Рішення

від 23.05.2024 по справі 569/4386/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/4386/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, про визнання недійсною додаткову угоду до трудового договору (контракту),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі позивач), діючи через свого представника ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (далі відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради № 8-ОД від 28 лютого 2024 року «Про попередження директора КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_4 про зміну істотних умов праці» та визнати недійсною Додаткову угоду від 28 лютого 2024 року до строкового трудового договору (контракту) з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28 лютого 2024 року відповідачем прийнято наказ №8-од, у відповідності до якого попереджено позивача про зміну істотних умов праці з 01 березня 2024 року, а саме: систем та розмірів оплати праці; посадових обов`язків; зміни органу, до функцій якого віднесено повноваження щодо призначення та звільнення директора.

Крім того, 28 лютого 2024 року позивач був вимушений підписати з відповідачем Додаткову угоду до строкового трудового договору (контракту) від 22 листопада 2019 року, оскільки її не підписання загрожувало позивачу звільненням з підстав, передбачених п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Вважає, що вказаний наказ слід визнати незаконним та скасувати, а додаткову угоду від 28 лютого 2024 року визнати недійсною.

22 листопада 2019 року між позивачем та Кременецькою районною радою було укладено трудовий договір (контракт) про призначення позивача на посаду Кременецької районної лікарні, правонаступником якої є КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради. Вказаний заклад охорони здоров`я станом на 28 лютого 2024 року був власністю Кременецької міської територіальної громади в особі Кременецької міської ради, а позивач - відповідно керівником вказаного закладу охорони здоров`я.

Зазначає, що для міських закладів охорони здоров`я контракт з керівником комунального підприємства - закладу охорони здоров`я укладається міським головою і саме міський голова, відповідно, може вносити зміни до такого контракту, призначає на посаду та звільняє з посади керівника комунального підприємства - закладу охорони здоров`я.

З наведеного випливає висновок, що спірний наказ був прийнятий поза межами компетенції відповідача, а спірна угода від імені відповідача була підписана не уповноваженою на те особою.

Вважає, що додаткова угода, яка передбачає внесення змін до контракту від 22 листопада 2019 року, не відповідає типовій формі контракту, передбаченій постановою Кабінету Міністрів України №792 від 21 серпня 2019 року, що суперечить п. 3 Порядку, укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України.

Крім того, положення додаткової угоди суперечать вимогам законодавства.

Так, згідно з п. 1 додаткової угоди передбачено внести зміни в п. 1.5 контракту, виклавши його в новій редакції: «1.5. Директор діє від імені підприємства без довіреності. Директор є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним власнику, уповноваженому органу управління власника, до сфери управління якого входить підприємство - Управлінню соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (далі - орган управління), а також наглядовій раді, яка є колегіальним органом управління закладу охорони здоров`я в межах, установлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом».

Разом з тим, законодавством не передбачено, що директор закладу охорони здоров`я є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним наглядовій раді.

Повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування щодо управління комунальною власністю передбачені ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказаною нормою Закону, як і будь - якою іншою нормою права, не передбачено можливості встановлення підзвітності, підпорядкованості та підконтрольності керівника комунального підприємства відповідачу, як виконавчому органу місцевого самоврядування, як і не обумовлено можливості міською радою делегувати такі повноваження виконавчому органу місцевого самоврядування. Положення ст. 29 Закону (п. 3 п. а) надає право виконавчим органам місцевого самоврядування лише заслуховувати звіти керівників про роботу підприємств комунальної власності відповідних територіальних громад, що не тотожне підзвітності керівників таких підприємств виконавчим органам місцевого самоврядування. Таким чином, зазначені вище положення додаткової угоди суперечать обумовленим вимогам законодавства.

Згідно з п. 2 додаткової угоди передбачено внести зміни в п. 20 контракту, виклавши його в новій редакції: «20) своєчасно та в повному обсязі виконувати нормативно-розпорядчі акти власника та органу управління».

Разом з тим, законодавством не передбачено, що відповідач, як орган управління КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, наділений законодавством повноваженнями приймати будь-які нормативно-розпорядчі акти, обов`язкові до виконання директором комунального підприємства.

Згідно з п. 5 додаткової угоди передбачено внести зміни в п. 2.5 контракту, викласти його в новій редакції: «2.5. Орган управління здійснює контроль за виконанням директором своїх обов`язків, зазначених у п. 2.1 цього контракту».

Проте, як вже було вказано вище, контроль за діяльністю керівника закладу охорони здоров`я покладено законодавством на наглядову раду.

Крім того, п. 5 додаткової угоди передбачено внести зміни в п. 2.7 контракту, виклавши його в новій редакції: «2.7. Орган управління: 1) погоджує директорові відпустку, закордонні відрядження та відрядження в межах України; 2) визначає особу, яка виконуватиме обов`язки директора, у випадку тривалої відсутності директора, або неможливості ним виконувати свої обов`язки чи вакантної посади; 3) погоджує в обов`язковому порядку кандидатуру виконувача обов`язків (лист - погодження за підписом начальника управління) у випадку покладення виконання обов`язків наказом директора на одного із заступників чи іншу особу згідно з функціональними (посадовими) обов`язками».

Разом з тим, згідно з п. 6 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою КМУ №1094 від 27.12.17, уповноважений орган має право тимчасово (з дня виникнення вакантної посади до призначення керівника закладу за результатами конкурсу) покласти виконання обов`язків керівника закладу на особу з числа штатних працівників закладу або призначає виконуючого обов`язки з числа інших осіб на строк, що не перевищує два місяці. Особа, на яку покладається виконання обов`язків керівника закладу або яка призначається виконуючим обов`язки керівника закладу, повинна відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам для керівника закладу охорони здоров`я.

Отже, законодавством не передбачено можливості делегування уповноваженому органу права призначати особу тимчасово виконуючим обов`язків керівника позивача у випадку тривалої відсутності директора або неможливості виконувати ним свої обов`язки, а у повноважений орган має право призначати тимчасово відповідну особу у разі лише наявності вакантної посади керівника закладу охорони здоров`я і лише на час проведення конкурсу тривалістю до двох місяців.

Більше того, не зрозуміло, яка саме відсутність директора може вважатись тривалою і за яких саме підстав вважається, що директор не може виконувати свої обов`язки. Також вказана норма суперечить одна одній, оскільки передбачає одночасно право позивача і відповідача тимчасово призначати особу виконуючим обов`язки керівника КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради.

Згідно з п. 6 додаткової угоди передбачено внести зміни в п. 2.8 контракту, виклавши його в новій редакції: «2.8. Директор щокварталу, до 10 числа, наступного за звітним кварталом звітує про діяльність підприємства, виконання фінансового плану та умов цього контракту перед виконавчим комітетом та наглядовою радою».

Разом з тим, законодавством не передбачено обов`язок керівника комунального закладу охорони здоров`я звітувати перед наглядовою радою чи виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування про виконання фінансового плану чи діяльність підприємства, як і не передбачено дотримання комунальним закладом охорони здоров`я будь-яких фінансових планів, їх складання, погодженням чи виконання. Також законодавством не передбачено звітування керівника комунального закладу охорони здоров`я перед наглядовою радою чи виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування про виконання контракту.

Згідно з п. 7 додаткової угоди передбачено виключення з контракту п. 2.9 та п. 2.10. В силу вимог п. 2.9 контракту передбачено право позивача працювати за сумісництвом за наявності медичної освіти за конкретною лікарською спеціальністю. У відповідності до п. 2.10 контракту передбачено право позивача за наявності медичної освіти за конкретною лікарською спеціальністю працювати у межах робочого часу за основною посадою з виплатою до 25% посадового окладу лікаря відповідної спеціальності.

Однак, позивач за спеціальністю є лікарем-хірургом, отже, внаслідок виключення п. 2.9 та п. 2.10 з контракту на підставі п. 7. додаткової угоди обмежується його право на роботу у межах медичної спеціальності, що суперечить п. 3.1.3 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, а також Міністерства охорони здоров`я України №308/519 від 05 жовтня 2005 року.

Згідно з п. 9 додаткової угоди передбачено виключення з контракту п. 3.5, яким зокрема передбачено, що одночасно із наданням щорічної відпустки позивачу виплачується допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку.

Разом з тим, виключення з контракту п. 3.5 суперечить вимогам п. 2 постанови КМУ №524 від 11.05.11, у відповідності до якого медичним і фармацевтичним державних і комунальних закладів охорони здоров`я виплачується допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання основної оплачуваної відпустки.

Вважає, що зазначені вище положення додаткової угоди суперечать обумовленим вимогам законодавства.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з підстав у ньому наведених.

Представники відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні.

Представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2024 року, яка постановлена судом не виходячи до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання.

26 квітня 2024 року представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, однак вказаний відзив подано з порушенням встановленого судом строку без поважних причин, а відтак судом на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України ухвалено вирішувати справу за наявними матеріалами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

22 листопада 2019 року між Кременецькою районною радою та ОСОБА_4 укладено Строковий трудовий договір (Контракт) з Директором комунального некомерційного підприємства «Кременецької районної комунальної лікарні» Кременецької районної ради Тернопільської області.

