Постанова

від 24.05.2024 по справі 752/15902/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року місто Київ

справа № 752/15902/23

провадження № 22-ц/824/7000/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 9 серпня 2023 року, постановлену у складі судді Ольшевська І.О.,

у справі за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до ОСОБА_1 , третя особа Голосіївський відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року позивач ДСП «Об`єднання «Радон» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Голосіївський відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення заборгованості.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 9 серпня 2023 року справу за позовом ДСП «Об`єднання «Радон» до ОСОБА_1 , третя особа Голосіївський відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.

Не погоджуючись з такою ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу повернути для продовження розгляду до Голосіївського районного суду міста Києва.

В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що даний позов згідно з правилами про підсудність справ за вибором позивача, передбаченими у частині шостій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди, право вибору між судами належить виключно позивачеві, який обрав Голосіївський районний суд м.Києва, а тому суд не мав правових підстав передавати справу за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ДСП «Об`єднання «Радон» Дуда В.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду залишити без змін. Зазначив про те, що подаючи позов ДСП «Об`єднання «Радон» було думки про необхідність застосування частини 6 статті 28 ЦПК України, яка визначає можливість застосування альтернативної підсудності у позовах про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, але застосування альтернативної підсудності є помилковим, оскільки за предметом позову ДСП «Об`єднання «Радон» є вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України та процентів згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України. Тому вважає, що Голосіївський районний суд міста Києва правильно визначив неможливим застосування в даному випадку положень ч. 6 ст. 28 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду віднесена до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Франківського районного суду міста Львова, суд виходив із того,що предметом позову ДСП «Об`єднання «Радон» є вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України та процентів згідно ч. 2 ст. 1214 ЦК України, тому суд вважав неможливим для визначення підсудності даної справи застосування положень ч. 6 ст. 28 ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , , що територіально відноситься до Франківського району м.Львова. З огляду на наведене, суд вважав необхідним передати справу до Франківського районного суду м.Львова.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Стаття 28 ЦПК України регулює альтернативну підсудність та дає можливість позивачу за певними категоріями справ обирати між кількома судами.

Згідно ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів.

Врахувавши предмет позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначений позов підлягає розгляду судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Підсудність справи не можна визначити за місцем заподіяння шкоди, оскільки стягнення безпідставно набутих коштів та відшкодування шкоди мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання.

Оскільки в даному випадку альтернативні правила підсудності не підлягають застосуванню, доводи апеляційної скарги щодо належності саме позивачеві права обирати суд, який буде розглядати його справу, правового значення не мають.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що справа не підсудна Голосіївському районному суду м.Києва, правильно направив цивільну справу за підсудністю до Франківського районного суду м.Львова, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд встановив, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні..

Керуючись ст. ст. 268, 367-368, 374,375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 9 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус