Рішення

від 11.07.2024 по справі 755/775/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/775/23

Провадження №: 2/755/752/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове рішення)

"11" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника позивача Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» - Жили Іллі Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

10.07.2024 до суду надійшла заява представника позивача ТДВ «МЗБК» - Жили І.А. у якому останній просить суд: постановити у справi № 755/775/23 додаткове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» судових витрат на сплату судового збору в сумі 8 842,00 грн., на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 97 500,00 грн. та на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 5 452,42 грн.

Заява обґрунтована тим, що позивачу адвокатами АБ «Етерніті» була надана правова допомога на суму 97 500,00 грн. Крім цього, позивачем були понесені витрати на оплату судового збору та проведення судової почеркознавчої експертизи. Рішенням суду від 04.07.2024 позовні вимоги були задоволені частково, що є наслідком стягнення з відповідачки судових витрат.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, керуючись основними засадами (принципами) цивільного судочинства, якими зокрема, але не виключно є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, суд вважає за можливе провести судове засідання для вирішення питання про судові витрати за відсутності учасників справи та вирішити питання про судові витрати.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить наступного.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04.07.2024 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» борг за договором позики від 15.11.2021 в сумі 500 000 грн, інфляційні втрати в сумі 17 691,62 грн та 3% річних в сумі 3 493,15 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на 11.07.2024 на 16:15 год., в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ вул. Пластова, 3 каб. 39); встановлено відповідачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат - до 10:00 год. 10.07.2024.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, за правилом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У заяві, що надійшла до суду 24.01.2024 у порядку ст. 134 ЦПК України, представник позивача ТДВ «МЗБК» - Тецька І.М., повідомила, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 70 000,00 грн. та у судовому засіданні до закінчення судових дебатів представник позивача Жило І.А. повідомив суд, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, стороною позивача виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги щодо стягнення із відповідачки судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, судом було встановлено наступне.

27.06.2023 між Товариством з додатковою відповідальністю «МЗБК» (клієнт) та Адвокатським бюро «ЕТЕРНІТІ» ІННИ ТЕЦЬКОЇ» (Адвокатське Бюро) було укладено договір про надання правової допомоги № 01, за яким клієнт зобов`язався оплатити, а Адвокатське бюро зобов`язалось надати клієнту правову допомогу (далі - Договір).

За вимог п. 3.2.2., 3.2.3. Договору, клієнт зобов`язаний сплачувати кошти за судові витрати та інші платежі для здійснення заходів по представництву та захисту інтересів і прав клієнта. Своєчасно оплачувати роботу адвокатського бюро в розмірі та строки, які передбачені цим договором.

Згідно положень розділу 4 Договору, за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар в розмірі, який визначається за домовленістю сторін на підставі рахунку-фактури. Оплата послуг адвокатського бюро здійснюється протягом трьох робочих днів від моменту отримання клієнтом рахунку-фактури адвокатського бюро про сплату гонорару. Крім гонорару, зазначеного в п. 4.1. даного договору, клієнт сплачу\є адвокатському бюро витрати, пов`язані з виконанням цієї угоди. Клієнт, погоджуючись на проведення інших платних послуг, компенсує адвокатському бюро судові витрати (проведення досліджень тощо).

Додатковою угодою № 1 до договору № 01 від 27.06.2023 про надання правової допомоги сторони домовились, що гонорар адвокатського бюро за надання правничої допомоги у справі №755/775/23 за період її розгляду в суді першої інстанції визначається у змішаній (фіксованій та погодинній) формі, а саме: фіксована частина гонорару за надання правничої допомоги у справі №755/775/23 в обсязі не більше 28 (двадцяти восьми) годин безпосереднього надання послуг складає 70 000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень 00 коп.). У випадку фактичного надання послуг у справі №755/775/23 в обсязі, більшому, ніж зазначено у підпункті 2.1 цієї додаткової угоди, додаткові обсяги послуг оплачуються клієнтом із розрахунку 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) за одну годину надання послуг. Крім гонорару, зазначеного у п.2 цієї додаткової угоди, клієнт компенсує адвокатському бюро понесені останнім витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у справі №755/775/23, на підставі окремих рахунків адвокатського бюро. Сторони узгодили наступний порядок виплати клієнтом гонорару на користь адвокатського бюро: гонорар сплачується частинами по 10 000,00 грн. щомісячно, починаючи з вересня 2023 року. Підставою для оплати є рахунки адвокатського бюро, сформовані на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг. На розсуд клієнта гонорар може вноситись в порядку передоплати. По завершенню надання правничої допомоги в суді першої інстанції сторони мають скласти та підписати «Детальний опис наданих послуг», у якому буде зафіксований фактичний обсяг наданих адвокатським бюро послуг.

На підтвердження наданих адвокатським бюро послуг та їх сплати клієнтом, як це передбачено умовами договору та додаткової угоди до суду були надані рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні інструкції.

Згідно детального опису наданих послуг у справі № 755/775/23 згідно з договором № 01 від 27.06.2023 про надання правової допомоги (додаткова угода № 1 від 27.06.2023), станом на 08.07.2024 адвокатським бюро надана клієнту правнича (правова) допомога у справі № 755/775/23 у фактичному обсязі 39 годин. Адвокатським бюро понесені додаткові витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 755/775/23 у розмірі 5 452,42 грн.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що представником позивача до суду подано достатній обсяг доказів на підтвердження наданої правової допомоги, зокрема, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, обсяг яких в повній мірі підтверджується матеріалами даної справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/28627/18 від 27.07.2022 зазначено, що Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

В цій частині варто відзначити про те, що відповідачкою про зменшення судових витрат будь-яких клопотань подано не було, відтак суд не управі втручатися у домовленості адвоката та клієнта щодо визначеного розміру гонорару. При цьому, суд має пересвідчитися чи понесені судові витрати, заявлені до відшкодування пов`язані із розглядом справи та чи є такі витрати обґрунтованими, зважаючи на предмет спору. Таким чином, зважаючи на встановлені судом факти, з урахуванням обсягу доказів на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача ТДВ «МЗБК» - Жили І.А. про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Так, суд не приймає до уваги витрати понесені позивачем на участь адвоката 03.07.2023 у судовому засіданні у Дніпровському районному суді м.Києва з врахуванням часу на прибуття, очікування та від`їзд (1,5 год.), оскільки судове засідання 03.07.2023 було знято з розгляду у зв`язку із перебування матеріалів справи на розгляді в апеляційній інстанції, при цьому уповноважений представник позивача у судове засідання не прибув, що унеможливлює понесення таких витрат та стягнення їх з відповідача. Крім таких витрат, не підлягають до стягнення витрати понесені позивачем на підготовку представником позивача клопотання до суду про відкладення судового розгляду (30 хв.), оскільки таке відкладення зумовлене зайнятістю представника позивача в іншому процесі, відтак такі витрати не підлягають до відшкодування відповідачем. Також, не підлягають до відшкодування витрати представника позивача, пов`язані із підготовкою заяв до підприємств про надання оригіналів документів для проведення почеркознавчої експертизи у справі (3 год.), оскільки таких заяв до матеріалів справи не долучено, відсутній їх детальний перелік та обсяг, щоб надавало змогу суду пересвідчитися у їх пропорційності до часу витраченого на їх підготовку.

Таким чином, з врахуванням часткового задоволення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на те, що сторонами погоджена фіксована частина гонорару за 28 годин роботи у розмірі 70 000,00 грн, а іншій частині погоджено вартість однієї години роботи у розмір 2 500,00 грн., суд вираховує із загальної суми витрат, заявлених до відшкодування 12 500,00 грн. (5 год.*2500,00 грн), оскільки такі витрати не можуть бути покладені на відповідача, з урахуванням наведеного вище. Відтак, з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 85 000,00 грн.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/28627/18 від 27.07.2022 вказано, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявления вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

Аналогічні правові висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16.06.2021 у справі № 640/4126/19.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом враховується, що відповідачем відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що передбачено ч. 6 ст.137 ЦПК України, відповідачкою до суду не подано.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 6022,50 грн та за заяву про забезпечення позову у розмірі 1 342,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, витрати позивача на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 5 452,42 грн. є обґрунтованими, реальними, підтвердженими доказами та такими, що підлягають стягненню з відповідачки.

Зважаючи на встановлене судом та викладені судом висновки вище, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог ТДВ «МЗБК» щодо стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 85 000,00 грн, сплату судового збору у розмірі 7 364,50 грн, витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 5 452,42 грн, а всього - 97 816,92 грн, у межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 265, 270, 354 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» - Жили Іллі Анатолійовича - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» (код ЄДРПОУ: 01373986, м. Київ пров. Віто-Литовський, 14) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «МЗБК» судових витрат на професійну правничу допомогу, сплату судового збору, витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи у загальному розмірі 97 816,92 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: