Ухвала

від 24.05.2024 по справі 450/2303/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2303/24 Провадження № 2/450/1454/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

24 травня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лука Тарас Миколайович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нежитлове приміщення,-

встановив:

на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшли матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лука Тарас Миколайович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нежитлове приміщення.

Разом з позовною заявою, надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а саме: 1) Заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67, 31 кв.м., в будинку АДРЕСА_2 ; 2) Заборонити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67,31 кв.м, в будинку АДРЕСА_2 ; 3) Заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення, загальною проектною площею 67,31 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 .

Мотивував заяву тим, що відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,4167 га кадастровий номер 4623683300:01:001:0120. На вказаній земельній ділянці побудований, однак ще не введений в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок, в якому позивач придбав майнові права на нежитлові приміщення у відповідності до договору купівлі-продажу майнових прав від 15.12.2023 року. Вказав, що позивач повністю виконав умови договору,сплатив заумовами такогогрошові кошти,однак житловийбудинок наданий часне зданов експлуатаціюта нежитловеприміщення уньому непередана уприватну власністьпозивача.З оглядуна те,що відповідач ОСОБА_3 є власникомземельної ділянкита маєчинний дозвілна виконаннябудівельних робіт,останній матимереальну можливістьвідчужити нежитловеприміщення,яке знаходитьсяна об`єктінезавершеного будівництва.Відтак,існують обґрунтованіризики,що ОСОБА_3 зможе вільнорозпоряджатись майновимиправами нанежитлове приміщення,оскільки перевіритимайнові правау жоднихреєстрах невидається заможливе.Додатково зазначила,що відповідач ОСОБА_2 ,як уповноваженийпредставник простоготовариства,створеного міжвідповідачами,також маєправо вчинятибудь-якіправочини таукладати договоривід іменітакого,зокрема,відносно вищезгаданогоспірного нежитловогоприміщення.Вважає,що невжиттязаходів забезпеченняпозову призведедо неможливостівиконання судовогорішення поданій справі.

Ухвалою Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 24.05.2024року,відкрито загальнепозовне провадженняу справі та призначено підготовче судове засідання.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питання про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, усі доводи позивача, які стосуються неналежного, на думку позивача, виконання відповідачами умов договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру, суд до уваги не приймає, оскільки таким буде надана відповідна правова оцінка у межах розгляду справи по суті.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Підставність заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 ЦПК України.

При цьому, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову, які можуть застосовуватися судом, визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, згідно із п. 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд констатує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову.

Так, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лука Тарас Миколайович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нежитлове приміщення.

В позовній заяві, позивач просить суд визнати за позивачем (РНОКПП НОМЕР_3 ) майнові права на нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67, 31 кв. м. в будинку АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що 15.12.2023 року ОСОБА_2 було укладено з ОСОБА_1 Договір купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору купівлі-продажу майнових прав, Продавець продає, а Покупець купує Майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з п. 1.2. Договору купівлі-продажу майнових прав, сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором, є нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67,31 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1.5. вказаного Договору купівлі-продажу майнових прав, Покупець реалізує (здійснює) отримані Майнові права шляхом отримання Об`єкта нерухомості за актом передання-прийняття, набуття та оформлення права власності на Об`єкт нерухомості з отриманням правовстановлюючих документів на Об`єкт нерухомості в порядку, передбаченому Законодавством.

Згідно з п. 2.2. Договору купівлі-продажу майнових прав, загальна вартість Майнових прав, що передаються Продавцем Покупцеві за даним Договором складає: 1 766 887,50 грн. (один мільйон сімсот шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень п`ятдесят копійок), що станом на момент укладення цього Договору відповідно до комерційного курсу обміну валют становить еквівалент 47117 (сорок сім тисяч сто сімнадцять) доларів США.

Відповідно до п. 2.3. Договору, загальну вартість Майнових прав, яка зазначена у п. 2.2. цього Договору, Покупець сплатив Продавцеві у повному обсязі до моменту підписання цього Договору.

Тобто предметом позову є вимоги позивача, які носять майновий характер, оскільки стосуються майнових прав на нежитлове приміщення.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо майнових прав на майно, за яке позивачем сплачено кошти, а також зважаючи на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд приходить до переконання, що необхідно вжити заходи забезпечення позову для охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, зокрема у разі задоволення позовних вимог, з метою забезпечення позивачу реального та ефективного виконання можливого судового рішення про задоволення позову, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Крім цього, запропонований позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки обмежується лише можливість розпоряджатися майновими права.

Наведене дає також підстави для висновку про те, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".

Таким чином, беручи до уваги предмет спірних правовідносин, суд приходить до переконання про те, що заборона ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67, 31 кв.м, в будинку АДРЕСА_2 ; заборона ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67, 31 кв.м., в будинку АДРЕСА_2 ; заборона органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67, 31 кв.м, в будинку АДРЕСА_2 , як захід забезпечення позову та охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, зокрема у разі задоволення позовних вимог, є цілком виправданий.

Таким чином з врахування наведеного, приходять до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, підлягає до задоволення.

При цьому, суд враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не вплине на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи.

Крім цього, у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.

В силу вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

постановив:

заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лука Тарас Миколайович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нежитлове приміщення,- задоволити.

Вжити заходи забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а саме:

1) Заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67, 31 кв.м., в будинку АДРЕСА_2 ;

2) Заборонити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на нежитлове приміщення, загальною проектною площею 67,31 кв.м, в будинку АДРЕСА_2 ;

3) Заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення, загальною проектною площею 67,31 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 .

Надати органу, що здійснює виконання ухвали суду наступні відомості:

стягував : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .

боржник : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_5 ;

боржник : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_6 .

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

СуддяІ. І. Мельничук