Рішення

від 15.05.2024 по справі 916/3731/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3731/23Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/3731/23

за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеса (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСУЛ ЕСТЕЙТ (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 44, офіс 1-2, код ЄДРПОУ 42273331)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамента земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529).

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 341 203,10грн.

Представники сторін:

Від прокуратури Бондаревський О.М. посвідчення;

від позивача - Голуб А.С. самопредставництво;

від відповідача - Гаєв О.О. ордер;

від третьої особи: Самокиш І.В. самопредставництво;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівник Приморської окружної прокуратури м. Одеса звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСУЛ ЕСТЕЙТ про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 341 203,10грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2023р. було відкрито провадження по справі №916/3731/23.

13.11.2023р. за вх.№ 41111/23 до суду від Одеської міської ради надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 20.11.2023р. клопотання Одеської міської ради від 13.11.2023р. за вх. №41111/23 про залучення третьої особи було задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

08.04.2024р. за вх. №14297/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент Архітектури та містобудування Одеської міської ради, Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради.

Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено з огляду на відсутність доказів які б свідчили про можливість впливу рішення по дійсній справі на права та обов`язки відповідних осіб.

23.04.2024р. за вх. №16526/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, згідно якого останній просить суд поновити строки на заявлення відповідного клопотання у зв`язку з отриманням від Одеської міської ради інформації про наявність об`єктів загального користування на земельній ділянці, що підлягає відведенню, та повернутися у розгляді судової справи до підготовчого провадження. Призначити судову експертизу у справі № №916/3731/23. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Мін`юсту України. На вирішення експертизи поставити наступні питання: - чи сформована земельна ділянка загальною площею 0,0765га, розташована за адресою: м. Одеса, вул, Ямчитського, 6 як об`єкт цивільних прав; - чи використовується зазначена земельна ділянка третіми особами як об`єкт загального користування та чи розміщені на території земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:356003:0003 об`єкти загального користування у вигляді дитячого та спортивного майданчиків.

Судом в задоволенні було відмовлено з огляду на його необґрунтованість, оскільки з урахування предмету спору відповідачем не доведено дійсної необхідності в спеціальних знаннях, що необхідною передумовою в призначенні судової експертизи.

11.10.2023р. за вх. №35922/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними у зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю. Крім того, відповідачем у відзиві було зазначено, що у разі якщо суд вирішить задовольнити позов повністю або частково застосувати строки позовної давності.

07.11.2023р. за вх. №40079/23 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив згідно якої прокурор вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

13.11.2023р. за вх. №41114/23 від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно яких останній позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

19.12.2023р. за вх. №46129/23 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно яких третя особа позовні вимоги Приморської окружної прокуратури м. Одеса підтримує та просить їх задовольнити.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вказує прокурор, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з 19.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» є власником нежитлової будівлі загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса вул. Ямчитського, будинок 6 (РНОНМ 1371755051101, номер запису про право власності 28039860).

Право власності ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» набуто на підставі протоколу №2, серія та номер: 1751, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С., та акту прийому-передачі, серія та номер: 1749, 1750, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С. (Інформаційна довідка від 13.04.2023 № 329101647).

Прокурор вказує, що вказане нерухоме майно, що зареєстровано за ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ», розташоване на земельній ділянці площею 0,0765 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 цільове призначення - 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території (кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:35:003:0003).

Земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, яка розташована за адресою: М. Одеса вул. Ямчитського, 6, як вказує прокурор, відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, з 22.01.2019 сформована та зареєстрована.

Як зазначає прокурор, на підставі клопотання ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» Одеською міською радою прийнято рішення №4134-VІІ від 12.12.2018 «Про надання дозволу ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території», яким останньому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території.

При цьому, речові права щодо земельної ділянки, на якій розташована вказана нежитлова будівля, за ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» не зареєстровано.

Прокурор вказує, що ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:35:003 :0003) до теперішнього часу використовує земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без внесення плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

За посиланнями прокуратури, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради в зв`язку з неоформленням ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» права користування земельною ділянкою та несплати грошових коштів за її використання, 14.03.2023 за №01-13/363 на адресу зазначеного товариства було направлено вимогу про необхідність сплати безпідставно збережених коштів в порядку ст.1212 ЦК України на користь територіальної громади м. Одеси. Проте, відповідна вимога була залишена відповідачем буз відповідні та задоволення.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.01.2019 №НВ-5107315652019 реєстрація вищевказаної земельної ділянки із кадастровим номером 5110137500:35:003:0003 здійснена 22.01.2019 року, цільове призначення - 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території.

Таким чином, як вказує прокурор земельна ділянка за адресою м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, сформована як об`єкт цивільних прав 22.01.2019 (з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації в Державному земельному кадастрі).

Розмір ставки орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі за цільовим використанням земельної ділянки відповідно до додатку до рішення Одеської міської ради «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» №1267-VI від 20.09.2011 (зі змінами та доповненнями) становить 3% від нормативної грошової оцінки.

Згідно витягу №НВ-5100242232023 від 24.02.2023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 10-15-0.10-1004/2-23 від 15.03.2023 річна нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003 станом на 01.01.2023 складає 4 796 465,20грн..

Прокурор вказує, що на підставі зазначеної інформації з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, опублікованих на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, на виконання статті 289 Податкового кодексу України, де коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2020 рік становить- 1. О, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1.15, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради здійснено відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по вул. Ямчитського, 6 у м. Одесі.

Так, за посиланнями прокурора, відповідно до розрахунку Одеської міської ради від 01.04.2023 розмір орендної плати, який підлягав сплаті за земельну ділянку площею 765,0 КВ.м з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, яка розташована за адресою: вул. Ямчитського, 6, у м. Одесі за період з 01.04.2023 по 31.03.2023 (включно) склав 360 161,46 грн.

Проте, як вказує прокурор ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з квітня по травень 2020 року, окружною прокуратурою при підрахунку позовних вимог не враховуються, з урахуванням чтого, за період з червня 2020 року по березень 2023 року ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» мав би сплатити до бюджету 341 203,10 грн.

Прокурор наголошує, що ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності зареєстрованого права власності чи права оренди земельної ділянки, тим самим збільшує вартість власного майна, а територіальна громада м. Одеси в особі представницького органу - Одеської міської ради - втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Збереження (заощадження) цього майна відповідачем відліковується з 22.01.2019 тобто з моменту формування земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, загальною площею 0,0765 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, на якій розташоване нерухоме майно у вигляді нежитлових будівель та споруд загальною площею 35,6 кв.м та які належать на праві власності ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ».

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Приморська окружна прокуратура м. Одеса в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернулась з відповідними позовом до Господарського суду Одеської області в порядку ст. 1212 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч.ч 1-4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За ч.ч. 1-4, 9 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а)усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б)земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в)землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.11 ст. 120 ЗК України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Згідно з п.п.14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За п.271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п.289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц було зроблено висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічну позицію було викладено також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.09.2021 у справі №922/3524/19.

Так, як вбачається з матеріалів справи згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з 19.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» є власником нежитлової будівлі загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса вул. Ямчитського, будинок 6 (РНОНМ 1371755051101, номер запису про право власності 28039860). Право власності ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» набуто на підставі протоколу №2, серія та номер: 1751, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С., та акту прийому-передачі, серія та номер: 1749, 1750, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С. (Інформаційна довідка від 13.04.2023 № 329101647).

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, яка розташована за адресою: М. Одеса вул. Ямчитського, 6, як вказує прокурор, відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, з 22.01.2019 сформована та зареєстрована.

12.12.2018р. на підставі клопотання ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» Одеською міською радою прийнято рішення №4134-VІІ «Про надання дозволу ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території», яким останньому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території.

Так, звертаючись з відповідним позовом до суду щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,0765 га в сумі 341 203,10грн. прокурор вказує, що ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:35:003:0003 загальною площею 0,0765 га до теперішнього часу використовує земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без внесення плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Поряд з цим як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відповіді Департаменту архітектури та містобудування яка є додатком до листа від 11.03.2024р. за вх. №01-11/442, останнім на запит відповідача від 01.03.2024р. за вих №111 було повідомлено наступне: «Рішенням Одеської міської ради від 12.12.2018 №4134-VІІ дана згода ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0800 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського 6 для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території. На зазначеній земельній ділянці розташовані два майданчика: спортивний та дитячий, а також одноповерхова кам`яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6. Площа земельної ділянки що розглядається, включаючи дитячий та спортивний майданчик, складає 756 м.кв (0.0765 га). Крім того, через ділянку прокладені підземні інженерні комунікації (водовод, електромережі), що обслуговують 3-поверхову будівлю. Як вбачається з наданих Вами правовстановлюючих документів та матеріалів, ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» належить на праві приватної власності складова частина об`єкта нерухомого майна по вул. Ямчигського, 6, а саме нежитлова будівля А. Згідно витягу (сформовано 21.09.2018) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності загальна площа зазначеного одноповерхової нежитлової прибудови (нежитлова будівля А) складає 35.6 м.кв. З вищенаведеного зазначаємо, що нежитлова прибудова, що розглядається, є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об`єктом нерухомого майна та не має окремої адреси. Таким чином, згідно ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою по вул. Ямчитського, 6, належить / співвласникам багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку».

Згідно із приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Системний аналіз статті 80 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі N 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі N 5011-15/10488-2012).

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Разом з тим звертаючись з відповідним позовом до суду прокурором не надано жодних первинних документів, зокрема актів наданих послуг, які підтверджували факт надання позивачем відповідних послуг. Позивачем також не надано рахунків для оплати вартості наданих послуг відповідачем.

Отже, враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що прокурором не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами факт того, що саме ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:35:003:0003 загальною площею 0,0765 га., оскільки як встановлено судом на зазначеній земельній ділянці розташовані два майданчика: дитячий та спортивний, а також одноповерхова кам`яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 яка є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об`єктом нерухомого майна, та як наслідок не доведено факт безпідставного збереження відповідачем коштів за рахунок орендної плати, з урахуванням чого позовні вимоги Приморської окружної прокуратури м. Одеса задоволенню не підлягають.

Інші посилання прокурора та позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеса в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеса (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСУЛ ЕСТЕЙТ (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 44, офіс 1-2, код ЄДРПОУ 42273331) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамента земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529 відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Одеську обласну прокуратуру (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 травня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна