Постанова

від 29.10.2024 по справі 916/479/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/479/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.,

суддів: Аленіна О.Ю., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання: Алієва К.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача Снітко А.С.,

від відповідача Параконний О.О.,

від третьої особи Сорока Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2024

у справі № 916/479/24

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»

про: визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі АМК України), в якому просила суд:

- визнати недійсним рішення АМК України, оформлене листом від 13.12.2023 №65-02/2714 «Про результати розгляду заяви»;

- зобов`язати АМК України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (зловживання монопольним (домінуючим) становищем) (зареєстровану АМК України 13.11.2023 за вх. №65-01/64-АМ) у порядку та у межах повноважень, встановлених чинним законодавством України.

Позов мотивований тим, що рішенням АМК України, оформленим у вигляді листа-повідомлення від 13.12.2023 №65-02/2714 «Про результати розгляду заяви» (далі лист-повідомлення, рішення АМК України), позивачу відмовлено у розгляді справи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (далі ТОВ «Інфокс») з підстав відсутності у останнього ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Однак, як вважає позивач, така відмова є незаконною та необґрунтованою, оскільки відповідач в обґрунтування своїх висновків обмежився лише цитуванням пояснень ТОВ «Інфокс», не надавши їм належної правової оцінки, а також не обґрунтував причини відхилення аргументів позивача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2024 позов задоволено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Інфокс» з одного боку повідомляє позивачу, що відповідно до рішення суду між ними укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, проте відмовляє позивачу у відкритті абонентського рахунку, а з іншого боку - не задовольняє заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення без розірвання вже укладеного договору за рішенням суду. При тому що договір між позивачем та третьої особи визнано укладеним в судовому порядку, рішення суду набрало чинності.

Суд зазначив, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення обмежився описанням хронології подій, переліченням норм законодавства, загальним висновком про наявність у ТОВ «Інфокс» ознак монопольного (домінуючого) становища на ринку та про те, що не виявлено в його діях ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Проте, відповідачем не надано достатніх обґрунтувань свого рішення, не надано оцінку правовідносинам, які склались між позивачем та третьою особою, не надано оцінку діям (бездіяльності) ТОВ «Інфокс» відносно позивача, що викладені у відповідних листах, які виходячи з оскаржуваного рішення були проаналізовані відповідачем. Крім того, на переконання суду, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не наведено мотивів його прийняття.

Не погодившись з рішенням суду, АМК України та ТОВ «Інфокс» подали на нього апеляційні скарги, в яких просять його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга АМК України мотивована тим, що:

- наведені у позовній заяві посилання, аргументи та міркування не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не спростовують доводів, викладених у листі-повідомленні;

- відповідачем в межах повноважень ретельно досліджені обставини та факти, викладені у заяві позивача, та надана їм обґрунтована та належна оцінка;

- позивачем не зазначено жодної обставини, якій не була надана оцінка, або яка залишена поза увагою;

- суд не повинен своїм рішенням підміняти рішення АМК України або прямо вказувати йому на те, які саме рішення він має прийняти;

Також зазначено про те, що судом першої інстанції неправильно вирішено питання щодо розподілу судових витрат витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга ТОВ «Інфокс» мотивована, зокрема, тим, що:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, зазначаючи, що не надано достатніх обґрунтувань свого рішення та не надано оцінку правовідносинам, які склались між позивачем та третьою особою;

- спірні питання відносяться до цивільно-правових відносин між позивачем та третьою особою, на які не розповсюджуються повноваження відповідача;

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

24.06.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з перебуванням суддів-учасників колегії Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Аленіна О.Ю., Савицького Я.Ф.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024: прийнято дану справу до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Аленіна О.Ю., Савицького Я.Ф.; за апеляційною скаргою ТОВ відкрито апеляційне провадження; встановлено іншим учасникам справи строк до 16.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи); роз`яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань; призначено справу № 916/479/24 до розгляду на 03.09.2024 о 14:30 год; апеляційну скаргу АМК України залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів доплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

04.07.2024 від АМК України надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію від 03.07.2024 № 238.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АМК України на рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2024 у справі № 916/479/24, встановлено іншим учасникам справи строк до 26.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи), роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, об`єднано апеляційні скарги АМК України України та ТОВ «Інфокс» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2024 у справі № 916/479/24 в одне провадження для сумісного розгляду в судовому засіданні 03.09.2024 о 14:30 год.

16.07.2024 та 26.07.2024 від ОСОБА_1 надійшли відзиви на апеляційні скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Інфокс» ОСОБА_1 зазначила, зокрема, що доводи та аргументи скаржник не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а фактично гуртуються на хибному розумінні норм діючого законодавства про житлово-комунальні послуги.

У відзиві на апеляційну скаргу АМК України Снітко А.С. зазначила про те, що скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зокрема, про поверхневий та формальний розгляд заяви позивача.

У зв`язку з перебування судді Аленіна О.Ю. у відпустці з 12.08.2024 по 06.09.2024 відповідно до наказу голови суду від 23.07.2024 № 198-в, розгляд апеляційних скарг 03.09.2024 о 14:30 год. не відбувся, про що була складена відповідна довідка.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 вирішено розглянути апеляційні скарги поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк та повідомлено учасників справи № 916/479/24, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг відбудеться 29.10.2024 о 16:00 год.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

Представники скаржників просили задовольнити апеляційні скарги, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2024 у даній справі, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник ОСОБА_1 заперечував проти доводів та вимог апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів цієї справи та не заперечується її учасниками, ОСОБА_1 є власницею частини квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться на балансі ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», з яким ТОВ «Інфокс» укладено відповідний договір щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц, зокрема, визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, та зобов`язано ТОВ «Інфокс» поставити на облік засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_1 .

У заяві від 18.03.2016 позивач на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц просив ТОВ «Інфокс» відкрити абонентський рахунок для оплати послуг з водопостачання та водовідведення та поставити на облік засіб обліку води за адресою: АДРЕСА_2 ;

Листом від 13.06.2016 ТОВ «Інфокс» повідомило ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», зокрема, про те, що послуги з водопостачання та водовідведення в будинок АДРЕСА_3 надаються на підставі договору з ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», тому нарахування за отримані послуги водокористування ОСОБА_1 мають нараховуватись безпосередньо ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» відповідно до існуючого механізму.

Листом від 14.07.2016 ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» повідомило позивача, зокрема, про те, що надійшла відповідь Філії «Інфоксводоканал» щодо механізму здійснення розрахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення, просило продовжувати здійснення оплати за отримані послуги через бухгалтерію підприємства.

У заяві від 03.11.2016 позивач на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц знову просила ТОВ «Інфокс» відкрити абонентський рахунок для оплати послуг з водопостачання та водовідведення та поставити на облік засіб обліку води за адресою: АДРЕСА_2 та провести його періодичну повірку за рахунок ТОВ «Інфокс»;

Листом від 13.07.2017 ТОВ «Інфокс» повідомило ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» про те, що договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення між ОСОБА_1 та Філією не укладено; засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_4 на обліку Філії не знаходиться; ОСОБА_1 не здійснює оплату за послуги водопостачання та водовідведення безпосередньо Філії.

У заяві від 22.08.2017 позивач повторно просила ТОВ «Інфокс» відкрити абонентський рахунок для сплати послуг з водопостачання та водовідведення;

У претензій від 04.02.2019 ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» просило позивача терміново погасити збитки у розмірі 5324,95 грн.

Листом від 20.09.2019 ТОВ «Інфокс» повідомило позивача про те, що на виконання припису Держпродсподивслужби Філією «Інфоксводоканал»: забезпечено реалізацію висловленого волевиявлення ОСОБА_1 щодо прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено актом №2545 від 25.07.2019; стосовно відкриття абонентського рахунку повідомлено, що відповідно до вимог чинного законодавства, дані дії Філія «Інфоксводоканал» має право здійснити тільки після виконання позивачем та іншим співвласниками будинку дій, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, який введений в дію 01.05.2019.

У заяві приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 17.07.2023 ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, приєдналась до договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення ТОВ «Інфокс».

Листом від 14.08.2023 ТОВ «Інфокс», отримавши вищевказану заяву-приєднання, повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 по справі №522/9399/15-ц між ТОВ «Інфокс» та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зв`язку з чим заява-приєднання не може бути задоволена та не може бути укладено індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення без розірвання вже укладеного договору за рішенням суду; до філії «Інфоксводоканал» заяви про розірвання договору не надходило;

У листі від 25.05.2023 позивач повідомила ТОВ «Інфокс» про те, що у зв`язку з підтвердження у листі від 14.08.2023 чинності договору, укладеного на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 по справі №522/9399/15-ц, з метою оплати отриманих послуг позивач просить надати інформацію про реквізити для здійснення оплати отриманих від філії «Інфоксводоканал» послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також надати інформацію про суму сплати за отримані послуги із зазначенням структури тарифу.

Листом від 12.09.2023 ТОВ «Інфокс» повідомило позивача про те, що за адресою: АДРЕСА_5 укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення між ТОВ «Інфокс» та ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» та для вирішення питання оплати за спожиті послуги необхідно позивачу звернутись до ДП «Одеський завод будівельних матеріалів».

31.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до АМК України із заявою про порушення ТОВ «Інфокс» в особі законодавства про захист економічної конкуренції (зловживання монопольним (домінуючим) становищем), в якій просила визнати дії ТОВ «Інфокс» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: дії, що призвели до ущемлення інтересів як споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; за вчинене порушення накласти на ТОВ «Інфокс» штраф; зобов`язати ТОВ «Інфокс» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, відкрити абонентський рахунок для оплати за послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення.

У вказаній заяві ОСОБА_1 посилалася на наступні обставини:

- ОСОБА_1 протягом останніх 30 років проживє в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який забезпечується послугами із централізованого постачання холодної води та водовідведення. Оскільки даний будинок до приватизації квартир його мешканцями перебував в державній власності, він утримувався Державним підприємством «Одеський завод будівельних матеріалів» Міністерства оборони України (далі ДП «Одеський завод будівельних матеріалів»). Відтак, до моменту приватизації квартир мешканці мали перераховувати гроші за послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення цьому державному підприємству, яке надалі переказувало їх ТОВ «Інфокс» на підставі укладеного між ними договору;

- після приватизації квартир, мешканці квартир відповідно до законодавства отримали право укласти індивідуальні договори за послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення із ТОВ «Інфокс», як виконавцем відповідної послуги, і платити за отримані послуги безпосередньо ТОВ «Інфокс».

- у 2015 році ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Інфокс» з заявою про укладення індивідуального договору послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення. Оскільки ТОВ «Інфокс» протиправно відмовило в укладенні такого договору, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав до суду.

- 01.03.2016 Апеляційний суд Одеської області у справі №522/9399/15-ц визнав укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та зобов?язав ТОВ «Інфокс» взяти розміщений в квартирі ОСОБА_1 . прилад обліку холодної води на абонентський облік;

- лише через декількох років невиконання рішення суду і велику кількість поданих скарг, ТОВ «Інфокс» все таки взяло розміщений в квартирі ОСОБА_1 лічильник холодної води на облік;

- водночас, на неодноразові звернення про відкриття абонентського рахунку, за яким ОСОБА_1 зможе переказувати гроші за спожиті послуги, ТОВ «Інфокс» кожного разу відмовляло. При цьому, ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» періодично звертається із претензіями та вимогами, аби ОСОБА_1 сплачувала за отримані послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення саме йому, оскільки вартість спожитих послуг ТОВ «Інфокс» перекладає на це підприємство. Без достатніх на то підстав ТОВ «Інфокс» намагался в судовому порядку розірвати вищезазначений договір, але рішенням Приморського районного суду від 05.12.2019 у справі №522/5655/17, яке було залишено в силі постановою суду апеляційної інстанції від 12.07.2021, у позові ТОВ «Інфок» відмовлено в повному обсязі;

- 17.07.2023, керуючись постановою КМУ від 05.07.2019 № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», а також Типовим індивідуальним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який розміщений на сайті ТОВ «Інфокс», ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Інфокс» із заповненою заявою-приєднанням до такого типового індивідуального договору. Проте, в укладенні такого договору ТОВ «Інфокс» відмовило, посилаючись на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» діє той індивідуальний договір, який було визнано укладеним рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016;

- зважаючи на таку відповідь, 25.08.2023 ОСОБА_1 знову звернулася до ТОВ «Інфокс» із проханням відкрити особистий рахунок для оплати наданих послуг, проте листом від 12.09.2023 ТОВ «Інфокс» повідомилло, що для вирішення питання оплати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення вона має звертатися до ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» (без надання щодо цього будь-яких пояснень);

- відтак, ТОВ «Інфокс» нав`язує такі умови надання послуг (оплата послуг третій особі), які не передбачені укладеним договором; окрім того, таким чином ТОВ «Інфокс» формує у ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги, створює підстави для можливості стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг і формує з ОСОБА_1 образ боржника перед третіми особами;

- в м. Одесі відсутній іншій суб?єкт господарювання, окрім ТОВ «Інфокс», який надає послуги із централізованого водопостачання та водовідведення. Відтак, ОСОБА_1 не має можливості отримувати такі послуги від іншого суб`єкта господарювання і вимушена звертатися лише до ТОВ «Інфокс»; За умови значної конкуренції на ринку вищенаведені дії ТОВ «Інфокс» були б неможливими, оскільки, маючи зацікавленість надати послугу і отримати за це плату, ТОВ «Інфокс» вживало б заходів щодо недопущення ущемлення інтересів, не ухилялася б від відкриття абонентського рахунку для отримання плати за спожиті послуги і не схиляла б сплачувати за ці послуги третій особі, яка до цих послуг не має жодного відношення. В свою чергу, за наявності значної конкуренції на ринку Снітко А.С. могла би обрати для себе іншого надавача послуг, який дотримується вимог чинного законодавства та не допускає ущемлення чи навіть можливості ущемлення законних інтересів. Зважаючи на викладене, вищевказані неправомірні дії ТОВ «Інфокс» є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

В матеріалах цієї справи наявний лист-пояснення ТОВ «Інфокс» від 04.12.2023, який наданий на вимогу АМК України від 17.11.2023 № 65-02/2542.

У вказаних поясненнях ТОВ «Інфокс» зі свого боку повідомило, зокрема, наступне:

- відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги укладається договір про надання комунальних послуг:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, та за результатами проведених загальних зборів надають до Філії копію протоколу (витягу з протоколу).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Відповідно до п. 3 розділу VI Закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом;

- на даний час послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , надаються на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення №30710 від 25.05.2016, укладеного між ТОВ «Інфокс» та ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», до дислокації якого внесений даний будинок;

- відповідно до п. 2.2 постанови НКРЕКП від 22.03.2017 №307 ліцензіат повинен провадити ліцензовану діяльність виключно в межах місць провадження господарської діяльності та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих до органу ліцензування згідно з вимогами цих Ліцензійних умов, та належним чином оформленого права власності, господарського відання або користування земельними ділянками, на яких розташовані заявлені засоби провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання;

- мережі водопостачання та водовідведення від централізованих мереж до стіни житлового будинку АДРЕСА_6 , в якому мешкає ОСОБА_1 , в обслуговування (оренді) Філії «Інфоксводоканал» не знаходяться, у зв`язку з чим надавання послуг за допомогою цих мереж є порушенням ліцензійних умов Філії «Інфоксводоканал»;

- згідно з даними ЄДРПОУ ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» знаходиться у стані припинення юридичної особи. Інформація щодо передачі житлових будинків та мереж водопостачання та водовідведення до комунальної власності або іншим підприємствам у ТОВ «Інфокс» відсутня;

- при таких обставинах, укласти індивідуальні договори з мешканцями житлового будинку АДРЕСА_6 , в тому числі і ОСОБА_1 , не вбачається за можливе;

- на час надання інформації на дану вимогу, індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із ОСОБА_1 не укладений, плата за послуги не нараховується;

- відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ №630 від 21.07.2005, а також зобов`язано ТОВ «Інфокс» поставити на облік засіб обліку води в квартирі;

- відповідно до акту опломбування від 25.07.2019 № 2545 здійснено опломбування вузла обліку води ОСОБА_1 та внесено відомості про вузол обліку до особового рахунку №101013, відкритого на ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», оскільки загальний облік води в житловому будинку №5 по провулку 2-й Басейний здійснюється за показниками вузлів комерційного обліку води саме цього споживача філії;

- з часу винесення рішення по справі №522/9399/15-ц значно змінилося чинне законодавство України, що регулює надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, приймаючи до уваги те, що Правила № 630 втратили свою чинність з 01.05.2022, індивідуальні договори з власниками/співвласниками житлового будинку АДРЕСА_3 не укладені, відповідно відсутні окремі особові рахунки.

У листі від 13.12.2023 № 65-02/2714 «Про результати розгляду заяви» АМК України повідомило ОСОБА_1 про те, що оскільки за результатами розгляду її заяви не виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а наявність ознак монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у зв`язку із чим підстави для порушення справи щодо ТОВ «Інфокс» відсутні.

У вказаному листі АМК України зазначено, зокрема, наступне:

- щодо об`єкту аналізу: об`єктом для визначення ознак монопольного (домінуючого) становища є ТОВ «Інфокс»;

- щодо товару: послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є предметом договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», який визнано укладеним між заявником та ТОВ «Інфокс» в судовому порядку (рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15- ц); відповідно до умов договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної i водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги; тобто, товаром є послуга з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

- щодо основних споживачів та продавців: споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є фізичні (зокрема заявник) та юридичні особи, які отримують або мають намір отримати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; продавцем (надавачем) послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є ТОВ «Інфокс»;

- щодо товарних меж ринку: як зазначалось вище, послуга з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є предметом договору, який вважається укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс»; з огляду на це, товарними межами ринку визначено послугу з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

- щодо територіальних (географічних) меж ринку: особливістю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є їх отримання безпосередньо за місцем знаходження діючих водопостачальних та каналізаційних мереж; отже, територіальними межами ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є територія міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ «Інфокс»;

- щодо часових меж ринку: часовими межами ринку визначено період березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 роки та січень - листопад 2023 року, тобто в період, коли структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінювалися, а також беручи до уваги визнання в судовому порядку укладеним між заявником та ТОВ «Інфокс» договору та інформацію, надану ТОВ «Інфокс» листом від 04.12.2023 № 6245-04/10481 (вх№65-01/666-Кі від 04.12.2023);

- щодо бар`єрів вступу на ринок: бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на ринок послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є: економічні обмеження, пов`язані з необхідністю залучення значних коштів для придбання відповідного обладнання для організації надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також наявність власних або орендованих мереж, необхідність отримання ліцензії на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, отримання спеціального дозволу на водокористування тощо;

- установлення монопольного (домінуючого) становища: відповідно до абзацу другого частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: - на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; - не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин; суб`єкти господарювання не зазнають значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі мають здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб`єктів господарювання, або ущемлювати інтереси інших суб`єктів господарювання чи споживачів (пункт 10.3 Методики);

- враховуючи вищезазначене, протягом березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 років та січня - листопада 2023 року ТОВ «Інфокс» мало ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ «Інфокс».

Щодо дій ТОВ «Інфокс»: проаналізувавши інформацію, зазначену у заяві, а також інформацію, надану ТОВ «Інфокс» листом від 04.12.2023 №6245-04/10481, відділенням АМК України встановлено таке:

1. в заяві зазначено, що заявник проживає у житловому будинку АДРЕСА_3 , який знаходиться на балансі ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», тому заявник сплачував за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення зазначеному державному підприємству, з яким ТОВ «Інфокс» був укладено відповідний договір від 22.04.2004; 25.05.2016 між ТОВ «Інфокс» та ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» укладено новий договір щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 30710, на підставі якого житловий будинок АДРЕСА_3 , в якому проживає заявник, забезпечується зазначеними послугами; заявник звертався до ТОВ «Інфокс» щодо укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; враховуючи, що у грудні 2014 року заявнику з боку ТОВ «Інфокс» відмовлено в укладенні індивідуального договору, заявник звернувся з позовом до суду щодо визнання укладеним договору та зобов`язання поставити на облік квартирний засіб обліку води; рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц позов заявника задоволено, визнано укладеним між заявником та ТОВ «Інфокс» договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», а також зобов`язано ТОВ «Інфокс» поставити на облік квартирний засіб обліку води заявника; з огляду на судове рішення, заявник звертався до ТОВ «Інфокс» із заявами від 18.03.2016, від 03.11.2016, від 23.08.2017 щодо відкриття абонентського рахунку та взяття засобу обліку холодної води на абонентський облік;

2. у відповідності до претензії ДП «Завод будівельних матеріалів» від 04.02.2019 №32/02, адресованої заявнику, заявником не відшкодовано вартість спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 5324,95 грн, оскільки їх вартість перекладається на дане підприємство, враховуючи укладений договір між ним та ТОВ «Інфокс» від 25.05.2016 №30710 та відсутність прямих розрахунків за надані послуги між заявником та ТОВ «Інфокс»;

3. у 2019 році на виконання припису, наданого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, ТОВ «Інфокс» прийняло на абонентський облік засіб обліку холодної води заявника (акт від 25.07.2019 №2545); зокрема, згідно з приписом Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області від 14.06.2019 №83 до акту перевірки від 14.06.2019 №1921/05 за результатами здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ «Інфокс» вимог законодавства у сфері захист прав споживачів, з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів зобов`язано ТОВ «Інфокс» усунути порушення пункту 2 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», що зазначені в розділі VІ акту перевірки №1921/05, а саме: забезпечити реалізацію висловленого волевиявлення споживача щодо прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом забезпечення виконання вимог пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630;

4. ТОВ «Інфокс» звернулося з позовом до суду щодо розірвання договору із заявником, визнаного укладеним у відповідності до рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц, з підстав укладення між ТОВ «Інфокс» та ДП «Одеський завод будівельних матеріалів» нового договору щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 25.05.2016 №30710; рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 05.12.2019 у справі №522/5655/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12.07.2021, у задоволені позову ТОВ «Інфокс» відмовлено;

5. заявник звернувся до ТОВ «Інфокс» 17.07.2023 із заявою-приєднанням до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; ТОВ «Інфокс» у листі від 14.08.2023 № С-393 зазначило, що між заявником та ТОВ «Інфокс» договір вважається укладеним на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц, заяви про його розірвання з боку заявника не надходило, тому заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не може бути задоволена та не може бути укладений новий індивідуальний договір;

6. на звернення заявника до ТОВ «Інфокс» листом від 25.08.2023 щодо надання реквізитів для здійснення оплати отриманих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та відкриття особового рахунку, ТОВ «Інфокс» у листі від 12.09.2023 №4886Вх-01 зазначило, що за адресою проживання заявника укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між ТОВ «Інфокс» та ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», тому для вирішення питання оплати за отримані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення необхідно звернутись до зазначеного державного підприємства;

7. ТОВ «Інфокс» у листі від 04.12.2023 № 6245-04/10481 (вх.№65-01/666-Кі від 04.12.2023) на вимогу Відділення АМК України від 17.11.2023 №65-02/2542 зазначило, що послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення мешканцям житлового будинку №5 по провулку 2-й Басейний, м. Одеса, в якому проживає і заявник, надаються на підставі договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 25.05.2016 №30710, укладеного між ТОВ «Інфокс» та ДП «Одеський завод будівельних матеріалів»; мережі водопостачання та водовідведення від централізованих мереж до стіни житлового будинку АДРЕСА_3 , в якому проживає заявник, в обслуговування (оренді) ТОВ «Інфокс» не знаходяться; індивідуальні договори з мешканцями житлового будинку АДРЕСА_3 не укладені, відповідно відсутні окремі особові рахунки; при цьому, відомості про квартирний засіб обліку холодної води заявника (акт опломбування від 25.07.2019 №2545) внесено до особового рахунку №101013, відкритого на ДП «Одеський завод будівельних матеріалів», оскільки загальний облік холодної води в житловому будинку №5 по провулку 2-й Басейний, м. Одеса здійснюється за показниками засобів обліку води саме цього споживача;

8. в той же час, з моменту ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області від 01.03.2016 у справі №522/9399/15-ц істотно змінилось законодавство, що регулює сферу надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) на підставі свого рішення, прийнятого у відповідності до законодавства, можуть самостійно обрати одну з моделей організації договірних відносин за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії); у межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг;

9. отже, за результатами розгляду заяви Відділення АМК України зазначило, що протягом березня - грудня 2016 року, 2017 - 2022 років та січня - листопада 2023 року ТОВ «Інфокс» мало ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Одеси, де розташовані діючі водопостачально-каналізаційні мережі, які належать або використовуються (експлуатуються) ТОВ «Інфокс»; водночас за результатами розгляду заяви, Відділення не виявило в діях ТОВ «Інфокс» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; крім того, зазначило, питання, викладені у заяві, не відносяться до повноважень органів АМК України.

Предметом позову у даній справі є вимоги ОСОБА_1 визнати недійсним рішення АМК України, оформлене листом від 13.12.2023 № 65-02/2714 «Про результати розгляду заяви», та зобов`язати АМК України повторно розглянути заяву.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до основних завдань Антимонопольного комітету України відноситься участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, зокрема, має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; тощо (п. 1- 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

До відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України застосовується Закон України «Про захист економічної конкуренції» (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначають Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5.

В п. 14. Правил розгляду справ визначено, що органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» або частини першої статті 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», є суб`єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права. Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил (п. 17 Правил розгляду справ).

Питання максимально широкої дискреції АМК України, зокрема, в питаннях надання формальних відповідей про відмову у розгляді справи за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі за наявності суперечливої та нерелевантної аргументації таких відмов, були предметом судового контролю, в тому числі Великої Палати Верховного Суду (постанова від 02.07.2019 № 910/23000/17), Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Постанова від 30.09.2019 № 910/23375/17).

Зазначені судові рішення містять висновок про те, що навіть у випадку оформлення відмови у розгляді заяви листом, такий лист є рішенням АМК, а отже актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню в судовому порядку.

Враховуючи зміст листа АМК України від 13.12.2023 № 65-02/2714 «Про результати розгляду заяви», виходячи із системного аналізу положень статей 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 20 Правил розгляду заяв і справ, зазначений лист, по свій суті є рішенням АМК України, тобто, актом індивідуальної дії, відповідно, може бути оскаржений в судовому порядку.

Так, у заяві від 31.10.2023 ОСОБА_1 ставилося питання про порушення ТОВ «Інфокс» законодавства про захист економічної конкуренції.

В оскаржуваному листі-рішенні від 13.12.2023 № 65-02/2714 «Про результати розгляду заяви» АМК України зазначено, зокрема, що:

- згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, який введений в дію 01.05.2019, договір може укладатись індивідуально лише у випадку, що усі інші співвласники прийняти такий спосіб;

- приєднатися до умов індивідуального договору споживач може тільки після прийняття іншими споживачами рішення про припинення попереднього договору колективного споживача - з ДП «Одеський завод будівельних матеріалів».

- як повідомлено ТОВ «Інфокс», мережі водопостачання та водовідведення від централізованих мереж до стіни житлового будинку в обслуговування ТОВ «Інфокс» не знаходяться, а надання послуг за допомогою цих мереж буде порушенням ліцензійний умов, визначених п. 2.2. постанови НКРЕКП від 22.03.2017.

- співвласниками багатоквартирного будинку на підставі свого рішення можуть самостійно обирати одну з моделей організації договірних відносин за кожним видом комунальних послуг.

Таки чином, за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 , АМК України не виявив в діях ТОВ «Інфокс» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що АМК України прийняв законне рішення та правомірно відмовив позивачу у розгляді заяви, діяв у відповідності до ст. 19 Конституції України, а саме межах та у спосіб, передбачених законодавством України, з урахуванням всіх обставин та об`єктивним дослідженням всіх матеріалів справи.

Крім того, колегія судів зазначає, що встановлення наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, що в силу приписів ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для прийняття розпорядження про початок розгляду справи, є виключною компетенцією органів АМК України.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; не відповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За результатами оцінки змісту відповіді АМК України суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуваним листом-рішенням заявнику надано достатньо вичерпну та обґрунтовану відповідь щодо піднятого нею питання.

При цьому, АМК України у листі-рішенні також зауважено, що питання, викладені у заяві, не відносяться до повноважень органів АМК України.

Натомість, позивачем не зазначено жодної обставини, яку залишено поза увагою АМК України.

Колегія суддів враховує, що доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві, фактично зводяться лише до незгоди з діями ТОВ «Інфокс», які полягають у тому, що останнє відмовляє їй у відкритті особового рахунку для можливості безпосередньої сплати за послуги на підставі укладеного в судовому порядку договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Проте у разі неможливості врегулювання спірних цивільно-правових відносин з ТОВ «Інфокс» (з приводу можливості/неможливості безпосередньої сплати за послуги з водопостачання та водовідведення) у претензійному (досудовому) порядку, ОСОБА_1 не позбавлена права щодо їх вирішення в судовому порядку.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення, яке оформлено листом від 13.12.2023 № 65-02/2714 «Про результати розгляду заяви», АМК України діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, і оскільки АМК України не було встановлено ознак правопорушень, на які посилався заявник, правові підстави для визнання недійсним або скасування рішення АМК України, яке оформлено листом від 13.12.2023 № 65-02/2714 «Про результати розгляду заяви», передбачені ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відсутні.

Інші доводи та аргументи учасників справи вищевказаних висновків не спростовують.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підстави для часткового скасування судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2024 у справі № 916/479/24 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 7267,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» 7267,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіО.Ю. Аленін

Я.Ф. Савицький