Постанова

від 22.05.2024 по справі 922/78/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/78/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фурсової А.М.;

від заявника апеляційної скарги ПрАТ "Харківенергозбут" - адвокат Шевченко О.С. (ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1188897 від 21.05.2024);

від Адвокатського бюро "Юрій Мица" - адвокат Квартенко Олексій Романович (ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1219622 від 21.05.2024),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. №951Х/2) на рішення, ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Хотенець П.В. 21.03.2024 (повний текст складено 01.04.2024) у справі №922/78/24

за позовом Адвокатського бюро "Юрій Мица", м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

про стягнення 1709591,69грн,

УСТАНОВИВ:

08.01.2024 Адвокатське бюро "Юрій Мица" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" інфляційні втрати у розмірі 200000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 28 квітня 2021 року у справі №922/3928/20 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Адвокатського бюро "Юрій Мица" 2990000,00грн збитків та 44850,00грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29 серпня 2023 року у справі №922/3928/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 28 квітня 2021 року у справі №922/3928/20 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28 квітня 2021 року у справі №922/3928/20 скасовано в частині стягнення збитків (упущеної вигоди) в сумі 183556,74грн та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 28 квітня 2021 року у справі №922/3928/20 залишено без змін.

Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги Адвокатського бюро "Юрій Мица" до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 42206328) на користь Адвокатського бюро "Юрій Мица" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 43327356) 2806443,26грн збитків (упущеної вигоди).

У задоволенні інших вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 42206328) на користь Адвокатського бюро "Юрій Мица" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 43327356) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 42096,65грн."

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 42206328) на користь Адвокатського бюро "Юрій Мица" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 43327356) судовий збір за подання касаційних скарг в сумі 168386,6грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 листопада 2023 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 29 серпня 2023 року у справі №922/3928/20 залишено без змін.

З огляду на встановлені судами під час розгляду справи №922/3928/20 обставини, позивач у справі №922/78/24 Адвокатське Бюро "Юрій Мица" вказує на те, що починаючи з 23.09.2020 у Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" виник обов`язок сплати на користь Адвокатського бюро "Юрій Мица" 2806443,26грн збитків (упущеної вигоди). Адвокатське бюро "Юрій Мица" заявляє, що у зв`язку з невиконанням зазначеного обов`язку виникло прострочення платежу на 1195 календарних днів. Інфляційні втрати за цей період із суми 2806443,26грн за підрахунками позивача складають 1404531,33грн.

При цьому, в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 200000грн, що складає частку із суми 1404531,33грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 справу №922/78/24 передано для розгляду суду у складі судді Хотенець П.В.

15.01.2024 Адвокатське Бюро "Юрій Мица" подав до суду заяву, в якій зазначив, що позивачем самостійно виявлено недоліки у поданій 08.01.2024 позовній заяві, які він вважає за потрібне усунути. З огляду на зазначене, заявляє вимоги до ПрАТ "Харківенергозбут" щодо стягнення 1709591,69грн, у тому числі інфляційні втрати у розмірі 1434008,16грн та три відсотки річних у розмірі 275583,53грн. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Обґрунтування позовних вимог залишилось незмінним, період прострочення відповідачем зобов`язання позивач рахує з дати 23.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.01.2024, крім іншого, прийнято позовну заяву до розгляду (в редакції 15.01.2024) та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

25.01.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами і застосування наслідків такого зловживання. Просив залишити позов без розгляду.

Клопотання обґрунтоване тим, що на думку відповідача, позивач допустив недобросовісну поведінку у вигляді маніпулювання автоматизованою системою розподілу судових справ. Таке маніпулювання виявилось, на переконання відповідача, у тому, що позивач в один і той самий день на протязі 5 хвилин подав декілька позовних заяв з вимогами до відповідача, які обґрунтовані одними і тими самими підставами. При цьому, в кожному з цих позовів заявлені частини інфляційних втрат, однак в межах однієї загальної суми інфляційних втрат за конкретний період. Відповідач звертає увагу, що після здійснення автоматизованого розподілу кожної з поданих позовних заяв (справ) позивач в одній з цих справ уточнив позовні вимоги до суми, нарахованої протягом всього періоду, та додав 3% річних, щодо інших позовів (які подані в цю ж саму дату) подав заяви про залишення їх без розгляду (відкликання).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 у справі №922/78/24 у задоволенні клопотання (вхідний № 2324 від 25 січня 2024 року) Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про зловживання процесуальними правами відмовлено. В ухвалі зазначено, що вона оскарженню не підлягає та про те, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про зловживання процесуальними правами, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що в позовах у справах №922/74/24, №922/77/24, №922/78/24 (на які посилався відповідач) відсутня така об`єднуюча ознака як одно предметність, бо заявлені до стягнення інфляційні втрати стосувалися різних періодів та обсягів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/78/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 42206328) на користь Адвокатського бюро "Юрій Мица" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 43327356) 1709591,69грн, у тому числі інфляційні втрати у розмірі 1434008,16грн та три відсотки річних у розмірі 275583,53грн, а також 20515,10грн судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився, через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить:

- рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/78/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення у справі №922/78/24, яким залишити без розгляду позов Адвокатського бюро "Юрій Мица" до ПрАТ "Харківенергозбут" про стягнення 1709591,69грн процентів річних та інфляційних втрат;

або

- в повному обсязі відмовити в задоволенні позову Адвокатського бюро "Юрій Мица" до ПрАТ "Харківенергозбут" про стягнення 1709591,69грн процентів річних та інфляційних втрат у справі № 922/78/24.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

- ПрАТ "Харківенергозбут" висловлює заперечення на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 про відмову у задоволенні клопотання про зловживання позивачем процесуальними правами. Апелянт наполягає, що Адвокатським бюро "Юрій Мица" було здійснено дії, що суперечать завданню господарського судочинства: подання трьох майже ідентичних позовів до одного й того самого відповідача з аналогічним предметом і з тих самих підстав з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.

Вважає висновки місцевого господарського суду про те, що ці позови не містять ознак одно предметності та ідентичності такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Вважає наявними підстави для скасування оскаржуваного рішення та залишення позову без розгляду.

- крім того, апелянт виклав аргументи щодо ухваленого рішення по суті позовних вимог.

Апелянт вважає помилковим визначення початку періоду прострочення виконання зобов`язання з 23.09.2020. Апелянт зауважує на тому, що погоджуючись з визначеним позивачем періодом прострочення, місцевий господарський суд послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2024 року №910/3831/22. При цьому, суд відзначив істотну подібність правовідносин щодо зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та правовідносин щодо відшкодування шкоди (збитків).

Однак, на думку апелянта, із вказаними висновками суду першої інстанції слід категорично не погодитись, оскільки судом не вірно визначено момент нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, а наведені висновки Великої Палати не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки правовідносини щодо зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та правовідносин щодо відшкодування шкоди (збитків) не є подібними.

Апелянт вважає, що тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання. В обґрунтування своїх аргументів посилається на правові висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03.04.2019 у справі №757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі №463/389/14-ц, від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц)

Апелянт зазначає про те, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, саме зобов`язання із відшкодування збитків (упущеної вигоди) дійсно виникає із заподіяння шкоди, проте обов`язок боржника сплатити точно визначений розмір збитків, тобто виконати вказане зобов`язання, виникає з набранням чинності рішення суду про стягнення збитків (упущеної вигоди), оскільки рішенням суду відбувається конкретизація змісту зобов`язання, його кваліфікація як грошового.

Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що неможливо прострочити виконання грошового зобов`язання, яке не конкретизоване та розмір якого не визначений, особливо якщо вказане зобов`язання полягає у відшкодуванні упущеної вигоди, розмір якої встановлюється в ході судового розгляду з урахуванням критеріїв визначення (обрахування) та стандартів доказування розміру збитків. Враховуючи наведене, на думку апелянта правомірно та обґрунтовано розраховувати інфляційні та річні з моменту прийняття постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 по справі №922/3928/20, оскільки саме у ній остаточно визначено розмір збитків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (апеляційної скарги) від 11.04.2024 Східного апеляційного господарського суду справу №922/78/24 передано на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Шевель О.В., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/78/24. Призначено справу до розгляду на "22" травня 2024 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (апеляційної скарги) від 20.05.2024 Східного апеляційного господарського суду у зв`язку з відставкою судді Шевель О.В. та перебуванням судді Фоміної В.О. у відпустці справу №922/78/24 передано на розгляд суду у складі судової колегії: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 22.05.2024 представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги та доводи. Просить задовольнити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 22.05.2024 представник позивача заперечував проти вимог та доводів апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як встановлено та зазначено вище, після постановлення ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі №922/78/24 та призначення справи до розгляду, відповідач заявив клопотання, в якому зауважив на зловживанні позивачем процесуальними правами та просив застосувати наслідки такого зловживання.

Розглянувши вказане клопотання, Господарський судом Харківської області постановив ухвалу від 12.02.2024 по справі № 922/78/24, якою у задоволенні клопотання ПрАТ "Харківенергозбут" про зловживання процесуальними правами відмовив повністю.

Відповідно до частини 3 статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідач скористався своїм правом та до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 включив заперечення на ухвалу суду від 12.02.2024, вважаючи висновки місцевого господарського суду про відсутність зловживання процесуальними правами такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Дослідивши доводи ПрАТ "Харківенергозбут", Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

З доданих до заяви ПрАТ "Харківенергозбут" доказів вбачається:

08.01.2024 через систему "Електронний суд" Адвокатським бюро "Юрій Мица" майже одночасно подано три позовні заяви.

1. 922/74/24 про стягнення 100000грн втрат від інфляції. Автоматизований розподіл 08.01.2024 10:11:46 визначив склад суду для її розгляду - суддя Суслова В.В,;

2. 922/77/24 про стягнення 150000грн втрат від інфляції. Автоматизований розподіл 08.01.2024 10:15:59 визначив склад суду для її розгляду - суддя Калантай М.В.;

3. 922/78/24 про стягнення 200000грн втрат від інфляції. Автоматизований розподіл 08.01.2024 13:17:32 визначив склад суду для її розгляду - суддя Хотенець П.В.

Відповідачем у всіх трьох позовних заявах визначено ПрАТ "Харківенергозбут".

Всі три позовні заяви обґрунтовані одними і тими самими обставинами та нарахування інфляційних втрат здійснено за невиконання одного і того самого зобов`язання з однієї і тієї самої дати 23.09.2020. При цьому, в описовій частині всіх трьох позовних заяв визначено один і той самий період прострочення з 23.09.2020 1195 календарних днів. Загальна сума інфляційних втрат за період прострочення 1195 календарних дні з 23.09.2020 у всіх трьох позовних заявах вказана однакова. Однак, як встановлено вище, в кожній з трьох позовних заяв в прохальній частині позивач заявляє до стягнення частину від загальної суми. Разом з цим, в жодній з трьох позовних заяв, заявляючи про стягнення частини від загальної суми, не зазначено період, за який заявляється така частина (відповідні проміжки часу).

Після здійснення автоматизованого розподілу зазначених позовних заяв, Адвокатське бюро "Юрій Мица" у справах №922/74/24 та №922/77/24 08.01.2024 подано заяви про відкликання позовних заяв. Після постановлення відповідних ухвал про повернення позовних заяв у справах №922/74/24 та №922/77/24 Адвокатське бюро "Юрій Мица" у справі №922/78/24 подав заяву, яку назвав "уточнення позовної заяви", в якій заявив до стягнення витрати від інфляції в повному розмірі за всі 1195 календарних дні та доповнив її вимогою про стягнення 3 відсотків річних.

Господарський суд Харківської області, розглянувши уточнену позовну заяву зазначив, що вказана заява позивача за своєю правовою природою є заявою про збільшення позовних вимог. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі №922/78/24 відкрито провадження у справі в редакції позовних вимог, викладених у заяві позивача від 15.01.2024.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам та здійснюючи їх правову кваліфікацію Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

З наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Тобто визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною другою статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з частиною першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, до яких, зокрема, віднесено подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Згідно з частиною третьою статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

При цьому Східний апеляційний господарський суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №58/505 та від 28.04.2020 у справі №910/6245/19.

Як встановлено та зазначено вище, в один і той самий день Адвокатським бюро "Юрій Мица" подані три окремі позовні заяви до одного і того самого відповідача з одним і тим самим обґрунтуванням про стягнення втрат від інфляції за порушення одного і того самого зобов`язання. При цьому, в кожній з цих заяв визначено один і той самий загальний період прострочення 1195 календарних днів та одну у ту саму загальну суму інфляційних втрат. Разом з цим, прохальна частина кожної із заяв містить різну частину від загальної суми інфляційних втрат (100000грн; 150000грн та 200000грн). Але в ЖОДНІЙ з первісно поданих трьох заяв при визначенні частки інфляційних втрат не ВКАЗАНО за який період заявляється така частка, а міститься зазначення лише загального періоду (1195 календарних днів).

Наявні в матеріалах справи докази (додані відповідачем до клопотання про зловживання процесуальними правами) безумовно підтверджують, що лише після завершення автоматизованого розподілу та визначення складу суду по всім трьом позовним заявам позивач подав заяву про відкликання двох із них та подав уточнення вимог до третьої.

З огляду на зазначене, Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими зауваження відповідача про те, що такі дії позивача є намаганням впливу (штучно створеним втручанням) на автоматизований розподіл судової справи та визначення складу суду. Оскільки такі дії позивача створюють ситуацію, коли позивач має вибір серед визначеного складу суду, що є неприпустимим, порушує основні засади та принципи судочинства, викликає обґрунтовані сумніви в справедливості судового процесу у іншої сторони.

Висновки місцевого господарського суду, викладені в ухвалі про відмову у задоволенні клопотання про зловживання процесуальними правами, обґрунтовані тим, що відсутні ознаки ідентичності вказаних трьох позовів, оскільки, на думку місцевого господарського суду, такі втрати заявлені за різні періоди.

Однак, апеляційний господарський суд вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими. Так, за результатами вивчення копій позовних заяв встановлено, що описова та мотивувальна частина заяв є повністю ідентичною з визначенням одного періоду прострочення "з 23.09.2020 1195 календарних днів" і лише прохальна частина заяв містить різні частини цієї суми, заявлені до стягнення. Однак, заявляючи про стягнення частини від загальної суми інфляційних втрат в ЖОДНІЙ ЗАЯВІ НЕ ВКАЗАНО ЗА ЯКИЙ ПЕРІОД заявляється така частина. Відсутність зазначення періоду таких частин виключає можливість висновку про неоднорідність заявлених вимог.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що позивачем не наведено обґрунтованого мотивування причин одночасного (можна сказати одномоментного) подання декількох позовних заяв з ідентичними вимогами до однієї і тієї самої особи. Поділ вимог на частини відбувався одночасно із заявленням до стягнення таких частин. Такий поділ в один і той самий час без зазначення періоду щодо кожної частини дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що цей поділ здійснений позивачем штучно. При цьому, позивач не мав наміру окремого розгляду вимог кожної частини втрат від інфляції, а мав намір розгляду вимог в загальному (неподільному) розмірі в одному провадженні, що підтверджується його власними подальшими діями. А саме, після здійснення авторозподілу (визначення складу суду) всіх трьох заяв позивач зробив вибір складу суду та подав заяви про відкликання двох позовів, а третій позов уточнив до розміру інфляційних втрат за весь зазначених у всіх заявах період 1195 календарних днів, додавши вимогу про стягнення 3% річних. Отже, такі дії позивача в їх сукупності безумовно свідчать про відсутність наміру окремого розгляду вимог частинами та підтверджують намагання маніпулювати системою автоматизованого розподілу судових справ.

Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав вважати дії позивача зловживанням процесуальними правами.

Східний апеляційний господарський суд вважає такі дії позивача свідомими, умисними та направленими на маніпулювання системою автоматизованого розподілу судових справ та такими, що фактично зводяться до "обрання" судді, який буде здійснювати розгляд справи.

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Однією із гарантій незалежності та безсторонності судді при здійсненні розгляду справи є випадковість визначення складу суду у певному спорі.

Недобросовісні дії позивача, які призвели до нівелювання принципу випадковості вибору складу суду, визнаються Східним апеляційним господарським судом зловживанням своїми процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами потребує реагування з боку суду.

Кожна сторона несе тягар наслідків своїх дій. Процесуальним законом передбачено наслідки зловживання процесуальними правами, крім іншого, у вигляді залишення позовної заяви без розгляду (ч. 3 ст. 43 ГПК України). Саме такі наслідки за зухвале нехтування позивачем загальних принципів судочинства та повну зневагу до таких принципів, створення позивачем штучної ситуації як інструменту для маніпулювання системою автоматизованого розподілу судових справ Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати до позивача.

При виборі таких наслідків зловживання позивачем процесуальними правами, Східний апеляційний господарський суд враховує, крім наведеного вище, і те, що позивач є Адвокатським бюро, отже має необхідний обсяг кваліфікованих спеціалістів, які достеменно обізнані з чинним законодавством України, правовими засадами судочинства, необхідністю дотримуватись добросовісної поведінки та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги в частині наявності у діях позивача ознак зловживання процесуальними правами знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Зважаючи на висновок апеляційного господарського суду про залишення позовної заяви Адвокатського Бюро "Юрій Мица" без розгляду, апеляційний господарський суд не розглядає та не оцінює доводи апеляційної скарги, які стосуються оскаржуваного рішення по суті заявлених вимог.

При цьому, з огляду на викладене вище, оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області про задоволення позовних вимог не можна вважати законним, обґрунтованим, ухваленим при повному дослідженні обставин справи, наданню їм належної і об`єктивної оцінки, з дотриманням норм процесуального права, що є підставою його скасування та залишенням позову Адвокатського Бюро "Юрій Мица" без розгляду.

Доводи апеляційної скарги в зазначеній вище частині знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому апеляційний господарський суд вважає наявними правові підстави для її задоволення щодо вимог про скасування оскаржуваного рішення та залишення позову без розгляду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, керуючись статтею 129 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення цих витрат на позивача.

Керуючись ст. 129, ст. 43, п. 4 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 скасувати.

Позов Адвокатського Бюро "Юрій Мица" залишити без розгляду.

Стягнути з Адвокатського бюро "Юрій Мица" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 43327356) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 42206328) судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 30772,65грн.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.05.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна