Ухвала

від 28.05.2024 по справі 403/267/24

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/267/24 провадження № 2/403/291/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2024 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - виконавчого комітету Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, про визнання його батьківства стосовно чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 ..

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2024 року цивільну справу передано на розгляд судді Атамановій С.Ю..

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених уст.ст.175і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить:

1) відомостей про наявність або відсутність у сторін по справі та третьої особи електронного кабінету (п.2 ч.3 ст175 ЦПК України);

2) викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема походження дітей саме від позивача по справі ОСОБА_1 , як біологічного батька (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України);

3) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п.8 ч.3ст.175 ЦПК України).

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків позовної заяви, позивачу по справі необхідно надати суду належним чином оформлену позовну заяву, зазначивши в ній:

1) на виконання вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі та третьої особи чи необізнаність позивача про їх наявність;

2) на виконання вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України: виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, зокрема: обставин, за наявності яких він вважає себе біологічним батьком чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 та які обумовили його безпосереднє звернення до суду з даним позовом (зокрема, спільність проживання позивача з гр-нкою ОСОБА_5 протягом періоду часу з 2013 року по 18 вересня 2022 року, протягом якого у них народились спільні діти, в одному жилому приміщенні та ведення з нею спільного господарства; перебування з гр-нкою ОСОБА_5 , як матір`ю дітей, у близьких відносинах), а також докази, що підтверджують вказані обставини (довідки, показання свідків та інше), з урахуванням того, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року в справі №369/9813/20 СК України доказами у справі про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. З огляду на викладене, в поряду п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України ввважаю за можливе розяснити позивачу право заявити клопотання про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, висновок якої має важливе значення в процесі дослідження питання батьківства та оцінюється судом згідно положень ст.89 ЦПК України в достатності та взаємозв`язку з іншими доказами в їх сукупності;

-докази напідтвердження передбаченоїч.4ст.128СК Україниобставини вчиненнязапису пробатька дитиниу Книзіреєстрації народженьвідповідно доч.1ст.135цього Кодексу(зокрема,витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо проведення державної реєстрації народження дітей відповідно до ст.135 СК України);

- наявності у позивача по справі сина ОСОБА_6 та проведення реєстрації його народження відповідно до ч.2 ст.125 СК України (за заявою матері та батька дитини, які не перебувають у шлюбі між собою);

3) на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України:

- докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) або підтвердження про їх відсутність.

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддею встановлено,що позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не був доданий документ на підтвердження сплати ним судового збору при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу.

Разом зтим,до позовноїзаяви ОСОБА_1 було доданеклопотання прозвільнення йоговід сплати судового збору з огляду на те, що: отриманий ним дохід за 2023 рік становить 19454 грн. 00 коп.; після смерті дружини він був змушений покинути роботу для догляду за дітьми, які перебувають на його утриманні.

При вирішенні вказаного клопотання суддя приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» (на дату звернення позивача до суду) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3028 грн. 00 коп.. Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи, що позовна вимога про визнання батьківства є вимогою немайнового характеру розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем на користь держави за подання до суду позовної заяви майнового характеру, становить 1211 грн. 20 коп. (0,4 х 3028 грн. 00 коп.).

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до ч.1ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізуст.8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст.5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим ст.5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Встановленийстаттею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 14 січня 2021 року у справі №940/2276/18).

Отже, єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ч.ч.1, 3ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обгрунтовується рівень її майнового стану та вичерпного переліку яких закон не містить.

З урахуванням викладеного, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

На підтвердження майнового стану та неможливості сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви була додана копія відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) про суми виплачених йому доходів за 2023 рік в розмірі 19454,00 грн..

Зазначені відомості не можуть бути достатнім доказом на підтвердження перебування позивача ОСОБА_1 у такому фінансовому стані, який перешкоджає сплаті ним судового збору у визначеному законом розмірі, оскільки позивачем не було надано до суду доказів наявності у нього статусу малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до яких належить позивач з огляду на відсутність доказів протилежного (3028,00 грн. на місяць), що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.

Сама ж по собі обставина відсутності офіційного працевлаштування позивача не є обставиною, яка унеможливлює сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі, з огляду на можливість отримання ним доходів без оформлення трудових відносин та з урахуванням безпосереднього зазначення ним в позовній заяві про можливість забезпечувати утримання чотирьох дітей, що свідчить про наявність у розпорядженні позивача достатніх фінансових ресурсів, розмір яких об`єктивно є більшим від визначеної законом суми судового збору.

Згідно з приписамист.5 Закону України «Про судовий збір» наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не надає йому, як позивачу, пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на викладене, додана позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви копія відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) не може свідчити про дійсний майновий стан позивача з огляду на ненадання до суду інших відомостей щодо розміру отримуваного ним доходу як внутрішньо переміщеної особи, наявності чи відсутності у неї майна та майнових прав (вкладів в банківських установах, нерухомого та рухомого майна, з якого отримується дохід, державної допомоги, сукупного доходу інших членів родини тощо).

За вказаних обставин позивачем ОСОБА_1 не було доведено існування об`єктивної неможливості сплати ним судового збору в сумі 1211,20 грн. за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, що, як наслідок свідчить про невиконання позивачем вимог ч.4ст.177 ЦПК Українита є підставою для залишення позовної заяви без руху. Таким чином, позивачу ОСОБА_1 для виконання вимог ч.4ст.177 ЦПК України необхідно надати до суду документ (квитанцію, платіжне доручення чи інший платіжний документ) на підтвердження сплати ним судового збору у встановленому законом розмірі за одну позовну вимогу майнового характеру в сумі 1211 грн. 20 коп. відповідно до положень ч.1 ст.3, ч.1, п.п.1 п.1 ч.2 ст.4, ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг.с-ще Устин/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок: UA348999980313101206000011555; кодкласифікації доходів бюджету: 22030101; (судовий збір (Державна судова адміністрація України); призначення платежу: *;101; __ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); судовий збір за позовом ___ (ПІБ позивача), Устинівський районний суд Кіровоградської області. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, позивачу ОСОБА_1 необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.175, 176, 177, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання ним вимог ч.3 ст.175, ч.4 ст.177 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення

Суддя С.Ю.Атаманова