Постанова

від 16.05.2024 по справі 308/13803/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13803/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 травня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жменяк Юрій Юрійович на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2022 року та на додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2023 року, ухвалені головуючою суддею Сарай А.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танго Травел», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Батерфляй-Травел» про захист прав споживачів з надання туристичних послуг

встановив:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Танго Тревел» та ТОВ «Батерфлай-Тревел» про захист прав споживачів з надання туристичних послуг.

Позовні вимоги мотивував тим, що 01.10.2021 ним було придбано туристичний продукт туристичної компанії ТОВ «Танго Тревел» за № 48885-1 до Німеччини, тур: «Романтична дорога: Нюрнберґ, Бамберг та Мюнхен!», дата виїзду 13.10.2021, дата повернення 17.10.2021» через туристичне агентство ТОВ «Батерфлай-Тревел» в м. Ужгород, загальною вартістю 636 євро, з яких вартість послуги для подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становила 9 851,64 грн.

Відповідно до умов туру, станом на дату замовлення туру (01.10.2021) для в`їзду до Німеччини при посадці потрібно мати: бланк з негативним ПЛР-тестом. Результатом англійською мовою та з мокрою печаткою. Тест повинен бути зданий не раніше ніж 72 год. до в`їзду на територію Німеччини (тобто 12.10.2021 18.00).

У подальшому, 09.10.2021 представник турагента повідомив, що починаючи з 10.10.2021 00.00 год. для подорожуючих з України незалежно від цілі перебування (відвідування або туризм) можливий лише для осіб, які отримати повний курс вакцинації. Щеплення має відбутися однією з вакцин, зазначених на сайт Інституту ім. Пауля (Ерліха Pfizer, Moderna, AstraZeneca, JJ, Covishield). Вакцинація останньою дозою має бути здійснена мінімум за 14 днів до в`їзду.

Так як у ОСОБА_1 відсутнє щеплення однією з вакцин, зазначених на сайті Інституту ім. Пауля Ерліха, тому поїхати в тур до Німеччини 13.10.2021 ОСОБА_1 не міг. Ці зміни виникли після замовлення туру і замовник туру ОСОБА_1 на них не розраховував і вплинути не міг, тому для туриста це непередбачувана обставина.

Вказує, що отримавши інформацію про нові умови заїзду до Німеччини, ОСОБА_1 відразу проінформував турагента та туроператора, про неможливість поїхати до Німеччини по оплаченому туру і просив розглянути можливі варіанти щодо перенесення туру, заміну на інший або повернення коштів, однак, відповідач відмовив у поверненні коштів.

Посилаючись на вимоги п. 1 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про туризм», ч. 2 ст. 651 ЦК України, з ч. 1 ст. 907, ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України договір на туристичне обслуговування підлягає розірванню, а сплачені ним кошти в розмірі 9851,64 грн підлягають поверненню.

Щодо відшкодування моральної шкоди позивач вказує, що завдана йому моральна шкода полягає у моральних переживаннях у зв`язку із бездіяльністю відповідачів, яка полягає спершу у затягуванні рішення щодо можливості поїздки 13.10.2021, її перенесенні чи заміні на інший тур або поверненням коштів. Через вказані дії у позивача скасувався відпочинок як в обраному напрямку, так і в іншому місці, оскільки до останнього очікував на рішення відповідачів про заміну на інший тур в обрані дати (13-17.10.2021), або перенесення обраного туру на інший період.

Оскільки, внаслідок дій відповідачів позивачу нанесена моральна шкода, враховуючи всі обставини порушення прав, погіршення взаємовідносин у сім`ї через зіпсовану відпустку та небажання відповідачів повернути кошти, вважає, що відшкодуванню на користь позивача за заподіяну моральну шкоду підлягає сума в розмірі по 5000 грн.

Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 просив суд: розірвати договір на туристичне обслуговування (підтвердження бронювання № 48885-1 від 01.10.2021), укладений між ТОВ «Батерфлай-Тревел», що діє від імені та за дорученням ТОВ «Танго Тревел», та ОСОБА_1 ; стягнути солідарно з ТОВ «Танго Тревел» та з ТОВ «Батерфлай-Тревел» на користь ОСОБА_1 9851,64 грн, сплаченого туристичного продуту обслуговування (підтвердження бронювання № 48885-1 від 01.10.2021) та 5 000 грн моральної шкоди; а також стягнути солідарно з відповідачів на його користь понесені судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Танго Тревел» подало заяву про ухвалення додаткового рішення в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Танго Тревел» судові витрати в розмірі 9000 грн на правову допомогу, понесені відповідачем під час розгляду справи.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Танго Тревел» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 гривень.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жменяк Ю.Ю., просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Вважає, що наведені у оскаржуваному рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи та зроблені при неправильному застосуванні норм матеріального права і порушенні норм процесуального права.

Вказує, що він не звертався з позовом у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням відповідачем умов договору про туристичне обслуговування, а у зв`язку з неповерненням відповідачем позивачу сплачених коштів згідно з договором, які позивач просив повернути у зв`язку із розірванням договору в односторонньому порядку до початку надання послуги, що передбачено Закон України «Про туризм».

09.10.2021 представник ТОВ «Батерфлай-Тревел» повідомив ОСОБА_1 про обмеження в`їзду до Німеччини, а саме в`їзд можливий виключно для осіб, які отримали повний курс вакцинації. Враховуючи, що в позивача була відсутня одна із вказаних вакцин, з 10.10.2021 він не міг потрапити на територію Німеччини зробивши ПЛР тест на відсутність в нього коронавірусу, за відсутності в нього одної із вказаних вакцин. У зв`язку з цим з 10.10.2021 року позивач не міг отримати відповідні туристичні послуги у зв`язку з істотною зміною обставин, якими позивач керувався при придбанні відповідного туристичного продукту.

Частина 10 статті 20 Закону України «Про туризм» передбачає умови, за яких турист може відмовитися від договору на туристичне обслуговування. Однак при такій відмові турист повинен сплатити туроператору (турагенту) фактично здійснені туроператором (турагентом) витрати у випадку якщо такі витрати підтверджені документально.

Позивач 11.10.2021 року, тобто до початку туристичної подорожі, повідомив про розірвання договору щодо надання йому туристичних послуг (копія листа на 12 аркуші). Та 12.10.2021 року позивач на електронну адресу відповідача повторно повідомив про розірвання договору та попросив повернути кошти. На що отримав відповідь про те, що кошти йому не повернуть. При цьому відповідач не надав позивачеві жодних підтверджень понесених ним на виконання договору витрат та не повернув отримані від позивача кошти в порушення вимог статті 20 Закону України «Про туризм».

Крім того, відповідач не надав жодних належних, допустимих, достовірних доказів понесених ним витрат у зв`язку з виконанням відповідного договору на туристичне обслуговування, укладеного з позивачем.

Надані відповідачем докази акт наданих послуг від 18.10.2021 року, укладений між ТОВ ОСОБА_4 та ТОВ «Танго Тревел» за транспортні послуги по маршруту Львів-Нюрнберг-Бамберг-Мюнхен-Львів 13.10.21-17.10.21, акт виконаних робіт від 16.10.2021 року по Договору GER 01 від 05.10.2016 року з Megapolus-Smip-Gmbh вважає неналежними та не допустимим.

Крім того, на підставі вказаних доказів неможливо встановити дійсні обставини справи, зокрема чи було здійснено оплату транспортних витрат; якщо було понесено витрати - то коли саме здійснено оплату; оплата транспортного перевезення за скількох пасажирів здійснена; скільки пасажирів було в автобусі у турі; чи були вільні місця, чи все ж відповідач заповнив автобус пасажирами та не мав жодних втрат у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від договору; чи було оплачено проживання туристів у готелі у конкретні дати; якщо так, то проживання скількох туристів оплачено; скільки туристів було заселено.

Також вважає додаткове рішення незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. У відзиві на позовну заяву відповідачем не було надано попереднього розрахунку понесених судових витрат і така заява подана відповідачем в порушення вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

При цьому сума витрат на правову допомогу не є співмірною заявленим позовним вимогам, справа належить до категорії малозначних та розглядалася без представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що такі підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (турист) звернувся до відповідача із замовленням туристичного продукту.

Перед замовленням продукту позивача було ознайомлено з програмою туру, умовами перетину кордонів, та виконано наступний алгоритм дій щодо замовлення туристичного продукту ТОВ «Танго Тревел», а саме: вибір туристом бажаної програми туру (на сторінці «Тури»); реєстрація туристом та, власне, замовлення туру; надіслання туроператором замовлення для подальшого оформлення до агенції, яку обрав турист або за вибором туроператора у відповідності до регіональних розташувань (а.с. 37).

ТОВ «Батерфлай-Тревел» відповідно до агентського договору на реалізацію туристичного продукту, є туристичним агентом ТОВ «Танго Тревел», що підтверджується публічною інформацією, зазначеною на офіційному сайті туроператора https://tangotravel.com.ua в розділі «Інформація»- «Туристам»- «Де купити тур?», а також відповідним договором.

27.09.2021 туроператор передав контакти позивача для подальшого зв`язку з ним та подальшого оформлення туру, який він обрав. Каналом та способом попереднього спілкування було обрано додаток VIBER, що не заперечувалося позивачем.

28.09.2021 менеджери ТОВ «Батерфлай-Тревел» зв`язалися з ОСОБА_1 для уточнення деталей бронювання та одночасно йому ще раз було надіслано посилання на умови туру, розміщені на сайті туроператора з метою ознайомлення та прийняття/не прийняття таких умов (а.с. 38).

Детальні умови бронювання є публічною інформацією, а відтак турист, оплачуючи замовлення, тим самим підтверджує, що така інформація ним прочитана і акцептована у повному обсязі.

Умовами бронювання передбачено, що оплата замовлення вважається приєднанням до публічного договору, розміщеного під кожним бронюванням (а.с. 39-40).

30.09.2021 позивачем внесено часткову оплату по туру за програмою «Романтична дорога: Нюрнберг, Бамберг та Мюнхен» з датою виїзду 13.10.2021 та замовлено чотири посадкові місця для: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 .

За таких обставин, датою укладення договору (приєднання до публічного договору) між позивачем (туристом) та відповідачем (туроператором) є 30.09.2021.

Після отримання підтвердження замовлення від туроператора, 01.10.2021 менеджерами ТОВ «Батерфлай-Тревел» надіслано ОСОБА_1 на електронну скриньку: підтвердження замовлених послуг; угоду між агенцією та туристом (відповідно до затвердженої туроператором форми та взірця) (а.с. 41-47).

01.10.2021 договір про надання туристичних послуг № 30092021/UZ-1 від 30.09.2021 було надіслано позивачу за наданою ним електронною адресою (а.с. 48, 49).

Відповідно до п. 10.28 вказаного договору про надання туристичних послуг оплата туру свідчить про те, що турист ознайомлений з умовами даного договору та приймає їх.

Позивачем не заперечується той факт, що оплата замовлених ним послуг була здійснена в повному обсязі, відтак, такі були ним прийняті у повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1.19 договору про надання туристичних послуг, у випадку відмови в`їзду на територію країни туристичної подорожі одному із туристів, що подорожує групою, дія договору на туристичне обслуговування не припиняється для інших туристів в групі (такі туристи продовжують подорож відповідно до умов цього договору). В даному випадку претензії на дії відповідних органів країн подорожі для розгляду не приймаються, компенсації не виплачуються.

08.10.2021 Німецька Республіка переглянула умови тимчасового в`їзду на їх територію, заборонивши пред`являти результати тестування, здійснені методом ПЛР на всі в`їзди до країни, починаючи з 10.10.2021, тобто за три дні до туру.

09.10.2021 наведена інформація негайно була доведена до відома туристів, оскільки серед заброньованих осіб були такі, яким би не було дозволено в`їзд на територію більшості країн по маршруту обраного ними туру, що не заперечувалося позивачем, та представник турагента повідомив, що починаючи з 10.10.2021 00.00 год. для подорожуючих з України незалежно від цілі перебування (відвідування або туризм) можливий лише для осіб, які отримати повний курс вакцинації. Щеплення має відбутися однією з вакцин, зазначених на сайт Інституту ім. Пауля Ерліха. Вакцинація останньою дозою має бути здійснена мінімум за 14 днів до в`їзду. Серед вакцин, зазначених на сайт Інституту ім. Пауля Ерліха є: Pfizer, Moderna,AstraZeneca, JJ, Covishield (а.с. 10, 11).

У зв`язку з тим, що у позивача відсутня вакцинація, допустима для виїзду в Німеччину, а ПЛР тести більше до уваги не беруться, позивач подав до ТОВ «Танго Тревел» через ТОВ «Батерфлай-Тревел» заяву від 11.10.2021, згідно з якою просив повернути внесені кошти в повному розмірі в сумі 9851,64 грн., так як через вказану непередбачувану обставину він з дружиною не може поїхати в обраний тур (а.с. 12, 13).

12.10.2021 стороною туроператора менеджерів ТОВ «Батерфлай-Тревел» було повідомлено, що ОСОБА_1 написав заяву на відмову від туру, у зв`язку з чим замовлення було скасовано без повернення позивачу коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що туристичні послуги не були надані позивачу не у зв`язку із неналежним виконання відповідачами умов укладеного договору, а у зв`язку із обставинами, які не залежали від відповідачів, а відтак відсутні правові підстави для притягнення відповідачів до відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями статті 20 Закону України «Про туризм», до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 25 Закону України «Про туризм» передбачено, що турист має право на отримання передбачених договором туристичних послуг, а у разі невиконання чи неналежного виконання туристичною компанією умов договору - на відшкодування матеріальних і моральних збитків у повному обсязі, якщо договором не передбачено відшкодування у меншому або великому обсязі.

Згідно частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста, невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь ;невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити).

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України «Про туризм», за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1статті 33 Закону України «Про туризм» передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вірно встановлено судом, згідно змісту п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про туризм», між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання окремих туристичних послуг, як комплексу туристичних послуг, який поєднує послуги з перевезення, розміщення та інші туристичні послуги.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що відповідачем були заброньовані та оплачені послуги з тимчасового розміщення туристів в готелі Congress Hotel Mercure Nuernberg 14.10.2021 - 16.10.2021 у м. Нюрнберг, Німеччина та послуги транспортування по маршруту Львів-Нюрнберг-Бамберг-Мюнхен-Львів 13.10.2021 - 17.10.2021. Також понесені витрати на поїздку, що підтверджується актом наданих послуг від 18.10.2021, укладеним між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Танго Тревел» (за транспортні послуги по маршруту Львів-Нюрнберг-Бамберг-Мюнхен-Львів 13.10.2021 - 17.10.2021), актом виконаних робіт по договору № GER-01 від 05.10.2016 підписаним 16.10.2021 між компанією Megapolus-SMІP-GmbH та ТОВ «Танго Тревел» (за послуги з тимчасового розміщення туристів в готелі Congress Hotel Mercure Nuernberg 14.10.2021 - 16.10.2021 у м. Нюрнберг, Німеччина) (а.с. 148-150). Повідомлено туриста про зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, що не заперечується позивачем та ним не спростовано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що після виникнення форс-мажорних обставин, туроператор вживав всіх можливих заходів щодо узгодження умов надання туристичної послуги позивачу та щодо можливості скасування туру та повернення коштів.

З наведеного слідує, що висновок місцевого суду про недоведеність позивачем факту неналежного виконання своїх зобов`язань туроператором за договором, чи порушення вимог чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини, є вірним.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Попри вимоги вказаної норми, аналіз норм законодавства щодо туризму свідчать про те, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі наявності його вини. Разом з цим, туроператор звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, якщо таке невиконання сталося у результаті подій, які туроператор не міг передбачити.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав свої зобов`язання за усним договором на туристичне обслуговування, вчасно замовивши туристичні продукти та оплативши їх, така підстава для перенесення дат туристичних подорожей як карантинні обмеження очевидно сталась не з провини відповідачів, а отже, не залежала від нього та є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Доказів невиконання чи неналежного виконання зобов`язань відповідачем, позивачем також не надано.

Інші наведені в апеляційній скарзі, доводи є тотожними доводам, висловленим позивачем у позовній заяві, які були предметом дослідження судом першої інстанції, та їм була надана відповідна правова оцінка, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно оскарження додаткового рішення, то такі є підставними з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частинами 1, 2 і 5ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності».

За правилами статей12,81 ЦПК Українироку кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9ст. 83 ЦПК Україникопії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З матеріалів справи вбачається, що фіксування судового процесу 08.11.2022 року не здійснювалось у зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, Т.1, а.с. 163.

Тоді як за приписами ч.8 ст.141 ЦПК України докази понесення витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Та у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За наведеної обставини ТОВ «Танго Тревел» не робила заяви до закінчення судових дебатів про надання доказів понесення витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Крім цього, надсилаючи до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на правничу допомогу адвоката, яку суд отримав 26.12.2022 року, ТОВ «Танго Тревел» в порушення вимог ч. 9ст. 83 ЦПК Українитаку заяву разом з доданими до неї доказами не було надіслано ОСОБА_1 .

Відтак, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для взяття до уваги таких доказів, що унеможливлювало задоволення поданої заяви з підстав недоведення.

А тому, встановивши порушення ТОВ «Танго Тревел» установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (позивача, відповідача) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило ОСОБА_1 можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України.

А звідси, суд першої інстанції в супереч зазначеного передчасно задовольнив заяву ТОВ «Танго Тревел» про відшкодування витрат на правничу допомогу, що є підставою для скасування додаткового рішення суду від 24.03.2023 року та постановлення з цієї вимоги постанови про відхилення поданої заяви.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами статей 137, 141, 270, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жменяк Юрій Юрійович, задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2022 року залишити без змін.

Додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2023 року скасувати та у задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Танго Тревел», відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 27 травня 2024 року.

Суддя доповідач:

Судді: