Ухвала

від 27.05.2024 по справі 683/1570/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

27 травня 2024 року

м. Київ

справа № 683/1570/20

провадження № 61-3698ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Старокостянтинівської міської ради, Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мирний-21», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України, про визнання незаконними та скасування рішень сесій Старокостянтинівської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договору про забудову земельної ділянки, визнання права постійного користування на земельну ділянку та її витребування із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради, Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мирний-21», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України, про визнання незаконними та скасування рішень сесій Старокостянтинівської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договору про забудову земельної ділянки, визнання права постійного користування на земельну ділянку та її витребування із незаконного володіння.

Позивач просив суд:

- визнати незаконними та скасувати пункти 4, 5, 6 рішення Старокостянтинівської міської ради від 18 вересня 2015 року № 18 про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ;

- визнати незаконними та скасувати рішення Старокостянтинівської міської ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ;

- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок № 773, № 774, № 775 від 31 травня 2019 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення Старокостянтинівської міської ради від 30 серпня 2019 року № 25 п.3/35/VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення»;

- визнати недійсним договір про забудову земельної ділянки (договір суперфіцію), укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум Хілс» від 11 вересня 2019 року № 1;

- визнати за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером - 6810800000:01:007:0052, площею 3 000 кв. м;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку з кадастровим номером - 6810800000:01:007:0052, площею 3 000 кв. м.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку з кадастровим номером - 6810800000:01:007:0052, площею 3 000 кв. м.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький судові витрати в розмірі 68 754,15 грн.

18 квітня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Положеннями зазначеного пункту передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. При визначенні справ із подібними правовідносинами підлягають врахуванню предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має враховувати, що у разі посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з наведенням обґрунтувань таких доводів.

Виконання зазначених процесуальних вимог має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник має не лише навести зміст відповідних пунктів згаданих статей процесуального закону, а й викласти належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до наведених вище правових норм.

Крім того, частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими з чого вбачається, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має суттєве значення.

Також Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.

У поданій касаційній скарзі заявник посилається на те, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження до Хмельницького апеляційного суду. Однак, касаційна скарга не містить підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України та їх належного обґрунтування.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи те, що заявник не виконала вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Старокостянтинівської міської ради, Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мирний-21», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України, про визнання незаконними та скасування рішень сесій Старокостянтинівської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договору про забудову земельної ділянки, визнання права постійного користування на земельну ділянку та її витребування із незаконного володіння, повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко