Ухвала

від 31.05.2024 по справі 489/159/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/159/23

Провадження № 1-кс/489/640/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

31 травня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023152040000024 від 06.01.2023 за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.185та ч.4ст.358КК України, про арешт майна,

встановив:

СВ ВП № 2 МРУП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом крадіжки невідомими особами майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка мала місце в період часу з травня 2022 року до 05.01.2023 по АДРЕСА_1 з підприємств ПП «Онікс-опт» та ТОВ «Чьорний мєдвєдь» в особливо великих розмірах, а також за фактом використання підробленого протоколу зборів засновників ТОВ «Чьорний мєдвєдь», внаслідок чого була здійснена перереєстрація права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , що належало ТОВ «Чьорний мєдвєдь».

До суду надійшло клопотання прокурора про арешт вилученого 23.05.2024 в ході обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 телефону «Samsung», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_3 , з метою забезпечення його збереження як речового доказу.

В судове засідання прокурор не з`явився, надавши заяву про підтримання клопотання та проведення розгляду за його відсутності.

Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі прокурора.

Володілець тимчасово вилученого майна та його захисник до суду не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися по телефону з урахуванням скорочених строків розгляду вказаної категорії справ, їхнє неприбуття відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За положеннями ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно дост.98КПК України,речовими доказамиєматеріальніоб`єкти,якібулизнаряддям вчиненнякримінальногоправопорушення,збереглинасобі йогослідиабомістять іншівідомості,якіможутьбутивикористаніякдоказ фактучиобставин,щовстановлюютьсяпід часкримінальногопровадження,втомучислі предмети,щобулиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінностітаіншіречі,набутікримінальнопротиправнимшляхом абоотримані юридичноюособою внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першійцієї статті.

В ході розгляду клопотання на підставі досліджених доказів встановлена наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які внесені до ЄРДР за №12023152040000024 від 06.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.185та ч.4ст.358КК України, та що до їх вчинення може бути причетна ОСОБА_6 .

У ході досудового розслідування 23.05.2024 під час проведення санкціонованого обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 був вилучений телефон «Samsung», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_3 , який має значення речового доказу по вказаному кримінальному провадженню, оскільки може містити відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, та визнаний речовим доказом постановою слідчого від 23.05.2024, а також є необхідним для розслідування та закінчення даного провадження, тому з метою забезпечення його збереження необхідно накласти на нього арешт.

При цьому, в матеріалах клопотання відсутні будь-які відомості щодо того, що вилучене під час обшуку майно станом на час розгляду клопотання було оглянуте стороною обвинувачення, про що також не зазначала слідчому судді і сторона захисту, внаслідок чого існували б підстави для повернення такого майна його власнику, тому вказані обставини свідчать про наявність на даний час підстав для збереження вилученого майна шляхом його арешту.

Крім того, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Натомість слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом вже під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний з`ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження шляхом накладення на нього арешту, тобто вжиттям заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, якщо в ході подальшого розслідування кримінального провадження перестануть існувати обставини, які стали підставою для накладення арешту на вилучене майно, тому його власник/законний володілець вправі звернутися до слідчого судді з відповідним клопотання про скасування його арешту.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

У кримінальному провадженні №12023152040000024 від 06.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.185та ч.4ст.358КК України, накласти арешт на вилучений 23.05.2024 під час проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 телефон «Samsung», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_3 ,

шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користуванняним, до скасування арешту у встановленомуКПК України порядку.

Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1