Ухвала

від 07.11.2024 по справі 683/1570/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа №683/1570/20

провадження № 61-3698ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до Старокостянтинівської міської ради, Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мирний-21», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України, про визнання незаконними та скасування рішень сесій Старокостянтинівської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договору про забудову земельної ділянки, визнання права постійного користування на земельну ділянку та її витребування із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року ОСОБА_1 вперше направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду

від 08 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 повернуто заявнику, у зв`язку із тим, що заявник не вказав обов`язкові підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачені статтею 389 ЦПК України.

29 серпня 2024 року ОСОБА_1 вдруге направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду

від 08 лютого 2024 року.

У касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Із матеріалів касаційного провадження вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 08 лютого 2024 року, повний текст складено 16 лютого 2024 року.

З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що надання загального доступу до оскаржуваної постанови надано 21 лютого 2024 року.

Касаційну скаргу заявник направив вперше до Верховного Суду 18 квітня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження касаційна скарга ОСОБА_1 від 18 квітня 2024 року не містить.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ухвала Верховного Суду від 27 травня 2024 року направлена засобами поштового зв`язку заявнику 12 липня 2024 року та отримана останнім 18 липня 2024 року, що підтверджується зворотнім повідомленням.

Вдруге заявник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою

29 серпня 2024 року та просив суд касаційної інстанції поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, однак не обґрунтовує причини пропуску вказаного строку.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наданням належних і допустимих доказів (документів) на підтвердження отримання копії повного тексту постанови.

На виконання вимог вказаної ухвали заявник подав заяву про усунення недоліків, в якій вказав, що повний текст постанови апеляційного суду від 08 лютого 2024 року він отримав 17 квітня 2024 року та подав вперше касаційну скаргу на вказану постанову 18 квітня 2024 року в межах тридцятиденного строку на касаційне оскарження (доказів на підтвердження вказаного не надає).

Відтак, вважає, що строк він не пропустив, а тому не подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Крім цього, заявник вказує, що повертаючи його касаційну скаргу, суд касаційної інстанції роз`яснив йому, що повернення не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Необхідно відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду

від 08 лютого 2024 року, з огляду на таке.

У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі

№ 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів касаційного оскарження та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року повернуто заявнику, оскільки ним не зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, їх нормативно-правове обґрунтування та доказів надсилання іншим учасникам справи уточненої касаційної скарги.

Встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 27 травня 2024 року

заявник отримав засобами поштового зв`язку 18 липня 2024 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке наявне у матеріалах касаційного провадження.

Отже, повернення поданої заявником касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.

Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку в відповідності до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).

У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Суд роз`яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

За таких обставин строк для усунення недоліків касаційної скарги необхідно продовжити та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені в клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року неповажними.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

Продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду

від 08 лютого 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко