім висновком Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про відсутність у наведеному випадку підстав, передбачених у частині 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду об`єднаною палатою справи № 907/947/22, оскільки передане колегією суддів питання має бути вирішено колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка була визначена автоматизованою системою документообігу суду з урахуванням спеціалізації.

46. 3 огляду на зазначене справа № 907/947/22 разом із касаційною скаргою Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, а також заявами Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про розподіл судових витрат, понесених у Касаційному господарському суді під час розгляду касаційної скарги Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 підлягає поверненню відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Керуючись статтями 234 ,235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду -

УХВАЛИВ:

1. Справу № 907/947/22 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 та касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча суддяТ. Малашенкова Судді О. Васьковський Г. Вронська Т. Дроботова О. Кібенко В. Пєсков Л. Рогач Ю. Чумак