Постанова

від 23.05.2024 по справі 2-536/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 2-536/11

Номер провадження 22-ц/818/1434/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Березюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2024 року в складі судді Тимош О.М. у справі № 2-536/11 за клопотанням представника відповідача адвоката Царука Андрія Івановича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

В лютому 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Царук Андрій Іванович, звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що Московським районним судом м. Харкова розглянута цивільна справа № 2-536/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

23 грудня 2009 року з метою забезпечення позову судом постановлено ухвалу про арешт майна ОСОБА_1 . Ухвала направлена на виконання до Першої Харківської нотаріальної контори, КП «Харківське міське БТІ», УДАІ УМВС України в Харківській області, Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 березня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; у частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову рішення Московського районного суду м. Харкова скасовано; ухвалено нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10 жовтня 2007 року у розмірі 1 036 256,00 грн, 3% річних з простроченої суми у розмірі 74 948,92 грн, а всього стягнуто 1 111 204,92 грн та судові витрати у розмірі 3429,50 грн, у задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2012 року касаційна скарга ОСОБА_3 відхилена та залишено без змін рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2021 року. В ході розгляду справи ухвала Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року про забезпечення позову не скасована. Крім того, звертає увагу, що правильним є прізвище « ОСОБА_4 », а не « ОСОБА_5 », як вказано в ухвалі про накладення арешту від 23 грудня 2009 року. Вказував на порушення його права вільно розпоряджатися належним майном при відсутності підстав для забезпечення позову.

Посилаючись на вказане просив, скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року про забезпечення позову в цивільній справі № 2-536/2011; зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2024 року у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при зверненні до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову не надано доказів повного виконання рішення суду, доказів того, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або доказів того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

16 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Царук А.І., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову якою скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року про забезпечення позову в цивільній справі № 2-536/2011; зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована доводами які є аналогічними доводам викладеним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову.

Інші учасники справи ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Всудовезасіданняапеляційногосуду сторони учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 23 травня 2024 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_1 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 121-122);

представником ОСОБА_1 адвокатом Царук А.І. отримано 07 травня 2024 року (а.с. 123).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на день розгляду зворотне повідомлення до суду не поверталось.

17 травня 2024 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було створено оголошення на сайті суду про час та місце судового розгляду (а.с. 124-131).

Апеляційнийсудвважаєможливим розглянутисправу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно дочастин 1,2,4,5статті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Матеріали справи свідчать, що на теперішній час цивільна справа № 2-536/11 знищена, за спливом строків зберігання у 2018 році відповідно до Переліку судових справ документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строку зберігання (наказ ДСА України №1087 від 07 грудня 2017 року) (а.с. 26).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 березня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 25 травня 2009 року в розмірі 399 285,00 грн та судові витрати в сумі 1820,00 грн, всього стягнуто суму заборгованості в розмірі 401 105,00 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 28-30).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2012 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 березня 2012 року змінено. У частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову рішення суду скасовано. Ухвалено нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10 жовтня 2007 року у розмірі 1 036 256,00 грн, 3% річних з простроченої суми у розмірі 74 948,92 грн, а всього стягнуто 1 111 204,92 грн та судові витрати у розмірі 3429,50 грн, у задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 31-34).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2012 року касаційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2021 залишено без змін (а.с. 35-38).

Відповідно допостанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22 грудня 2006 року № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішення законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (частина 7статті 158 ЦПК України).

Відповідно до частини 8 статті 158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно частини 2 статті 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено що на теперішній час цивільна справа № 2-536/11 знищена за спливом строку зберігання.

Згідно з вимогами статей 488-490 ЦПК України, відновленню підлягає втрачене повністю або частково судове провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито.

Згідно статті 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлено за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно частини 1 статті 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка зберіглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

За приписами частини 3 статті 494 ЦПК України, у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

В порушення зазначеної статті судом першої інстанції не було постановлено ухвалу про відновлення втраченого провадження чи відмову у відновленні у зв`язку з недостатньої кількістю зібраних матеріалів.

Судом не зроблено жодних запитів, направлених на належне вирішення питання (щодо витребування від позивача матеріалів позову).

Таким чином, суд першої інстанції усунувся від належного вирішення питання про відновлення втраченого провадження без будь-яких обґрунтувань, що є порушенням цивільного процесуального законодавства.

Отже, суд першої інстанції всупереч вимогам статей80,89,260,263,493 ЦПК Українине з`ясував усіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з`ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене висновок суду про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у зв`язку із не наданням ОСОБА_1 доказів повного виконання рішення суду, доказів того, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або доказів того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення є передчасним.

Відповідно достаття 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, її необхідно скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому розгляду справи з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи, що справа по суті спору не розглядалась, питання щодо розподілу судових витрат за подачу апеляційної скарги не вирішується.

Керуючись ст.ст. 367,379,381,383-384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2024 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 травня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина