Ухвала
від 24.05.2024 по справі 902/171/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у затверджені плану санації та

продовження строків розпорядження майном

"24" травня 2024 р. Cправа № 902/171/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши матеріали справи

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Шепетівський (Славутський) район, Хмельницька область, 30068, код - 34863309

до: Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 21000, код - 38309199

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) перебуває справа № 902/171/23 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" про банкрутство.

Ухвалою суду від 16.06.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С., призначено попереднє засідання на 05.09.2023 року.

22.06.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року затверджено реєстр вимог кредиторів, визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог конкурсних кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Плесюком О.С. до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі №902/171/23.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА АГРО" (б/н від 15.09.2023 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/171/23. Визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА АГРО" до боржника Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у розмірі: 1 991 860,57 грн (1 381 876,37 грн - основного боргу за поставлений товар, 357 216,18 грн - курсова різниця вартості товару, 213 314, 97 грн - 30 % річних за користування чужими коштами, 30 453,05 грн - судового збору, 9 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу) - четверта черга задоволення без права вирішального голосу; 355 565,15 грн - пені (шоста черга задоволення), 229 781,44 грн - штраф (шоста черга задоволення); 4 295,00 грн - судового збору (перша черга задоволення).

10.01.2024 року через систему "Електронний суд" від ФГ "Лемешівка-Агро" надійшло клопотання про продовження строку розпорядження майном боржника до 09.09.2024 року (вх. №01-36/39/24). Додатком до клопотання долучено витребувані попередньою ухвалою суду документи.

Ухвалою суду від 12.01.2024 року повідомлено учасників, що розгляд справи № 902/171/23 у підсумковому судовому засіданні відбудеться 13.02.2024 року.

Також, даною ухвалою продовжено строк процедури розпорядження майном у справі №902/171/23 про банкрутство Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 21000, код - 38309199) та повноважень арбітражного керуючого Плесюка О.С., як розпорядника майна, до дати наступного судового засідання.

12.02.2024 року на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшли письмові пояснення № 02-08/712 від 10.02.2024 року.

12.02.2024 року до суду від представника боржника надійшло клопотання (б/н від 12.02.2024 року) (вх.канц. № 01-36/132/24) в якому останній просить суд:

- прийняти долучені докази;

- продовжити строк розпорядження майном боржника до 450 календарних днів до 09.09.2024 року, в зв`язку з необхідністю закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції;

- відкласти судове засідання на іншу дату, в зв`язку з необхідністю надання річної звітності боржника, яка міститиме інформацію про майновий стан боржника за результатами діяльності 2023 року.

13.02.2024 року від кредитора (ТОВ "ПЛАЗМА АГРО") до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату (б/н від 13.02.2024 року) (вх.канц. № 01-34/1568/24).

Ухвалою суду від 15.02.2024 року відкладено розгляд справи на 13.03.2024 року.

06.03.2024 року від Головного управління статистики у Вінницькій області на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 02.1-08/86-24 від 06.03.2024 року.

12.03.2024 року від представника ТОВ "Суффле Агро Україна" до суду надійшла заява (б/н від 12.03.2024 року) (вх.канц. № 01-34/2729/24) про відкладення судового засідання ні іншу дату.

13.03.2024 року до суду від представника ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" надійшло клопотання (б/н від 13.03.2024 року) (вх.канц. № 01-34/2740/24) про відкладення судового засідання на іншу дату.

13.03.2024 року від арбітражного керуючого Плесюка О.С. на виконання вимог ухвали надійшло клопотання № 02-08/725 від 12.03.2024 року.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року продовжено строк розпорядження майном ФГ "Лемешівка-Агро" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/171/23 до 02.04.2024 року.

19.03.2024 року до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшло клопотання (б/н від 29.03.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3440/24) про долучення до матеріалів справи документів.

01.04.2024 року до суду від представника ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшло клопотання (б/н від 01.04.2024 року) (вх.канц. № 01-36/299/24) про введення процедури санації та затвердження плану санації Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі 902/171/23.

02.04.2024 року до суду від ФГ "Лемешівка-Агро" надійшло клопотання (б/н від 02.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3504/24) про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.04.2024 року повідомлено учасників, що розгляд справи № 902/171/23 у підсумковому судовому засіданні (в тому числі клопотання боржника ФГ "Лемешівка-Агро" про продовження строку розпорядження майном (вх. №01-36/39/24 від 10.01.2024 року; клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 29.03.2024 року (вх. №01-34/3440/24) та кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 01.04.2024 року (вх. №01-36/299/24) про введення процедури санації та затвердження плану санації Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі 902/171/23) відбудеться 02.05.2024 року о 12:10 год.

Судом продовжено строк розпорядження майном ФГ "Лемешівка-Агро" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С.; зобов`язано арбітражного керуючого надати відомості щодо участі боржника у розробці плану санації.

01.05.2024 року до суду надійшли пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С., щодо участі боржника у розробці плану санації.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року відмовлено повністю у задоволенні клопотання представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни (б/н від 02.05.2024 року) (вх.канц. № 01-36/443/24) про зупинення провадження у справі до винесення рішення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатом розгляду скарги, що подана боржником на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Вінницької області від 28.09.2023 року (в частині визнаних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна") у справі № 902/171/23.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року визнано необґрунтованою заяву представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про відвід судді Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. у справі №902/171/23 (вх. №01-47/19/24 від 03.05.2024 року). Матеріали справи № 902/171/23 передати до канцелярії Господарського суду Вінницької області з метою визначення іншого складу суду у порядку, передбаченому ст. 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни (вх. №01-47/19/24 від 03.05.2024 року).

Ухвалою суду від 06.05.2024 року (головуючий суддя Маслій І.В.) відмовлено в задоволенні заяви представника Фермерського Господарства "Лемешівка Агро" Аваєвої Н.В. б/н від 03.05.2024 року про відвід судді Міліціанова Р.В. від участі у справі № 902/171/23.

10.05.2024 року до суду повторно від боржника ФГ "Лемешівка-Агро" надійшло клопотання про продовження строку розпорядження майном боржника до 09.09.2024 року (вх. №01-36/489/24).

Судом неодноразово оголошувалась перерва на стадії розгляду клопотання боржника ФГ "Лемешівка-Агро" про продовження строку розпорядження майном (вх. №01-36/39/24 від 10.01.2024 року; клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 29.03.2024 року (вх. №01-34/3440/24) та кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 01.04.2024 року (вх. №01-36/299/24) про введення процедури санації та затвердження плану санації Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі 902/171/23.

Розглянувши у судовому засіданні 24.05.2024 року клопотання боржника ФГ "Лемешівка-Агро" про продовження строку розпорядження майном до 09.09.2024 року, судом встановлено наступне.

Клопотання мотивовано з посиланням ст. 95 КУзПБ та долучені документи, які на думку боржника підтверджують, що до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції буде спроможне виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість, а саме до 09.09.2024 року.

На підтвердження обставин необхідності продовження строків розпорядження майном боржником долучено оборотно-сальдові відомості, виписки по рахункам, Довідку №3 від 08.01.2024 року щодо посівних площ, прогнозованої врожайності 2024 року, строків збирання та реалізації сільськогосподарської продукції у 2024 році.

Оцінюючи правомірність та обґрунтованість вимог представника боржника, а також заперечень арбітражного керуючого та кредиторів проти його задоволення, суд виходив з наступного.

Частиною 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Відповідно до п. 6 ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.

Частинами 2 та 3 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень; схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

У п. 4 Ухвали Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі про банкрутство від 16.06.2023 року зазначено: "ввести процедуру розпорядження майном боржника на строк 170 календарних днів до 04.12.2023 року (однак до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції, що не перевищує 15 місяців)".

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Загальні передумови для визнання боржника банкрутом визначені в Господарському кодексі України (далі - ГК України), а конкретизовані передумови, а також порядок та процедура визнання банкрутом юридичної особи за загальною процедурою банкрутства визначені в КУзПБ, з урахуванням визначених положеннями статті 95 КУзПБ особливостей банкрутства фермерського господарства.

В частинах 6, 7 статті 95 КУзПБ закріплено, що процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції.

Зазначений строк не може перевищувати 15 місяців.

Можливість застосування положень ч. 6 ст. 95 КУзПБ у справах про банкрутство фермерського господарства, відкритих за заявою кредитора підтверджено правовими висновками Верховного Суду у справі №902/560/20 (постанова від 24.11.2021 року), якою визнано обґрунтованими відповідні мотиви суду апеляційної інстанції.

Отже, при вирішенні питання щодо продовження строку розпорядження майном фермерського господарства слід враховувати зміст спеціальних норм КУзПБ, а також наявні докази щодо підтвердження існування фактичних обставин, з наявністю яких законодавець пов`язує можливість продовження строків процедури розпорядження майном понад визначений ч. 2 ст. 44 Кодексу строк.

Приписи ст. 95 КУзПБ містять спеціальні критерії щодо підстав визнання фермерського господарства банкрутом (ч. 1), особливості відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою голови фермерського господарства (ч. ч. 2-5), строків процедури розпорядження майном фермерського господарства (ч. 6), підстав дострокового припинена господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого із кредиторів (ч. 8), правових наслідків визнання фермерського господарства банкрутом та особливостей формування ліквідаційної маси (ч. ч. 9-13).

При цьому, ч. 6 ст. 95 КУзПБ є універсальною нормою стосовно критеріїв обчислення строків розпорядження майном фермерського господарства, котрі є відмінними від правових підстав введення ліквідаційної процедури фермерського господарства згідно ч. 1 цієї статті Кодексу.

Таким чином, строк процедури розпорядження майном фермерського господарства обмежується закінченням відповідного періоду сільськогосподарських робіт, до складу якого включається час, необхідний для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції, однак не більше 15 місяців.

Тобто, при вирішенні клопотання боржника слід встановити:

- момент початку відліку строку розпорядження майном;

- термін закінчення періоду сільськогосподарських робіт;

- період часу необхідний для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції;

- граничний строк процедури розпорядження майном фермерського господарства.

З приводу початку відліку відповідного строку суд зазначає, що застосування ч. 6 ст. 95 КУзПБ обумовлено введенням процедури розпорядження майном фермерського господарства, а не настанням інших юридичних фактів.

Оскільки, відсутні інші додаткові підстави обчислення строків, зокрема залежно від задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, як передбачено ч. 1 ст. 95 КУзПБ.

Провадження у справі про банкрутство ФГ «Лемешівка-Агро» відкрито 16.06.2023 року, то саме після цієї дати слід обчислювати період закінчення сільськогосподарських робіт (вирощування, вироблення та переробки сільськогосподарської продукції весняно-літніх польових робіт 2023 року).

Згідно ч. 3 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відтак, граничним строком процедури розпорядження майном ФГ «Лемешівка-Агро» може вважатись 16.09.2024 року, за умови продовження строків, необхідних для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, саме на боржника покладено обов'язок доведення обставин щодо наявності достатніх підстав для продовження строків розпорядженням майном до 09.09.2024 року.

З метою визначення періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного ФГ «Лемешівка-Агро» для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції ухвалами суду від 12.01.2024 та 15.02.2024 рр. витребувано у Головного управління статистики у Вінницькій області статистичну звітність ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО статистичну звітність (місячні, щоквартальні, річні звіти та форми державного статистичного спостереження, зокрема за №21-заг "Реалізація сільськогосподарської продукції за січень -

200 _ року" (місячна) та №21-заг "Реалізація сільськогосподарської продукції за 200 _ рік" (річна); №29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_року" (річна) та №29-сг (меліорація) "Збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 200_року" (річна); № 37-сг "Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт на "__"

200_року" (місячна)), які подані Фермерським господарством "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" до органів Державної служби статистики України (з відомостями щодо їх подачі та прийняття) за період з 30.11.2022 року по 29.02.2024 року.

Судом проаналізовано надану Головним управлінням статистики у Вінницькій області звітність ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" та встановлено, що відповідні звіти містять інформацію станом на 01.12.2022 року та за 2023 рік в цілому, решту звітної інформації знищено з Бази даних на підставі службових записок (т. 6 а.с. 203-244).

Тому, відповідні документи не містять достовірних відомостей щодо періоду весняно-літніх сільськогосподарських робіт 2023 року з урахуванням часу, необхідного ФГ «Лемешівка-Агро» для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції.

Стосовно наданого арбітражним керуючим Листа Уманського національного університету садівництва №278/01-10 від 25.03.2024 року (т. 7 а.с. 26), то останній містить лише узагальнені дані щодо циклу сільськогосподарських робіт при вирощуванні зернових, технічних та олійних культур (озимі та ярові) на території Вінницької області.

Однак, відсутня інформація щодо часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) продукції.

Критичній оцінці зі сторони суду також підлягає Довідка №3 від 08.01.2024 року щодо посівних площ, прогнозованої врожайності 2024 року, строків збирання та реалізації сільськогосподарської продукції у 2024 році, яка не містить відомостей відносно збирання та реалізації врожаю за результатом проведення весняно-літніх польових робіт 2023 року.

Тому, суд вважає неналежними відповідні докази, в розумінні ст. ст. 76-78 ГПК України, на основі яких неможливо встановити достовірну інформацію, що є предметом доказування.

Крім того, представником боржника до матеріалів справи самостійно долучено Довідку №6 від 31.01.2024 року (т. 7 а.с. 90), підписану Головою ФГ «Лемешівка-Агро» ОСОБА_1. та скріплено печаткою господарства, яка містить інформації про стан сільськогосподарських робіт на кінець листопада 2022 року, 16.06.2023 року (дату відкриття провадження у справі про банкрутство), 28.09.2023 року (дату постановлення ухвали попереднього судового засідання), на кінець 2023 року.

Мотиви відносно необхідності застосування положень ч. 6 ст. 95 КУзПБ та періоду визначення сільськогосподарських робіт станом на дату відкриття провадження справи про банкрутство судом наведено вище.

Відмінний підхід до застосування відповідної норми сприятиме правовій невизначеності, оскільки ведення сільськогосподарських робіт є основним та безперервним видом діяльності фермерського господарства, яким може здійснюватись також у осінньо-зимовий період.

Тому, включення відповідних періодів до обчислення строків розпорядження майном неодмінно продовжувало б їх до граничного терміну.

На підставі ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною (ч. 2 ст. 75 ГПК України).

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 7 ст. 80 ГПК України).

Судом проаналізовано зміст Довідки №6 від 31.01.2024 року ФГ «Лемешівка-Агро» (т. 7 а.с. 90) та встановлено, що по сільськогосподарським культурам, які посіяні на кінець листопада 2022 року, термін закінчення збирання - 10.03.2023 року; період реалізації - до кінця квітня 2023 року.

Також, з приводу висадженої та не зібраної сільськогосподарської продукції до 16.06.2023 року кінцевим терміном збирання врожаю є жовтень 2023 року; періодом реалізації продукції - січень 2024 року.

Аналогічний період реалізації продукції також зазначено по відношенню до висадженої та не зібраної сільськогосподарської продукції до 28.09.2023 року.

Відносно сільськогосподарських культур кінця 2023 року зазначено період посіву у серпні-жовтні 2023 року, що перевищує дату відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд констатує, що законодавець не зобов`язує суд пересвідчуватись у обставинах фактичної реалізації сільськогосподарської продукції, питання необхідного часу для вчинення відповідних дій є оціночної категорією, котра має аналізуватись судом з дотриманням критеріїв добросовісності дій боржника та розумності відповідного строку.

Таким чином, з огляду проаналізовані відомості, котрі надані боржником, судом встановлено, що строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції, який обчислюється з огляду на дату відкриття провадження у справі №902/171/23, сплинув 31.01.2024 року.

Підсумовуючи, суд відхиляє клопотання боржника ФГ "Лемешівка-Агро" про продовження строку розпорядження майном до 09.09.2024 року (вх. №01-36/39/24 від 10.01.2024 року та вх. №01-36/489/24 від 10.05.2024 року).

При розгляді клопотань розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 29.03.2024 року (вх. №01-34/3440/24) та кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 01.04.2024 року (вх. №01-36/299/24) про введення процедури санації та затвердження плану санації Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" від 28.03.2024 року у справі 902/171/23, суд виходив з наступного.

План санації розроблено арбітражним керуючим (розпорядником майна) Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" Плесюком Олексієм Степановичем (т. 7 а.с. 34-44).

19.03.2024 року Зборами кредиторів ФГ "Лемешівка-Агро" вирішено перейти до процедури санації, попередньо схвалено в цілому План санації боржника, проєкт якого наданий арбітражним керуючим, призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С. керуючим санацією.

28.03.2024 року борами кредиторів ФГ "Лемешівка-Агро" вирішено відмовити у схваленні мирової угоди, яка надана боржником; схвалено план санації боржника, проєкт якого наданий арбітражним керуючим; відмовлено у внесенні змін до Плану санації, запропонованих боржником.

Відповідні рішення оформлено Протоколами №№7, 8 (т. 7 а.с. 30-33).

Метою плану санації є відновлення платоспроможності Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" та погашення всіх вимог кредиторів.

Як вбачається з плану санації останній містить VІІ Розділів, зокрема:

І - Вступ (передмова).

ІІ - Загальна інформація щодо справи про банкрутство.

ІІІ - Загальна інформація щодо боржника.

ІV - Аналіз фінансово-господарської, інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках на дату відкриття провадження у справі про банкрутство.

4.1 Загальна інформація.

4.2 Аналіз фінансових факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення можливості санації підприємства.

4.2.1 Аналіз необоротних активів;

4.2.2 Аналіз оборотних активів;

4.2.3 Аналіз власних оборотних засобів;

4.2.4 Аналіз структури грошових потоків підприємства;

4.2.5 Аналіз формування власного капіталу;

4.2.7 Поглиблений аналіз дебіторської заборгованості (аналіз структури, тенденцій та аналітичних показників);

4.2.8 Аналіз кредиторської заборгованості;

4.2.9 Аналіз прибутковості підприємства;

4.2.10 Аналіз витрат на виробництво;

4.2.11 Аналіз використання трудових ресурсів;

4.2.12 Аналіз інвестицій та інновацій;

4.2.13 Аналіз об`єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення;

4.3 Аналіз наявних активів та зобов`язань.

V - Заходи з відновлення платоспроможності.

VI - Погашення вимог кредиторів.

VII - Строк відновлення платоспроможності боржника.

З огляду на показники фінансової звітності ФГ "ЛЕМЕІІІІВКА-АГРО, у Плані санації зазначено, що загалом останній, 2023 рік діяльності ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" характеризується збитковістю здійснення господарської діяльності, в той час як у 2020-2022 роках дане підприємство вело активну фінансово-господарську діяльність, і отримало чистий прибуток в розмірі 2 836,4 тис. грн в 2020 роді, 5 444,9 тис.грн в 2021 році, та 6 217,4 тис.грн в 2022 році. В той час, як за результатами фінансово-господарської діяльності 2023 року ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" отримало чистий збиток в сумі 13 848,1 тис.грн.

Аналіз показників ліквідності активів ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" дає змогу зробити висновки про досить високу ліквідність активів підприємства протягом всього аналізованого періоду. Ні коефіцієнт поточної ліквідності, ні коефіцієнт покриття не виходять за межі своїх нормативних значень протягом всього періоду, що піддається аналізу. Зокрема, коефіцієнт поточної ліквідності за результатами 2023 року становить 1,4, коефіцієнт покриття становить 1,5, а коефіцієнт швидкої ліквідності становить 1,0. Розраховані показники ліквідності аналізованого періоду дають змогу констатувати фінансовий стан ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" як посередній, відносно стабільний та залежний від позикових коштів. Фінансово-економічна криза, яка триває в державі впродовж 2022-2023 років, мас значний вплив па діяльність ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", та, очевидно, призвела до погіршення фінансового стану даного підприємства в 2023 році.

З змістом V Розділу плану санації заходом відновлення платоспроможності Боржника в даній процедурі санації є продаж частини майна Боржника.

1) Вимоги 1-ї черги можуть бути погашені з коштів, наявних на рахунках Боржника, одразу після переходу до процедури санації.

Крім того, з наявних на рахунках Боржника коштів мають бути виплачені заробітна плата працівників Боржника, Арбітражного керуючого та витрати Арбітражного керуючого, затверджені Зборами кредиторів.

2) Для погашення 4-ї та 6-ї черги вимог кредиторів необхідно провести реалізацію наявних товарних залишків: 0,510 тонн пшениці 4 кг, орієнтовна ринкова вартість якого становить - 2 550,00 грн, 259,44 тонн соняшнику т/кг, орієнтовна ринкова вартість якого становить - З 761 300,00 грн та 44,98 тонн кукурудзи 3 кл, орієнтовна ринкова вартість якого становить - 224 900,00 грн, що з урахуванням залишку наявних коштів на рахунках в сумі 7 937 973.00 грн, буде становити - 11 926 723,00 грн.

Крім того, необхідно провести продаж деяких товарно-матеріальних цінностей:

- культиватора передпосівного обробітку грунту КПГ-8,2, орієнтовна ринкова вартість якої становить - 220 000,00 грн;

сівалки зернової механічної Rapid RD400С, орієнтовна ринкова вартість якої становить - 861 000,00 грн,

- сівалки зернової Червона Зірка, орієнтовна ринкова вартість якої становить - 55 000,00 грн, автомобіля Volkswagen Amarok 2015 р., орієнтовна ринкова вартість якого становить - 550 000,00 грн,

оприскувача самохідного 4730, орієнтовна ринкова вартість якого становить 3 040 000,00 грн,

ноутбука Аpple Mac Book Air, орієнтовна ринкова вартість якого становить - 90 000,00 грy, навігаційного приладу major, орієнтовна ринкова вартість якого становить - 10 000,00 грн.

У разі недостатності виручених коштів для погашення вимог кредиторів, необхідності погашення поточних вимог кредиторів чи виплати заробітної плати працівникам Боржника, а також здійснення оплати діяльності керуючого санацією, відповідно до ч. 2 та 4 ст. 30 КУзПБ, реалізації підлягатиме також інше майно Боржника, в залежності від розміру вимог.

У разі неможливості продажу зазначених вище активів, з будь яких причин, або недостатності коштів, отриманих від їх реалізації, підлягає продажу майбутній урожай с/г культур, що перебуває на орендованих Боржником земельних ділянках, в тому числі, але не виключно, озима пшениця (площа посівів 110 га.), озимий ріпак (площа посівів 217 га.), озимий пивоварний ячмінь (площа посівів 50 га.), ярий пивоварний ячмінь (площа посівів 300 га).

Для продовження можливості вести господарську діяльність Боржника, є необхідність залишити директора Боржника - виконавчим директором без права підпису документів та погодження фінансових операцій, які вчинятимуться виключно за згодою керуючого санацією.

У Розділі VI плану санації арбітражним керуючим (розпорядником майна) Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" Плесюком Олексієм Степановичем наведено графік погашення вимог кредиторів, згідно якого:

1 черга - 10 робочих днів після переходу в процедуру санації;

4 черга - 10 робочих днів після акумуляції на рахунках Боржника суми в розмірі не менше 13 381 750,56 грн;

6 черги - 10 робочих днів після повного погашення вимог 4 черги та акумуляції на рахунках Боржника суми в розмірі не менше 3 150 079,64 грн.

Загальний розмір визнаних вимог за черговістю задоволення становить: 1 черги - 106 912,05 грн, 4 черги - 13 381 750,56 грн, 6 черги - 3 150 079,64 грн.

Терміни погашення поточних зобов`язань ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" в плані санації не відображалися.

Окрім того, в процедурі санації, підлягають сплаті заробітна плата працівників Боржника, основна винагорода керуючого санацією (розпорядника майна), витрати у справі про банкрутство та винагорода керуючого санацією.

У заперечення поданих до суду представник ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (б/н від 17.04.2024 року) зазначає що, план санації не відповідає вимогам ст.45 ч.10 Кодексу України з процедур банкрутства.

Запропонований розпорядником майна план санації ФГ "Лемешівка-Агро" передбачає задоволення вимог кредиторів виключно за рахунок обігових коштів, які знаходяться на рахунках підприємства та за рахунок продажу у стислі строки основних засобів виробництва, які безпосередньо задіяні в господарській діяльності підприємства.

Окрім того, зазначений план санації передбачає лише зацікавленість в продажі активів, задіяних в господарській діяльності, як основний та єдиний захід щодо відновлення платоспроможності підприємства.

Щодо строків про проведення санації, представник ФГ "Лемешівка-Агро" стверджує, що вказані у плані строки унеможливлюють (перешкоджають) виконання плану санації, що призведе до переходу в процедуру ліквідації підприємства. Майно яке підлягає продажу, є сільськогосподарською технікою, яка використовується в діяльності підприємства. Швидких продаж такого майна за низькими цінами не призведе до покращення фінансового становища підприємства.

Боржником надавались пропозиції щодо погашення вимог кредиторів, а саме: провести погашення за рахунок обігових коштів та прибутку за результатами господарської діяльності у 2024 році. А вже у разі непогашення, провести продаж активів, не задіяних в сільськогосподарській діяльності підприємства.

З приводу фінансового стану підприємства, останній зазначає що потрібно реальне (а не формальне) визначення наявності та вартості активів боржника - ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО". При цьому, розпорядником майна-арбітражним керуючим зроблено запити лише на статистичну звітність боржника.

На думку боржника в діях розпорядника майна - арбітражного керуючого Плесюка О.С. відсутній не тільки баланс інтересів боржника і кредиторів, але й відсутнє бажання забезпечити оздоровлення фінансово-господарського становища боржника (т. 7 а.с. 79-98).

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (Постанова КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

Суд звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Суд враховує, що санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".

Поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті, визначеній у частині першій статті 50 КУзПБ та передбачати заходи спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Тобто, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації (Постанова КГС ВС від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19).

За приписами частини п`ятої статті 49 КУзПБ затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення.

Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника необхідним є дослідження обґрунтованості таких підстав, відповідності меті та суті санації, а також зі змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам КУзПБ.

Системний аналіз статей 49, 50, 52 КУзПБ свідчить, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап - частини третя, п`ята статті 49, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;

ІІ етап - частина третя статті 49, частина перша статті 50, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;

ІІІ етап - частини четверта, п`ята, шоста, дев`ята, десята, одинадцята статті 50 КУзПБ, частина п`ята статті 54 КУзПБ, частина сьома статті 55 КУзПБ, частина перша статті 56 КУзПБ, частини восьма-дванадцята статті 57 КУзПБ - суд здійснює функції нагляду за процедурою санації.

Таким чином, підставами для відмови у затвердженні плану санації судом можуть бути як процедурні порушення, так і не відповідність змісту плану санації положенням чинного законодавства України.

Стосовно дотримання вимог КУзПБ відносно порядку розроблення та затвердження плану санації, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні в процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Порядок розгляду та схвалення плану санації кредиторами урегульовано статтею 52 "Розгляд плану санації кредиторами" КУзПБ.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 52 КУзПБ з метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором (абзаци другий, третій частини першої статті 52 КУзПБ).

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу (частина друга статті 52 КУзПБ).

Згідно із абзацом першим частиною третьою статті 52 КУзПБ, прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

Отже, схвалення плану санації кредиторами передбачає поділ усіх без винятку конкурсних кредиторів, в тому числі забезпечених кредиторів (вимоги яких в частині забезпеченій заставою утворюють окремий клас, а в частині не забезпечених заставою - включенню до класу незабезпечених кредиторів) на класи, кожен з яких голосує за схвалення/відхилення плану санації окремо шляхом голосування.

Відповідно до частини четвертої статті 52 КУзПБ план санації вважається схваленим:

- класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

- класом забезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі. В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.

Тобто, за приписами частини четвертої статті 52 КУзПБ план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів за одночасної наявності двох умов:

1) за схвалення плану санації віддано: більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу (незабезпечені кредитори)/віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів (забезпечені кредитори);

2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).

Судом проаналізовано зміст Протоколу №8 від 28.03.2024 року (т. 7 а.с. 32, 33) та встановлено, що останній не містить поділу кредиторів на класи, здійснено лише поділ за кожною чергою визнаних кредиторських вимог, при цьому відображення відповідних класів відсутнє, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 52 КУзПБ.

Крім того, при оформленні результатів голосування допущено помилки у підрахунку голосів кредиторів першої черги, починаючи із загальної кількості голосів (зазначено 107 при загальній сумі 106), що призвело до невідповідностей у результатах голосування.

Суд враховує, що допущені помилки не вплинули не результат голосування, однак виправлення допущених описок чи помилок віднесено до компетенції зборів кредиторів, а не суду, відповідних виправлень на момент розгляду судом плану санації не внесено.

За умовами абзацу першого частини п`ятої статті 52 КУзПБ не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника.

З огляду на те, що зазначена норма в частині вжитого терміну "заінтересованими особами стосовно боржника" носить відсильний характер з метою визначення його правової характеристики слід звернутися до статті 1 КУзПБ, яка регулює понятійний апарат Кодексу.

Так, за змістом абзацу шостого частини першої статті 1 КУзПБ - заінтересовані особи стосовно боржника - це зокрема власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тому, арбітражним керуючим правомірно не враховано голоси кредитора ОСОБА_1 при визначенні результатів голосування.

Однак, не врахування голосів окремих кредиторів не може позбавляти їх права участі у відповідних зборах, обговоренні питання щодо змісту плану санації та пропозицій відносно внесення до нього змін.

Положення ст. 52 КУзПБ має найменування «Розгляд плану санації кредиторами», однак ні змісту протоколу №8 від 28.03.2024 року (т. 7 а.с. 32, 33), ні з відтвореного у судовому засіданні відеозапису засідання зборів кредиторів (т. 8 а.с. 69) не вбачається обговорення умов плану санації, заслуховування думки усіх кредиторів, а також представника боржника.

Пропозиції ТОВ "КРОП ІНКРІС" щодо скорочення строків розрахунку з кредиторами 4 черги не поставлено на голосування та не вирішено шляхом з`ясування волевиявлення усіх присутніх кредиторів.

Водночас, безпосередній розгляд плану санації, з'ясування думки щодо його змісту усіх кредиторів, обговорення та прийняття рішень стосовно прийняття або не прийняття пропозицій кредиторів є предметом розгляду зборів кредиторів.

Питання щодо схвалення плану санації поставлено на голосування, без попереднього обговорення, що суперечить меті введення процедури санації, порядку схвалення плану санації кредиторами та змісту ст. 52 КУзПБ.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

На підставі ст. 1 КУзПБ, сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ГПК України).

Отже, під час обговорення та розгляду плану санації усі кредитори, а також боржник мають рівні процесуальні можливості щодо висловлення своєї думки.

Тому, голосування з питань затвердження плану санації без попереднього обговорення усіма кредиторами та заслуховування думки боржника порушує вимоги ст. ст. 1, 52 КУзПБ.

У суду відсутні правові підстави врахування протоколу №7 від 19.03.2024 року (т. 7 а.с. 30, 31), який також не містить відомостей про обговорення плану санації, КУзПБ не передбачає попереднього схвалення плану санації.

Частиною десятою статті 45 КУзПБ визначено, що в процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Тобто, підготовка та розроблення плану санації відноситься до прерогативи розпорядника майна, який згідно із частиною десятою статті 45 КУзПБ розробляє його за участю боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Суд виходить з буквального змісту відповідних законодавчих приписів, які передбачають обов'язок розроблення плану санації розпорядником майна, однак виключно за участі боржника.

