Ухвала

від 23.05.2024 по справі 569/16942/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 569/16942/21

провадження № 61-6597 ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ретаіл Трейд-Центр» на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ретаіл Трейд-Центр», ОСОБА_2 , 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди, завданої пожежею та залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила стягнути на свою користь майнову шкоду, заподіяну внаслідок пожежі та залиття квартири, у розмірі 312 610,00 грн та моральну шкоду, яку оцінила у 100 000,00 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 листопада 2023 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ретаіл Трейд-Центр» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 312 610,00 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

04 травня 2024 року ТОВ «Ретаіл Трейд-Центр» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2024 року (на час подання касаційної скарги) - 3 028,00 грн.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі.

Ціна позову у цій справі становить 412 610,00 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.

У касаційній скарзі заявник посилається на випадок, передбачений підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у такій справі підлягає касаційному оскарженню.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не довів факт існування суперечності висновку суду апеляційної інстанції відносно судової практики Верховного Суду у справах з ідентичними фактичними обставинами. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судом зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань.

Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Ретаіл Трейд-Центр» подало касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ретаіл Трейд-Центр» на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ретаіл Трейд-Центр», ОСОБА_2 , 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди, завданої пожежею та залиттям квартири.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара