Постанова

від 23.05.2024 по справі 758/9943/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 758/9943/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7914/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Рибалки Ю.В.Ю, у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Центр фінансової безпеки» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» , про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Блинду А.В. звернулась до суду із позовом, в якому просила:

1. Визнати інформацію, поширену відносно позивача - ОСОБА_1 ГО «Центр фінансової безпеки» та ТОВ «Золота Середина» в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 року із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- «Десятиліттями збагачені за рахунок довірливих українців і громадян СНД - ОСОБА_1 … встигли нажити і красиві дорогі машини, розкішні будинки, загалом - безбідне життя. Саме вони є власниками вищевказаних шахрайських організацій … »;

- «… компанії ОСОБА_1 обманюють своїх співробітників так само, як і клієнтів…»;

- «Засновник компанії ОСОБА_1 … продовжують розпочате в нових компаніях - ProfAdvice LLC (найбільш відомі проекти WantTrade і WantBroker) і OmniStockInvestment»;

- «… ОСОБА_1 , обдурив тисячі людей…»;

- «…за останні десять років вони обдурили тисячі людей на десятки мільйонів доларів, за рахунок яких зараз і живуть у розкоші та без турбот»;

- «Усі перераховані факти є наслідком діяльності ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які керують багатьма офісами в Україні та за її межами, які то відкриваються, то закриваються, переїжджаючи щоразу в нові місця, щоб приховати свою діяльність» - недостовірною і такою що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати ГО «Центр фінансової безпеки» та ТОВ «Золота Середина» у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення шляхом опублікування в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місті шпальти, де міститься стаття від ІНФОРМАЦІЯ_2 року із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1) вступну та резолютивну частини цього рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів.

3. Визнати інформацію, поширену відносно позивача - ОСОБА_1 . ТОВ «Золота Середина» в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

- «Так відомий у вузьких колах фінансовий діяч відреагував на серію обшуків в офісах його компанії FreshForex…»;

- «… тепер у ОСОБА_1 намагаються з`ясувати, як так сталося, що замість обіцяного прибутку його клієнтів залишили ні з чим»;

- «Тобто шахрайську діяльність здійснювала одна компанія, а 18 комп`ютерів і кілька ноутбуків, які використовували шахраї, - це майно іншої компанії. І ось ця інша компанія і належить ОСОБА_1 » - недостовірною і такою що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати ТОВ «Золота Середина» у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення шляхом опублікування в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місті шпальти, де міститься стаття від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 » (міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4), вступну та резолютивну частини цього рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів.

5. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на відповідачів (т. 1 а.с. 1-17).

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Інтернет на сайті Інтернет-видання « Обозреватель » ( https://www.obozrevatel.com ), який належить ТОВ «Золота Середина» розміщено статтю із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаній публікації зазначається, що «Громадська організація «Центр фінансової безпеки» на своїй сторінці Facebook опублікувала розслідування про діяльність однієї з компаній на фінансових ринках. OBOZREVATEL публікує розслідування організації, яке дозволить у майбутньому вберегтися від сумнівних інвестицій». Отже, в Інтернет-виданні « Обозреватель » був повністю опублікований текст публікації, первісним автором якої є ГО «Центр фінансової безпеки» (надалі - відповідач 1), який міститься за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5. За даними статистики сайту Інтернет-видання «Обозреватель» указану публікацію переглянули 29.7 тис. осіб з моменту її публікації.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» розміщено статтю з назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 », міститься в україномовній версії за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі по тексту - публікація 2). За даними статистики сайту Інтернет-видання «Обозреватель» указану публікацію переглянули 33,4 тис. осіб з моменту її публікації.

Так, у вказаних публікаціях розповсюджена інформація, яка викладена у формі фактичних тверджень та стосується особи позивача, є недостовірною й такою, що порушує та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, внаслідок чого останній вимушений звернутися за захистом порушених прав і свобод до суду.

Звертала увагу, що вказані публікації знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет та доступні для перегляду і на даний час необмеженій кількості осіб. Публікації мають значну кількість переглядів, що також охоплюється дефініцією «поширення», а наведені вище факти підтверджують наявність у діях відповідачів елементу складу юридичного правопорушення як поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.

Вказувала, що публікація 1 із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», міститься україномовній ІНФОРМАЦІЯ_1 , в російськомовній вepciї за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, містить вказівку на три юридичні особи Freshfore, Prof Advice LLC та Omni Stock Investment з фактичним твердженням, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 є власниками вищевказаних юридичних осіб. Публікація 1 містить неодноразові посилання на особу позивача, його особисті дані та звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень. Публікація 2 із назвою: «"ІНФОРМАЦІЯ_4», яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 містить посилання на публікацію 1. По тексту публікація 2 містить безпосередні згадування позивача, його анкетні дані та причетність до незаконних дій компанії Fresh Forex, від діяльності якої постраждали десятки людей з фактичним твердженням про вчинення позивачем кримінальних правопорушень. Відтак, конкретизація імені, прізвища та по батькові, посилання у публікаціях на особисті дані позивача, його зв`язки з вищевказаними юридичними особами безпосередньо стосується особи позивача. Враховуючи викладене, вважала, що в діях відповідачів міститься також обов`язковий елемент складу юридичного правопорушення як той, що поширена інформація стосується конкретної фізичної особи, тобто позивача.

Звертала увагу, що публікації відповідачів висловлено у формі фактичних тверджень з неправдивими відомостями стосовно позивача. Так, публікація 1 із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка міститься україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 містить наступну інформацію: «Десятиліттями збагачені за рахунок довірливих українців і громадян СНД - ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (відео про діяльність: ІНФОРМАЦІЯ_6 ) встигли нажити і красиві дорогі машини, розкішні будинки, загалом - безбідне життя. Саме вони є власниками вищевказаних шахрайських організацій. Закриються ці компанії - з`являться нові, і так по колу, адже ця діяльність може приносити мільйони.»; « ОСОБА_1 дуже активно набирає персонал - менеджерів із продажу та навіть модний ретеншен у м. Києві та Кіровограді. Йдеться про компанії, яка з`явилися після Фрешфорекс (Prof Advice LLC).»; «Але як ми вже бачили вище - усе це просто афера, компанії ОСОБА_1 обманюють своїх співробітників так само, як і клієнтів. Офіси були і в Одесі, але їх вже накрила поліція під час відпрацювання подібних контор. Кримінальну справу ще розслідується, але про це пізніше.»; « ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ "Фреш Форекс Україна". Саме він, після того як репутація компанії перестала бути такою чистою, закрив її і через пів року після ліквідації брокера в Україні створив ТОВ "Проф Едвайс" (ЄДРПОУ - 42585981), яка продовжила розпочате.»; «Ліквідувати цю організацію, як у випадку з ТОВ "Фреш Форекс", ОСОБА_4 з ОСОБА_1 не можуть, але директорів змінюють ледь не раз на місяць.»; «Засновник компанії ОСОБА_1 із ОСОБА_4 і співучасниками продовжують розпочате в нових компаніях - Prof Advice LLC (найбільш відомі проекти Want Trade i Want Broker) i Omni Stock Investment. ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Коростень Житомирської області, громадянин України. Місце реєстрації: АДРЕСА_2.»; ОСОБА_6 пробував себе в політиці. У 2014 році балотувався до Верховної Ради України восьмого скликання від 221 округу, представляючи Ліберальну партію України, але не набрав потрібної кількості голосів. Також був помічником одного з депутатів ВРУ ОСОБА_5 від Радикальної партії ОСОБА_7 , 8 скликання. 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 придбав у власність новенький автомобіль BMV Х6, державний номер НОМЕР_1 . Тільки у 2020 році, незважаючи на умови карантину, ОСОБА_1 перетинав кордон більш ніж 10 разів, не кажучи вже про поїздки за попередні роки. З характеристики, отриманої від його знайомих, вдалося встановити неадекватність поведінки, управління автомобілем у нетверезому стані, побиття дружини. Тільки в офіційних даних (деклараціях) вказується про наявність двох земельних ділянок у власності (15 000 м2 і 4712,7 м2), двох машин (дати укладання угод: 05.07.2019 та 03.06.2019) та квартири (дата здійснення операції: 16.04. 2019 г.).»; «Помічник і права рука ОСОБА_1 , директор його компанії, людина яка, також як і ОСОБА_1 , обдурив тисячі людей - ОСОБА_4 .»; «Перш ніж віддати ОСОБА_1 свої гроші, потрібно добре подумати, чим обернеться ця гра в "заробіток без вкладень на Форекс" для конкретної людини, адже за останні десять років вони обдурили тисячі людей на десятки мільйонів доларів, за рахунок яких зараз і живуть у розкоші та без турбот. Усі перераховані факти є наслідком діяльності ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , які керують багатьма офісами в Україні та за її межами, які то відкриваються, то закриваються, переїжджаючи щоразу в нові місця, щоб приховати свою діяльність. І найприкріше в цій історії, що ці люди досі не понесли законного покарання, але це справа часу ....»;

Так, публікація 2 із назвою: «"ІНФОРМАЦІЯ_4», яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 містить наступну інформацію: «"Що це за країна! Ми в Україні живемо або в Гондурасі? Або ви просто все ***** ?!" - звернувся до влади український підприємець ОСОБА_1 на своїй сторінці в Instagram. Так відомий у вузьких колах фінансовий діяч відреагував на серію обшуків в офісах його компанії Fresh Forex, яка часто змінює назву і має їх близько десяти. Кілька тижнів тому OBOZREVATEL докладно описував схему роботи зазначеного "брокера" (за контекстом - ОСОБА_1 ), після чого в редакцію почали надходити дзвінки з погрозами. Однак зараз, мабуть, компанії не до боротьби з журналістами. Десятки постраждалих "інвесторів" написали заяви в поліцію, тепер у ОСОБА_1 намагаються з?ясувати, як так сталося, що замість обіцяного прибутку його клієнтів залишили ні з чим.»; «Офіційно ОСОБА_1 належить ціла низка компаній, але працюють на них одні й ті самі люди, згадує оператор кол-центру ОСОБА_12 (на прохання чоловіка ім`я в публікації змінили).»; «Найпершу фірму ТОВ "Фрешфорекс Україна" ОСОБА_1 оформляв на себе, а далі дізнатися назви компаній могли тільки самі співробітники, оформляли контори на сторонніх людей.»; « ОСОБА_13 , ОСОБА_1 тут ні до чого. Але ось за цим кримінальним провадженням заарештували майно. І тут виявилося, що під арешт у справі (N?12019160000000069) потрапила власність " ОСОБА_14 ". Вони через суд знімали арешт. Тобто шахрайську діяльність здійснювала одна компанія, а 18 комп`ютерів і кілька ноутбуків, які використовували шахраї, - це майно іншої компанії. І ось ця інша компанія і належить ОСОБА_1 .»; «А у випадку з ОСОБА_1 після обшуків він не тільки продовжує свою діяльність, але і, використовуючи нецензурну лексику, звертається до влади й погрожує проводити акції протесту.».

Вказувала, що поширена відповідачами інформація є недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, містить прямі вказівки про начебто вчинення позивачем кримінальних правопорушень, що грубо порушує його особисті немайнові права.

Зазначала, що недостовірність та неправдивість поширеної інформації підтверджується тим, що відповідачі поширили вищевказані висловлювання у формі фактичних тверджень про вчинення безпосередньо позивачем та юридичними особами, заснованих позивачем, незаконної, протиправної діяльності, яка фактично містить всі ознаки злочину, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України - шахрайство та іншими статтями Кримінального кодексу України. Проте, позивач до кримінальної відповідальності за вказаною статтею чи будь-якою іншою статтею Кримінального кодексу України не притягався. Вироку суду про визнання винним позивача у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення не існує. А тому, висловлювання відповідачів у формі фактичних тверджень про вчинення позивачем злочинів є поширенням відносно особи позивача недостовірних та неправдивих відомостей, тобто відомостей про події та явища, яких не існувало взагалі.

Крім того, вказувала, що ОСОБА_1 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 14 лютого 2014 року дійсно заснували Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ФОРЕКС УКРАЇНА», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 10681020000035825. Проте, указана юридична особа була ліквідована за рішенням засновників, про що 26 квітня 2018 року державним реєстратором був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 10681110002035825 про припинення цієї юридичної особи. Отже, з 26 квітня 2018 року після припинення вищевказана юридична особа не здійснює та не може здійснювати будь-яку господарську діяльність. Натомість, ОСОБА_1 як засновник та директор вказаної юридичної особи (чи будь-яка інша посадова особа) до кримінальної відповідальності не притягався. Відтак, поширена інформація про вчинення та продовження начебто незаконної діяльності вказаної юридичної особи, засновником та директором якої був позивач - є поширенням інформації про події та явища, яких не існувало й поширенням перекрученої інформації про нібито продовження будь-якої діяльності (у тому числі незаконної чи злочинної). Оскільки указана юридична особа була ліквідована за рішенням засновників, твердження відповідачів про проведення обшуку у вказаній юридичній особі (де позивач був засновником та директором) є недостовірною та негативною інформацією.

Також, звертала увагу, що позивач та юридичні особи, засновані ним не мають відношення до будь-яких веб-ресурсів в мережі Інтернет та не є власниками веб-сайтів freshforex.comчи freshforex.org. Вказане підтверджується відомостями з ресурсу WHOIS. Отже, поширена відповідачами інформація є недостовірною. Можлива протиправна діяльність третіх осіб не може ставитись у провину позивачу як вчинення ним злочину та поширення таких відомостей як достовірних даних про особу позивача, адже це порушує конституційну презумпцію невинуватості особи та принцип індивідуальної відповідальності за будь-які протиправні дії.

Окрім того, судами не ухвалювався жодний вирок, яким визнано винним будь-яку посадову особу ТОВ «ФРЕШ ФОРЕКС УКРАЇНА», ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» (засновником якого є позивач). Позивач до кримінальної відповідальності не притягувався та не був засуджений за вчинення будь-якого кримінального правопорушення, що підтверджується наданою МВС України відповіддю на адвокатський запит. При цьому, позивач не є засновником або ж керівником іншої юридичної особи найменування якої наявне у публікації (ТОВ «ОМНІ СТОК ІНВЕСТМЕНТ»). Отже, поширена інформація про те, що позивач вчинив або ж вчиняє будь-які незаконні дії, кримінальні правопорушення, в тому числі, шахрайські дії не відповідають дійсності.

Жодні особи не пред`явили до позивача будь-яких майнових вимог, в тому числі, позовів до суду про стягнення грошових коштів. Рішення судами про стягнення з позивача коштів внаслідок будь-якої незаконної діяльності не приймались. Указане свідчить, що твердження відповідачів про начебто вчинення певних незаконних дій (обман, шахрайство) по відношенню до фізичних осіб чи найманих працівників, їх грошових коштів та начебто заволодіння такими грошовими коштами - є недостовірними та не підтверджуються жодними доказами. Інформація, поширена відповідачами про те, що позивач та засновані ним юридичні особи, начебто заволоділи «десятками мільйонами доларів США» «у тисячі людей» є недостовірною та підлягає спростуванню. Разом з тим, такі твердження очевидно принижують честь, гідність позивача та його ділову репутацію, адже створюють у суспільстві думку про позивача як про злочинця (за відсутності вироку суду чи факту притягнення до кримінальної відповідальності).

Позивач не має жодного відношення до веб-порталів Fresh Forex, Want Trade, Want Broker, найменування яких згадується у публікаціях. Відтак, позивач не має жодного відношення до діяльності указаних веб-ресурсів мережі Інтернет, а відповідачі не навели жодного доказу на підтвердження причетності позивача до діяльності указаних веб-ресурсів. Так, за даними сервісу WHOIS, позивач або ж юридичні особи в яких він є засновником або директором не є власниками цих веб-сайтів, назва яких згадується у публікаціях, отже поширена відповідачами інформація є недостовірною.

Проведення правоохоронними органами обшуку у м. Києві, за адресою АДРЕСА_1 , на 4 та 5 поверхах не вказує на вчинення позивачем будь-якого правопорушення, оскільки останній до кримінальної відповідальності не притягувався, засуджений не був. Так, указаний обшук був проведений на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2021 року у справі № 757/3545/21-к з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення тощо в межах кримінального правопорушення, зареєстрованого в ЄРДР за №12018000000000698 від 15.11.2018 року, за результатами якого було вилучено майно, яке належить ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС». Позивач є засновником цієї юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2021 року у справі № 757/5617/21-к було зобов`язано правоохоронний орган повернути вилучене під час обшуку майно. При цьому, слідчий суддя у своєму рішенні прийшов до висновку, що «представник органу досудового розслідування в судове засідання не з`явився та станом на час розгляду скарги слідчому судді не надано докладних відомостей та документів, в яких наводилися б підстави для подальшого утримання майна ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» та його необхідності, як такого, що має значення для подальшого досудового розслідування, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні №12018000000000698 від 15.11.2018 не надано.».

Враховуючи викладене, вважала, що відповідачі пошили неправдиву інформацію, яка принижує честь та гідність позивача та його ділову репутацію. Указаними діями відповідачі порушили презумпцію невинуватості, закріплену статтею 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Окрім того, поширена відповідачами інформація до оціночних суджень не належить, адже виражено відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів) про вчинення позивачем злочинів. При цьому, за стилістичною формою вираження вищезазначеної інформації указана інформація не містить ні критики, ні оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та виражене у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені.

Посилалась на те, що згідно висновку експерта № 27/21 за результатами проведення семантико-текстуального дослідження за заявою ОСОБА_1 від 15.06.2021 року, експерт прийшов до висновку, що вищевказана інформація, поширена відносно позивача у публікаціях 1 та 2 містить висловлювання, в яких наявна інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , а така інформація викладена у формі фактичних тверджень. При цьому, у мотивувальній частині висновку експерт дійшов висновку про те, що: «лексико-семантичний аналіз наведених вище лексем та сполучень лексем у загальному контексті досліджуваного тексту показав, що носієм інформації про ОСОБА_1 в них виступає такий мовний прийом як сполучення лексичних одиниць, словникове значення яких

містить негативний аксіологічний компонент, зокрема вказівку на протизаконні дії, що засуджуються соціумом. Як випливає із загального змісту досліджуваних текстів, їх стилістичних особливостей, значень лексичних єдностей, за допомогою яких характеризуються особистість ОСОБА_1 та його дії, можна стверджувати, що у загальному контексті висловлювань ці словосполучення та фразові єдності мають виражену негативну конотацію, тобто є носіями негативної інформації, а зміст вказаних в цьому пункті фрагментів текстового матеріалу полягає у змалюванні негативного образу ОСОБА_1 , який у своїй підприємницькій діяльності нехтує нормами етики та моралі та навіть використовує незаконні шляхи. Звичайно, що такий негативний образ бізнесмена суперечить загальноприйнятим нормам моралі і поведінки, а отже є інформацією негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 ».

Таким чином, поширена інформація відносно позивача прямо вказує на начебто вчинення ним певних протизаконних дій, шахрайських дій (кримінальних правопорушень), що створює у суспільства негативну думку про позивача (образ злочинця) та викладена у формі тверджень з порушенням презумпції невинуватості особи та є неприпустимим, грубим порушенням норм Конституції України та чинного законодавства, а така інформація підлягає спростуванню відповідачами (т. 1 а.с. 1-17).

09 вересня 2021 року від директора ТОВ «Золота Середина» ОСОБА_17 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 136-151).

Зазначив, що спірна публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2 є републікацією матеріалу, яка вперше був розміщений в мережі Інтернет у соціальній мережі Фейсбук, а тому, на думку відповідача 2, останній як засіб масової інформації наділений імунітетом за публікацію републікованого матеріалу та не може нести відповідальність за публікацію цього тексту. Щодо змісту поширеної інформації та вимог позивача про визнання її недостовірною та зобов?язання спростувати, відповідач 2 зазначив, що поширена інформація перекручена та вирвана позивачем з контексту відповідних публікацій, не містить ознак наклепу, поширена інформація не є недостовірною, а містить оціночні судження. Наголошував на тому, що позивач є публічною особою, а тому межа допустимої критики та громадського контролю за його життям для засобів масової інформації є ширшою. Наданий позивачем експертний висновок не може бути взятий судом до уваги. Відповідач 2 поширив інформацію про діяльність компаній, створених позивачем, яка базується на фактичних даних, відгуках постраждалих осіб від діяльності цих компаній та їх фігурування в ряді кримінальних проваджень. Також, поширена інформація не містить будь-яких звинувачень у вчинені злочину, а є результатом критичної оцінки певних фактів, які підтверджуються доказами та за своїм змістом є оціночними судженнями. Факт поширення ним спірної інформації відповідачем 2 не заперечував (т. 1 а.с. 136-151).

20 жовтня 2021 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Блинду А.В. надійшла відповідь на відзив, в якому остання заперечувала проти доводів відповідача 2 та підтримувала позовні вимоги (т. 2 а.с. 22-34).

29 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ГО «Центр фінансової безпеки» - адвоката Швадченко Є.О., у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. Посилався на те, що ГО «Центр фінансової безпеки» не є належним відповідачем у цій справі, оскільки не є автором спірної публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 в розрізі якої до нього пред`явлено позовні вимоги, а тому позовні вимоги до нього не підлягають задоволенню. Щодо поширення інформації у спірній публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначав, що пов`язаність позивача із описаною у публікації діяльністю доведена, а в цій справі наявний значний суспільний резонанс, який майже не надає можливостей для обмеження свободи слова. На думку відповідача 1, позивач є публічною особою, а тому межа критики щодо нього є ширшою, а поширена інформація щодо позивача є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню, наданий позивачем висновок експерта не може бути взятий судом до уваги (т. 2 а.с. 89-105).

24 грудня 2021 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Блинду А.В. надійшла відповідь на відзив, в якому остання заперечувала проти доводів відповідача 1 та підтримувала позовні вимоги (т. 2 а.с. 142-159).

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГО «Центр фінансової безпеки» та ТОВ «Золота Середина», про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано інформацію, поширену відносно позивача ОСОБА_1 ТОВ «Золота Середина» в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:«Десятиліттями збагачені за рахунок довірливих українців і громадян СНД - ОСОБА_1 … встигли нажити і красиві дорогі машини, розкішні будинки, загалом - безбідне життя. Саме вони є власниками вищевказаних шахрайських організацій…»; «…компанії ОСОБА_1 обманюють своїх співробітників так само, як і клієнтів…»; «Засновник компанії ОСОБА_1 …продовжують розпочате в нових компаніях - ProfAdvice LLC (найбільш відомі проекти WantTrade і WantBroker) і OmniStockInvestment»;«… ОСОБА_1 , обдурив тисячі людей…»; «…за останні десять років вони обдурили тисячі людей на десятки мільйонів доларів, за рахунок яких зараз і живуть у розкоші та без турбот»; «Усі перераховані факти є наслідком діяльності ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які керують багатьма офісами в Україні та за її межами, які то відкриваються, то закриваються, переїжджаючи щоразу в нові місця, щоб приховати свою діяльність» - недостовірною і такою що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 .

Зобов`язано ТОВ «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА» у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення шляхом опублікування в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місті шпальти, де міститься стаття від ІНФОРМАЦІЯ_2 року із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1) вступну та резолютивну частини цього рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Визнано інформацію, поширену відносно позивача ОСОБА_1 ТОВ «Золота Середина» в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: «Так відомий у вузьких колах фінансовий діяч відреагував на серію обшуків в офісах його компанії FreshForex…»; «… тепер у ОСОБА_1 намагаються з`ясувати, як так сталося, що замість обіцяного прибутку його клієнтів залишили ні з чим»;«Тобто шахрайську діяльність здійснювала одна компанія, а 18 комп`ютерів і кілька ноутбуків, які використовували шахраї, - це майно іншої компанії. І ось ця інша компанія і належить ОСОБА_1 » - недостовірною і такою що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 .

Зобов`язано ТОВ «Золота Середина» у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення шляхом опублікування в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місті шпальти, де міститься стаття від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «"ІНФОРМАЦІЯ_4» (міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4), вступну та резолютивну частини цього рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Стягнуто ТОВ «Золота Середина» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГО «Центр фінансової безпеки» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В решті позовних вимог - відмовлено (т. 3 а.с. 157-181).

Не погодившись з рішенням районного суду, 31 січня 2024 року представник ТОВ «Золота Середина» - адвокат Сич М.В. направив до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Золота Середига» (т. 3 а.с. 192-210).

На обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Під час розгляду даної справи судом першої інстанції не було взято до уваги, що оспорювана інформація стосується питань, що становлять значний суспільний інтерес. Опубліковані статті стосуються фінансових пірамід від діяльності яких постраждали громадяни України, а також жителі інших країн. Масштаби цієї схеми величезні, а тому висвітлені в ЗМІ. Той факт, що різні ЗМІ висвітлюють відомості про діяльність біржових компаній, і зокрема, позивача, судом першої інстанції було залишено поза увагою. Крім того, оскільки оспорювана інформація стосується питань, що становлять значний суспільний інтерес, в даному випадку повинен надаватися високий рівень захисту свободи вираження поглядів.

Вважала, що суд дійшов помилкового висновку, що ТОВ «Золота Середина» надала непослідовні та суперечливі позиції і що товариство одночасно стверджувало про поширення ним інформації у вигляді оціночних суджень та достовірність поширеної інформації. Оціночні судження ґрунтуються на фактичному базисі для їх висловлювання, про що і було зазначено відповідачем 2 у запереченнях. ТОВ «Золота Середина» звертало увагу суду, що вимоги позивача стосуються інформації, частина якої є достовірної інформацією, оцінкою дій позивача та їх критикою, що базується на фактах. Крім того, суд не звернув увагу, що оспорювана інформація стосується питання, що становить суспільний інтерес, а тому така інформація є оціночним судженням, а не констатацією фактів.

Також, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», проте закон втратив чинність 31 березня 2023 року, тобто ще до винесення судового рішення у цій справі. Крім того, суд застосував правові висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19, які стосуються уже не чинної, на момент розгляду справи, норми закону, а саме ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Крім того, у постанові Верховного Суду у справі № 753/338/19, на яку посилається суд першої інстанції, Верховним судом зазначено, що оспорювана інформація не є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншими засобами масової інформації. В той же час у справі № 758/9943/21 (за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Золота середина»), у статті під назвою: «Як українці позбавляються грошей y Freshforex: розкрито схему», був повністю дослівно опублікований текст, що містився у соцмережі Фейсбук на сторінці ГО «ЦЕНТР ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ», що підтверджується роздруківкою публікації з цього посилання, а також протоколом огляду веб-сторінок від 09 грудня 2021 року, до якого додано досліджені збережені (резервні) копії сторінки ГО «Центр Фінансової Безпеки» в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/gocfb). Також, предмет спору у справі № 753/338/19 стосується інформації, поширеної інтернет-виданням «Капітал» з посиланням на статтю журналу «Контакти», який у свою чергу посилається на «матеріали-розслідування на сайті «Dubainewspost». Проте у справі № 758/9943/21 (за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Золота середина») останній посилається на інформацію, яка була розміщена на сторінці Фейсбук.

Звертала увагу, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не дослідив належним чином надані докази у їх сукупності. Задовольняючи позовні вимог, суд не встановив, чи завдають зазначені публікації шкоди (та в якій мірі) особистим немайновим благам саме позивача, не звернув увагу на критерії і фундаментальні вимоги закладені у практиці ЄСПЛ та національному законодавстві. Суд обмежився лише формальним дослідженням спірних уривків із публікацій без врахування контексту всієї статті, змістовно пов`язаних її частин, тощо. Суд зосередився лише на дослідженні вибраних позивачем речень чи словесних сполучень та взагалі не проаналізував зміст і характер спірних публікацій в цілому з точки зору їх оприлюднення.

Крім того, суд першої інстанції не дослідив зміст оспорюваної інформації та не розрізнив фактичні твердження і оціночні судження. При цьому, без будь-якого фактичного й правового мотивування послався лише на те, що поширена інформація про позивача є твердженням про факт.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що FreshForex є компанією і Відповідач 2 не довів участі Позивача в ній. FreshForex є також знаком на товари та послуги. Особи, які грають на фінансових біржах розуміють під цим знаком певний набір послуг - посередництво на ринку Forex. «В Україні під цим знаком надають послуги різні компанії, деякі з них пов?язують із відповідачем. Зокрема компанія RistonCapital, власник бренду FreshForex, повідомила, що не надавала дозволу на реєстрацію на території України юридичної особи ТОВ «Фреш Форекс Україна» (ЄДРПОУ - 39098022, реєстрація у 2014 році, ліквідація у 2018 році) та низки інших компаній, нікому не давала дозволів на реєстрацію юридичних осіб віо її імені та відкриття навчальних центрів в Україні з використанням бренду FreshForex. (доступ до матеріалу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8) RistonCapital зазначила, що компанія неодноразово стикалися з діяльністю шахраїв та недобросовісною конкуренцією з боку інших учасників ринку і розуміє, що, на жаль, створення компаній-клонів, які використовують схоже ім?я міжнародного бренду з метою недобросовісного залучення користувачів, вже не новина, а реалії будь-якого бізнесу, пов?язаного з фінансовим сектором. Тобто, навіть власник торгової марки FreshForex зазначив, що створення ТОВ «Фреш Форекс Україна», засновникам якого є позивач, - це діяльність шахраїв, які використовують бренд FreshForex без дозволу.» - ця інформація разом із скріншотом публікації знаходиться в матеріалах заперечення на відповідь на відзив. Відповідач 2 зазначав, що FreshForex - це бренд і належить іншій особі, проте суд першої інстанції проігнорував ці відомості (т. 3 а.с. 192-210).

12 березня 2024 року до суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Блинду А.В., в якому остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення (т. 4 а.с. 1-31).

В судовому засіданні представник ТОВ «Золота Середина»- адвокат Сич М.В. підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник ОСОБА_1 - адвокат Блинду А.В. заперечувала проти задоволення скарги і просила її відхилити.

Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними поштові адреси, адреси електронної пошти та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень про що у справі є докази. Факт належного повідомлення позивача ОСОБА_1 його представник - адвокат Блинду А.В. в суді апеляційної інстанції не заперечувала про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Відповідач ГО «Центр фінансової безпеки» був сповіщений 17 квітня 2024 року про розгляд справи апеляційним судом 23 травня 2024 року про що свідчить відмітка працівників пошти про вручення адресату поштового відправлення (т. 3 а.с. 234-240 т. 4 а.с. 57-59).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04).

Зважаючи на вимоги ч.ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» розміщено статтю із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» розміщено статтю з назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Під час дослідження доказів судом встановлено поширення вказаних публікацій за вищевказаними посиланнями, а вказані публікації розміщені в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», який є зареєстрованим засобом масової інформації та належить відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Золота Середина», указані посилання є активними на час розгляду справи апеляційним судом, доступ до вказаного веб-ресурсу є вільним, текст публікацій відповідає доданим до позовної заяви позивачем роздруківок тексту публікації.

Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб сторонами не оспорюються, як і не оспорюються приналежність веб-сайту https://www.obozrevatel.com відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Золота Середина»,.

Судом перевірені надані позивачем до позову роздруківки спірних публікацій з мережі Інтернет за вищевказаними посиланнями, вказані публікації містять інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною та зобов`язати спростувати її.

Суд бере до уваги те, що указані публікації були розміщені в мережі Інтернет, що надає доступ до них необмеженому колу осіб, а вільний доступ до них створює такі умови, що також на думку суду підтверджує обставину поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.

Факт перегляду вказаних публікацій, підтверджується даними статистики веб-сайту Інтернет-видання «Обозреватель», отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт поширення оспорюваної інформації більше ніж одній особі, позивачем доведений, а такі доводи позивача підтверджуються матеріалами справи, дослідженими доказами.

Із тексту спірних публікацій вбачається, що вони містять зазначення особистих даних позивача (посилання на його прізвище, ім`я та по батькові, дату, місяць, рік народження, місце народження та місце його реєстрації), а також посилання на найменування та ідентифікаційні коди юридичних осіб, в яких позивач був або є засновником/їх керівником, наприклад ТОВ «Фреш Форекс Україна» (код ЄДРПОУ 39098022) - юридична особа ліквідована у 2018 році, а позивач був одним із засновків та її керівником; ТОВ «ПрофЕдвайс» (код ЄДРПОУ 42585981) - позивач є засновником цієї юридичної особи.

Зазначена у публікаціях інформація стосується особи позивача та підтверджується засвідченими копіями паспорту позивача та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо вказаних юридичних осіб, які містяться в матеріалах справи та досліджені судом під час розгляду справи.

Позивачем ОСОБА_1 оспорюються відомості, які зазначені у двох публікаціях: від ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3), які були розміщені за відповідними посиланнями вказаними вище на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель»: https://obozrevatel.com.

За змістом розміщеної в мережі Інтернет публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що у тексті публікації вказується на те, що: «Громадська організація «Центр громадської безпеки» на своїй сторінці Facebook опублікувала розслідування про діяльність однієї з компаній на фінансових ринках. OBOZREVATEL публікує розслідування організації, яке дозволить у майбутньому вберегтися від сумнівних інвестицій» (дослівна цитата). У цій публікації міститься гіперпосилання на первісну публікацію, текст якої був поширений відповідачем ТОВ «Золота Середина» на своєму веб-сайті.

Позивач стверджував, що в Інтернет-виданні « Обозреватель » був повністю опублікований текст публікації, первісним автором якої є Громадська організація «ЦЕНТР ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ», який міститься за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5. та в якості доказу додає до позовної заяви роздруківку публікації з цього посилання, з якої вбачається що її текст є ідентичним тексту самої спірної публікації.

Втім, судом при дослідженні публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що перехід за гіперпосиланням на текст первісної публікації є неможливим, оскільки первісна публікація була видалена з мережи Інтернет або ж доступ до неї був обмежений самим автором публікації (власником аканту в соціальній мережі «Facebook»).

При цьому, відповідач ГО «Центр фінансової безпеки» у відзиві на позовну заяву заперечував своє авторство цієї публікації та зазначав, що така ним опублікована не була.

Відповідач ГО «Центр фінансової безпеки» не заперечував, що сторінка в соціальній мережі Facebook - https://www.facebook.com/gocfb/ належить йому, однак зазначав, що із наданої позивачем роздруківки публікації з соціальної мережі Facebook, а саме її ідентифікуючих ознак неможливо встановити, що саме на сторінці відповідача така була опублікована.

Позивач до суду першої інстанції надав протокол огляду веб-сторінок від 09 грудня 2021 року, складений в порядку п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до якого додано досліджені та збережені з мережі Інтернет веб-сторінки та стверджував, що представником позивача як адвокатом досліджено зміст веб сторінок та встановлено, що на веб-сайті пошукової системи «Google-cash» міститься збережена (резервна) копія офіційної сторінки Громадської організації «Центр Фінансової Безпеки» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43804605) в соціальній мережі Facebook(https://www.facebook.com/gocfb), а саме її повна та текстова версія, з яких вбачається, що спірна публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена на особистій сторінці відповідача ГО «Центр фінансової безпеки» в мережі Facebook та підтверджує авторство цієї публікації.

Інших доказів на підтвердження авторства спірної публікації позивачем суду не надано.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Врахувавши вищевказане, колегія суддів погодилась із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено поширення відповідачем ГО «Центр фінансової безпеки» оспорюваної позивачем інформації, а позовні вимоги пред`явлені до цього відповідача не підлягають задоволенню з огляду на їх недоведеність.

Відповідач ТОВ «Золота Середина» не заперечував факт, що він є власником веб-сайту на якому була поширена інформація у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ІНФОРМАЦІЯ_3.

Твердження відповідача ТОВ «Золота Середина» про те, що спірна публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2 року є републікацією матеріалу (дослівним відтворенням матеріалів), який вперше був розміщений в мережі Інтернет у соціальній мережі Фейсбук, а тому, на думку відповідача він як власник засобу масової інформації наділений імунітетом за публікацію републікованого матеріалу та не може нести відповідальність за публікацію цього тексту, суд відхилив, з огляду на наступне.

Положеннями статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (в редакції Закону, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин - ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_3, та втратив чинність 31 березня 2023 року) визначено вичерпний перелік випадків для звільнення журналіста та редакції від відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що наведені у статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 753/338/19, провадження №61-16277св20 зазначено, що відповідно до положень статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників); вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього; в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом; законом передбачено звільнення або не притягнення до відповідальності за такі дії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №757/47312/15-ц (провадження № 61-19467св20) (т. 2 а.с. 52-58).

Вказані висновки Верховного Суду ухвалені у подібних правовідносинах, тому суд їх враховує при вирішенні цієї справи відповідно до положень частини 4 ст. 263 ЦПК України.

Вищенаведене узгоджуються із положеннями абзацу 3 частини статті 277 ЦК України, відповідно до яких спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Позивачем у цій справі не пред`явлені вимоги про відшкодування моральної або матеріальної шкоди, відповідач ТОВ «Золота Середина» є належним відповідачем у цій справі за поширення інформації в обох спірних публікаціях, оскільки останній не звільнений від обов`язку спростувати поширену інформацію, у випадках встановлених законом.

Щодо обставин поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права позивача суд встановив наступне.

За змістом ст. 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, у т.ч. особою, якою поширено таку інформацію.

Поряд з цим, за змістом вказаних норм, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Пунктом 12 постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 15 вказаної постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

За змістом ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Lingens v. Austria» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У даній справі ЄСПЛ вказав, що: «Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».

Так, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відповідні роз`яснення містяться і в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в якому зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 10 Європейської Конвенції з прав людини захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу.

Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес (див. рішення у справі «Сюрек проти Туреччини» (№ 1) [ВП], заява №26682/95, п. 61, ECHR 1999-IV).

За роз`ясненнями, що містяться в п. 21 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998 року) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях «Газета «Україна-центр» проти України», «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.

До суду не надано і судом не встановлено об`єктивних доказів того, що позивач ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин був публічною особою, перебував на державній службі та (або) виконував функції посадової (службової) особи. Посилання відповідача, що позивач у вересні 2014 році перебував помічником народного депутата України та балотувався до Верховної Ради, цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила (т. 1 а.с. 136-151, 186-192).

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року визнано інформацію, поширену відносно позивача ОСОБА_1 ТОВ «Золота Середина» в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:«Десятиліттями збагачені за рахунок довірливих українців і громадян СНД - ОСОБА_1 … встигли нажити і красиві дорогі машини, розкішні будинки, загалом - безбідне життя. Саме вони є власниками вищевказаних шахрайських організацій…»; «…компанії ОСОБА_1 обманюють своїх співробітників так само, як і клієнтів…»; «Засновник компанії ОСОБА_1 …продовжують розпочате в нових компаніях - ProfAdvice LLC (найбільш відомі проекти WantTrade і WantBroker) і OmniStockInvestment»; «… ОСОБА_1 , обдурив тисячі людей…»; «…за останні десять років вони обдурили тисячі людей на десятки мільйонів доларів, за рахунок яких зараз і живуть у розкоші та без турбот»; «Усі перераховані факти є наслідком діяльності ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які керують багатьма офісами в Україні та за її межами, які то відкриваються, то закриваються, переїжджаючи щоразу в нові місця, щоб приховати свою діяльність» - недостовірною і такою що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 .

Зобов`язано ТОВ «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА» у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення шляхом опублікування в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місті шпальти, де міститься стаття від ІНФОРМАЦІЯ_2 року із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1) вступну та резолютивну частини цього рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Дослідивши поширену відносно позивача інформацію, колегія суддів погодилась із висновком районного суду, що така інформація здійснена у спосіб категоричного та стверджувального висловлювання у формі повідомлення про існування конкретних обставин (фактів), тобто є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, а відтак інформація може бути перевірена на предмет достовірності.

Також відсутні будь-які стилістичні конструкції або інші мовностилістичні способи, які б вказували на те, що повідомлена інформація є суб`єктивною думкою та особистим поглядом на певні події і відображає особисту точку зору, тобто відсутні ті мовні засоби, які є характерними для оціночних суджень.

Наведена оспорювана позивачем інформація, яку позивач просив спростувати, за своїм змістом створює у сторонньої особи негативне уявлення про позивача, як особи, яка причетна до здійснення незаконної, кримінально-караної діяльності, а отже містить відповідне твердження про факт вчинення позивачем таких дій.

Як убачається із матеріалів справи правоохоронними органами України здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях №12018000000000698 за ч. 4 ст. 190 КК України, №12019160000000069 за ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується як наданими позивачем, так і наданими відповідачем копій ухвал слідчих судів з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проте у справі відсутні докази того, що позивачу оголошено про підозру або наявний вирок у кримінальній справі. Відсутність відомостей про притягнення позивача до кримінальної відповідальності або його засудження підтверджується копією листа Департаменту інформатизації МВС України №765АЗ/16 від 19.05.2021 року, доданою по позову.

При цьому, слід виключити з оспорюваного позивачем і визначеного районним судом до спростування у вищевказаній публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 висловлення: «Усі перераховані факти є наслідком діяльності ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які керують багатьма офісами в Україні та за її межами, які то відкриваються, то закриваються, переїжджаючи щоразу в нові місця, щоб приховати свою діяльність», зазначення прізвища «і ОСОБА_4 ». Так, гр. ОСОБА_4 не звертався до суду з вимогами про спростування як недостовірної та такою що порушує його честь, гідність та ділову репутацію інформації, викладеної у вищевказаній публікації, а до суду не надано доказів представництва позивачем ОСОБА_1 інтересів ОСОБА_4 у цій справі. Оскаржуване рішення районного суду в цій частині підлягає зміні.

Поряд з цим, не підлягає визнанню недостовірною та спростуванню інформація, поширена відносно позивача ОСОБА_1 ТОВ «Золота Середина» в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: «Так відомий у вузьких колах фінансовий діяч відреагував на серію обшуків в офісах його компанії FreshForex…»; «… тепер у ОСОБА_1 намагаються з`ясувати, як так сталося, що замість обіцяного прибутку його клієнтів залишили ні з чим»;«Тобто шахрайську діяльність здійснювала одна компанія, а 18 комп`ютерів і кілька ноутбуків, які використовували шахраї, - це майно іншої компанії. І ось ця інша компанія і належить ОСОБА_1 », оскільки вказані вислови самі по собі не містять фактичних даних (тверджень) про негативну, протиправну поведінку (діяльність) позивача. Зокрема в контексті спростованого судом вислову зазначається «… а 18 комп`ютерів і кілька ноутбуків, які використовували шахраї, - це майно іншої компанії. І ось ця інша компанія і належить ОСОБА_1 » проте таке твердження про можливе використання шахраями (без зазначення цих осіб) майна, яке належить позивачу ОСОБА_1 не містить тверджень негативного характеру стосовно самого позивача, а відтак відсутні підстави для висновку про розповсюдження недостовірної і такої що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 .

З цих підстав не підлягають і задоволенню вимоги про зобов`язання ТОВ «Золота Середина» у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення шляхом опублікування в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місті шпальти, де міститься стаття від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «"ІНФОРМАЦІЯ_4» (міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4), вступну та резолютивну частини цього рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Тому в цій частині, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі ст. 141 ЦПК України, пропорційно до частини задоволених позовних вимог (50%), слід стягнути із відповідача ТОВ «Золота Середина» на користь позивача понесені позивачем судові витрати: 908 грн. судового збору за розгляд справи районним судом та 2500 грн. витрат на правничу допомогу, сплата яких підтверджується доказами по справі (т. 1 а.с. 19-20 т. 3 а.с. 115-129).

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року- скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» про визнання інформації, поширеної відносно позивача - ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме:

- «Так відомий у вузьких колах фінансовий діяч відреагував на серію обшуків в офісах його компанії FreshForex…»;

- «… тепер у ОСОБА_1 намагаються з`ясувати, як так сталося, що замість обіцяного прибутку його клієнтів залишили ні з чим»;

- «Тобто шахрайську діяльність здійснювала одна компанія, а 18 комп`ютерів і кілька ноутбуків, які використовували шахраї, - це майно іншої компанії. І ось ця інша компанія і належить ОСОБА_1 » - недостовірною і такою що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 та в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення шляхом опублікування в мережі Інтернет на сайті https://www.obozrevatel.com/ під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місті шпальти, де міститься стаття від ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою: «" ІНФОРМАЦІЯ_4 » (міститься в україномовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, в російськомовній версії за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4), вступну та резолютивну частини цього рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів, і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 .

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 рокузмінити, виключивши з абзацу сьомого пункту другого резолютивної частини рішення зазначення прізвища «і ОСОБА_4 ».

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року- змінити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» на користь ОСОБА_1 судового збору, зменшивши його розмір з 1816 грн. до 908 грн. за розгляд справи районним судом та витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши їх розмір з 5000 грн. до 2500 грн.

В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 24 травня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова