Ухвала

від 22.05.2024 по справі 2-1509/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/59/24

ун. № 2-1509/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Журибеда О.М.,

за участю секретаря Істоміної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, просила визнати бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, протиправною та зобов`язати Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції скасувати арешт в всього майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , облікова картка НОМЕР_1 , що накладений на підставі постанови державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУМЮ Федоренко Артмемом Матвійовичем від 20.08.2014 року, у виконавчому провадженні №43193828 зареєстровано за №34901995 від 24.04.2017 року, виключивши даний арешт з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 підтримала вимоги скарги та просила її задвольнити.

Представник Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМЦ МЮ (м. Київ) в судове засідання не прибув, про розгляд скарги повідомлялись належним чином.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.447, 451 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Судом встановлено, що в провадженні Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходилось виконавче провадження №43193828 на підставі виконавчого листа №2-1509//1 виданого 26.07.2013 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» боргу у розмірі 1188730, 30 грн.

В межах зазначеного виконавчого провадження 20.08.2014 накладено арешт на все майно.

24.04.2017 року виконавче провадження було повернене на підставі п.7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Святошинського районного суду м. Києві від 07.02.2023 року визнано припиненою поруку ОСОБА_1 за договором порику від 15.03.2006 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра», правонступником якого є ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ОСОБА_4

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) з проханням скасування арешт на все майно.

Скаржником було отримано відповідь від 20.07.2023 року з Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), якою повідомлено, що у державного виконавця відсутні законні підстави для скасування постанови про повернення виконавчого провадження стягувачу в рамках виконавчого провадження №43193828 та відновлення даного виконавчого провадження, з метою зняття арешту з майна боржника.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 11 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятої статті 60 Закону з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону).

Відповідно до статті 30 Закону державний виконавець проводить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно з приписами статті 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

З огляду вищевикладене, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.258-261, 447-453 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)- задовольнити.

Визнати бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції 9м. Київ) протиправною та зобов`язати Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт з всього майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , облікова картка НОМЕР_1 , що накладений на підставі постанови державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Федоренко Артмемом Матвійовичем від 20.08.2014 року, у виконавчому провадженні №43193828 зареєстровано за №34901995 від 24.04.2017 року, виключивши даний арешт з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Журибеда