Постанова

від 14.05.2024 по справі 638/12192/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/12192/20 Номер провадження 22-ц/814/51/24Головуючий у 1-й інстанції Латка І.П. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів:Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимівідеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року в складі судді Латки І.П., по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Альошин Василь Валерійович, до ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 20 травня 2020 року вийшов в ефір випуск новин Телекомпанії «АТН», в якому висвітлено питання його відсторонення від керування автомобілем Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» 19 травня 2020 року.

У вказаному випуску новин показано інтерв`ю директора Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 , який повідомив, що 19 травня 2020 року його відсторонено від керування автомобілем швидкої медичної допомоги через підвищений тиск та наявність ознак хмільного сп`яніння.

Вказав, що випуск новин від 20 травня 2020 року транслювався на телевізійних каналах 7ТВК, А/ТВК, а також розміщений в мережі Інтернет на сайті atn.ua та «youtube»-каналі АТН Харків.

Зазначив, що повідомлена відповідачем інформація є недостовірною, принизливою та такою, що завдає шкоди його діловій репутації.

Вказав, що викладена інформація спростовується випискою Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» від 19 травня 2020 року № 268, відповідно до якої у нього не виявлено ознак алкогольного сп`яніння.

Зазначив, що розповсюдженням недостовірної інформації спричинено йому значну шкоду. На роботі він зазнав осуду з боку колег. Його почали впізнавати пацієнти та запитувати, чому він вживає на робочому місці алкогольні напої або наркотичні засоби. Через вказані обставини йому довелося звільнитися з роботи. Крім того, через оприлюднення недостовірної інформації він не може знайти нову роботу. У потенційних роботодавців склалося упереджене негативне ставлення до нього. За ним закріпилася репутація водія-алкоголіка або наркомана.

Вказав, що, на його думку, реальною причиною його відсторонення від керування автомобілем послугувало те, що 18 травня 2020 року він разом з колегами брав участь у пікеті щодо невиплати надбавок та неналежних умов праці.

Зазначив, що він є водієм першого класу, має тривалий водійський стаж та ніколи не дозволяв собі вживати будь-які речовини, які викликають стан сп`яніння або зменшують ступінь реакції. Він ніколи не притягувався до відповідальності за керування автомобілем у стані будь-якого сп`яніння.

Просив визнати недостовірною та такою, що порушує його право на повагу честі, гідності та ділової репутації інформацію, що була поширена ОСОБА_1 у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року, а саме, що причиною відсторонення його від керування автомобілем швидкої медичної допомоги 19 травня 2020 року став підвищений тиск та наявність ознак хмільного сп`яніння; зобов`язати директора Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням спростувати повідомлену ним у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року інформацію шляхом надання редакції новин АТН відео-інтерв`ю - спростування наступного змісту: «Я, ОСОБА_1 , у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року повідомив недостовірну інформацію про причини відсторонення ОСОБА_2 від керування автомобілем швидкої медичної допомоги 19 травня 2020 року. Я стверджую та повідомляю, що при перевірці водія ОСОБА_2 перед робочою зміною 19 травня 2020 року у останнього не було виявлено підвищений тиск та ознак хмільного сп`яніння»; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на його користь 150 000,00 грн моральної шкоди; вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , задоволено частково;

визнано недостовірною та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 інформацію, що була поширена ОСОБА_1 у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року, а саме, що причиною відсторонення ОСОБА_2 від керування автомобілем швидкої медичної допомоги 19 травня 2020 року стала наявність ознак хмільного сп`яніння;

зобов`язано директора Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням спростувати повідомлену ним у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року інформацію, шляхом надання редакції новин АТН відео-інтерв`ю - спростування наступного змісту: «Я, ОСОБА_1 у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року повідомив недостовірну інформацію про причини відсторонення ОСОБА_2 від керування автомобілем швидкої медичної допомоги 19 травня 2020 року. Я стверджую та повідомляю, що при перевірці водія ОСОБА_2 перед робочою зміною 19 травня 2020 року у останнього не було виявлено ознак хмільного сп`яніння»;

стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_2 10000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

стягнуто з ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн з кожного.

З цим рішенням не погодилися Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ОСОБА_1 , які подали на нього апеляційні скарги, в яких просили рішення судускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг вказали, що, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 19 травня 2020 року не допущено до управління транспортним засобом за медичними показниками, через високий артеріальний тиск та частоту серцевого ритму, що відображено у журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв та у журналі реєстрації амбулаторних пацієнтів. Твердження позивача, що ОСОБА_1 нібито повідомив, що 19 травня 2020 року його відсторонено від керування автомобілем швидкої медичної допомоги через підвищений тиск та наявність ознак хмільного сп`яніння, є вільною інтерпретацією, а не прямою мовою. До того ж, у випуску новин 20 травня 2020 року не було показано інтерв`ю ОСОБА_1 щодо обставин відсторонення позивача від керування автомобілем, а було показано сюжет, під час якого саме позивач надавав інтерв`ю, а ОСОБА_1 лише надано кілька коментарів щодо подій, які відбувалися на підприємстві.

Під час коментування не допуску водія до управління спеціалізованим транспортним засобом, задіяним у наданні екстреної медичної допомоги мешканцям м. Харкова, було сказано, що:

«Крім високого тиску, виявили ознаки хмільного сп`яніння… Відсторонили, оскільки цього вимагала техніка безпеки…». При цьому, директором навіть не вказано прізвище водія.

Жодної недостовірної інформації директор під час надання коментарів журналістам не розповсюджував, а лише надавав оціночні судження щодо подій.

Для виявлення деяких ознак алкогольного сп`яніння не потрібні особливі знання та прилади вимірювання. Саме позивач був ініціатором інтерв`ю.

Твердження позивача про те, що розповсюдження недостовірної інформації не дає йому можливості реалізувати право на працю, є безпідставним, оскільки він до 19 серпня 2020 року працював у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Крім того, огляд позивача на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відбувся о 17:05, тобто через дев`ять з половиною годин після події, а отже вказана виписка не може бути прийнята як доказ того, що о 07:30 у позивача не було ознак алкогольного сп`яніння. Під час передрейсового огляду водіїв проба на алкоголь не береться, тому у журналі навпроти прізвища позивача стоїть відмітка «-», що не свідчить про те, що ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. Під час огляду позивач вчинив скандал та вийшов з кабінету.

Також, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми процесуального права. Зокрема, неправомірно залишив без розгляду клопотання про допит свідка ОСОБА_4 , яка проводила огляд позивача.

Передчасно закрив підготовче судове засідання, позбавивши відповідачів можливості надати докази.

Позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди та розміру її компенсації.

Судом першої інстанції не вирішено питання щодо кола відповідачів у справі.

Резолютивна частина рішення, проголошена у судовому засіданні, відрізняється від резолютивної частини повного тексту рішення в частині вирішення судових витрат.

Суд помилково зазначив, що ОСОБА_1 не подавався відзив на позовну заяву, адже він підписав відзив, що міститься у матеріалах справи.

Рішення суду першої інстанції було предметом апеляційного та касаційного розгляду.

Так, постановою Харківського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг компенсовано Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у розмірі по 2522,40 грн кожному.

Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року постанову Харківського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

12.07.2022 р. ця цивільна справа надійшла до Полтавського апеляційного суду, прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть № 9136 від 27.09.2022 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.04.2024 залучено до участі у справі правонаступника після померлого ОСОБА_2 , його батька ОСОБА_5 .

В судове засідання ОСОБА_5 не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, підтримує думку свого сина ОСОБА_2 , який загинув під час проходження військової служби.

Відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи ТзОВ «Телекомпанія АТН» в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, в тому числі на офіційні електронні адреси. Клопотань про відкладення розгляду справи апеляційному суду не подавали.

Відповідно до ст. 372 ч.2 ЦПК України неявка вказаних учасників справи не перешкоджає її розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом першоїінстанції вірновстановлено іце підтверджуєтьсяматеріалами справи, що ОСОБА_2 працював на посаді водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги № 1 з 01 квітня 2019 року, що підтверджується наказом комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 29 березня 2019 року № 159-к (а. с. 45).

Згідно журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв, 19 травня 2020 року ОСОБА_2 не допущено до роботи, оскільки в нього виявлено артеріальний тиск 180/90 та частоту пульсу 110. Напроти прізвища ОСОБА_2 у журналі у колонці «проба на алкоголь» проставлено відмітку «-» (а. с. 47-48).

У журналі реєстрації амбулаторних пацієнтів указано, що 19 травня 2020 року о 07-30 годині під час передрейсового огляду водіїв у ОСОБА_2 виявлено артеріальну гіпертензію (АТ 180/90, ЧСС 110за 1), від медичної допомоги відмовився (а. с. 49-50).

20.05.2020 року вийшов в ефір випуск новин АТН, у якому, зокрема, висвітлено питання відсторонення ОСОБА_2 19 травня 2020 року від керування автомобілем КНП Харківської обласної ради «ЦЕМД ТА МК» (а. с. 75 диск).

У цьому випуску новин директор КНП Харківської обласної ради «ЦЕМД ТА МК» ОСОБА_1 повідомив наступну інформацію:«Послухайте,я вамще разкажу,якби цебуло такпринципово,то вчораб цюситуацію роздулими,а неви сьогодні.Я щераз кажу-ця ситуаціяабсолютно банальна, я взагалі не розумію, про що ми зараз з вами балакаємо. Окрім підвищеного тиску у людини виявили ознаки хмільного сп`яніння. Йому запропонували пройти тест, він відмовився і пішов з ОСОБА_7 . Акт ми не складали, поліцію не викликали, нічого не робили, тому юридично підстав для того, щоб його звільняти або ще щось, у мене немає. Його відсторонили, тому що того вимагала техніка безпеки».

Випуск новин АТН від 20.05.2020 року транслювався на телевізійних каналах 7ТВК, А/ТВК, а також розміщений в мережі Інтернет на вебсайті atn.ua та «youtube» -каналі « ОСОБА_8 ».

Згідно виписки № 268 із медичної картки амбулаторного хворого від 19 травня 2020 року, наданої КНП Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_2 19 травня 2020 року о 17-05 годині направлявся в стаціонар для медичного огляду, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, тверезий (а. с. 6-7).

Наказом КНП Харківської обласної ради «ЦЕМД ТА МК» від 19 серпня 2020 року № 403-к ОСОБА_2 звільнено з займаної посади за власним бажанням, згідно зстаттею 38 КЗпП України(а. с. 46).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання недостовірною та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та ділової репутації позивача, зобов`язання вчинити дії щодо спростування викладеної інформації та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана позивачем інформація про те, що він перебував у стані хмільного сп`яніння є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, зокрема, принижує його честь та гідність та завдає шкоди діловій репутації, а відтак підлягає спростуванню. При цьому поширена інформація не є оціночним судженням, а є твердженням про факти, яка не доведена, та яка, спростовується випискою КНП Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» № 268, відповідно до якої ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_2 не виявлено.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд урахував характер та обсяг моральних страждань позивача, які він зазнав у зв`язку з поширенням щодо нього недостовірної інформації, внаслідок чого було порушено його особисті немайнові права, а тому вважав, що сума відшкодування у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу .

Статтею 32 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно достатті 34 Конституції України коженмає право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За змістом статті 68Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції тазаконів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).

Відповідно достатті 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім цього, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням; встановити факт поширення недостовірної інформації та, що поширена інформація стосується саме особи позивача й порушує його особисті немайнові права або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, «Lingens v. Austria», № 9815/82,§ 46, від 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Так,у випускуАТН,який вийшову ефір20.05.2020року,йшла мовапро пікет,організований водіямиКНП Харківськоїобласної ради«ЦЕМД таМК»,у зв`язкуз невиплатаминадбавок зароботу зхворими накоронавірусну хворобута забезпеченнязасобами захисту,в якомубрали інтерв`юв ОСОБА_2 .Також ОСОБА_2 повідомив,що йогоне допустилидо роботина ранковузміну начебточерез підвищенийтиск.Далі журналістзазначила,що засловами директорацентру Екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Віктора Забашти жодного тиску керівництво на працівників не чинить, тож якщо претензій до стану здоров`я водіїв не буде він сяде за кермо швидкої, а от вчора ОСОБА_9 стверджує - чоловік був п`яний.Далі ОСОБА_1 пояснив, пряма мова: «Послухайте, я вам ще раз кажу, якби це було так принципово, то вчора цю ситуацію роздули б ми, а не ви сьогодні. Я ще раз кажу ця ситуація абсолютно банальна, я взагалі не розумію про що ми балакаємо. Крім підвищеного тиску у людини виявили ознаки хмільного сп`яніння. Йому запропонували пройти тест, він відмовився і пішов з ОСОБА_7 . Акт ми не складали, поліцію не викликали, нічого не робили, тому юридично підстав для того щоб його звільняти у мене немає. Його відсторонили, тому що цього вимагала техніка безпеки..» ( 3 хвилина випуску).

Таким чином встановивши, що вислови відповідача ОСОБА_1 щодо наявності ознак хмільного сп`яніння, що викликало відсторонення водія, стосувались саме позивача ОСОБА_2 , вони не є оціночним судженням, а є фактичним твердженням, оскільки їх можна перевірити. Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо визнання цієї інформації недостовірною та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 .

При цьому судом вірно враховано, що надана відповідачем копія з журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів, в якому зазначено, що ОСОБА_2 19.05.2020 року проходив предрейсовий огляд та в нього виявлена артеріальна гіпертонія, не свідчить про перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння. Жодних доказів на підтвердження відмови позивача у проходженні тесту на виявлення алкоголю відповідачами не надано.

В свою чергу позивачем надана копія виписки № 268 із медичної карти амбулаторного хворого від 19.05.2020 року, наданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», згідно якої ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_2 не виявлено, тверезий.

Відповідно до частини 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

За змістом частини 6 ст. 277 ЦПК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформацію має право на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Приймаючи до уваги те, що поширена відповідачем ОСОБА_1 , який являвся директором Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», інформація з приводу того, що причиною відсторонення позивача ОСОБА_2 від керування транспортним засобом стала наявність у нього ознак хмільного сп`яніння є недостовірною, та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 , місцевий суд вірно визначив спосіб захисту порушеного права, зобов`язавши відповідача ОСОБА_1 , протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням спростувати повідомлену ним у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року інформацію, шляхом надання редакції новин АТН відео-інтерв`ю-спростування наступного змісту: "Я, ОСОБА_1 у випуску новин АТН від 20 травня 2020 року повідомив недостовірну інформацію про причини відсторонення ОСОБА_2 від керування автомобілем швидкої медичної допомоги 19 травня 2020 року. Я стверджую та повідомляю, що при перевірці водія ОСОБА_2 перед робочою зміною 19 травня 2020 року у останнього не було виявлено ознак хмільного сп`яніння».

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що поширенням недостовірної інформації відносно позивача, останньому були заподіяні моральні страждання, які полягали в розповсюдженні відносно нього негативної інформації, яка порочить його гідність, а також ділову репутацію та моральний облік. Поширена відповідачем недостовірна інформація стала відома широкому колу осіб, у якого сформувалась уява щодо особи позивача, який міг вийти на роботу у стані сп`яніння.

Розмір моральної шкоди, визначеної судом відповідає вимогам розумності та справедливості, а також характеру та способу у який була поширена недостовірна інформація.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідачів у апеляційних скаргах, що позивачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що інформація поширена ОСОБА_1 , стосувалась саме позивача ОСОБА_2 , оскільки у вказаному інтерв`ю аналізувались причини відсторонення саме позивача, а не іншої особи. При цьому відповідачі не надали жодних доказів на підтвердження того, що цього ж дня за таких же обставин був відсторонений інший водій.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що коментарі, надані ОСОБА_1 , є оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями, оскільки відповідно до частини 2 ст. 30 ЗУ «Про інформацію» оціночними судженнями є висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. В даному випадку поширена відповідачем інформація, що причиною відсторонення позивача ОСОБА_2 від роботи стало те, що він мав ознаки хмільного сп`яніння, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені та доведені певними доказами. Крім того поява на роботі у стані сп`яніння є явно негативною інформацією відносно працівника.

Посилання відповідачів в апеляційній скарзі щодо залишення місцевим судом без розгляду клопотання про допит свідка ОСОБА_4 , яка проводила огляд позивача, передчасне закриття підготовчого судового засідання та зазначення про неподання ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, не є підставою для скасування правильного по суті рішення.

Крім того колегія суддів вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у даній справі за клопотанням відповідача, оскільки позивач помер, а правовідносини у цій справі не допускають правонаступництва, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню а апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до частини 3 цієї статті якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Приймаючи до уваги те, що ухвалене Дзержинським районним судом м. Харкова 27 січня 2021 року рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування та задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає, смерть ОСОБА_2 , що настала після ухвалення рішення, не є підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином висновки суду першої інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, судом правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Місцевим судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені в обґрунтування апеляційної скарги доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ОСОБА_1 залишаються судом апеляційної інстанції без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року без змін.

Керуючись статтями 368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя О.В.Чумак

Судді С.Б.Бутенко

О.В.Прядкіна