Рішення

від 09.05.2024 по справі 916/479/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/479/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20992104)

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 10А, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії Інфоксводоканал (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 26472133)

про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачів: ОСОБА_2 , діє в порядку самопредставництва

від третьої особи: Сорока Г.С., адвокат, діє на підставі довіреності

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформлене листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви;

- зобов`язати Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (зловживання монопольним (домінуючим) становищем) (зареєстровану Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 13.11.2023 за вх.№65-01/64-АМ) у порядку та у межах повноважень, встановлених чинним законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається, зокрема, на обставини того, що рішенням Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленим у вигляді листа-повідомлення №65-02/2714 від 13.12.2023, позивачу було відмовлено у розгляді справи стосовно третьої особи - ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, однак позивач вважає, що оскаржуване рішення в частині відсутності у третьої особи ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем та відмови в розгляді справи є незаконним та необґрунтованим; позивач вважає, що відмова третьої особи укласти індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за заявою-приєднання позивача від 17.07.2023 має ознаки зловживанням монопольним (домінуючим) становищем; позивач наголошує, що в обґрунтування своїх висновків в оскаржуваному рішенні відповідач обмежився цитуванням пояснень третьої особи, не надавши їм належної правової оцінки, при цьому оскаржуване рішення не має належного обґрунтування причин відхилення аргументів позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/479/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.03.2024 о 13:45; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Ухвалою суду від 20.02.2024 виправлено допущену описку шляхом зазначення правильної дати та часу підготовчого засідання в ухвалі Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 по справі №916/479/24, а саме: 22.03.2024 о 13:45.

05.03.2024 за вх.№9243/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який судом прийнято до розгляду та додаткові документи, які судом долучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує, зокрема, про те, що:

- наведені у позовній заяві пояснення, аргументи та міркування не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, не спростовують доводів, викладених у листі №65-02/2714, тобто, ураховуючи положення процесуальних та матеріальних норм права, відсутні підстави для задоволення позовної заяви у даній справі; компетенція органів Антимонопольного комітету України закріплена законодавством про захист економічної конкуренції, що підтверджує наявність у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення;

- відділенням в межах повноважень ретельно досліджено обставини та факти, викладені у заяві ОСОБА_1 від 31.10.2023 (вх.№65-01/64-АМ від 13.11.2023) щодо можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, їм надана обґрунтована та належна оцінка; так, ОСОБА_1 в заяві зазначила, що в місті Одесі відсутній інший суб`єкт господарювання, крім ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, який надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, відтак вона не має можливості отримувати ці послуги від іншого суб`єкта господарювання; при цьому, ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал відмовляє у відкритті особового рахунку для можливості сплати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на підставі визнаного в судовому порядку укладеним індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; з метою повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин, викладених у заяві, відділенням надіслано вимогу про надання інформації ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал від 17.11.2023 №65-02/2542;

- за результатами аналізу наданих матеріалів встановлено таке: об`єктом для визначення ознак монопольного (домінуючого) становища є ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; товаром є послуга з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; продавцем (надавачем) послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; територіальними межами ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є територія міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; часовими межами ринку визначено період березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 роки та січень - листопад 2023 року, тобто в період, коли структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінювалися, а також, беручи до уваги визнання в судовому порядку укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договору щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та інформацію, надану ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал листом від 04.12.2023 №6245-04/10481 (вх.№65-01/666-Кі від 04.12.2023); протягом березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 років та січня - листопада 2023 року ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал мало ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; за результатами розгляду заяви відділення не виявило в діях ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, окрім того, питання, викладені у заяві, не відносяться до повноважень органів Антимонопольного комітету України; за результатами розгляду заяви не виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а наявність ознак монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, Відділення дійшло висновку про відсутність підстав для порушення справи щодо ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

- повноваження у вигляді прийняття відмови у розгляді справи відноситься до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України, що свідчить про дискреційний характер; у даному випадку заява розглянута Відділенням, за результатами чого оскаржуваним листом заявника повідомлено про відсутність порушень законодавства. отже заяву розглянуто та Відділенням надано вмотивовану відповідь у встановленому порядку; суд не повинен своїм рішенням підміняти рішення відповідача або прямо вказувати суб?єкту владних повноважень на те, які саме рішення останній повинен прийняти; вмотивована відмова органу Антимонопольного комітету України у відкритті справи є виключно його дискреційними повноваженнями, втручання у які не допускається;

- відділення повно та всебічно дослідило всі обставини та факти, викладені у заяві, надало їм обґрунтовану правову оцінк та дійшло вмотивованого висновку про відсутність підстав для початку розгляду справи за заявою у зв`язку з відсутністю ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, при цьому позивачем не зазначено жодної обставини, якій не надано Відділенням оцінку або що залишено поза увагою; з аналізу змісту позовної заяви вбачається непорозумілість позивачем законодавства про захист економічної конкуренції; у зв`язку з тим, що причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для скасування листа органу Антимонопольного комітету України про відмову у розгляді справи, при вирішенні даного спору суд має вичерпано з`ясувати обставини й оцінити докази щодо наявності/відсутності підстав, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, з якими позивач пов`язував подання позову.

22.03.2024 за вх.№12165/24 до суду від третьої особи надійшли пояснення третьої особи щодо позову, які судом прийнято до розгляду. У поданих поясненнях третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує, зокрема, про те, що:

- рішенням апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц за позовом ОСОБА_1 визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, а також зобов`язано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал поставити на облік квартирний засіб обліку води Снітко А.С.;

- з моменту отримання та виконання рішення суду по справі №522/9399/15-ц докорінно змінилося чинне законодавство, що регулює надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема, діє новий Закон України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 року, Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою КМУ від 05.07.2019, а також затверджені нові форми типових договорів про надання послуг;

- відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги укладається договір про надання комунальних послуг: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір; співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, та за результатами проведених загальних зборів надають до Філії копію протоколу; у межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг; відповідно до п.3 розділу VI Закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом;

- на даний час послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 надаються на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення №30710 від 25.05.2016, укладеного між ТОВ Інфокс та ДП МОУ Одеський завод будівельних матеріалів, до дислокації якого внесений даний будинок;

- згідно з пунктом 14 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690, споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послуги за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір; відповідно до п.2.2 постанови НКРЕКП від 22.03.2017 №307 ліцензіат повинен провадити ліцензовану діяльність виключно в межах місць провадження господарської діяльності та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих до органу ліцензування згідно з вимогами цих ліцензійних умов, та належним чином оформленого права власності, господарського відання або користування земельними ділянками, на яких розташовані заявлені засоби провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання; мережі водопостачання та водовідведення від централізованих мереж до стіни житлового будинку АДРЕСА_3 , в якому мешкає ОСОБА_1 , в обслуговування (оренді) філії Інфоксводоканал не знаходяться, у зв`язку з чим надавання послуг за допомогою цих мереж є порушенням ліцензійних умов філії Інфоксводоканал;

- згідно з даними ЄДРПОУ ДП МОУ Одеський завод будівельних матеріалів знаходиться у стані припинення юридичної особи; інформація щодо передачі житлових будинків та мереж водопостачання та водовідведення до комунальної власності або іншим підприємствам у філії відсутня; при таких обставинах, укласти індивідуальні договори з мешканцями житлового будинку АДРЕСА_3 , в тому числі і з ОСОБА_1 , не вбачається за можливе; отже, за результатами розгляду відповідачем заяви позивача, відповідач дійшов вірного висновку та не виявив в діях ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

У підготовчому засіданні 22.03.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.04.2024 о 15:15. Судове засідання 19.04.2024 о 15:15 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 24.04.2024 судове засідання призначено на 09.05.2024 о 09:40.

У судове засідання 09.05.2024 позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 06.05.2024 за вх.№18310/24 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, яка судом у протокольній формі задоволена.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 09.05.2024 просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/479/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

В судовому засіданні 09.05.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 09.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача та третьої особи, господарський суд встановив:

31.10.2023 ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) із заявою про порушення ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (третя особа) законодавства про захист економічної конкуренції (зловживання монопольним (домінуючим) становищем), в якому просила:

- визнати дії ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, а саме: дії, що призвели до ущемлення інтересів як споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за вчинене порушення накласти на ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал штраф;

- зобов?язати ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, відкрити абонентський рахунок для оплати за послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення.

У вказаній заяві позивачем було повідомлено, зокрема, наступне:

- ОСОБА_1 протягом останніх 30 років проживє в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_4 , який забезпечується послугами із централізованого постачання холодної води та водовідведення; оскільки даний будинок до приватизації квартир його мешканцями перебував в державній власності, він утримувався Державним підприємством Одеський завод будівельних матеріалів; відтак до моменту приватизації квартир мешканці мали перераховувати гроші за послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення цьому державному підприємству, яке надалі переказувало їх ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на підставі укладеного між ними договору;

- після приватизації квартир мешканці квартир відповідно до законодавства отримали право укласти індивідуальні договори за послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення із Філію як виконавцем відповідної послуги і, відповідно, платити за отримані послуги безпосередньо Філії;

- відтак, ще в 2015 році ОСОБА_1 звернулася до Філії з заявою про укладення індивідуального договору послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення; оскільки Філія протиправно відмовила ОСОБА_1 в укладенні такого договору, ОСОБА_1 була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав;

- 01.03.2016 Апеляційний суд Одеської області у справі №522/9399/15-ц визнав укладеним між ОСОБА_1 та Філією договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та зобов?язав Філію взяти розміщений в квартирі Снітко Алефтини Сергіївни прилад обліку холодної води на абонентський облік;

- лише через декількох років невиконання рішення суду і велику кількість поданих скарг, Філія все таки взяла на облік розміщений в квартирі лічильник холодної води;

- водночас, на неодноразові звернення про відкриття абонентського рахунку, за яким ОСОБА_1 зможе переказувати гроші за спожиті послуги, Філія кожного разу відмовляла; при цьому Державне підприємство Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів періодично звертається із претензіями та вимогами, аби ОСОБА_1 сплачувала за отримані послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення саме йому, оскільки вартість спожитих послуг Філія перекладає на це підприємство; без достатніх на то підстав Філія намагалась в судовому порядку розірвати договір, але рішенням Приморського районного суду від 05.12.2019 у справі №522/5655/17, яке було залишено в силі Одеським апеляційним судом постановою від 12.07.2021, позовні вимоги Філії були відхилені в повному обсязі;

- 17.07.2023, керуючись постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також типовим індивідуальним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який розміщений на сайті Філії, ОСОБА_1 звернулася до Філії із заповненою заявою-приєднанням до такого типового індивідуального договору; водночас, Філія в укладенні такого договору відмовила, посилаючись на те, що між ОСОБА_1 та Філією діє той індивідуальний договір, який було визнано укладеним рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016; зважаючи на таку відповідь, 25.08.2023 ОСОБА_1 знову звернулася до Філії із проханням відкрити особистий рахунок для оплати наданих послуг, проте листом від 12.09.2023 Філія повідомила, що для вирішення питання оплати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 має звертатися до ДП МОУ ОЗБМ (без надання щодо цього будь-яких пояснень); відтак, Філія нав?язує такі умови надання послуг (оплата послуг третій особі), які не передбачені укладеним договором; окрім того, таким чином Філія формує у ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги, створює підстави для можливості стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг і формує з ОСОБА_1 образ боржника перед третіми особами;

- в м. Одесі відсутній іншій суб?єкт господарювання, крім ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, який надає послуги із централізованого водопостачання та водовідведення; відтак, ОСОБА_1 не має можливості отримувати такі послуги від іншого суб?єкта господарювання і вимушена звертатися лише до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; за умови значної конкуренції на ринку вищенаведені дії Філії були б неможливими, оскільки, маючи зацікавленість надати послугу і отримати за це плату, Філія вживала б заходів щодо недопущення ущемлення інтересів, не ухилялася б від відкриття абонентського рахунку для отримання плати за спожиті послуги і не схиляла б сплачувати за ці послуги третій особі, яка до цих послуг не має жодного відношення; у свою чергу, за наявності значної конкуренції на ринку Снітко Алефтина Сергіївна могла би обрати для себе іншого надавача послуг, який дотримується вимог чинного законодавства та не допускає ущемлення чи навіть можливості ущемлення законних інтересів; зважаючи на викладене, вищевказані неправомірні дії ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку з боку цього суб`єкта господарювання.

В матеріалах справи наявна Інформація від 04.12.2023 ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, яка надана на вимогу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.11.2023. У вказаній інформації ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал повідомило, зокрема, наступне:

- відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги укладається договір про надання комунальних послуг: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір; співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, та за результатами проведених загальних зборів надають до Філії копію протоколу (витягу з протоколу); у межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг; відповідно до п.3 розділу VI Закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом;

- на даний час послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , надаються на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення №30710 від 25.05.2016, укладеного між ТОВ Інфокс та ДП МОУ Одеський завод будівельних матеріалів, до дислокації якого внесений даний будинок;

- відповідно до п.2.2 постанови НКРЕКП від 22.03.2017 №307 ліцензіат повинен провадити ліцензовану діяльність виключно в межах місць провадження господарської діяльності та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих до органу ліцензування згідно з вимогами цих Ліцензійних умов, та належним чином оформленого права власності, господарського відання або користування земельними ділянками, на яких розташовані заявлені засоби провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання; мережі водопостачання та водовідведення від централізованих мереж до стіни житлового будинку АДРЕСА_3 , в якому мешкає ОСОБА_3 , в обслуговування (оренді) філії Інфоксводоканал не знаходяться, у зв`язку з чим надавання послуг за допомогою цих мереж є порушенням ліцензійних умов філії Інфоксводоканал;

- згідно з даними ЄДРПОУ ДП МОУ Одеський завод будівельних матеріалів знаходиться у стані припинення юридичної особи; інформація щодо передачі житлових будинків та мереж водопостачання та водовідведення до комунальної власності або іншим підприємствам у філії відсутня;

- загальний перелік документів, необхідний для укладання індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зазначений на сайті філії Інфоксводоканал та складається з: копії паспорту (ID - карта) споживача; копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків споживача; копії правовстановлюючих документів споживача, що підтверджують право власності на квартиру або приміщення; довідка про склад сім`ї; копія документу, що підтверджує пільги споживача; копія супровідної документації до засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла обліку;

- на час надання інформації на дану вимогу індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із ОСОБА_3 не укладений, плата за послуги не нараховується; відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 по справі №522/9399/15-ц визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ №630 від 21.07.2005, а також зобов`язано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал поставити на облік засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_5 ; відповідно до акту опломбування №2545 від 25.07.2019 здійснено опломбування вузла обліку води ОСОБА_3 та внесено відомості про вузол обліку до особового рахунку №101013, відкритого на ДП МОУ Одеський завод будівельних матеріалів, оскільки загальний облік води в житловому будинку АДРЕСА_6 здійснюється за показниками вузлів комерційного обліку води саме цього споживача філії;

- з часу винесення рішення по справі №522/9399/15-ц значно змінилося чинне законодавство України, що регулює надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, приймаючи до уваги те, що Правила №630 втратили свою чинність з 01.05.2022, індивідуальні договори з власниками/співвласниками житлового будинку АДРЕСА_6 не укладені, відповідно відсутні окремі особові рахунки.

У листі №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило ОСОБА_1 про те, що оскільки за результатами розгляду заяви не виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а наявність ознак монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відсутні підстави для порушення справи щодо ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

У вказаному листі відповідачем зазначено, зокрема, наступне:

- щодо об`єкту аналізу: об`єктом для визначення ознак монопольного (домінуючого) становища є ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

- щодо товару: послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є предметом договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який визнано укладеним між заявником та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал в судовому порядку (рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15- ц); відповідно до умов договору, визнаного укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал в судовому порядку, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної i водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги; тобто, товаром є послуга з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

- щодо основних споживачів та продавців: споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є фізичні (зокрема заявник) та юридичні особи, які отримують або мають намір отримати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; продавцем (надавачем) послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

- щодо товарних меж ринку: як зазначалось вище, послуга з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є предметом договору, який вважається укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; з огляду на це, товарними межами ринку визначено послугу з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

- щодо територіальних (географічних) меж ринку: особливістю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є їх отримання безпосередньо за місцем знаходження діючих водопостачальних та каналізаційних мереж; отже, територіальними межами ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є територія міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

- щодо часових меж ринку: часовими межами ринку визначено період березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 роки та січень - листопад 2023 року, тобто в період, коли структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінювалися, а також беручи до уваги визнання в судовому порядку укладеним між заявником та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договору щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та інформацію, надану ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал листом від 04.12.2023 №6245-04/10481 (вх№65-01/666-Кі від 04.12.2023);

- щодо бар`єрів вступу на ринок: бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на ринок послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є: економічні обмеження, пов`язані з необхідністю залучення значних коштів для придбання відповідного обладнання для організації надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також наявність власних або орендованих мереж, необхідність отримання ліцензії на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, отримання спеціального дозволу на водокористування тощо;

- установлення монопольного (домінуючого) становища: відповідно до абзацу другого частини першої статті 12 Закону України Про захист економічної конкуренції суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: - на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; - не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин; суб`єкти господарювання не зазнають значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі мають здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб`єктів господарювання, або ущемлювати інтереси інших суб`єктів господарювання чи споживачів (пункт 10.3 Методики); враховуючи вищезазначене, протягом березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 років та січня - листопада 2023 року ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал мало ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

- щодо дій ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал: проаналізувавши інформацію, зазначену у заяві, а також інформацію, надану ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал листом від 04.12.2023 №6245-04/10481, Відділенням встановлено таке:

1. в заяві зазначено, що заявник проживає у житловому будинку АДРЕСА_6 , який знаходиться на балансі ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів, тому заявник сплачував за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення зазначеному державному підприємству, з яким ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал був укладено відповідний договір від 22.04.2004; 25.05.2016 між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів укладено новий договір щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №30710, на підставі якого житловий будинок АДРЕСА_6 , в якому проживає заявник, забезпечується зазначеними послугами; заявник звертався до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал щодо укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; враховуючи, що у грудні 2014 року заявнику з боку ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал відмовлено в укладенні індивідуального договору, заявник звернувся з позовом до суду щодо визнання укладеним договору та зобов`язання поставити на облік квартирний засіб обліку води; рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц позов заявника задоволено, визнано укладеним між заявником та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також зобов`язано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал поставити на облік квартирний засіб обліку води заявника; з огляду на судове рішення, заявник звертався до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал із заявами від 18.03.2016, від 03.11.2016, від 23.08.2017 щодо відкриття абонентського рахунку та взяття засобу обліку холодної води на абонентський облік;

2. у відповідності до претензії ДП Міністерства оборони України Завод будівельних матеріалів від 04.02.2019 №32/02, адресованої заявнику, заявником не відшкодовано вартість спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 5324,95 грн., оскільки їх вартість перекладається на дане підприємство, враховуючи укладений договір між ним та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал від 25.05.2016 №30710 та відсутність прямих розрахунків за надані послуги між заявником та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

3. у 2019 році на виконання припису, наданого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал прийняло на абонентський облік засіб обліку холодної води заявника (акт від 25.07.2019 №2545); зокрема, згідно з приписом Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області від 14.06.2019 №83 до акту перевірки від 14.06.2019 №1921/05 за результатами здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал вимог законодавства у сфері захист прав споживачів, з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів зобов`язано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал усунути порушення пункту 2 частини першої статті 21 Закону України Про захист прав споживачів, що зазначені в розділі VІ акту перевірки №1921/05, а саме: забезпечити реалізацію висловленого волевиявлення споживача А. Снітко щодо прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом забезпечення виконання вимог пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630;

4. ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернувся з позовом до суду щодо розірвання договору із заявником, визнаного укладеним у відповідності до рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц, з підстав укладення між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів нового договору щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 25.05.2016 №30710; рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 05.12.2019 у справі №522/5655/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12.07.2021, у задоволені позову ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал відмовлено;

5. заявник звернувся до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал 17.07.2023 із заявою-приєднанням до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал у листі від 14.08.2023 №С-393 зазначило, що між заявником та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договір вважається укладеним на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц, заяви про його розірвання з боку заявника не надходило, тому заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не може бути задоволена та не може бути укладений новий індивідуальний договір;

6. на звернення заявника до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал листом від 25.08.2023 щодо надання реквізитів для здійснення оплати отриманих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та відкриття особового рахунку, ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал у листі від 12.09.2023 №4886Вх-01 зазначило, що за адресою проживання заявника укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів, тому для вирішення питання оплати за отримані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення необхідно звернутись до зазначеного державного підприємства;

7. ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал у листі від 04.12.2023 №6245-04/10481 (вх.№65-01/666-Кі від 04.12.2023) на вимогу Відділення від 17.11.2023 №65-02/2542 зазначило, що послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення мешканцям житлового будинку №5 по провулку 2-й Басейний, м. Одеса, в якому проживає і заявник, надаються на підставі договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 25.05.2016 №30710, укладеного між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів; мережі водопостачання та водовідведення від централізованих мереж до стіни житлового будинку АДРЕСА_6 , в якому проживає заявник, в обслуговування (оренді) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал не знаходяться; індивідуальні договори з мешканцями житлового будинку АДРЕСА_6 не укладені, відповідно відсутні окремі особові рахунки; при цьому, відомості про квартирний засіб обліку холодної води заявника (акт опломбування від 25.07.2019 №2545) внесено до особового рахунку №101013, відкритого на ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів, оскільки загальний облік холодної води в житловому будинку №5 по провулку 2-й Басейний, м. Одеса здійснюється за показниками засобів обліку води саме цього споживача;

8. в той же час, з моменту ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц істотно змінилось законодавство, що регулює сферу надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) на підставі свого рішення, прийнятого у відповідності до законодавства, можуть самостійно обрати одну з моделей організації договірних відносин за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії); у межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг;

9. отже, за результатами розгляду заяви Відділення вбачає, що протягом березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 років та січня - листопада 2023 року ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал мало ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; водночас за результатами розгляду заяви Відділення не виявило в діях ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; крім того, питання, викладені у заяві, не відносяться до повноважень органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц, зокрема, визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005; зобов`язано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал поставити на облік засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_5 . У вказаному рішенні апеляційним судом встановлено, зокрема, наступне:

- 06.05.2015 ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ Інфокс та просила визнати укладеним між нею та відповідачем договір про користування водою, розроблений за Типовим договором, та поставити на облік квартирний засіб обліку води; в обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_5 ; вказаний будинок знаходиться на балансі ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів, тому позивач рахунки оплачувала заводу, якому постачалась вода відповідачем; рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2015 в позові відмовлено;

- при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 є власницею частини квартири АДРЕСА_5 ; власником іншої частини квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло; вказаний будинок знаходиться на балансі ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів; 22.04.2004 між ТОВ Інфокс та Одеським заводом будівельних матеріалів був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення строком до 22.04.2009 та продовжений до 22.04.2014; докази в підтвердження дії вказаного договору або укладення іншого договору між сторонами в матеріалах справи відсутні; листом від 19.12.2014 філія Інфоксводоканал відмовила позивачу в укладенні відповідного договору;

- виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, суд дійшов висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Ркрім того, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2019, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12.07.2021, у задоволенні позовних вимог ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до ОСОБА_1 про розірвання договору відмовлено. У вказаних судових рішеннях судами встановлено, зокрема, наступне:

- рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005; зобов`язано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал поставити на облік засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_5 ;

- 25.05.2016 між ТОВ Інфокс (як виробник) та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів (як споживач) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №30710, відповідно якого виробник надає послуги з подачі питної води на об`єкти споживача, а також по прийому стічних вод, що скидаються споживачем в систему міської каналізації у відповідності з дислокацією об`єктів (додаток №1); згідно додатку №1 до договору №30710 від 25.05.2016 житловий будинок за адресою: 2-й Басейний провулок, 5 входить до дислокації об`єктів ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів, які користуються послугами водопостачання-водовідведення з 22.04.2014; вказаний додаток №1 до договору підписаний лише однією стороною ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів в особі ОСОБА_4 , але сам договір від 25.05.2016 підписаний в способі т.в.о. ОСОБА_5 ; з урахуванням зазначеного, суд першої інстанції правомірно не прийняв його до уваги, так як ці обставини не спростовані;

- враховуючи відсутність доказів, що саме відповідачка не виконує умови укладеного договору, районний суд дійшов правомірного висновку, що укладений 25.05.2016 між ТОВ Інфокс (як виробник) та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів (як споживач) договір на послуги водопостачання та водовідведення №30710 після рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 не є тією суттєвою обставиною для розірвання договору в судовому порядку.

Також в матеріалах справи наявні заяви та листування, а саме:

- у заяві від 18.03.2016 позивач на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц просив третю особу відкрити абонентський рахунок для оплати послуг з водопостачання та водовідведення та поставити на облік засіб обліку води за адресою: АДРЕСА_4 ;

- у листі від 13.06.2016 третя особа повідомила ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів про те, що послуги з водопостачання та водовідведення в будинок АДРЕСА_6 надаються на підставі договору з ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів; договір на послуги з водокористування із ОСОБА_1 не був укладений та не планується до укладання; при цьому рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 знаходиться в стадії касаційного оскарження; враховуючи вищезазначене, Завод є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення у будинку АДРЕСА_6 , тому нарахування за отримані послуги водокористування ОСОБА_1 мають нараховуватись безпосередньо Заводом відповідно до існуючого механізму;

- у листі від 14.07.2016 ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів повідомило позивача про те, що надійшла відповідь Філії Інфоксводоканал щодо механізму здійснення розрахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення, у якій зазначено, що договір на послуги з водокористування не укладений та не планується до укладання, а також що рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 знаходиться в стадії касаційного оскарження; у зв`язку з цим просило продовжувати здійснення оплати за отримані послуги через бухгалтерію підприємства до моменту остаточного вирішення справи по суті з метою уникнення суперечностей у майбутньому з приводу неналежної оплати за отримані послуги та негативних наслідків у вигляді нарахування пені та обмеження надання послуг;

- у заяві від 03.11.2016 позивач на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц просив третю особу відкрити абонентський рахунок для оплати послуг з водопостачання та водовідведення та поставити на облік засіб обліку води за адресою: АДРЕСА_4 та провести його періодичну повірку за рахунок ТОВ Інфокс;

- у листі від 13.07.2017 третя особа повідомила ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів про те, що договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення між ОСОБА_1 та Філією не укладений; засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_7 на обліку Філії не знаходиться; ОСОБА_1 не здійснює оплату за послуги водопостачання та водовідведення безпосередньо Філії;

- у заяві від 22.08.2017 позивач повторно просив третю особу відкрити абонентський рахунок для сплати послуг Філії Інфоксводоканал з водопостачання та водовідведення;

- у претензій від 04.02.2019 ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів просило позивача терміново погасити збитки, спричинені державному підприємству у розмірі 5324,95 грн.;

- у листі від 20.09.2019 ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал повідомило позивача про те, що на виконання припису Держпродсподивслужби Філією Інфоксводоканал здійснено наступне: забезпечено реалізацію висловленого волевиявлення ОСОБА_1 щодо прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджено актом №2545 від 25.07.2019; стосовно відкриття абонентського рахунку повідомлено, що відповідно до вимог чинного законодавства, дані дії Філія Інфоксводоканал має право здійснити тільки після виконання позивачем та іншим співвласниками будинку дій, передбачених Законом України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VIII, який введений в дію 01.05.2019;

- у заяві приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 17.07.2023 ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, приєдналась до договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

- у листі від 14.08.2023 ТОВ Інфокс, отримавши заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від ОСОБА_1 , повідомило заявника про те, що відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 по справі №522/9399/15-ц між ТОВ Інфокс та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зв?язку з чим заява-приєднання не може бути задоволена та не може бути укладено індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення без розірвання вже укладеного договору за рішенням суду; до філії Інфоксводоканал заяви про розірвання договору не надходило;

- у листі від 25.05.2023 позивач повідомив третю особу про те, що у зв`язку з підтвердження у листі від 14.08.2023 чинності договору, укладеного на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 по справі №522/9399/15-ц, з метою оплати отриманих послуг позивач просить надати інформацію про реквізити для здійснення оплати отриманих від філії Інфоксводоканал послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також надати інформацію про суму сплати за отримані послуги із зазначенням структури тарифу;

- у листі від 12.09.2023 ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал повідомило позивача про те, що за адресою: АДРЕСА_2 укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення між ТОВ Інфокс та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів та для вирішення питання оплати за спожиті послуги необхідно позивачу звернутись до ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів.

Вважаючи, що рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформлене листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви, є незаконним та необґрунтованим, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України Про захист економічної конкуренції суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Згідно з ст. 13 Закону України Про захист економічної конкуренції зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: 1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин; 3) обумовлення укладання угод прийняттям суб`єктом господарювання додаткових зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; 4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб`єктам господарювання, покупцям, продавцям; 5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; 6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин; 7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб`єктів господарювання. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

За ст. 35 Закону України Про захист економічної конкуренції розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

У відповідності до п.1 ч.1, ч.2, ч.4 ст. 36 Закону України Про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Органи Антимонопольного комітету України мають право не здійснювати розгляд заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо особа, яка подала заяву, не доведе, що дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мали або мають безпосередній та негативний вплив на її права та/або діяльність. Про відмову в розгляді такої заяви органи Антимонопольного комітету України повідомляють заявника листом. У разі відмови в розгляді справи особі, яка подала заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених цією статтею, орган Антимонопольного комітету України видає відповідне вмотивоване розпорядження, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається такій особі.

За ч.1 ст. 41 Закону України Про захист економічної конкуренції доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За ч.1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

У відповідності до ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу. Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк. Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1, 7 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. До дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Відповідно до п.3 Розділу VI Закону України Про житлово-комунальні послуги договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690 затверджено: Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем); типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; типовий договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; типовий колективний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви, в якому відповідачем було зазначено, що за результатами розгляду заяви не виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а наявність ознак монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відсутні підстави для порушення справи щодо ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

Господарський суд зауважує, що питання максимально широкої дискреції Антимонопольного комітету України, зокрема, в питаннях надання формальних відповідей про відмову у розгляді справи за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі за наявності суперечливої та нерелевантної аргументації таких відмов, були предметом судового контролю, в тому числі Великої Палати Верховного Суду (постанова від 02.07.2019 у справі №910/23000/17), Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 30.09.2019 у справі №910/23375/17). Зазначені судові рішення містять висновок про те, що навіть у випадку оформлення відмови у розгляді заяви листом, такий лист є рішенням Антимонопольного комітету України, а отже актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню в судовому порядку.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.07.2021 у справі №916/2586/20, перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України, з`ясовує і визнає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України. Господарські суди при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України не повинні перебирати непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але зобов`язані перевіряти правильність застосування відповідних правових норм. Оскільки чинним законодавством майже не врегульовано процедури та критеріїв, за якими Комітет ухвалює рішення про відкриття чи відмову в розгляді справи, рішення Комітету про відмову має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухваленння. Дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Господарський суд вважає за необхідне проаналізувати правовідносини між позивачем та третьою особою, а саме:

- рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц, зокрема, визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005; зобов`язано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал поставити на облік засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_5 ;

- 25.05.2016 між ТОВ Інфокс (як виробник) та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів (як споживач) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №30710, відповідно якого виробник надає послуги з подачі питної води на об`єкти споживача, а також по прийому стічних вод, що скидаються споживачем в систему міської каналізації у відповідності з дислокацією об`єктів (додаток №1); згідно додатку №1 до договору №30710 від 25.05.2016 житловий будинок за адресою: 2-й Басейний провулок, 5 входить до дислокації об`єктів ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів, які користуються послугами водопостачання-водовідведення з 22.04.2014;

- у заяві від 03.11.2016 позивач на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц просив третю особу відкрити абонентський рахунок для оплати послуг з водопостачання та водовідведення та поставити на облік засіб обліку води за адресою: АДРЕСА_4 та провести його періодичну повірку за рахунок ТОВ Інфокс;

- у заяві від 22.08.2017 позивач повторно просив третю особу відкрити абонентський рахунок для сплати послуг Філії Інфоксводоканал з водопостачання та водовідведення;

- у листі від 20.09.2019 ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал повідомило позивача про те, що на виконання припису Держпродсподивслужби Філією Інфоксводоканал здійснено наступне: забезпечено реалізацію висловленого волевиявлення ОСОБА_1 щодо прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджено актом Nє2545 від 25.07.2019; стосовно відкриття абонентського рахунку на повідомлено, що, відповідно до вимог чинного законодавства, дані дії Філія Інфоксводоканал має право здійснити тільки після виконання позивачем та іншим співвласниками будинку дій, передбачених Законом України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VIII, який введений в дію 01.05.2019;

- у заяві-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 17.07.2023 ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, приєдналась до договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал;

- у листі від 14.08.2023 ТОВ Інфокс, отримавши заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від ОСОБА_1 , повідомило заявника про те, що відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 по справі №522/9399/15-ц між ТОВ Інфокс та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зв`язку з чим заява-приєднання не може бути задоволена та не може бути укладено індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення без розірвання вже укладеного договору за рішенням суду; до філії Інфоксводоканал заяви про розірвання договору не надходило;

- у листі від 12.09.2023 ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал повідомило позивача про те, що за адресою: пров. 2-й Басейний, 5 укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення між ТОВ Інфокс та ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів та для вирішення питання оплати за спожиті послуги необхідно позивачу звернутись до ДП Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів.

Таким чином, господарський суд, дослідивши вищевказані обставини правовідносин між позивачем та третьою особою, вбачає, що ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал з одного боку повідомляє позивачу, що відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 по справі №522/9399/15-ц між ТОВ Інфокс та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, проте відмовляє позивачу у відкритті абонентського рахунку, а з іншого боку ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал не задовольняє заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення без розірвання вже укладеного договору за рішенням суду. При тому що договір між позивачем та третьої особи визнано укладеним в судовому порядку, рішення суду набрало чинності.

Щодо оскаржуваного рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного листа №65-02/2714 від 13.12.2023, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України надано оцінку, зокрема: щодо монопольного (домінуючого) становища ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; щодо об`єкту аналізу; щодо товару; щодо основних споживачів та продавців; щодо товарних меж ринку; щодо територіальних (географічних) меж ринку; щодо часових меж ринку; щодо бар`єрів вступу на ринок та щодо дій ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

При цьому, у оскаржуваному рішенні відповідачем проаналізовано інформацію, надану позивачем та третьою особою, описано хронологію правовідносин між позивачем та третьою особою, перелічено норми законодавства, що регулюють сферу надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, потім зроблено висновок, що за результатами розгляду заяви Відділення вбачає, що протягом березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 років та січня - листопада 2023 року ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал мало ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал; водночас за результатами розгляду заяви Відділення не виявило в діях ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. На підставі вказаного висновку, відповідачем зазначено про відсутність підстав для порушення справи щодо ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, оскаржуване рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви, господарський суд вбачає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення обмежився описанням хронології подій, які були вказані позивачем у своїй заяві та третьої особою у наданих поясненнях на вимогу відповідача, переліченням норм законодавства та загальним висновком про наявність у ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ознак монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та про те, що не виявлено в діях ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Проте, господарський суд вказує, що відповідачем не надано достатніх обґрунтувань свого рішення, не надано оцінку правовідносинам, які склались між позивачем та третьою особою (в тому числі з урахуванням встановлених рішеннями судів обставин), не надано оцінку діям (бездіяльності) третьої особи відносно позивача, що викладені у відповідних листах, які виходячи з оскаржуваного рішення були проаналізовані відповідачем, окрім того, господарський суд не вбачає з яких саме мотивів відповідач дійшов висновку про невиявлення в діях ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що відповідач при ухваленні рішення, яке оформлено листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви, неповно з`ясував обставин, які мають значення для справи, а саме: в повному обсязі не дослідив дії (бездіяльність) ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал відносно позивача, щодо відмови у відкритті позивачу абонентського рахунку, щодо відмови у заяві-приєднання до умов до індивідуального договору про надання послуг, з урахуванням свого ж висновку про те, що ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал мало ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Окрім того, на переконання суду, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не наведено мотивів такого прийняття. Таким чином, враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання недійсним рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви.

Щодо другої позовної вимоги, враховуючи визнання недійсним рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви, яким було розглянуто заяву позивача від 31.10.2023, з метою забезпечення відновлення прав позивача без здійснення ним додаткових дій щодо такого поновлення, що відповідає завданню ефективного захисту порушених прав, господарський суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (зловживання монопольним (домінуючим) становищем) (зареєстровану Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 13.11.2023 за вх.№65-01/64-АМ) у порядку та у межах повноважень, встановлених чинним законодавством України. При цьому, господарський суд у даному випадку не вбачає втручання в дискреційні повноваження відповідача, а лише зводитися до необхідності повторного розгляду заяви позивача, у зв`язку з визнанням недійсним оскаржуваного рішення, яким позивачу було відмовлено в порушенні справи щодо ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

Іншого відповідачем та третьою особою не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20992104), оформлене листом №65-02/2714 від 13.12.2023 Про результати розгляду заяви.

3.Зобов`язати Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20992104) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 31.10.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (зловживання монопольним (домінуючим) становищем) (зареєстровану Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 13.11.2023 за вх.№65-01/64-АМ) у порядку та у межах повноважень, встановлених чинним законодавством України.

4.Стягнути з Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20992104) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 4844 /чотири тисячі вісімсот сорок чотири/ грн. 80 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24 травня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля