Рішення

від 29.05.2024 по справі 613/780/23

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/780/23 Провадження № 2/613/40/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лиски П.О., про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 613/780/23 пров. № 2/613/40/24 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства « Промінь», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення у фактичне користування власника,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 10 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського ( фермерського) господарства «Промінь», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення у фактичне користування власника, задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області загальною площею 3,77 га з кадастровим номером 6320882000:03:003:0214, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом зобов`язання Селянського (фермерського) господарства «Промінь» повернути їй дану земельну ділянку. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Промінь», ЄДРПОУ 00705500 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 грн. 60 коп. та витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи в сумі 8603 грн. 28 коп. В задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області загальною площею 5,26 га з кадастровим номером 6320882000:01:001:0148, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом зобов`язання Селянського (фермерського) господарства «Промінь» повернути їй дану земельну ділянку - відмовлено.

Від представника позивача - адвоката Лиски П.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу, в якій останній просить стягнути судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмір 30000 грн.

Свою заяву мотивує тим, що судові витрати виникли у зв`язку з позицією відповідача щодо не задоволення вимог позивачки до подачі позову до суду, не визнання позову, а також необхідністю представництва інтересів позивачки в суді адвокатом. Судові витрати дорівнюють 30 000 грн., які понесені станом на дату подачі дійсного клопотання, на підтвердження чого вже долучено до позову договір про надання правових допомоги з встановленою оплатою погодинно у розмірі 1 500 грн., звіт та квитанцію. Вважає, що така сума є реальною та необхідною для досягнення результату по справі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З метою ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд викликав сторони в судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Лиска П.О. в судове засідання не з`явились, представник надав до суду клопотання про вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу за їх з позивачем відсутності.

Представник відповідача Селянського (фермерського) господарства « Промінь» - Васенін А.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій заперечував проти ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 30 000 грн., та просив застосувати ч.5 ст.137 ЦПК. Зазначив, що була суттєво завищена вартість послуг за годину, більш ніж в 10 разів, та завищений безпосередньо сам час за виконання правових послуг. Вважав, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. є неспіврозмірними з наданими юридичними послугами.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й те, що представник позивача в ході розгляду справи заявив вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу та після ухвалення рішення, у встановлені процесуальним законом строки надав докази на підтвердження понесених витрат, дана заява підлягає вирішенню, шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Зі змісту ст.58ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст.60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст.15ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою ст.62ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У відповідності до ст.1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивача адвокат Лиска П.О. надав до суду договір про надання правової допомоги від 18 березня 2023 року.

Відповідно до змісту п. 8 Договору, гонорар адвоката обчислюється у погодинній оплаті в розмірі 1500 грн.

Згідно звіту про хід виконання договору про надання правових послуг від 18 березня 2023 року, адвокатом виконано наступне: ознайомлення з матеріалами, що передані ОСОБА_1 , надання усної консультації, узгодження подальших правових дій - витрачено 1 год.; складання та подання адвокатського запиту до С(Ф)Г «Промінь», ознайомлення з відповіддю та документами, що витребовувались - витрачено 2 год.; складання позовної заяви про усунення перешкод у користуванні належним власником майном, клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення експертизи, підготовка позову до подачі сплата судового збору, копіювання та засвідчення документів, формування пошти), відповіді на відзив, заяви щодо виконання клопотань експерта, надання документів, заяви ОСОБА_1 щодо її позиції, інших процесуальних заяв щодо розгляду справи витрачено 12 год.; забезпечення участі у судових засіданнях в Богодухівському районному суді Харківської області 12 липня 2023 року, 23 серпня 2023 року, 14 вересня 2023 року, 07 листопада 2023 року, 28 листопада 2023 року, 19 грудня 2023 року, 08 березня 2024 року, 28 березня 2024 року витрачено 4 год.; підготовка документів, підтверджуючі судові витрати та підстави для їх стягнення - витрачено 1 год.

Згідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 1-1304 від 13 квітня 2024 року, адвокатом Лискою П.О. прийнято від ОСОБА_1 , на підставі Договору про надання правових послуг від 18 березня 2023 року, 30000 грн.

Відповідно до ст.26Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Закон України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою ст.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Статтею 137ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги від 18 березня 2023 року, адвокат Лиска П.О. подавав до суду процесуальні документи, відповіді на відзив, клопотання про призначення експертизи, брав участь в судових засіданнях.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами

Представник відповідача Селянського (фермерського) господарства « Промінь» - Васенін А.А. надав до суду заяву , в якій заперечував проти ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 30 000 грн., вважав дану суму неспіврозмірною з наданими юридичними послугами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

На підставівищевикладеного,враховуючи,що умовидоговору адвокатаз клієнтомне єобов`язковимидля суду,а зурахуванням матеріалівсправи,її категоріїта складності,характеру таобсягу наданихадвокатом послуг,принципу розумності,справедливості тапропорційності,враховуючи,що позовнівимоги судомзадоволено частково, судвважає,що достягнення зСелянського (фермерського)господарства «Промінь» накористь ОСОБА_1 належить 5000грн.понесених витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи, що не суперечить правовим висновкам викладеними в постанові ВП ВС № 922/1964/21 від 16 листопада 2022 року.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 247, 258, 263-365, 268, 270, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 613/780/23 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства « Промінь», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення у фактичне користування власника.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Промінь», ЄДРПОУ 00705500 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні вимог представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лиски П.О. щодо стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Промінь» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2024 року.

Суддя