Ухвала

від 10.10.2024 по справі 380/24240/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №380/24240/23

адміністративне провадження №Зі/990/122/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Губської О.А. від участі у розгляді касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 380/24240/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Личаківський ВДВС, відповідач 1), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ЗМУ МЮ, відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" (далі - ЛМКП "Львівводоканал", третя особа), у якому просила суд:

- визнати дії по винесенню постанови від 30 червня 2023 року ВП № НОМЕР_1 неправомірними та скасувати постанову від 30 червня 2023 року про закінчення ВП № НОМЕР_1;

- визнати дії та рішення начальника Личаківського ВДВС щодо нескасування постанови від 30 червня 2023 року ВП № НОМЕР_1 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 13 серпня 2023 року неправомірними;

- визнати дії ЗМУ МЮ щодо надання відповіді від 26 вересня 2023 року Х-1/9/06-19/1371 в частині розгляду інформаційного запиту позивача від 04 вересня 2023 року неправомірними, оскільки такого інформаційного запиту не існує;

- визнати дії відповідача 2 неправомірними щодо нескасування постанови від 30 червня 2023 року про закінчення ВП № НОМЕР_1 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 04 вересня 2023 року;

- відшкодувати позивачу завдані матеріальні збитки у сумі 20 тисяч гривень солідарно з кожного з відповідачів;

- відшкодувати завдані ОСОБА_1 моральні збитки у сумі 4000000 грн з урахуванням індексу інфляції солідарно з кожного з відповідачів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , подавши до суду апеляційну скаргу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 380/24240/23 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

04 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Губської О.А. від участі від розгляду справи № 380/24240/23.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Губської О.А. визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Губської О.А. у розгляді касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 380/24240/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08 жовтня 2024 року заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Губської О.А. передано на розгляд судді Уханенку С.А.

Подана заява обґрунтована тим, що при розгляді за касаційною скаргою позивача у справі №380/13599/23 колегією суддів за головуванням суддя-доповідач Єресько Л.О. не досліджено фактів і доказів щодо скерування Львівським окружним адміністративним судом судового рішення позивачу, як судової повістки.

На думку позивача, через неякісне правосуддя у справі №380/13599/23 наявні підстави сумніватися у можливості здійснення якісного та неупередженого правосуддя за головуванням судді-доповідача Єресько Л.О. під час розгляду іншої касаційної скарги позивача, а саме у справі №380/24240/23.

Також заявник вказує, що в ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху у цій справі, колегією суддів було зазначено, що суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 08 червня 2023 року у справі №640/12200/22, проте, як стверджує заявник, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не посилався на ці висновки. Також позивач вказує про нерелевантність цих висновків.

Розглядаючи вищезазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Перевіряючи мотиви, з яких виходив заявник, обґрунтовуючи заяву про відвід судді, Верховний Суд зазначає, що для надання оцінки об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій у цій справі, існують кілька критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Така оцінка здійснюється за об`єктивного та суб`єктивного підходу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд відхиляє викладені доводи заявника щодо здійснення «неякісного правосуддя» колегією суддів за головуванням судді-доповідача Єресько Л.О. у справі (№380/13599/23) за касаційною скаргою позивача, оскільки надана позивачем суб`єктивна незадовільна оцінка стосовно судового рішення в іншій справі не може в силу вимог процесуального законодавства бути підставою для відводу колегії суддів вже в цій справі.

Щодо постановлення ухвали Верховного Суду у цій від 03 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, згідно якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З поданої заяви про відвід вбачається, що позивач не погоджується з ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху через нерелевантне та, на думку позивача, безпідставне зазначення висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 08 червня 2023 року у справі №640/12200/22, проте згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України сама по собі незгода з процесуальним рішенням суду не може бути підставою для відводу.

Насамкінець Суд наголошує, що заявником не надано жодних доводів та аргументів щодо необхідності у відводі судді Соколова В.М. та судді Губської О.А. від участі у розгляді цієї справи.

За таких обставин, з урахуванням викладеного Суд вважає, що заявником не наведено, а Верховним Судом не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів в об`єктивності суддів при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про їх пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість суддів.

З урахуванням зазначеного, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Губської О.А. від участі у розгляді касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 380/24240/23 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Губської О.А. від участі у розгляді касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 380/24240/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко