Номер провадження 1/754/2/24
Справа №2603/4723/12
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
підсудних: ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
захисника: ОСОБА_16 ,
розглянувши в відкритому судовому зсіданні в м. Києві в приміщенні суду, в режимі відеоконференції, клопотання підсудних ОСОБА_14 , ОСОБА_12 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи №01-12124 стосовно них, кожного окремо,
в с т а н о в и в :
в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, кожного.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 17.04.2014 підсудних ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 оголошено в розшук та відповідно до ст. 249 КПК України (в ред. 1960 року) провадження в справі стосовно них зупинено до їх розшуку (Т.№314 а.с. 23-24).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2016, вищевказана кримінальна справа розподілена на суддю ОСОБА_20 .
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_20 від 24.03.2017, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, кожного, повернута на додаткове розслідування до Генеральної прокуратури України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2018, апеляційна скарга прокурора задоволена, а постанова судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_20 від 24.03.2017, скасована. Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, кожного, повернута до Деснянського районного суду м. Києва на новий розгляд.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.17.2018, вищевказана кримінальна справа розподілена на суддю ОСОБА_21 .
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_21 від 03.12.2018, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, кожного, повернута прокурору для усунення недоліків, в порядку ст. 249-1 КПК України (в ред. 1960 року).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.02.2020, апеляційна скарга прокурора задоволена, а постанова судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_21 від 03.12.2018, скасована. Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, кожного, повернута до Деснянського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2020, вищевказана кримінальна справа розподілена на суддю ОСОБА_22 .
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_22 від 23.09.2020, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, кожного, повернута на додаткове розслідування до Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.02.2021, апеляційна скарга прокурора задоволена, а постанова судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_22 від 23.09.2020, скасована. Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, кожного, повернута до Деснянського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021, вищевказана кримінальна справа розподілена на суддю ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 11 розділу ХІ КПК України (в ред. 2012 року ) кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Відтак, дана кримінальна справа, розглядається, в порядку КПК України (в ред. 1960 року).
Постановою суду від 24.01.2024 дане кримінальна справа призначена до судового розгляду.
24.05.2024, до початку судового слідства, підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , кожен окремо, звернулись до суду із клопотанням про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України, а кримінальну справу по їх обвинуваченню закрити. Свої клопотання мотивували тим, що обставини злочинів, які їм інкримінують, мали місце в період з вересня 2006 року по 22.11.2008, а тому на момент розгляду кримінальної справи стосовно них в суді сплинув передбачений законом строк давності притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України. Просять, кожен окремо, звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальну справу. Суть обвинувачення та право заперечувати проти закриття кримінальної справи з цієї підстави їм відомо та зрозуміло.
Захисник ОСОБА_16 підтримала клопотання підсудної ОСОБА_12 .
Прокурор та потерпілі заперечили проти задоволенні клопотання підсудних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_15 при вирішенні клопотань покладались на думку суду.
Підсудні Флетчер ІІІ Р.Т. та ОСОБА_14 не заперечили проти клопотань підсудних.
Заслухавши доводи підсудних, захисника, думку прокурора, потерпілих, підсудних, дослідивши матеріали кримінальної справи в частині обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі Закону України про амністію чи акта помилування. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Положеннями ст. 49 КК України передбачені строки застосування інституту давності, де в частині першій пункті другому вказано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; в частині першій пункті третьому вказано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; в частині першій пункті п`ятому вказано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до класифікації злочинів (ст. 12 ч.ч. 2, 3, 5 КК України) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання; злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років; особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.
Санкцією ст.ст. 28 ч. 4, 190 ч. 4 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому відповідно до ст. 12 ч. 5 КК України даний злочин відноситься до особливо тяжкого злочину, до якого може бути застосовано ст. 49 ч. 1 п. 5 КК України.
Враховуючи те, що датою закінчення злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 4, 190 ч. 4 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є 22.11.2008 (дата порушення кримінальної справи), а тому строк притягнення до відповідальності закінчився 22 листопада 2023 року.
Санкцією ст.ст. 28 ч. 4, 205 ч. 2 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, а тому відповідно до ст. 12 ч. 3 КК України даний злочин відноситься до злочину середньою тяжкості, до якого може бути застосовано ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України.
Враховуючи те, що датою закінчення злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 4, 205 ч. 2 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є 22.11.2008 (дата порушення кримінальної справи), а тому строк притягнення до відповідальності закінчився 22 листопада 2013 року.
Санкцією ст.ст. 28 ч. 4, 209 ч. 3 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна, а тому відповідно до ст. 12 ч. 5 КК України даний злочин відноситься до особливо тяжкого злочину, до якого може бути застосовано ст. 49 ч. 1 п. 5 КК України.
Враховуючи те, що датою закінчення злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 4, 209 ч. 3 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є 22.11.2008 (дата порушення кримінальної справи), а тому строк притягнення до відповідальності закінчився 22 листопада 2023 року.
Санкцією ст. 255 ч. 1 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, а тому відповідно до ст. 12 ч. 5 КК України даний злочин відноситься до особливо тяжкого злочину, до якого може бути застосовано ст. 49 ч. 1 п. 5 КК України.
Враховуючи те, що датою закінчення злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 4, 190 ч. 4 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є 22.11.2008 (дата порушення кримінальної справи), а тому строк притягнення до відповідальності закінчився 22 листопада 2023 року.
Санкцією ст.ст. 28 ч. 4, 358 ч. 2 КК України, передбачені альтернативні види покарання у виді: обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, а тому відповідно до ст. 12 ч. 3 КК України даний злочин відноситься до злочину середньою тяжкості, до якого може бути застосовано ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України.
Враховуючи те, що датою закінчення злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 4, 205 ч. 2 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є 22.11.2008 (дата порушення кримінальної справи), а тому строк притягнення до відповідальності закінчився 22 листопада 2013 року.
Санкцією ст.ст. 28 ч. 4, 358 ч. 3 КК України, передбачені альтернативні види покарання у виді: штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, а тому відповідно до ст. 12 ч. 2 КК України даний злочин відноситься до злочину невеликої тяжкості, до якого може бути застосовано ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України.
Враховуючи те, що датою закінчення злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 4, 205 ч. 2 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є 22.11.2008 (дата порушення кримінальної справи), а тому строк притягнення до відповідальності закінчився 22 листопада 2011 року.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», з якої вбачається, що закриття кримінальної справи із звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише у разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ст. 44 ч. 1 КК України. Відповідно до п. 8 вказаної постанови слідує, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилилася від слідства та суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України (в ред. 1960 року), таке звільнення є обов`язковим за винятком випадку застосування давності, передбаченого ст. 49 ч. 4 КК України.
В даному випадку діяння, передбачені ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, і які інкримінують підсудним ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у відповідності до класифікації злочинів, є злочинами невеликої тяжкості, середньої тяжкості та особливо тяжкими злочинами, з дня вчинення яких - в період з вересня 2006 року по 20 листопада 2008 року, минув відповідний період (за ст.ст. 28 ч. 4, 190 ч. 4 КК України - п`ятнадцять років, за ст.ст. 28 ч. 4, 205 ч. 2 КК України - п`ять років, ст.ст. 28 ч. 4, 209 ч. 3 КК України - п`ятнадцять років, ст. 255 ч. 1 КК України - п`ятнадцять років, ст.ст. 28 ч. 4, 358 ч. 2 КК України - п`ять років, ст.ст. 28 ч. 4, 358 ч. 3 КК України - три роки).
Аналізуючи зазначене, суд, вважає, що підсудними виконані три умови застосування інституту давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме:
- закінчився зазначений у законі строк;
- підсудні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не вчинили протягом п`ятнадцятирічного строку нового злочину;
- не ухилялись від слідства та суду.
Крім того, самі підсудні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , кожен окремо, просять застосувати до них вказаний судом інститут давності.
Судом встановлено, що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , кожному окремо, зрозуміло суть обвинувачення у кримінальній справі №01-12124 про вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України, їх право, кожного окремо, на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів на підставі ст. 49 КК України та право, кожного окремо, заперечувати проти закриття кримінальної справи з цієї підстави.
Крім того, судом встановлено, що злочини у яких обвинувачуються ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не відноситься до категорій злочинів, згаданих законодавцем у ст. 49 ч.ч. 4, 5 КК України.
Провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 7-1 ч. 1 п. 5 КПК України (в ред. 1960 року)).
Нормою ст. 11-1 ч. 2 КПК України (в ред. 1960 року) передбачено, що суд в судовому засіданні за наявності підстав передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Згідно ст. 248 ч. 1 КПК України (в ред. 1960 року), при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотань підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та звільнення їх, кожного окремо, від кримінальної відповідальності, згідно ст. 49 КК України і закриття кримінальної справи стосовно них.
В обґрунтування висновків про наявність підстав для застосування норм ст. 49 КК України, про безумовний характер інституту звільнення від кримінальної відповідальності за спливом строків давності, судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 26.03.2020 (ЄУНС730/67/16-к) та від 17.06.2020 (ЄУНС 598/1781/17), відповідно до яких звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди потерпілому, щирого каяття, невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, за результатами розгляду клопотань підсудних, суд прийшов до висновку про те, що визначені ст. 49 ч.1 п.п. 2, 3, 5 КК України умови при розгляді клопотань підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 дотримано, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотань і звільнення підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності за ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України на підставі ст. 49 ч. 1 п.п. 2, 3, 5 КК України.
З огляду на системний аналіз норм КПК України (в ред. 1960 року), суд дійшов висновку, що цивільні позови потерпілих до підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не підлягають розгляду у випадках закриття кримінальної справи як на досудовому слідстві, так і в суді, а тому залишає їх без розгляду, та одночасно роз`яснює потерпілим їх право пред`явити аналогічні позови в порядку цивільного судочинства, що відповідає вимогам ст. 28 КПК України (в ред. 1960 року), оскільки закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у ст. 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
Під час досудового слідства стосовно підсудної ОСОБА_12 постановою слідчого СОГ ГСУ МВС України від 16.09.2009 застосований запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (Т.№182 а.с. 112-119).
Враховуючи положення ст. 248 ч. 1 КПК України (в ред. 1960 року), зокрема те, що при закритті справи, скасовуються запобіжні заходи, тому запобіжний захід стосовно ОСОБА_12 у виді підписки про невиїзд підлягає скасуванню.
Під час досудового слідства підсудний ОСОБА_13 18.04.2009 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України (в ред. 1960 року) та стосовно нього постановою судді Ленінського районного суду м. Севастополя від 27.04.2009 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою (Т.№183 а.с. 150-151).
Постановою судді Ленінського районного суду м. Севастополя від 03.08.2009 стосовно ОСОБА_13 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі - 50 000 грн., внесену 02.07.2009 ОСОБА_23 на депозитний рахунок УДСА м. Севастополя (УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 26265115, депозитний рахунок №37310003000035) (Т.№183 а.с. 193-194, 195).
Враховуючи положення ст. 248 ч. 1 КПК України (в ред. 1960 року), зокрема те, що при закритті справи, скасовуються запобіжні заходи, тому запобіжний захід стосовно ОСОБА_13 у виді застави підлягає скасуванню, а застава внесена за ОСОБА_13 підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_23
Згідност. 349 КПК України (в ред. 1960 року), апеляція, подається через суд, який постановив постанову, протягом п`ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1, 244, 248 КПК України (в ред. 1960 року), суд -
п о с т а н о в и в :
клопотання підсудного ОСОБА_13 - задовольнити.
ОСОБА_13 звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 ч. 1 п.п. 2, 3, 5 КК України.
Кримінальну справу №01-12124 стосовно ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України - закрити.
Клопотання підсудної ОСОБА_12 - задовольнити.
ОСОБА_12 звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 ч. 1 п.п. 2, 3, 5 КК України.
Кримінальну справу №01-12124 стосовно ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 4 190 ч. 4, 28 ч. 4 205 ч. 2, 28 ч. 4 209 ч. 3, 255 ч. 1, 28 ч. 4 358 ч. 2, 28 ч. 4 358 ч. 3 КК України - закрити.
Цивільні позови потерпілих в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - залишити без розгляду.
Роз`яснити потерпілим, що вони мають право пред`явити аналогічні позови в порядку цивільного судочинства, що відповідає вимогам ст. 28 КПК України (в ред. 1960 року), оскільки закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у ст. 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
Запобіжний захід у виді застави, застосований постановою судді Ленінського районного суду м. Севастополя від 03.08.2009 стосовно ОСОБА_13 - скасувати.
Заставу в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, внесену 02.07.2009 на депозитний рахунок УДСА м. Севастополя (УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 26265115, депозитний рахунок №37310003000035), у якості застави за ОСОБА_13 , що підтверджується постановою судді Ленінського районного суду м. Севастополя від 03.08.2009 - повернути заставодавцю ОСОБА_23 .
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, застосований постановою слідчого СОГ ГСУ МВС України від 16.09.2009 стосовно ОСОБА_12 - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти діб з моменту оголошення, а особам які не прибули у судове засідання - в той же строк з моменту отримання копії постанови.
Суддя : ОСОБА_1
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119265432 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом |
Кримінальне
Деснянський районний суд міста Києва
Татаурова І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні