Ухвала

від 28.05.2024 по справі 489/159/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/159/23

Провадження № 1-кс/489/629/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

28 травня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12023152040000024 від 06.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 та ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,

встановив:

СВ ВП № 2 МРУП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом крадіжки невідомими особами майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка мала місце в період часу з травня 2022 року до 05.01.2023 по АДРЕСА_1 з підприємств ПП «Онікс-опт» та ТОВ «Чьорний мєдвєдь» в особливо великих розмірах, а також за фактом використання підробленого протоколу зборів засновників ТОВ «Чьорний мєдвєдь», внаслідок чого була здійснена перереєстрація права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , що належало ТОВ «Чьорний мєдвєдь».

До суду надійшло клопотання прокурора про арешт вилучених 23.05.2024 в ході санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 документів, перелік яких вказаний у клопотанні, а також мобільного телефону марки «Samsung» моделі «SM-A245F/DSN», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картою оператора «ВФ Україна» НОМЕР_3 , з метою забезпечення їхнього збереження як речових доказів.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак клопотання про арешт майна складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України.

Зокрема, в клопотанні не вказані контактні дані (місце проживання, контактний номер телефону) власника (володільця) вилученого в ході досудового розслідування майна для його повідомлення про дату та час розгляду клопотання про арешт майна з метою виконання вимог до ст. 172 КПК України, а також з метою забезпечення загальних засад змагальності та рівності сторін з врахуванням скорочених строків розгляду подібної категорії клопотань, що унеможливлює вчасне повідомлення учасника іншим чином.

Натомість посилання прокурора на необхідність розгляду клопотання за відсутності власника майна на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України є безпідставними, оскільки майно, на яке прокурор вважає необхідним накласти арешт, було вилучене, тобто перебуває в сторони обвинувачення.

Також прокурор зазначає, що накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою його збереження в якості речового доказу, проте в матеріалах клопотання відсутні відомості про визнання вилученого майна та документів речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню (не додану постанову про визнання речовими доказами).

Крім того, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт телефону, прокурор всупереч вимогам ст. 171 КПК України жодним чином не обґрунтував підстави необхідності накладення на нього арешту, оскільки в клопотанні не зазначено того, доказом яких саме обставин може бути вилучений телефон та/або які саме події потрібно встановити з його допомогою, у зв`язку з чим на нього необхідно накласти арешт.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Вище наведене є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва у кримінальному провадженні №12023152040000024 від 06.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 та ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк у сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1