Постанова

від 29.10.2024 по справі 916/3731/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3731/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, Н.С. Богацької,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від прокуратури: О.В. Шафарчук,

від позивача: Д.В. Явченко,

від відповідача: С.В. Чебан,

від третьої особи: К.В. Карапиш,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2024, повний текст складено та підписано 27.05.2024

у справі №916/3731/23

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеса

в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСУЛ ЕСТЕЙТ

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 341 203,10 грн,

суддя суду першої інстанції: К.Ф. Погребна

місце прийняття рішення суду: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради (надалі також Міська рада) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСУЛ ЕСТЕЙТ (надалі також Товариство, ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ) про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 341 203,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з 19.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» є власником нежитлової будівлі загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м.Одеса вул. Ямчитського, будинок 6 (номер запису про право власності 28039860). Право власності ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» набуто на підставі протоколу №2, серія та номер: 1751, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С., та акту прийому-передачі, серія та номер: 1749, 1750, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С. (Інформаційна довідка від 13.04.2023 № 329101647).

Прокурор вказує, що вказане нерухоме майно, що зареєстровано за ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ», розташоване на земельній ділянці площею 0,0765 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 цільове призначення - 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території (кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:35:003:0003). Земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, яка розташована за адресою: м.Одеса вул. Ямчитського, 6, як вказує прокурор, відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, з 22.01.2019 сформована та зареєстрована. При цьому, речові права щодо земельної ділянки, на якій розташована вказана нежитлова будівля, за ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» не зареєстровано.

Таким чином, прокурор наголошує, що ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності зареєстрованого права власності чи права оренди земельної ділянки, тим самим збільшує вартість власного майна, а територіальна громада м. Одеси в особі представницького органу- Одеської міської ради, втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Збереження (заощадження) цього майна відповідачем відліковується з 22.01.2019 тобто з моменту формування земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, загальною площею 0,0765 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, на якій розташоване нерухоме майно у вигляді нежитлових будівель та споруд загальною площею 35,6 кв.м та які належать на праві власності ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ».

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Приморська окружна прокуратура м.Одеса в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернулась з відповідними позовом до Господарського суду Одеської області в порядку ст. 1212 ЦК України, в якому, з урахуванням строків позовної давності, просила стягнути з відповідача 341 203,10 грн. за період з червня 2020 року по березень 2023.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 в задоволенні позову заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеса відмовлено повністю.

Господарський суд Одеської області, встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, яка розташована за адресою: м.Одеса вул. Ямчитського, 6, з 22.01.2019 сформована та зареєстрована.

12.12.2018 р. на підставі клопотання ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» Одеською міською радою прийнято рішення №4134-VІІ «Про надання дозволу ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території».

Однак, приймаючи оскаржуване рішення, врахувавши відповідь Департаменту архітектури та містобудування, яка є додатком до листа від 11.03.2024 р. за вх. №01-11/442, місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами факт того, що саме ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки 5110137500:35:003:0003 загальною площею 0,0765 га., оскільки, як встановлено судом, на зазначеній земельній ділянці розташовані два майданчика: дитячий та спортивний, а також одноповерхова кам`яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 яка є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об`єктом нерухомого майна, та як наслідок не доведено факт безпідставного збереження відповідачем коштів за рахунок орендної плати, з урахуванням чого позовні вимоги Приморської окружної прокуратури м. Одеса задоволенню не підлягають.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3731/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

-ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташовану з а адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 (кадастровий номер земельної дліянки - 5110137500:35:003:0003) до теперішнього часу використовує земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без внесення плати за землю в передбаченому законодавством розмірі;

-в процесі судового засідання судом встановлено той факт, що 12.12.2018 саме на підставі клопотання ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» Одеською міською радою прийнято рішення №4134-VII «Про надання дозволу ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території»;

-відповідно до кадастрового плану земельної ділянки та експлікації земельних угідь, на спірній земельній ділянці розташовано лише об`єкт нерухомості, що належить відповідачу у справі та ряд соціально-культурних об`єктів, що цілком відповідає виду використання земельної ділянки. Разом з цим, судом першої інстанції, не надано належної оцінки вказаному доказу, оскільки на момент розроблення та державної реєстрації проекту відведення земельної ділянки відповідач фактично використовував земельну ділянку, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомості та мав намір її відведення саме у зазначеній конфігурації разом з об`єктами благоустрою, якими є спортивний та дитячий майданчики;

-хибними є висновки суду, що на спірній земельній ділянці розташований трьохповерховий будинок, оскільки вказані обставини спростовуються відомостями з витягу з Державного земельного кадастру, відповідно до якого на земельній ділянці відсутні інші об`єкти нерухомості. Також не відповідають дійсності висновки суду щодо того, що нежитлова будівля, яка належить відповідачу на праві власності, є складовою частиною триповерхової будівлі, а не є окремим об`єктом нерухомого майна, оскільки вказані обставини спростовуються наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно від 13.04.2023 №329101647, відповідно до якої вказаний об`єкт нерухомості є окремою нежитловою будівлею.

-надаючи оцінку листу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.03.2024 №01-11/442 судом першої інстанції не враховано, що зазначений орган виконавчої влади не є органом, до повноважень якого входить питання надання оцінки складу об`єктів нерухомості та вжиття заходів контролю у галузі земельного законодавства.

Таким чином, апелянт вважає, що рішення першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим вказане рішення підлягає скасування із постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю КОНСУЛ ЕСТЕЙТ зазначає, що дійсно є власником нежитлової будівлі загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Ямчитського, 6. Реєстраційний номер об`єкту майна 1371755051101. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110137500:35:003:0003, загальною площею 0,0765 га

Відповідач вказує, що ТОВ Консул Естейт, відповідно до земельного законодавства, розробив та направив на затвердження до Одеської міської ради документацію із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, що підтверджує правомірний характер дій товариства, і саме бездіяльність Одеської міської ради, характеризує дії власника земельної ділянки, як не бажання формувати земельну ділянку як об`єкт цивільних прав.

Крім цього, відповідач зазначає, що через збудований дитячий та спортивний майданчики, ТОВ «Консул Естейт» позбавлене можливості користуватися земельною ділянкою відповідно до цільового призначення, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої воно отримало на підставі рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4134- VII. Водночас, Прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Одеської міської ради, стягує нібито безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою. Отже, ані Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, ані інші структурні підрозділи міської ради не мають уявлення про підстави та сам факт розміщення на земельній ділянці дитячого та спортивного майданчиків. Крім того, з 2019 року по теперішній час, не було проведено обстеження земельної ділянки та не складено жодного акту, який би встановлював факт одноосібного користування ТОВ «Консул Естейт» сформованою земельною ділянкою (кадастровий номер: 5110137500:35:003:0003).

Наостанок Товариство вказало, що витяг із технічної документації про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, на підставі якого розраховано заборгованість, був сформований 24.02.2023, а розрахунок розміру безпідставно збережених коштів відповідачем за користування земельною ділянкою здійснений за період починаючи з квітня 2020 року по березень 2023 року, при цьому належних та допустимих доказів того, що у зазначений період не відбулась зміна нормативно-грошової оцінки спірних земельних ділянок позивач суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що апелянтом не доведено факту безпідставного збереження коштів за користування земельною ділянкою

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, Я.Ф. Савицького, Н.С. Богацької.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3731/23. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3731/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

12.07.2024 матеріали справи №916/3731/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3731/23. Встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Призначено розгляд апеляційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на 17 вересня 2024 року о 14:15 год.

26.07.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.08.2024 від ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповіді Приморської районної адміністрації ОМР від 22.04.2024 № ЗПІ-24 та відповіді Департаменту з благоустрою місті ОМР від 11.04.2024 № 01-13/12. Також відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на подачу вказаних доказів.

Протокольною ухвалою суду від 17.09.2024 колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строків на подачу нових доказів, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої стаття 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами першою, другою та третьою стаття 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладене, колегія суддів виснувала, що відповідачем не наведено поважних причин неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відмовила у поновленні строку на подання нових доказів, а клопотання про їх долучення залишила без розгляду.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, в судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2024, протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 29.10.2024 о 15:00 год, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 17.09.2024.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти її задоволення.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з 19.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю КОНСУЛ ЕСТЕЙТ є власником нежитлової будівлі загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса вул. Ямчитського, будинок 6 (РНОНМ 1371755051101, номер запису про право власності 28039860).

Право власності ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ набуто на підставі протоколу №2, зареєстрованого в реєстрі за №1751, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С., та акту прийому-передачі, серія та номер: 1749, 1750, виданого 19.09.2018 приватним нотаріусом ОМНО Левчук О.С. (Інформаційна довідка від 13.04.2023 №329101647).

Прокурор вказує, що вказане нерухоме майно, що зареєстровано за ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ, розташоване на земельній ділянці площею 0,0765 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 цільове призначення - 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території (кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:35:003:0003).

Земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, яка розташована за адресою: м. Одеса вул. Ямчитського, 6 з 22.01.2019 сформована та зареєстрована, що вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

На підставі клопотання ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ Одеською міською радою прийнято рішення №4134-VІІ від 12.12.2018 Про надання дозволу ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території. При цьому, речові права щодо земельної ділянки, на якій розташована вказана нежитлова будівля, за ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ не зареєстровано.

Прокурор вказує, що ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:35:003 :0003) до теперішнього часу використовує земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без внесення плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради у зв`язку з неоформленням ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ права користування земельною ділянкою та несплати грошових коштів за її використання, 14.03.2023 за №01-13/363 на адресу зазначеного товариства було направлено вимогу про необхідність сплати безпідставно збережених коштів в порядку ст.1212 ЦК України на користь територіальної громади м. Одеси. Проте, відповідна вимога була залишена відповідачем буз відповідні та задоволення.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.01.2019 №НВ-5107315652019 реєстрація вищевказаної земельної ділянки із кадастровим номером 5110137500:35:003:0003 здійснена 22.01.2019 року, цільове призначення - 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території.

Розмір ставки орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі за цільовим використанням земельної ділянки відповідно до додатку до рішення Одеської міської ради Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі №1267-VI від 20.09.2011 (зі змінами та доповненнями) становить 3% від нормативної грошової оцінки.

Згідно витягу №НВ-5100242232023 від 24.02.2023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 10-15-0.10-1004/2-23 від 15.03.2023 річна нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003 станом на 01.01.2023 складає 4 796 465,20 грн.

Прокурор вказує, що на підставі зазначеної інформації з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, опублікованих на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, на виконання статті 289 Податкового кодексу України, де коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2020 рік становить- 1. О, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1.15, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради здійснено відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по вул. Ямчитського, 6 у м. Одесі.

Так, за посиланнями прокурора, відповідно до розрахунку Одеської міської ради від 01.04.2023 розмір орендної плати, який підлягав сплаті за земельну ділянку площею 765,0 КВ.м з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, яка розташована за адресою: вул. Ямчитського, 6, у м. Одесі за період з 01.04.2023 по 31.03.2023 (включно) склав 360 161,46 грн.

Проте, як вказує прокурор ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з квітня по травень 2020 року, окружною прокуратурою при підрахунку позовних вимог не враховуються, з урахуванням чого, за період з червня 2020 року по березень 2023 року ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ мав би сплатити до бюджету 341 203,10 грн.

Також матеріали справи містять відповідь Департаменту архітектури та містобудування, яка є додатком до листа від 11.03.2024р. за вх. №01-11/442, в якому було повідомлено наступне: Рішенням Одеської міської ради від 12.12.2018 №4134-VІІ дана згода ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0800 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського 6 для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території. На зазначеній земельній ділянці розташовані два майданчика: спортивний та дитячий, а також одноповерхова кам`яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м.Одеса, вул. Ямчитського, 6. Площа земельної ділянки що розглядається, включаючи дитячий та спортивний майданчик, складає 756 м.кв (0.0765 га). Крім того, через ділянку прокладені підземні інженерні комунікації (водовод, електромережі), що обслуговують 3-поверхову будівлю. Як вбачається з наданих Вами правовстановлюючих документів та матеріалів, ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ належить на праві приватної власності складова частина об`єкта нерухомого майна по вул. Ямчигського, 6, а саме нежитлова будівля А. Згідно витягу (сформовано 21.09.2018) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності загальна площа зазначеного одноповерхової нежитлової прибудови (нежитлова будівля А) складає 35.6 м.кв. З вищенаведеного зазначаємо, що нежитлова прибудова, що розглядається, є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об`єктом нерухомого майна та не має окремої адреси. Таким чином, згідно ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою по вул. Ямчитського, 6, належить співвласникам багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради про стягнення з Товариства 341 203,10 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

За умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, що розглядається, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами факт того, що саме ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки 5110137500:35:003:0003 загальною площею 0,0765 га.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Отже, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вже зазначалося, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачу з 19.09.2018 належить на праві приватної власності нежитлова будівля загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса вул. Ямчитського, будинок 6. При цьому, речові права щодо земельної ділянки, на якій розташована вказана нежитлова будівля, за ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» не зареєстровано, що підтверджується матеріалами справи.

22.01.2019 сформована та зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, загальною площею 0,0765 га, яка розташована за адресою: м. Одеса вул. Ямчитського, 6, що вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

При цьому, на підставі клопотання ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ Одеською міською радою прийнято рішення №4134-VІІ від 12.12.2018 Про надання дозволу ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території. Речові права щодо земельної ділянки, на якій розташована вказана нежитлова будівля, за ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ не зареєстровано.

З урахуванням наведеного, оцінюючи докази в їх сукупності, судова колегія виснує, що відповідач фактично використовував земельну ділянку, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомості та мав намір її відведення саме у зазначеній конфігурації, що підтверджується наведеними вище документами. Тобто, відповідач був фактичним землекористувачем вказаної земельної ділянки. Однак судом першої інстанції не надано належної оцінки вказаним доказам, про що вірно зазначає прокурор.

Натомість, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, врахував відповідь Департаменту архітектури та містобудування, яка є додатком до листа від 11.03.2024 р. за вх. №01-11/442, в якій зазначено, що на спірній земельній ділянці розташовані два майданчика: дитячий та спортивний, а також одноповерхова кам`яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 яка є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об`єктом нерухомого майна.

Колегія суддів зауважує, що сам по собі лист Департаменту архітектури та містобудування є листом про надання інформації, а відтак обставини, які зазначені у вказаному листі, повинні оцінюватися у сукупності із іншими доказами, а також підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, оскільки зазначений орган виконавчої влади не є органом, до повноважень якого входить питання надання оцінки складу об`єктів нерухомості та вжиття заходів контролю у галузі земельного законодавства. Натомість, у матеріалах відсутні докази, якими б підтверджувалось, що належне відповідачу нерухоме майно є лише складовою частиною триповерхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об`єктом нерухомого майна. Крім цього, матеріалами справи не підтверджено наявність інших землекористувачів на спірній земельній ділянці.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджено, ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» у спірний період був фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, загальною площею 0,0765га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період.

За ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Згідно з п.п.14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За п.271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п.289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Розмір ставки орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі за цільовим використанням земельної ділянки відповідно до додатку до рішення Одеської міської ради Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі №1267-VI від 20.09.2011 (зі змінами та доповненнями) становить 3% від нормативної грошової оцінки.

Згідно витягу №НВ-5100242232023 від 24.02.2023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003 складає 4 796 465,20 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши правильність розрахунку, наданого прокурором, колегія суддів зазначає, що розмір безпідставно збережених Товариством коштів за період з червня 2020 року по березень 2023 року становить 341 203,10, що підлягає стягненню.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора знайшли своє підтвердження, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано учасникам справи вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1)нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна інстанція вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3731/23 не повністю відповідає вказаним вище вимогам, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позовної заяви та задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3731/23 скасувати.

3.Позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КОНСУЛ ЕСТЕЙТ (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 44, офіс 1-2, код ЄДРПОУ: 42273331) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ: 26597691, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДОПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса (Одеська міська ТГ), номер рахунку (IBAN) UA278999980314080544000015744, Інші надходження, КБК 24060300) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,0765 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:35:003:0003, у розмірі 341 203/триста сорок одна тисяча двісті три/ грн. 10 коп.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КОНСУЛ ЕСТЕЙТ (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 44, офіс 1-2, код ЄДРПОУ: 42273331) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДОПОУ:03528552, рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564, банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача:820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) 5118/п`ять тисяч сто вісімнадцять/ грн. 05 коп. судового збору за подання позовної заяви та 7677/сім тисяч шістсот сімдесят сім/ грн. 07 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяЯ.Ф. Савицький

СуддяН.С. Богацька