21 січня 2021 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до строкового трудового договору (контракту) з директором Комунального некомерційного підприємства «Кременецька районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої замінено у всіх рядках, всіх відмінках слова КНП «Кременецька районна комунальна лікарня» на КНП «Кременецька опорна лікарня», слова «Кременецька районна рада Тернопільської області», «Кременецька районна рада» на «Кременецька міська рада».

12 травня 2022 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до строкового трудового договору (контракту) з директором Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої доповнено пункт 2.3 Контракту підпунктами 8, 9, 10, викладено пункт 3.1. та 3.3. Контракту в новій редакції.

30 січня 2024 року рішенням Кременецької міської ради №5314 «Про затвердження Положення про управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради у новій редакції» затверджено Положення про управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради у новій редакції.

Наказом Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради від 28 лютого 2024 року № 8-ОД «Про попередження директора КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_4 про зміну істотних умов праці» попереджено ОСОБА_4 директора КНП «Кременецька опорна лікарня» про зміну істотних умов праці з 01 березня 2024 року, а саме: систем та розмірів оплати праці, посадових обов`язків, зміна органу до функцій якого віднесено повноваження призначення та звільнення директора.

28 лютого 2024 року між Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради в особі заступника начальника управління - начальника відділу з питань охорони здоров`я Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради Цюмана П.С., що діяв на підставі Положення з однієї сторони та директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Кісілем П.В., який діяв на підставі Статуту з іншої сторони, укладено Додаткову угоду до Строкового трудового договору (Контракту) з директором комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року.

Пунктом 1 Додаткової угоди передбачено пункт 1.5. Контракту викласти в редакції: «1.5. Директор діє від імені підприємства без довіреності. Директор є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику, уповноваженому органу управління Власника, до сфери управління якого входить підприємство - Управлінню соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (далі - орган управління), а також наглядовій раді, яка є колегіальним органом управління закладу охорони здоров`я в межах, установлених законодавством, статутом підприємства та цим Контрактом».

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, зокрема, підпункт 20 пункту 2.1. викласти в редакції: «20) своєчасно та в повному обсязі виконувати нормативно-розпорядчі акти Власника та органу управління;».

Пунктом 5 Додаткової угоди передбачено пункт 2.5. та 2.7. Контракту викласти в редакції: «2.5. Орган управління здійснює контроль за виконанням директором своїх обов`язків, зазначених у пункті 2.1. цього Контракту.»; «2.7. Орган управління: 1) погоджує директорові відпустку, закордонні відрядження та відрядження в межах України; 2) визначає особу, яка виконуватиме обов`язки директора, у випадку тривалої відсутності директора, або неможливістю ним виконувати свої обов`язки, чи вакантної посади; 3) погоджує в обов`язковому поряду кандидатуру виконувача обов`язків (лист-погодження за підписом начальника управління) у випадку покладення виконання обов`язків наказом директора на одного із заступників чи іншу особу згідно з функціональними (посадовими) обов`язками.».

Пунктом 6 Додаткової угоди передбачено пункт 2.8 викласти в наступній редакції: «2.8. директор щокварталу, до 10 числа наступного за звітним кварталом звітує про діяльність підприємства, виконання фінансового плану та умов цього контракту перед виконавчим комітетом Кременецької міської ради та Наглядовою радою.».

Пунктом 7 Додаткової угоди передбачено пункт 2.9. та 2.10. Контракту виключити.

Пунктом 9 Додаткової угоди передбачено пункт 3.5. Контракту виключити.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1. Положення про Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради, затвердженого рішенням Кременецької міської ради від 30 січня 2024 року №5314, визначено, що основним завданням управління є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та охорони здоров`я, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, забезпечення прав членів територіальної громади у сфері охорони здоров`я шляхом створення сприятливих умов для функціонування комунальних підприємств охорони здоров`я, організації надання соціальних послуг особам на території Кременецької міської територіальної громади.

Пунктом 2.2.29 вказаного Положення передбачено, що у сфері охорони здоров`я до повноважень Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради належить організація та проведення конкурсів на зайняття посад керівників комунальних підприємств охорони здоров`я, призначення та звільнення з посад керівників комунальних підприємств охорони здоров`я із застосування контрактної форми трудового договору у порядку, встановленому частиною 9 ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».

Пунктом 1.4. Статуту КНП «Кременецька опорна лікарня» встановлено, що Власником Підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі Кременецької міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику, а також наглядовій раді, яка є колегіальним органом управління закладу охорони здоров`я. Органом, до сфери управління якого належить підприємство є Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (Управління).

Отже, Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради наділене повноваженнями роботодавця для керівників комунальних закладів охорони здоров`я, а відтак уповноважене на видання наказу від 28 лютого 2024 року №8-ОД «Про попередження директора КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_4 про зміну істотних умов праці» і на підписання спірної додаткової угоди. Доводи позивача, що наказ був прийнятий поза межами компетенції Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради, а спірна угода від імені відповідача підписана не уповноваженою на те особою, є безпідставними та спростовані матеріалами справи.

Відповідно до статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а саме пунктом 2 передбачено, що з 1 січня 2012 року медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, які розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) і застосовуються при обчисленні заробітної плати, зокрема, працівників сфери охорони здоров`я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування (далі - працівники охорони здоров`я та соціального захисту населення).

Пунктом 1.6 вказаних Умов передбачено, що преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Пунктом 3.1.3 вказаних Умов передбачено, що керівникам закладів охорони здоров`я і установ соціального захисту населення - лікарям та їх заступникам - лікарям дозволяється вести в закладах, установах, у штаті яких вони є, роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою з виплатою їм до 25 відсотків посадового окладу лікаря відповідної спеціальності.

Зазначена робота керівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення - лікарів та їх заступників - лікарів повинна відображатись у відповідних медичних документах.

Як встановлено судом, пунктом 7 Додаткової угоди виключено з контракту п. 2.9. та п. 2.10. В свою чергу п. 2.9. контракту було передбачено право директора працювати за сумісництвом за наявності медичної освіти за конкретною лікарською спеціальністю, а пункт 2.10. надавав право директору за наявності медичної освіти за конкретною лікарською спеціальністю працювати у межах робочого часу за основною посадою з виплатою до 25 % посадового окладу лікаря відповідної спеціальності.

ОСОБА_4 закінчив у 2009 році Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа», здобув кваліфікацію магістра медицини з хірургії та є лікарем-спеціалістом за спеціальністю «Хірургія», що підтверджується дипломом № 37391078 від 31 липня 2009 року та сертифікатом лікаря-спеціаліста № 3859.

Пунктом 9 Додаткової угоди передбачено виключення з контракту п. 3.5, яким було передбачено, що одночасно із наданням щорічної відпустки директорові надається допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку.

Пункти 7 та 9 Додаткової угоди від 28 лютого 2024 року до трудового договору (контракту) від 22 листопада 2019 року не узгоджуються з вимогами законодавства України, погіршують становище позивача порівняно з вимогами законодавства України про працю, і порушують його право, як керівника закладу охорони здоров`я, працювати за сумісництвом за лікарською спеціальністю та отримувати допомогу на оздоровлення із наданням щорічної відпустки.

Отже, пункт 7 «Пункт 2.9. та 2.10. Контракту виключити» та пункт 9 «Пункт 3.5 Контракту виключити» Додаткової угоди від 28 лютого 2024 року до строкового трудового договору (контракту) з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року суд визнає недійсними та як виключення з контракту пунктів 2.9., 2.10. та 3.5. є порушенням трудових прав ОСОБА_4 .

Щодо визнання недійсними інших пунктів Додаткової угоди від 28 лютого 2024 року до строкового трудового договору (контракту) з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є достатньою та самостійною підставою для відмови у позові.

Заявляючи позовну вимогу про визнання недійсною в повному обсязі Додаткової угоди від 28 лютого 2024 року до строкового трудового договору (контракту) з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року, в тому числі і пункту 1, яким передбачено пункт 1.5. Контракту викласти в новій редакції, пункту 2, яким передбачено підпункт 20 пункту 2.1. викласти в новій редакції, пункту 5, яким передбачено пункти 2.5. та 2.7. викласти в новій редакції та пункту 6, яким передбачено пункт 2.8 викласти в новій редакції, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради його охоронюваних прав та інтересів.

А тому, враховуючи, що судом визнано недійсними пункт 7 та пункт 9 Додаткової угоди від 28 лютого 2024 року до строкового трудового договору (контракту) з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року, які прямо призводили до порушення трудових прав ОСОБА_4 , в іншій частині доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, відповідно позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, про визнання недійсною додаткову угоду до трудового договору (контракту) задовольнити частково.

Пункт 7 «Пункт 2.9. та 2.10. Контракту виключити» та пункт 9 «Пункт 3.5 Контракту виключити» Додаткової угоди від 28 лютого 2024 року до строкового трудового договору (контракту) з директором Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року визнати недійсними.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємства і організацій України 40210945.

Повне судове рішення складено 28 травня 2024 року.

Суддя О.О. Першко