Ухвала

від 28.05.2024 по справі 380/24240/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24240/23 пров. № А/857/9594/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Іщук Л.П., Обрізка І.М., Шинкар Т.І. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 380/24240/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівське міське комунальне підприємство "Львівсьводоканал" про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №71984429, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 380/24240/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівське міське комунальне підприємство "Львівсьводоканал" про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №71984429, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 дану справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Іщук Л. П., судді Обрізко І. М., Шинкар Т. І.

27.05.2024 ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., Шинкар Т.І., яка мотивована тим, що колегія суддів мала обов`язок діяти відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та залишити апеляційну скаргу без руху, оскільки така не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, застосувавши ч. 2 ст. 298 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що колегія суддів позбавила її можливості захистити свої, порушені судом першої інстанції, права, не проявила необхідні стандарти поведінки та не виконала своїх обов`язків судді.

Вирішуючи подану заяву про відвід, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

При цьому, частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід повинен бути вмотивованим.

Колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 10 лютого 2021 року у справі №9901/224/20, де вказано, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Разом з тим, підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Питання про існування фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не лише має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене».

Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Для забезпечення умов, за яких у скаржника не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, колегія суддів вважає за необхідне заяву про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Іщук Л. П., Обрізка І. М., Шинкар Т. І. задовольнити частково, проте з мотивів, відмінних від наведених у заяві ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 2 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Іщук Л.П., Обрізка І.М., Шинкар Т.І. задовольнити частково.

Відвести суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Іщук Л.П., Обрізка І.М., Шинкар Т.І. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 380/24240/23.

В частині мотивів відводу, викладених у заяві ОСОБА_1 , відмовити.

Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 380/24240/23 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар