Постанова

від 27.12.2024 по справі 752/15902/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/15902/23 Головуючий у 1 інстанції: Величко О. В.

Провадження № 22-ц/811/3035/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Голосіївськоговідділу Державноївиконавчої службим.Києва Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ) ЯковенкоТетяни Ігорівнина ухвалуФранківського районногосуду м.Львова від26вересня 2024року усправі за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до ОСОБА_1 , третя особа Голосіївський відділ Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львоваперебуває цивільна справа № 752/15902/23 за позовною заявою Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до ОСОБА_1 , третя особа Голосіївський відділ Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення заборгованості.

Ухвалою Франківського районногосуду м.Львова від26вересня 2024року клопотання представника позивача Дуди Валерія Віталійовича про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у цивільній справі за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до ОСОБА_1 , третя особа Голосіївський відділ Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення заборгованості до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8063/24 за позовомДержавного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до Держави Україна в особі Голосіївського відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення коштів.

Вказану ухвалу суду оскаржила представника Голосіївськоговідділу Державноївиконавчої службим.Києва Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ) ЯковенкоТетяна Ігорівна.

Вважає, що ухвалу суду прийнято з порушенням норм процесуального права. Покликається на те, що суд першої інстанції належним чином не обґрунтував свою ухвалу, в достатній мірі не виклав мотиви, на яких вона базується, і обмежився формальною констатацією, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиціальне значення для даної справи та не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у його задоволенні, або якщо ці справи є взаємовиключними.

Вважає, що зібрані в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а відтак суд першої інстанції, зупиняючи провадження в справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, дійшов передчасного та помилкового висновку про неможливість розгляду даної справи до прийняття остаточного рішення у справі № 910/8063/24.

Просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи за позовною заявою Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до ОСОБА_1 , третя особа Голосіївський відділ Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення заборгованості об`єктивно неможливий до розгляду справи №910/8063/24 за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до Держави Україна в особі Голосіївського відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення коштів, оскільки, у разі постановлення рішення суду на користь позивача у господарській справі, і проведення на підставі такого рішення відшкодування шкоди, що гарантується державою на підставі Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виключить подальше продовження у цивільній справі за позовом до ОСОБА_1 , предметом якого є стягнення безпідставно набутих в межах виконавчого провадження коштів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі8РозділуІІІ ЦПК України.

Зокрема,статтями 251-252 ЦПК Українипередбачено підстави за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

У пункті 6 частини першоїстатті 251 ЦПК Українипередбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наведене дає підстави для висновку про те, що необхідність в зупиненні провадження у справі за вищеназваним пунктом виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

При цьому, між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Разом з цим, відповідна підстава для зупинення провадження у справі застосовується лише у разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям, яке повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній, адміністративній справі.

Строки на які зупиняється провадження у справі визначеністаттею 253 ЦПК України.

Згідно із пунктом 5 частини першоїстатті 253 ЦПК Українипровадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першоїстатті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, відтак суд повинен виходити з того, що тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства та є неприпустимою.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду м. Києваперебуває справа за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» до Держави Україна в особі Голосіївського відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що головний державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яковенко Т.І. протиправно відкрила виконавче провадження у ВП № 71693720 (01.05.2023 року) з примусового виконання виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова від 30.03.2023 року у справі № 436/11321/20, що встановлено рішенням Львівського апеляційного суду від 16.11.2023 року, а також вчинила інші протиправні дії, внаслідок чого посадовими особами ДВС Голосіївського району допущено протиправне стягнення з ДСП «Об`єднання «Радон» 483110,12 грн. в межах відкритого з порушенням процедури виконавчого провадження. Таким чином неправомірними діями Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції завдано шкоду у загальному розмірі 483110,12 грн., яка на підставі ст. 1173, 1174 ЦПК України підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України шляхом перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку, відкритого в Головному управлінні Державної казначейської служби у м. Києві.

У випадку задоволення позову у господарській справі, наведене виключить продовження розгляду в цивільному провадженні за позовом до ОСОБА_1 .

Предметом позову у справі, що переглядається є стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів в розмірі 492070, 53 грн.

Таким чином, між правовідносинами, які випливають із цих двох справ, що розглядаються, існує тісний матеріально-правовий зв`язок, тому доводи апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Зупиняючи провадження у даній цивільній справі, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що від обставин встановлених саме під час розгляду справи №910/8063/24 буде залежати вирішення спору в даній справі.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищенаведеним, а відтак відхиляються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 частини першоїстатті 374 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідностатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись статтями259,268,367,368,374,375,382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 27.12.2024 року.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.