Рішення

від 09.04.2024 по справі 915/1818/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Справа № 915/1818/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС", вул. Чехова, 43, м. Черкаси, 18006 (код ЄДРПОУ 38715660)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3

представник позивача: адвокат Бадака Ольга Миколаївна

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", проспект Героїв України, 113/1, м. Миколаїв, 54026 (код ЄДРПОУ 31764816)

електронна пошта: info@technotorg.com

представник відповідача: Махнова О. В.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД", вул. Чехова, буд. 43, 2-й поверх, м. Черкаси, 18006 (код ЄДРПОУ 37787179).

про стягнення коштів в сумі 9 181 837, 97 грн.

за участю представників учасників справи:

представник позивача: Бадака О.М.

представник відповідача : Махнова О.В.

від третьої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон": 5 561 913, 60 грн. - основної заборгованості; 2 987 585, 70 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання; 191 543, 16 грн. - 3 % річних; 440 795, 51 грн. - інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 137 727, 58 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.01.2024. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2023 задоволено заяву (вх. № 16968/23 від 27.12.2023) позивача про участь представника позивача Бадаки О.М. у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2024 витребувано у позивача докази та відкладено підготовче засідання по справі на 06.02.2024 в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2024 закрито підготовче провадження по справі. Розгляд справи по суті в судовому засіданні призначено на 14.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2024 відкладено судове засідання на 02.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 09.04.2024

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 5.02.2024 № 49/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД", в жодне підготовче / судове засідання явку повноважного представника не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Причини неявки повноважного представника третьої особи суду не повідомлені.

Третьою особою не зареєстровано електронний кабінет в порушення ст. 6 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважного представника третьої особи.

В судовому засіданні 09.04.2024 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

24.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС" (новий кредитор) та Приватним підприємством "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" (первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за договором купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022, укладеного між ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" та ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН".

Позивач зазначає, що первісним кредитором ТОВ "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" на виконання умов договору купівлі-продажу проведено на користь ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" попередню оплату в загальній сумі 5 561 913, 60 грн., проте боржником ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" товар не поставлено.

В зв`язку з невиконанням боржником зобов`язання з поставки товару, кредитор звернувся до боржника з вимогою про повернення коштів в сумі 5 561 913, 60 грн.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем відповідно до умов договору купівлі-продажу нараховано відповідачу пеню, а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 525, 526, 530, 623, 625, 629 ЦК України, ст. 218, 224, 225 ГК України, судовою практикою та умовами договору.

У відповіді на відзив (вх. № 586/24 від 17.01.2024) позивач зазначив наступне:

- укладення договору поставки в усній формі законодавством не заборонено;

- товар ТОВ "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС" був оплачений в повному обсязі з 04.10.2022 по 07.10.2022 включно, тобто позивачем не порушено умов договору, однак лист про адресу відвантаження було отримано лише 29.09.2023;

- позивач не погоджується з твердженням відповідача, що рік користування грошовими коштами позивача, отриманими за товар, який так і не було поставлено, та надсилання листа про адресу, де можна отримати товар, після того як було отримано лист на повернення грошових коштів, через рік, є належним виконанням взятих на себе зобов`язань;

- позивач зазначає, що про співробітника відповідача Гетьман Альону дізнався з відзиву; позивачу невідомо чи взагалі ця особа уповноважена відповідачем на дії по укладенню договорів;

- електронна адреса agrotrid-2020@ukr.net, в період коли відповідач направляв на неї листи з метою виконати зобов`язання, не була офіційною електронною адресою ні позивача, ні третьої особи, як і не заявлялося жодною із них ніде, як така;

- позивач, посилаючись на приписи ст. 526, 530, 693 ЦК України, зазначає, що постачальник (відповідач) порушив строк виконання зобов`язання не тільки по поставці товару, а й по поверненню попередньої оплати за непоставлений товар з моменту отримання вимоги.

В клопотанні про долучення доказів (вх. № 1412/24 від 05.02.2024) позивач пояснив, що договір купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022 року не був підписаний в оригіналі, оскільки не був надісланий самим Постачальником на юридичну адресу 3-ої особи та проігнорував будь-які запити про його отримання для підпису в оригіналі. Договір був підписаний лише в сканованому варіанті, копія якого була додана до позовної заяви.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

У відзиві на позовну заяву, запереченнях (вх. № 16904/23 від 27.12.2023; вх. № 90/24 від 04.01.2024) відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свою правову позицію наступним:

- договір купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022 року в редакції, поданій до матеріалів позовної заяви, ніколи не укладався;

- між ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" та ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" письмовий договір в формі єдиного документу не укладався, а з урахуванням положень ст. 181, 184 ГК України та ст. 640-642 ЦК України був укладений договір купівлі-продажу (поставки) Товару Амофос 10:46, біг бег 900 кг, загальною кількістю 108 тон у спрощений спосіб, тобто договір у вигляді єдиного письмового документу між сторонами не підписувався, що не суперечить чинному законодавству України;

- з урахуванням вимог ст. 641 ЦК України відповідачем був виставлений на оплату рахунок № 1021609 від 04.10.2022 на суму 5 561 913,60 грн. за товар, а ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" згідно вимог ст. 642 ЦК України з 04.10.2022 по 07.10.2022 було здійснено оплату за вказаний товар.

Місцем виконання договору купівлі-продажу (поставки) у спрощений спосіб згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України є місце зберігання товару - м. Дніпро, тому відповідачем в листі-відповіді вих. № 4054 від 29.09.2020 року (копія додається) було визначено місце поставки товару - м. Дніпро.

Строк поставки (отримання) товару також було визначено в листі вих. № 4054 від 29.09.2020 року та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України та датою отримання 3-ю особою вказаного листа - 03.10.2023, відповідно строк отримання Товару для ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД", настав з 11.10.2023. Проте ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" не здійснила жодних дій для отримання оплаченого ним товару;

- відповідачем у жовтні 2022 направлявся проект договору купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022 в форматі файла Word, також підписаний відсканований примірник вказаного договору та рахунок № 1021609 від 04.10.2022 з метою підписання ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" договору, оскільки за умовами запропонованого проекту договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Додатково в серпні 2023 року працівником товариства на електрону адресу 3-ї особи був направлений проект договору купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022 року в форматі файла Word, а також підписаний відсканований примірник вказаного договору.

Паперового примірника договору купівлі-продажу з печаткою та підписом керівника відповідача до ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" не надсилалось.

Проте ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" так і не отримало зі сторони ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" підписаного договору купівлі-продажу.

- зі сторони відповідача відсутні порушення умов договору купівлі-продажу (поставки), укладеного у спрощений спосіб. Відповідачем виконані зобов`язання за вищевказаним договором в повному обсязі, товар знаходиться у місті його поставки та готовий для видачі, продавець повідомив покупця 29.09.2023 та 23.10.2023 про місцезнаходження товару, при цьому ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" навпаки не здійснює жодних дій для отримання оплаченого ним Товару. Отже, в даному випадку відбулось порушення кредитора, оскільки покупець не здійснив отримання товару;

- оскільки відповідач договір купівлі-продажу, в редакції поданій позивачем до позовної заяви, не підписував, то у позивача відсутні правові підстави для стягнення коштів на підставі договору, який не був укладений сторонами;

- оскільки зі сторони ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» відсутні порушення умов Договору купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб, яким взагалі не передбачена відповідальність за його невиконання, та у відповідача за вищевказаним договором відсутні грошові зобов`язання перед покупцем товару, то позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» пені, 3% річних та інфляційних є необґрунтованими та задоволенню не підлягають;

- щодо відступлення права вимоги, то відповідач зазначає, що оскільки ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» договір купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022 року в редакції, поданій позивачем до позовної заяви не підписувало, то відповідно у позивача відсутні правові підстави для подачі позовної заяви про стягнення коштів на підставі вищевказаного договору, який не був укладений сторонами.

Заперечення обґрунтовано приписами ст. 184, 224, 225 ГК України, ст. 532, 610, 611, 613, 625, 639, 641 ЦК України.

В запереченнях на відповідь на відзив від 29.12.2023 відповідач зазначив, що:

- згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 ЦК України між юридичними особами можливе укладення договору виключно у письмовій формі (наприклад, у спрощений спосіб, відповідно до положень ч. 2 ст. 184 ГК України). Отже, позивач, заявляючи протилежні одне одному твердження, намагається таким чином ввести суд в оману;

- між сторонами спору був укладений договір купівлі-продажу (поставки) товару саме у спрощений спосіб, оскільки договір у вигляді єдиного письмового документу між сторонами не підписувався;

- посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України, відповідач зазначає, що місцем виконання зобов`язання по поставці товару за договором, укладеним у спрощений спосіб, є місце зберігання товару, тобто - м. Дніпро (лист-відповідь вих. № 4055 від 29.09.2020). Таким чином, строк поставки (отримання) товару було визначено в листі вих. № 4055 від 29.09.2020 року, який з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України і дати отримання позивачем вказаного листа, настав 11.10.2023. Однак, позивач не здійснив жодних дій для отримання оплаченого ним товару;

- електронна адреса agrotreid2020@ukr.net зазначена як офіційна електронна адреса ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС» в мережі Інтернет на веб-сайтах; постійно використовувалась позивачем у електронному листуванні з представниками відповідача; зазначена на фірмовому бланку позивача; є офіційною адресою, за якою позивач зареєстрований в електронному суді; зазначена позивачем у власному позові;

- позивачем у відповідності до положень ч. 1-3 ст. 90 ГПК України не надано відповіді на жодне поставлене відповідачем питання.

2.3. Правова позиція третьої особи.

В письмових поясненнях (вх. № 286/24 від 10.01.2024) третя особа зазначила наступне:

- ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" повністю підтримує позовні вимоги ТОВ "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС" та підтверджує дійсність доданих до позову документів, які були укладені між ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" та відповідачем, та передані позивачу відповідно;

- ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" не додає жодних доказів, оскільки вони були передані ТОВ "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС" після підписання договору про відступлення права вимоги та вже є долученими до матеріалів справи позивачем.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Обставини справи щодо договору купівлі-продажу.

Позивачем до матеріалів позовної заяви подано копію договору купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022, умовами якого передбачено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН" (продавець) та Приватне підприємство "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" (покупець) уклали цей договір купівлі-продажу про наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити мінеральні добрива (далі по тексту - "товар"), асортимент та кількість яких визначається сторонами у специфікації (додаток до цього договору).

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем загальної вартості товару та підписання сторонами видаткової накладної відповідно до п. 4.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару за даним договором становить 5 561 913, 60 грн. (п`ять мільйонів п`ятсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот тринадцять гривень 60 копійок), у т.ч. ПДВ - 926 985, 60 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець зобов`язується оплатити продавцю загальну вартість товару згідно п. 2.1 цього договору протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору продавець зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах самовивозу зі складу м. Дніпро протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оплати покупцем загальної вартості товару.

Відповідно до п.п. 3.1.3 п. 3.1 договору продавець має право не передавати товар покупцю, якщо останній не надав документів, передбачених п. 3.2.3, п. 3.2.4, 3.2.5-4 цього договору до моменту надання цих документів.

Відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору покупець зобов`язаний одержати товар у продавця в строк, передбачений п. 4.1 цього договору, та відповідно до умов поставки, які зазначені у п.п. 3.1.1 цього договору.

Відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 договору покупець зобов`язаний в день підписання цього договору передати продавцю копії наступних документів:

- витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є актуальним на дату підписання договору;

- паспорти та довідка про РНОКПП;

- витяг (перша, друга, остання сторінки та сторінки із повноваженнями керівника) із Статуту;

- рішення загальних зборів учасників покупця про надання згоди на вчинення правочину - укладання договору, якщо інше не передбачено статутом покупця.

Відповідно до п.п. 3.2.4 п. 3.2 договору покупець зобов`язаний до моменту поставки товару передати продавцю оригінал довіреності на особу, що уповноважена покупцем на одержання товару (окрім випадків одержання поставленого товару покупцем особисто або особою, що уповноважена на це установчими документами покупця).

Відповідно до п.п. 3.2.6 п. 3.2 договору покупець зобов`язаний власними силами та за власний рахунок здійснити розвантаження товару із залізничних вагонів, очистити та повернути вагони, у яких прибув товар, на адресу вантажовідправника, оплативши вартість залізничного тарифу за повернення таких вагонів.

Відповідно до п.п. 3.2.8 п. 3.2 договору покупець має право вимагати своєчасної поставки товару.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (та скріплення його тексту їхніми печатками) і діє до "30" грудня 2022р., але у будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є Специфікація, якою погоджено найменування, кількість та ціну товару, а саме: Амофос 10:46, упаковка Біг-бег 900 кг, в кількості 108 тон, загальною вартістю 5 561 913, 60 грн.

Поставка товару на умовах ЕХW - склад продавця, м. Дніпро, Криворізьке шосе, 2 згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010.

Позивачем до матеріалів справи подано копію договору та копію специфікації, з яких вбачається наявність підписів та печаток сторін договору.

Оригінали договору та специфікації суду не подано.

Відповідачем до матеріалів відзиву на позовну заяву подано примірник договору купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022, який містить відмінні умови договору, ніж поданий позивачем, зокрема умови в частині строків та порядку поставки товару. Так, умовами договору в редакції, поданій відповідачем, передбачено наступне.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору продавець зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах самовивозу зі складу м. Дніпро протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оплати покупцем загальної вартості товару (та за умови одержання від покупця письмової заявки із транспортною інструкцією згідно з п. 3.2.5 договору).

Відповідно до п.п. 3.1.3 п. 3.1 договору продавець має право не передавати товар покупцю, якщо останній не надав документів, передбачених п. 3.2.3, п. 3.2.4, 3.2.5-4 цього договору до моменту надання цих документів.

Відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору покупець зобов`язаний одержати товар у продавця в строк, передбачений п. 4.1 цього договору, та відповідно до умов поставки, які зазначені у п.п. 3.1.1 цього договору.

Відповідно до п.п. 3.2.5 п. 3.2 договору покупець зобов`язаний до моменту поставки товару надати продавцю письмову заявку із транспортною інструкцією4, що має містити у собі інформацію про товар (найменування та кількість), реквізити вантажоодержувача товару, код вантажоодержувача товару, код станції призначення.

Згідно відсилання умова діє у разі поставки товару залізничним транспортом.

Відповідно до п.п. 3.2.6 п. 3.2 договору покупець зобов`язаний власними силами та за власний рахунок здійснити розвантаження товару із залізничних вагонів, очистити та повернути вагони, у яких прибув товар, на адресу вантажовідправника, оплативши вартість залізничного тарифу за повернення таких вагонів.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (та скріплення його тексту їхніми печатками) і діє до "30" грудня 2022р., але у будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 9.5 договору відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором покупцем до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із продавцем.

Додатком № 1 до договору є Специфікація, якою передбачено найменування, кількість та ціну товару, а саме: Амофос 10:46, упаковка Біг-бег 900 кг, в кількості 108 тон, загальною вартістю 5 561 913, 60 грн.

Поставка товару на умовах ЕХW - склад продавця, м. Дніпро, Криворізьке шосе, 2 згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010.

Відповідачем до матеріалів справи подано примірник підписаного зі сторони ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" договору та специфікації, які направлялись в 2023 році для підписання третій особі ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД».

Суду не подано доказів підписання ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" та ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» договору купівлі-продажу у вищевказаній редакції.

Судом також встановлено, що ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" було виставлено покупцю ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» рахунок № 1021609 від 04.10.2022 на суму 5 561 913, 60 грн. на оплату за товар Амофос 10:46, упаковка Біг-бег 900 кг, в кількості 108 тон, підставою виставлення рахунку зазначено договір № 17 353/37787179.

Покупцем в період з 04.10.2022-06.10.2022 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" грошові кошти у загальній сумі 5 561 913, 60 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

- платіжна інструкція № 1829 від 04.10.2022 на суму 1 158 732, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 1846 від 05.10.2022 на суму 1 158 732, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 1844 від 05.10.2022 на суму 1 158 732, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 1850 від 06.10.2022 на суму 1 158 732, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 1857 від 06.10.2022 на суму 700 000, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 1858 від 06.10.2022 на суму 226 985, 60 грн.

В усіх платіжних інструкціях в графі призначення платежу зазначено: «Оплата за Амофос 10:46; згідно рахунку № 1021609 від 04.10.2022 та Дог. № 17 353/37787179».

11.08.2023 ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" звернулось до ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" з листом № 11/08-23/3 від 11.08.2023, яким просило повернути кошти за невідвантажений товар в розмірі 5 561 913, 60 грн.

21.08.2023 о 12:23 представником відповідача ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" Гетьман Альоною з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 лист, в якому зазначено про отримання листа на повернення коштів за раніше оплачені мінеральні добрива Амофос. Посилаючись на необхідність коректного відображення операції в бухгалтерському обліку, встановлення причинно-наслідкових зв`язків між подіями, відповідачем ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" запропоновано підписати договори поставки і додатки (у вкладенні) згаданих мінеральних добрив, на підставі яких здійснювалась оплата, та надіслати на адресу відповідача.

До листа додано вкладення договору та додатку у форматах .doc та .pdf.

В цей же день 21.08.2023 о 13:20 від Компанії Агротрейд з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту представника відповідача ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідь на вищевказаний лист надійшов лист, в якому третя особа зазначила, що договори поставки і додатки, які направлено в попередньому листі, потребують доопрацювання. Крім того, запропоновано зателефонувати контактній особі для обговорення доопрацювань до договору поставки.

21.08.2023 о 15:03 від Компанії Агротрейд з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту представника відповідача ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов лист, яким Компанія зазначила про внесення правок в договір та специфікацію в режимі рецензування, запропоновано погодити правки та надіслати підписані документи.

Як зазначено вище, суду не подано доказів підписання договору ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" та ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД».

28.08.2023 ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" звернулось до ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" з претензією № 28/23-08-01КА від 28.08.2023, в якій просило повернути грошові кошти, у зв`язку з невиконанням умов п. 3.1.1 договору щодо поставки товару.

Факт направлення 28.08.2023 претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист з печаткою відділення поштового зв`язку, поштовою накладною та чеком поштового відправлення.

29.09.2023 відповідачем ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" направлено ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" лист № 4054, яким запропоновано третій особі отримати товар на умовах самовивозу зі складу у м. Дніпро при умові надання письмової заявки із транспортною інструкцією (якщо поставка буде здійснюватись залізничним транспортом), що має містити у собі інформацію про найменування та кількість товару, реквізити вантажоодержувача товару, код вантажоодержувача товару, код станції призначення.

Лист направлено на адресу третьої особи, що підтверджується наявними матеріалах справи поштовою накладною відправлення № 0405050345262 та трекінгом відправлення 0405050345262, відповідно якого відправлення було вручено відправнику 03.10.2023

23.10.2023 відповідачем ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" направлено на адресу ПП "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" лист № 4090, яким повторно запропоновано покупцю отримати оплачений ним товар на умовах самовивозу з місця його зберігання зі складу у м. Дніпро при умові надання письмової заявки із транспортною інструкцією.

Лист направлено на адресу третьої особи, що підтверджується наявними матеріалах справи поштовою накладною відправлення № 04050502129632 та трекінгом відправлення 04050502129632, відповідно якого відправлення було вручено відправнику 26.10.2023.

3.2. Обставини справи щодо договору відступлення права вимоги.

24.10.2023 між Приватним підприємством "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС" (далі - новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 1 від 24.10.2023.

Відповідно до п. 5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором купівлі-продажу № 17 353/37787179 від " 04" жовтня 2022 року між первісним кредитором та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН" (ЄДРПОУ: 31764816, зареєстрованим за адресою: 54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв України, 113/1).

Відповідно до п. 1.2 договору за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання зобов`язань боржника, які виникли на підставі договору купівлі-продажу № 17 353/37787179 від " 04" жовтня 2022 року.

Відповідно до п. 1.3 договору право вимоги первісного кредитора до боржника становить 5 561 913, 60 (п`ять мільйонів п`ятсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот тринадцять) гривень 60 коп. за договором купівлі-продажу № 17 353/37787179 від "04" жовтня 2022 року, що підтверджується первинними документами, які є невід`ємними частинами цього договору і передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору, відповідно до Додатку № 1.

Відповідно до п. 2.1 договору підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за договором купівлі-продажу № 17 353/37787179 від " 04" жовтня 2022 року у строк, що не перевищує 5 (п`ять) робочих днів з дня підписання цього договору та додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язок письмового повідомлення боржнику покладається на нового кредитора, який зобов`язаний здійснити таке повідомлення у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня підписання цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору сума відступлених прав вимоги становить 5 561 913, 60 (п`ять мільйонів п`ятсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот тринадцять) гривень 60 коп.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони домовились, що за відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу № 17 353/37787179 від "04" жовтня 2022 року, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредиторові грошові кошти у сумі 5 561 913, 60 (п`ять мільйонів п`ятсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот тринадцять) гривень 60 коп. (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором первісному кредитору у повному обсязі у строк, що не перевищує 14 (чотирнадцять) робочих днів з дня підписання цього договору шляхом безготівкового перерахування ціни договору на поточний рахунок первісного кредитора.

Додатком № 1 до договору є Акт до договору № 1 від 24.10.2023, відповідно до якого Приватне підприємство "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД" (первісний кредитор) передає Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС" (новий кредитор) наступні документи:

- договір купівлі-продажу 17 353/37787179 від 04.10.2022 на суму 5 561 913, 60 грн.;

- додаток № 1 (специфікація) від 04.10.2022 на суму 5 561 913, 60 грн.;

- лист на повернення коштів № 11/08-23/3 від 11.08.2023 на суму 5 561 913, 60 грн.;

- претензія 28/23-08-01КА від 28.08.2023 на суму 5 561 913, 60 грн.

В п. 2 Акту зазначено, що акт вступає в дію з моменту підписання та діє до повної передачі документів, визначених цим актом.

Акт підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Суду не подано доказів перерахування грошових коштів (ціни договору) на виконання умов п. 4.2 договору про відступлення права вимоги.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст. 11 ЦК України, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правочин - це вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи, і за цією ознакою правочин відрізняють від юридичних вчинків, правові наслідки яких настають в силу закону незалежно від волі його суб`єктів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4.2. Форма правочину. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 643 ЦК України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За загальним правилом, недодержання письмової форми договору (відсутність єдиного документа тощо) не свідчить про недійсність чи неукладеність правочину. Загальним наслідком недодержання вимоги закону про письмову форму правочину є обмеження доказів, які допускається наводити в разі заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин. Допустимими є письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису та інші докази. Недопустимими є свідчення свідків.

Отже, такі ж докази є допустимими й у випадку спору про недійсність правочину, щодо якого не додержано письмову форму (або текст документа не надано сторонами). Ураховуючи, що при фіктивному правочині майно не переміщається, а кошти не передаються, для вирішення питання про те, чи було укладено правочин, слід у повному обсязі дослідити всі докази, які відображають волю сторін, пов`язану з правочином (п. 4.21, п. 4.22 постанови ВП ВС від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 96 ГПК України учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Поняття електронного документа визначено у ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Положеннями ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (п. 12); кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п. 23); удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис (п. 44).

Таким чином, закон розрізняє такі види електронних підписів в електронному документообігу як кваліфікований електронний підпис та удосконалений електронний підпис.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 зауважив, що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У постанові від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21 Верховний Суд також виснував, що поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до ст. 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", на які посилався суд апеляційної інстанції, включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку.

При цьому паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ, що є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи. Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

В силу положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ може містити інформацію виключно у вигляді електронних даних, що виключає можливість його існування у письмовій формі (така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 17.10.2023 у справі № 913/162/22).

В постанові КГС ВС від 21.12.2023 у справі № 910/11210/22 зазначено, що сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

При цьому використання кваліфікованого електронного підпису дозволяє провести електронну ідентифікацію особи - процедуру використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.

Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації.

4.3. Правове регулювання договірних відносин з поставки товару.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 року по справі № 910/5444/17, постанова Верховного суду від 20.02.2019 року по справі № 912/2275/17).

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто, в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій (постанови КГС ВС від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 14.02.2023 у справі № 924/471/21).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18).

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22).

Об`єднана палата нагадує, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22).

4.4. Правове регулювання заміни кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

4.5. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова ОП КГС ВС від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц; постанова ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц; постанова ВП ВС від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц; постанова ВП ВС від 27.11.2019 у справі № 340/385/17).

4.6. Правове регулювання нарахування та стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 наголосила, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення грошових коштів, сплачених третьою особою за товар, у зв`язку з непоставкою товару відповідачем. Позивач зазначає, що на підставі договору відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимагати у відповідача сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу. Враховуючи порушення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

До матеріалів даної господарської справи позивачем та відповідачем подано копії договорів купівлі-продажу, які містять відмінні редакції, зокрема, в частині строків та умов поставки товару (п. 3.1.1, п. 3.2.5).

Так, судом встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви подано копію договору купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022, як зазначає позивач, укладеного між ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» та ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД», відповідно до умов якого третя особа ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» (покупець) здійснила оплату грошових коштів в сумі 5 561 913, 60 грн., а відповідач ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» зобов`язався поставити товар (Амофос 10:46, упаковка Біг-бег 900 кг, в кількості 108 тон).

Водночас відповідач ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» зазначив, що договір купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022 в редакції, поданій позивачем до матеріалів справи, між відповідачем та третьою особою ніколи не укладався, в 2023 році між відповідачем та третьою особою тривала процедура укладення договору, проте, договір у письмовій формі (у формі єдиного документу) укладено не було. Отже, між відповідачем та третьою особою укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Судом встановлено наступне. В позовній заяві позивачем зазначено про наявність у позивача та відповідача оригіналів письмових документів, доданих до позовної заяви. Крім того, відповідно до умов п. 2.1 договору відступлення права вимоги № 1 від 24.10.2023 підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» новому кредитору ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД ПЛЮС» всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за договором купівлі-продажу № 17 353/37787179 від "04" жовтня 2022 року у строк, що не перевищує 5 (п`ять) робочих днів з дня підписання цього договору та додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2024 витребувано у позивача оригінал договору купівлі-продажу. На виконання вимог ухвали суду позивачем повідомлено суд, що договір купівлі-продажу № 17 353/37787179 від 04.10.2022 року не був підписаний в оригіналі, оскільки не був надісланий самим постачальником на юридичну адресу 3-ої особи, постачальник проігнорував будь-які запити про його отримання для підпису в оригіналі. Договір був підписаний лише в сканованому варіанті, копія якого була додана до позовної заяви.

Судом також встановлено відсутність будь-яких доказів укладення вищевказаного договору в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису. Матеріали справи також не містять доказів надіслання відповідачем ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» на адресу позивача або третьої особи договору купівлі-продажу в редакції, яка подана саме позивачем до матеріалів позовної заяви (поштою в паперовій формі та/або з використанням електронної пошти тощо).

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії договору купівлі-продажу його оригіналу, а позивачем не подано суду оригінал письмового доказу, суд, керуючись ч. 6 ст. 91 ГПК України, не бере до уваги відповідний доказ.

Таким чином, відсутність договору купівлі-продажу в оригіналі у паперовій формі (письмовий доказ) або в електронній копії (електронний доказ), відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження факту укладення та підписання договору купівлі-продажу в редакції, поданій позивачем (зокрема, листування / повідомлення за допомогою електронної пошти або інших засобів зв`язку), свідчить про недоведеність обставини укладання договору купівлі-продажу в редакції, поданій позивачем, у формі єдиного документа.

Судом з матеріалів електронного листування (електронної пошти) також встановлено, що між відповідачем ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» та третьою особою ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» в 2023 тривала процедура укладення договору купівлі-продажу в іншій редакції, запропонованій відповідачем, проте, договір у формі єдиного документу між відповідачем та третьою особою в 2023 році також не було укладено. При цьому, судом взято до уваги, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3, на яку відповідач направляв третій особі проект договору для підписання, зазначена: 1) як електронна адреса третьої особи, про що зазначено в листах (фірмових бланках) про повернення коштів від 11.08.2023, від 28.08.2023; 2) як електронна адреса позивача, про що зазначено у позовній заяві, розрахунку ціни позову та судових витрат тощо.

Судом також встановлено, що ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" було виставлено покупцю ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» рахунок № 1021609 від 04.10.2022 на суму 5 561 913, 60 грн. для проведення оплати за товар Амофос 10:46, упаковка Біг-бег 900 кг, в кількості 108 тон. Покупцем в період з 04.10.2022-06.10.2022 перераховано на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти у загальній сумі 5 561 913, 60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.

Керуючись ст. 205, 207, 642 ЦК України, суд дійшов висновку, що між відповідачем ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» та третьою особою ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» в 2022 році укладено договір купівлі-продажу (правочин) в письмовій формі шляхом виставлення продавцем рахунку для оплати за товар та прийняття (акцепт) покупцем пропозиції шляхом здійснення оплати за товар в повному обсязі.

В силу приписів ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу у письмовій формі (у формі єдиного документу) між відповідачем (продавцем) та третьою особою (покупцем) не укладався, а в рахунку сторонами не погоджено ані строки поставки товару, ані обов`язок продавця доставити покупцю товар, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас матеріали справи не містять доказів вчинення покупцем (третьою особою) ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» дій, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару (ч. 2 ст. 530 ЦК України, ч. 2 ст. 689 ЦК України), у зв`язку з чим в суду відсутні підстави для тверджень про настання у відповідача ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» прострочення з виконання обов`язку з поставки товару (ст. 538, 613 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про передчасність тверджень третьої особи ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» про невиконання продавцем ТОВ «ТЕХНОТОРГ ДОН» обов`язку з поставки (передання) товару та виникнення у покупця передбаченого ч. 2 ст. 693 ЦК України права на повернення суми попередньої оплати. В той же час в силу приписів ч. 4 ст. 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право діяти альтернативно: або вимагати від покупця прийняти та оплатити товар, або відмовитись від договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, системний аналіз положень вищевказаних норм законодавства дозволяє дійти висновку, що у покупця ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» не виникло право на повернення суми попередньої оплати, адресовані відповідачу (продавцю) вимоги про повернення грошових коштів (лист № 11/08-23/3 від 11.08.2023 та претензія № 28/23-08-01КА від 28.08.2023 про повернення грошових коштів за невідвантажений товар в розмірі 5 561 913, 60 грн.) не відповідають вимогам законодавства, а, відтак, право вимоги до боржника саме про повернення грошових коштів в силу ст. 514 ЦК України не перейшло й до нового кредитора.

Враховуючи відсутність правових підстав для стягнення грошових коштів, в суду відсутні правові підстави для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України, а також пені (ст. 549 ЦК України), нарахування якої до того ж може здійснюватись лише у випадку погодження її розміру сторонами.

Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 137 727, 58 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.05.2024

Суддя Е.М. Олейняш