Ухвала

від 22.05.2024 по справі 755/775/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/775/23

Провадження №: 2/755/752/24

У Х В А Л А

"22" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П.

при секретарі: Яхно П.А.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_2 , про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

22.05.2024 у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення провадження, навівши відповідні обґрунтування у письмовому клопотанні від 08.04.2024, у якому просить суд: зупинити провадження у цивільній справі № 755/775/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_2 , про стягнення коштів до набрання законної сили рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/1924/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Малаховська Ірина Валентинівна про визнання недійсним договору дарування квартири.

Представник позивача ТОВ «МЗБК» - Тецька І.М. заперечувала проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд, вислухавши думку представників сторін, вивчивши клопотання про зупинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.

Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: стягнути з відповідача, ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» грошові кошти в розмірі 649 072,54 грн., з яких 500 000,00 грн. - сума позики, інфляційні збитки - 132 387,61 грн., три проценти річних, що становить - 16 684,93 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 15.09.2021 ОСОБА_2 звернулась до ТДВ «МЗБК» в особі керівника ОСОБА_4 про надання їй безвідсоткової поворотної споживчої фінансової допомоги (позики) в сумі 500000,00 грн. з поверненням суми н пізніше 15 календарних днів з дати отримання. ТДВ «МЗБК» та ОСОБА_2 15.11.2021 підписали договір позики № б/н, відповідно до якого відповідачу було надано позику в розмірі 500 000,00 грн. з датою повернення 30.11.2021. На виконання взятих на себе зобов`язань ТДВ «МЗБК» перерахувало грошові кошти в розмірі 500 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №172 від 15.11.2021. Відповідач грошові кошти в строки передбачені договором позики № б/н від 15.11.2021 року не повернув. Таким чином, відповідач зобов`язаний повернути отриману суму коштів позивачу, з огляду на що позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення відповідної суми коштів з відповідача в примусовому порядку.

Приписами ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік випадків, що передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В. від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі № 369/1924/24 за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання недійсним договору дарування квартири.

Згідно із заявленими вимогами про визнання недійсним договору дарування квартири ТОВ «МЗБК» просить суд: визнати недійсним договір дарування квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер договору № 401 виданий 12.08.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., який був укладений ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та застосувати наслідки недійсності правочину відносно повернення сторін у первинний стан шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 64482421 від 12.08.2022, здійснене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Малаховською І.В.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Так, зокрема, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України 07.10.2015 у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 в справі № 6-1957цс16.

Таким чином, суд досліджуючи надані докази на підтвердження вимог клопотання про зупинення провадження у справі встановив, що вимоги даної цивільної справи не є взаємопов`язаними із вимогами цивільної справи № 369/1924/24, що перебуває на розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області, відтак не було встановлено об`єктивної неможливості подальшого розгляду даної справи, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а крім того, зупинення провадження по справі призведе до зменшення розумного строку її розгляду та не відповідатиме принципу розумності тривалості судового розгляду.

Так, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.05.2019 в справі № 910/12694/18.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, приймаючи до уваги предмет спору, суд доходить висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_2 , про стягнення коштів, що є підставою для залишення без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_2 , про стягнення коштів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 27.05.2024.

Суддя: