Ухвала

від 08.05.2024 по справі 752/12962/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12962/20

Провадження по справі №1-кп/752/453/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду в м. Києві судове засідання по кримінальному провадженню №32020100000000173 відносно обвинуваченого за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 України:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопушна Вижницького району, Чернівецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

з участю сторін кримінального провадження -

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 України.

Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ТІТАЛ» (код ЄДРПОУ 24571799), являючись службовою особою підприємства, яка зобов`язана сплачувати податки, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, діючи умисно, протиправно, при оподаткуванні здійснюваної підприємством господарської діяльності ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, шляхом використання підроблених документів первинного бухгалтерського обліку по фінансово-господарським взаємовідносинам що відображені лише документально, з наступними підприємствами, а саме: ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД» (код ЄДРПОУ 39925778), ТОВ «КОМ ТЕХ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39898210), ТОВ «ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40006516), ТОВ «СФЕРАСТРОЙ СЖК» (код ЄДРПОУ 40156574), ТОВ «МАРКЕТ ТОРГ» (код 39844605), ТОВ «АЙДІ-ПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 40318045), ТОВ «ВІКСАР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40339222), ТОВ «ІНКОР-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38515557), ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 40042329) про нібито придбання ТОВ «КОМПАНІЯ «ТІТАЛ» у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД», ТОВ «КОМ ТЕХ УКРАЇНА», ТОВ «ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС», ТОВ «СФЕРАСТРОЙ СЖК», ТОВ «МАРКЕТ ТОРГ», ТОВ «АЙДІ-ПУЛЬС», ТОВ «ВІКСАР ПЛЮС», ТОВ «ІНКОР-ТРЕЙД», ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТОРГ» за період з травня 2015 року по травень 2016 року товарно матеріальних цінностей на загальну суму 30 422 489,75 в тому числі ПДВ на суму 6 084 497,95 грн, та засвідчення в подальшому своїм електронним цифровим підписом податкові декларації підприємства з податку на додану вартість за травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень, 2015 року, і травень 2016 року та додатків №5 до вказаних податкових декларацій, що містили неправдиві відомості про вказані господарські операції, які в дійсності не відбувались, і відповідно завищений на суму 6 084 497,95 грн. показник податкового кредиту з ПДВ та занижений на цю ж суму показник суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, на підставі цих неправих відомостей які внесені до декларацій з ПДВ сформовані декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 та 2016 рік, які засвідченні електронним цифровим підписом, тим самим незаконно занизивши надходження до бюджету з податку на прибуток підприємства на загальну суму 5 556 713,38 грн., вся звітність подавалася до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, де вказане підприємство перебувало на податковому обліку, що призвело до фактичної несплати підприємством до Бюджету за період з травня 2015 року по травень 2016 року податку на додану вартість на суму 6 084 497,95 грн., та податку на прибуток підприємства за період 2015 та 2016 рік на загальну суму 5 556 713,38 грн., що є особливо великим розміром.

Дії ОСОБА_3 , кваліфікуються за ч. 3 ст.212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Також ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ТІТАЛ» (код ЄДРПОУ 24571799), являючись службовою особою підприємства, діючи умисно, протиправно, при оподаткуванні здійснюваної підприємством господарської діяльності видав завідомо неправдиві офіційні документи, шляхом підпису документів первинного бухгалтерського обліку по фінансово-господарським, що відображені лише документально, з наступними підприємствами, а саме: ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД» (код ЄДРПОУ 39925778), ТОВ «КОМ ТЕХ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39898210), ТОВ «ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40006516), ТОВ «СФЕРАСТРОЙ СЖК» (код ЄДРПОУ 40156574), ТОВ «МАРКЕТ ТОРГ» (код 39844605), ТОВ «АЙДІ-ПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 40318045), ТОВ «ВІКСАР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40339222), ТОВ «ІНКОР-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38515557), ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 40042329) про нібито придбання ТОВ «КОМПАНІЯ «ТІТАЛ» у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД», ТОВ «КОМ ТЕХ УКРАЇНА», ТОВ «ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС», ТОВ «СФЕРАСТРОЙ СЖК», ТОВ «МАРКЕТ ТОРГ», ТОВ «АЙДІ-ПУЛЬС», ТОВ «ВІКСАР ПЛЮС», ТОВ «ІНКОР-ТРЕЙД», ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТОРГ» за період з травня 2015 року по травень 2016 року товарно матеріальних цінностей на загальну суму 30 422 489,75 в тому числі ПДВ на суму 6 084 497,95 грн, та засвідчення в подальшому своїм електронним цифровим підписом податкові декларації підприємства з податку на додану вартість за травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень, 2015 року, і травень 2016 року та додатків №5 до вказаних податкових декларацій, що містили неправдиві відомості про вказані господарські операції, які в дійсності не відбувались, і відповідно завищений на суму 6 084 497,95 грн. показник податкового кредиту з ПДВ та занижений на цю ж суму показник суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, на підставі цих неправих відомостей які внесені до декларацій з ПДВ сформовані декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 та 2016 рік, які засвідченні електронним цифровим підписом, тим самим незаконно занизивши надходження до бюджету з податку на прибуток підприємства на загальну суму 5 556 713,38 грн., вся звітність подавалася до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, де вказане підприємство перебувало на податковому обліку, що призвело до фактичної несплати підприємством до Бюджету за період з травня 2015 року по травень 2016 року податку на додану вартість на суму 6 084 497,95 грн., та податку на прибуток підприємства за період 2015 та 2016 рік на загальну суму 5 556 713,38 грн.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 366 КК України, як видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження № 32020100000000173 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КК України, у зв?язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України після повідомлення особі про підозру.

Свою позицію аргументував тим, що кримінальне правопорушення №320161000900000068 за ч. 3 ст. 212 КК України внесено в ЄРДР 28.07.2016 року, а кримінальне провадження №32020100000000035 за ч. 1 ст. 366 КК України - 20.01.2020 року. 12.02.2020 року зазначені провадження об?єднані в одне, із визначенням загального номеру №320161000900000068 і цього ж дня ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів. Надалі, 20.03.2020, з цього провадження було виділене кримінальне провадження №32020100000000173, в якому 23.03.2020 року та 07.04.2020, лише декларативно, слідчим складено повідомлення про завершення досудового розслідування, відповідно, ОСОБА_3 та захиснику, які останнім фактично направлені не були, а отже строки досудового слідства тривали і на момент фактичного направлення обвинувального акту до суду - 07.07.2020 року, сплили.

Обвинувачений підтримав думку захисника, просив закрити провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника щодо закриття провадження. В заперечення позиції захисника вказував, що строки слідчим не порушені, досудове розслідування було завершене у визначені процесуальним законодавством строки. Слідчим складено та направлено обвинуваченому та захиснику відповідні повідомлення про завершення досудового розслідування, проте останні ухилялися від їх отримування, затягували строки ознайомлення з матеріалами справи, що і потягло за собою направлення до суду обвинувального акту 07.07.2020 року. При цьому, є постанова суду, яким обмежено сторону захисту у часі на ознайомлення з матеріалами справи, тобто навіть суд зафіксував зловживання обвинуваченим та захисником у праві знайомитися з матеріалами справи. При цьому інших доказів, окрім тих що подав захисник ОСОБА_5 , належного повідомлення про завершення досудового розслідування обвинуваченого та його захисника, та тих доказів, що є в матеріалах справи - подати не може. Зокрема у нього відсутні документи з відділення пошти про направлення повідомлення про завершення досудового розслідування захиснику та обвинуваченому, відсутні відмітки пошти про відмову у отриманні зазначеного повідомлення, тощо.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про закриття кримінального провадження № 32020100000000173 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України підлягає задоволенню України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Ч. 1 ст. 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (в редакції Закону № 2147-VIІI).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Ч. 7 ст. 284 КПК України передбачено, що якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні, після вивчення клопотання та додатків сторони захисту, а також матеріалів кримінальної справи суд констатує таке.

28.07.2016 слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом?янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_6 внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України за №320161000900000068.

20.01.2020 старшим слідчим першого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України за №32020100000000035.

12.02.2020 прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 кримінальне провадження за №32020100000000035 було об?єднано з №320161000900000068.

Таким чином, в кримінальному провадженні об?єднані кримінальні провадження, відомості про кримінальні правопорушення в яких внесені до ЄРДР до 16.03.2018 та після 16.03.2018.

20.03.2020 прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 з кримінального провадження №320161000900000068 було виділено кримінальне провадження №32020100000000173.

Згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 частину 1 ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10, відповідно до якого, кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017» підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

У постанові від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19 Об`єднана палата ККС ВС досліджуючи питання щодо суб`єкта, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року), прийшла до висновку, що у разі закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування.

Одночасно з цим, ОП ККС ВС зазначила, що положення пункту 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК та зауважила, що «під час здійснення кримінального провадження має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення правовідносин».

20.02.2024 ВС колегією суддів Першої судової палати ККС своєю ухвалою у справі № 523/1767/20, у зв?язку з наявністю, на думку колегії, виключної правової проблеми щодо правозастосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року), передав кримінальне провадження на розгляд Великої Палати ВС.

20.03.2024 ухвалою у справі № 523/1767/20 Велика Палата ВС, перевіривши наявність підстав для передачі на її розгляд такого кримінального провадження, повернула кримінальне провадження колегії суддів для подальшого розгляду, зазначивши, що «за подібних правовідносин Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19) дійшла висновку про обґрунтованість закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінального провадження, у якому об`єднані матеріали досудових розслідувань, відомості про кримінальні правопорушення у яких внесені в ЄРДР: як до 16 березня 2018 року (до введення в дію відповідних змін у КПК Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року), так і після зазначеної дати».

Відповідно до постанови ВС від 26.05.2021 у справі 199/4574/20 Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, а ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2020, та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12.11.2020- без змін.

Так, Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 10.08.2020 закрито кримінальне провадження на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Дніпровський апеляційний суд своєю ухвалою вказану ухвалу залишив без змін.

В ході судового та апеляційного розгляду справи встановлено, що відомості про кримінальні правопорушення, інкриміновані особам, були внесені до ЄРДР як до введення в дію Закону № 2147-VIII, тобто до 16.03.2018 так і після. Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про необхідність закриття кримінального провадження на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв?язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

В ході розгляду касаційної скарги Суд прийшов до висновку про законність та обгрунтованість закриття судом кримінального провадження з підстав зазначених вище.

В постанові від 11.04.2023 у справі №201/3571/20 ВС підтримав позицію викладену в постанові ВС від 26.05.2021 у справі 199/4574/20 та зазначив що «Суд дійшов правильного висновку, що в одному провадженні були об`єднані розслідування щодо різних правопорушень, а тому з метою запобігання маніпуляцій з об`єднанням розслідувань задля уникнення застосування Пункту 10, визнав правильним застосування цього положення в такій ситуації».

ВС у постанові від 27.02.2024 у справі № 991/1568/23, з посиланням на рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», в якій суд зазначив, що у разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід у практиці, прийшов до висновку «про те, що найбільш сприятливим для заявника буде тлумачення закону, відповідно до якого в об`єднаних кримінальних провадженнях, які складаються з проваджень, зареєстрованих в ЄРДР до 16 березня 2018 року, та проваджень, зареєстрованих в ЄРДР після 16 березня 2018 року, мають застосовуватись гарантії, запроваджені Законом № 2147-VIІI».

Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

Вимоги щодо будь-якого кримінального процесуального закону не повинні суперечити вимогам, які ставляться до Кримінального процесуального кодексу України як нормативно-правового акту, зокрема приписам статей 4-9 КПК.

За своєю юридичною силою норми, визначені положеннями вказаних статей, є фундаментальними для кримінального процесу, вони уособлюють і визначають своїм змістом юридичну природу інших його норм, які регламентують окремі інститути (субінститути) кримінального процесуального права, що регулюють специфічні прояви окремих кримінальних процесуальних відносин (зокрема, щодо продовження строків досудового розслідування), які є складовими системної множинності відносно самостійних процесуальних правовідносин його суб`єктів.

Приписи закону, яким до КПК внесені зміни, із набранням чинності є нормами кримінального процесуального закону, а отже, мають віддзеркалювати своїм змістом загальні положення і засади цього закону і застосовуватись у тій частині, яка узгоджується із ними, оскільки вони є невід`ємною складовою системи кримінальних процесуальних гарантій (способів і засобів забезпечення здійснення правосуддя), що по суті включає в себе можливість реалізації прав та обов`язків усіма суб`єктами кримінального процесу для досягнення його мети та ефективного вирішення завдань кримінального провадження.

Стороні обвинувачення кримінальні процесуальні гарантії забезпечують можливість здійснення своїх обов`язків для виконання завдань кримінального провадження, а іншим учасникам кримінального процесу - реально використовувати надані їм права для захисту своїх прав та законних інтересів.

Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч. 1 ст. 7 КПК (ч. 6 ст. 9 КПК).

Конституція України, закріпивши в положеннях ч. 1 ст. 58 приписи щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі лише у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/201), за висновками якого: закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності законом.

Отже, зворотна дія закону полягає в перегляді вже існуючих правозастосовних актів, прийнятих на основі старої норми або в застосуванні нової норми при наданні правової оцінки юридичним фактам, правовідносинам, що мали місце (відбулися) під час дії старої норми. Якщо ж в межах цих відносин нова норма поширюється лише на ті юридичні факти, права та обов`язки, які мають місце (залишаються існувати, виникають) після введення закону в дію, то ця норма матиме пряму дію (діятиме негайно).

Закріплення принципу незворотності дії закону у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило "lex posterior derogat priori" - "наступний закон скасовує попередній".

Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення. Отже, під час здійснення кримінального провадження має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення правовідносин.

З урахуванням вищенаведених положень Конституції України, КПК, юридичних позицій Конституційного Суду України, Великої Палати ВС, Об`єднаної палати ККС ВС, а також постанов ВС - Закон № 2147-VIII застосовується до тих кримінальних проваджень відомості про які були внесені до ЄРДР до введення його в дію, однак об?єднані з кримінальними провадження, які були зареєстровані в ЄРДР після внесення цим Законом відповідних змін.

Таким чином, до кримінального провадження №32020100000000173 від 20.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому були об?єднані два кримінальні провадження, одне з яких зареєстровано в ЄРДР після введення в дію положень Закону № 2147-VIІI, необхідно застосовувати положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Направлення обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування:

12.02.2020 у кримінальному провадженні, відомості про яке 28.07.2016 внесені до ЄРДР за №320161000900000068, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

20.03.2020 прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 з кримінального провадження №320161000900000068 було виділено кримінальне провадження №32020100000000173.

Ч. 1 ст. 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (в редакції Закону № 2147-VIІI).

Відповідно до правової позиції, сформованої у низці постанов ВС, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (Постанови ВС від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, від 21.04.2021 у справі 991/6516/20, від 01.07.2021 у справ 752/3218/20, від 26.05.2020 у справі 556/1381/18).

Досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру (ч. 1 ст. 219 КПК України в редакції Закону № 2147-VIІI).

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не продовжувався.

Таким чином, у строк до 12.04.2020 орган досудового розслідування мав скласти, затвердити, вручити та направити на адресу суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 .

Однак, вказані дії були здійснені стороною обвинувачення поза межами такого строку з наступних підстав.

Як вбачається з додатків до клопотання захисника та матеріалів справи стороною обвинувачення не вручено та/або не направлено стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, а відтак перебіг строку досудового розслідування, зупинення якого передбачено ч. 3 ст. 219 КПК України (в редакції станом 24.03.2020), продовжився.

23.03.2020 старшим слідчим першого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 складено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020 за підозрою ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, які повинні були бути направлені захиснику підозрюваного ОСОБА_9 та безпосередньо підозрюваному ОСОБА_3

24.03.2020 вказані повідомлення було зареєстровано в ГУ ДФС у м. Києві та присвоєно вихідні номери 578/Я/26-15-23-0511 та 579/Я/26-15-23-0511.

07.04.2020 старшим слідчим з ОВС першого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 повторно складено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020, які повинні були бути направлені захиснику підозрюваного ОСОБА_9 та безпосередньо підозрюваному ОСОБА_3 , які були зареєстровані цього ж дня під вихідними номерами 638/Б/26-15-23-0511 та 639/Б/26-15-23-0511.

У графі «Копію повідомлення отримав» повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020 відсутній підпис як підозрюваного ОСОБА_3 так і його захисника ОСОБА_9 .

Матеріали кримінального провадження №32020100000000173 від 20.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 не містять підтверджень належного направлення стороні захисту, зокрема підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику, такого повідомлення окремо.

Частиною 3 ст. 219 КПК (в редакції станом на 24.03.2020) передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включаються у строки, передбачені цією статтею.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 24.10.2022 (справа № 216/4805/20, провадження № 51-4684кмо21), не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, який обраховується із наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Позиція ВС викладена в постанові від 13.09.2023 у справі № 752/15156/20 свідчить про необхідність наявності доказів належного вручення чи направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування.

Так, у цьому кримінальному провадженні «прокурором складено повідомлення підозрюваному ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування, однак телефонограм, розписок про особисте вручення чи направлення повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, інших належних доказів того, що стороні захисту було повідомлено про доступ до матеріалів кримінального провадження з 14.07.2020 до закінчення строку досудового розслідування, визначеного ухвалою слідчого судді, матеріали кримінального провадження не містять».

Відтак, ВС прийшов до висновку, що за умови відсутності доказів належного вручення чи направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, яке стає початковим моментом відліку для зупинення строку досудового розслідування за правилами ч. 5 ст. 219 КПК України (ч. 3 ст. 219 станом на 24.03.2020), ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження поза кінцевим строком досудового розслідування необхідно вважати таким, що відбулося поза межами строку досудового розслідування.

Відповідно до постанови ВС від 15.02.2023 у справі № 354/1129/20 касаційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 25.07.2022, якою залишено в силі ухвалу першої інстанції про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, після повідомлення особі про підозри - без змін.

Так, у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування було складено 06.11.2020, які надіслані стороні захисту поштою лише 09.11.2020, а відтак суд констатував, що днем завершення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні є 09.11.2020, а ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, вручення та направлення обвинувального акту до суду відбулось поза межами строку досудового розслідування.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1127 «Деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби» Бюро економічної безпеки постановлено прийняти в упорядкованому стані від Державної фіскальної служби лише архівні кримінальні справи, досудове розслідування щодо яких закінчено, та речові докази, які були вилучені в ході досудових розслідувань.

Так, захисником ОСОБА_3 , адвокатом ОСОБА_11 було направлено запит до ТУ БЕБ у м. Києві щодо надання інформації в рамках кримінального провадження №32020100000000173 з приводу доказів фактичного направлення, складених старшим слідчим першого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , повідомлень про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020 за підозрою ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України адресовані захиснику підозрюваного ОСОБА_9 та безпосередньо підозрюваному ОСОБА_3 , яким присвоєно вихідні номери 578/Я НОМЕР_1 та 579/Я НОМЕР_1 та складених старшим слідчим з ОВС першого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 повідомлень про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020 адресовані захиснику підозрюваного ОСОБА_9 та безпосередньо підозрюваному ОСОБА_3 , зареєстровані під вихідними номерами 638/Б/26-15-23-0511 та 639/Б/26-15-23-0511.

Відповідно до наданої відповіді від 17.04.2024 за вих.№ 23.24/11.1/2/3842-24 станом на 17.04.2024 до Територіального управління БЕБ у м. Києві матеріали кримінального провадження № 32020100000000173 від 20.03.2020 не надходили та запитувані відомості відсутні.

Одночасно з цим, з метою перевірки інформації про направлення на ім?я підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_9 повідомлень про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020, захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 було направлено запит до АТ «Укрпошта» з проханням надати відомості про прийняття операторами операторами поштового зв?язку АТ «Укрпошта» у відділеннях АТ «Укрпошта», розташованих на території м. Києва листів адресованих ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та адвокату ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 від адресантів, зокрема Головного управління ДФС у м. Києві та/або старшого слідчого з ОВС першого СВ РКП СУ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 та/або старшого слідчого першого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 (інших слідчих) та надходження таких листів до відділень АТ «Укрпошта», розташованих на території м. Києва на ім?я ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_9 в період часу з 23.03.2020 по 30.06.2020.

Відповідно до наданої АТ «Укрпошта» відповіді від 23.04.2024 № 1.10.004.-10891-24 «надати інформацію про пересилання реєстрованих поштових відправлень в період з 23.03.2020 року по 30.06.2020 року Головним управлінням ДФС у м. Києві та/або старшим слідчим з ОВС першого СВ РКП СУ ГУ ДВС у м. Києві ОСОБА_10 та\або старшим слідчим першого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 (іншими слідчими) на ім?я ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) та на ім?я Адвоката ОСОБА_9 ( АДРЕСА_4 ) немає можливості».

Як слідує з наданої відповіді, така можливість відсутня, у зв?язку з тим що надання будь-якої інформації про поштове відправлення/копій документів кореспондує на необхідність забезпечити розшук такої інформації, однак згідно з вимогами пунктів 106-109, 113, 115 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови КМУ від 10.10.2023 №1071) заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання. Будь-яка інформація про реєстроване поштове відправлення надається лише відправнику, адресату (одержувачу) або їх законним представникам за їх заявою. Заяви (скарги) не розглядаються у разі, коли особа. що подає заяву, не є ні відправником, ні адресатом (одержувачем), ні уповноваженою ними особою та коли минув установлений для прийняття заяв строк.

25.04.2024 захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 було направлено повторний запит до АТ «Укрпошта» щодо збереження в АТ «Укрпошта» станом на дату надання відповіді на цей запит інформації щодо отримання операторами поштового зв?язку АТ «Укрпошта» у відділеннях АТ «Укрпошта» листів (рекомендованих, з оголошеною цінністю), поштових відправлень, зокрема інформації про адресанта та адресата за період часу з 23.03.2020 по 30.06.2020 та надходження до відділень АТ «Укрпошта» листів (рекомендованих, з оголошеною цінністю), поштових відправлень, зокрема інформації про адресанта та адресата за період часу з 23.03.2020 по 30.06.2020.

Згідно відповіді АТ «Укрпошта» від 30.04.2024 № 1.1.004.-24 «розшукати та надати інформацію про пересилання реєстрованих поштових відправлень в період з 23.03.2020 по 30.06.2020 немає можливості».

Як слідує з наданої відповіді така можливість відсутня у зв?язку з тим що надання будь-якої інформації про поштове відправлення/копій документів кореспондує на необхідність забезпечити розшук такої інформації, однак згідно з вимогами пунктів 106-109, 113, 115 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови КМУ від 10.10.2023 №1071) заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання. Будь-яка інформація про реєстроване поштове відправлення надається лише відправнику, адресату (одержувачу) або їх законним представникам за їх заявою. Заяви (скарги) не розглядаються у разі, коли особа, що подає заяву, не є ні відправником, ні адресатом (одержувачем), ні уповноваженою ними особою та коли минув установлений для прийняття заяв строк.

Таким чином, інформацію щодо рекомендованих поштових відправлень можливо отримати тільки протягом 6 місяців з дня прийняття таких відправлень для їх пересилання.

Відтак в АТ «Укрпошта» відсутні відомості щодо пересилання реєстрованих поштових відправлень в період з 23.03.2020 по 30.06.2020.

Апелюючи до суду на твердження захисника, прокурор мав би надати докази належного відправлення відповідних повідомлень про завершення досудового розслідування чи розписки протилежної сторони про таке і таким чином спростувати твердження сторони захисту про те, що такі повідомлення фактично не направлялись. Однак, прокурор вказав, що таких даних у нього немає. Документи ж подані ним не спростовують тверджень захисника про відсутність фактичного направлення стороні захисту такого повідомлення, чи безпосереднього ознайомлення обвинуваченого і захисника з таким повідомленням.

Враховуючи викладене, а також те, що належних доказів того, що стороні захисту, не було повідомлено про звершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів з 23.03.2020 (дата складання повідомлення про завершення досудового розслідування) до закінчення строку досудового розслідування, тобто до 12.04.2020, матеріали кримінального провадження не містять, то складання, затвердження, вручення та направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 відбулось поза межами строку досудового розслідування.

В постанові ВС від 15.02.2023 у справі № 354/1129/20 за аналогічних, викладених вище обставин справи суд прийшов до висновку, що «…належним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування і відкриття для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК матеріалів досудового розслідування є або документи, що підтверджують особисте вручення відповідному учаснику кримінального провадження повідомлення про відкриття для ознайомлення матеріалів справи (зокрема, особисті розписки підозрюваного, захисника), або докази про направлення такого повідомлення на адресу, вказану для листування…».

Прокурор в своїх запереченнях наполягав, що легітимності повідомленню слідчого про завершення досудового розслідування обвинуваченому та його захиснику надає ухвала слідчого судді, якою фактично зафіксовано вказаними учасниками зловживання своїм процесуальним правом і визначено час на ознайомлення з матеріалами справи.

На такі твердження прокурора суд зазначає наступне.

25.06.2020 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_12 було постановлено ухвалу у справі № 752/7053/20, якою підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_9 встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в обсязі 5 календарних днів з моменту постановлення ухвали слідчого судді.

В період часу з 19.05.2020 по 26.06.2020 захисники ОСОБА_3 , адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , ознайомились з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020.

Разом з тим, оскільки з наведених вище аргументів суду вбачається, що постановлення ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 25.06.2020 у справі № 752/7053/20 та ознайомлення захисників ОСОБА_3 з матеріалами досудового розслідування відбулось поза межами строку досудового розслідування визначення у вказаній ухвалі строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороні захисту не має жодних юридичних наслідків, не констатує наявність строку досудового розслідування та не надає органу досудового розслідування можливість обчислювати строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в період з 24.03.2020 по 01.07.2020. До вказаного висновку суд приходить також з урахуванням того, згідно інформації на сайті Судова влада прокурор звернувся 15.04.2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про встановлено строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам. Тобто поза межами строку досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_3 фактично не було надано доступу до матеріалів досудового розслідування про що свідчить відсутність в матеріалах кримінального провадження протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування за підписом ОСОБА_3 . Викладене підтверджується відомостями зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування, що додані до обвинувального акту.

Положеннями ч. 4 ст. 46 КПК України передбачено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Відповідно до постанови ВС від 26.02.2024 у справі № 359/7681/20

«Повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України є процесуальною дією, яка має прямий індивідуальний характер, тобто стосується конкретного учасника кримінального провадження, і не може делегуватися захиснику.

Більше того, саме надання доступу до матеріалів кримінального провадження має здійснюватися всім без виключення учасникам кримінального провадження зі сторони захисту, тобто окремо підозрюваному, окремо законному представнику, окремо захиснику.

Таке право кожного учасника кримінального провадження є абсолютним, та може не здійснюватися виключно за їх власним волевиявленням (наприклад відмова від такого ознайомлення)».

До таких висновків ВС прийшов у зв?язку з тим, що слідчим було вручено повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваному1, захиснику підозрюваного1 та захиснику підозрюваного2 в останній день строку досудового розслідування, а повідомлення підозрюваному2 направлено поштовим зв?язком на наступний день, тобто поза межами строку досудового розслідування, а відтак всі інші процесуальні дії вчинені слідчим за погодженням з прокурором та прокурором, зокрема направлення обвинувального акту до суду, відбулися поза межами строку досудового розслідування.

Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 27.12.2022 у справі 607/21493/20.

У даній справі Суд дійшов до такого висновку у зв?язку з врученням повідомлення про завершення досудового розслідування адресованого підозрюваній її захиснику та ненаданням доступу до матеріалів досудового розслідування (підозрювана не ознайомлювалась з матеріалами).

Про те, що сторона кримінального провадження зобов?язана підтвердити факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів та необхідності долучення таких підтверджень до матеріалів кримінального провадження зазначає ВС у своїй постанові від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20.

Сторона кримінального провадження зобов`язана письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК).

При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов`язки і не порушила прав учасників кримінального провадження…».

Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази як

- направлення ОСОБА_3 , та його захиснику, повідомлення про завершення досудового розслідування або безпосереднього вручення саме 23.03.2020,

-факту надання ОСОБА_3 доступу до матеріалів досудового розслідування так і відмови від ознайомлення, інше.

Про те, що 23.03.2024 повідомлення про завершення досудового розслідування не були направлені стороні захисту свідчить повторне складання та реєстрація таких повідомлень 07.04.2020

Так, ОСОБА_3 фактично не було надано доступу до матеріалів досудового розслідування про що свідчить відсутність в матеріалах кримінального провадження протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування за підписом ОСОБА_3 .

Таким чином, стороною обвинувачення не надано доказів повідомлення належним чином сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та фактичного надання ОСОБА_3 доступу до матеріалів досудового розслідування (ознайомлення з матеріалами досудового розслідування), що підтверджує те, що строк досудового розслідування з моменту повідомлення та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження може не включатися в строк досудового розслідування (ч. 3 ст. 219 КПК України).

Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000173 від 20.03.2020 за підозрою ОСОБА_3 , ще і з цих підстав продовжував свій перебіг з 23.03.2020 (дата складання повідомлення про завершення досудового розслідування) до закінчення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні - 12.04.2020 і на момент отримання судом обвинувального акту - 07.07.2020 року, фактично сплив.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,5,110,113,219,283-285,290,314 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Кримінальне провадження № 32020100000000173 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв?язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України після повідомлення особі про підозру.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1