Тобто, поданню на розгляд зборів кредиторів плану санації передує вчинення дій розпорядником майна, як учасником справи про банкрутство, та боржником, як стороною справи про банкрутство.

Жодних виключень з відповідного правила КУзПБ не містять.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 2 КУзПБ до оцінки дій учасників справи про банкрутство, зокрема на стадії розробки та схвалення плану санації, підлягають застосуванню норми ГПК України

Відповідно ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Отже, виключно у випадку бездіяльності боржника, ігнорування запитів розпорядника майна, не вчинення дій щодо надання пропозицій до змісту майбутнього плану санації, арбітражний керуючий уповноважений самостійно розробити план санації та надати його на розгляд зборам кредиторам.

Згідно досліджених судом доказів, 15.03.2024 року план санації направлено розпорядником майна на електронну адресу ФГ «Лемешівка-Агро» (т. 8 а.с. 154 зворот).

Обставини отримання відповідного плану підтверджено представником боржника Марченко А.Є. на засідання зборів кредиторів 19.03.2024 року, із зазначенням про недостатній проміжок часу на ознайомлення зі змістом плану санації.

Пропозиції щодо плану санації надано боржником після його розробки розпорядником майна та передачі на розгляд комітету кредиторів, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 44, ч. 10 ст. 45 КУзПБ.

Розпорядником майна не надано належних та допустимих доказів участі боржника у розробці плану санації до 19.03.2024 року (дати попереднього розгляду плану санації кредиторами).

У поясненнях від 01.05.2024 року розпорядником майна підтверджено, що лише 26.03.2024 року від ФГ «Лемешівка-Агро» надійшли пропозиції щодо плану санації та проект мирової угоди.

Тобто, відповідні пропозиції надано боржником після попереднього розгляду плану санації кредиторами.

Суд відхиляє посилання арбітражного керуючого на отримання від боржника інформації щодо плану посівної кампанії на 2024 рік (Лист №13 від 12.03.2024 року) (т. 7 а.с. 211, 212), оскільки у відповідній довідці відсутня інформації щодо її витребування саме з метою врахування під час розробки плану санації.

Суд також враховує, що боржником направлялись витребувані судом та арбітражним керуючим відомості щодо фінансової звітності та майнових активів, забезпечено проведення інвентаризації майна боржника, скарг не бездіяльність керівника боржника з даного питання матеріали справи не містять.

Отже, суду не доведено бездіяльності боржника або відмови від участі у розробці плану санації.

Не дотримання вимог ч. 10 ст. 45 КУзПБ призвело до обмеження прав боржника та порушення принципу рівності інтересів як кредиторів, так і боржника.

КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Тобто, інтереси кредиторів щодо погашення вимог є співставними з інтересами боржника щодо відновлення платоспроможності.

Суд враховує, що з моменту отримання плану санації боржнику має бути наданий розумний строк для ознайомлення зі змістом плану санації, до дати його надання на розгляд зборам кредиторів.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії (ч. 2 ст. 114 ГПК України). На підставі ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За відсутності чітких строків на вчинення боржником дій щодо участі у розробці плану санації, суд враховує, що єдиним орієнтиром для визначення такого терміну є вимоги ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 36 КузПБ, якими визначено право боржника подати відзив до дати проведення підготовчого засідання, яке проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі.

Строк на подачу відзиву протягом 15 днів також визначено ч. 8 ст. 165 ГПК України.

Відтак, суд вважає розумним строк тривалістю не менше 14 календарних днів з моменту отримання боржником плану санації на подання пропозицій щодо його змісту або забезпечення участі у розробці плану санації.

Однак, з моменту отримання плану санації боржником 15.03.2024 року до дати його подання на розгляд зборам кредиторів минуло 4 дні (19.03.2024 року); до дати схвалення - 13 днів (28.03.2024 року), що є порушенням засад рівності сторін, дотримання розумних строків у вчиненні дій та участі боржника у розробці плану санації.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Оцінивши дотримання порядку розробки, розгляду та схвалення плану санації у сукупності судом встановлено порушенням вимог ст. ст. 1, 2, 35, 36, 44, 45, 52 КУзПБ.

З приводу змісту плану санації, суд зазначає наступне.

Умови щодо змісту плану санації боржника, визначені частинами першою, п`ятою статті 51 КУзПБ є обов`язковими.

Відповідно до частини другої статті 51 КУзПБ заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

Отже, однією з обов`язкових умов плану санації є визначення в ньому заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких наведений частині другій статті 51 КУзПБ не є вичерпним. Головною метою таких заходів з урахуванням визначення поняття санації наведеного у статті 50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.

Аналіз приписів абзацу другого частини третьої статті та частини сьомої статті 52 КУзПБ приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

За таких умов, надання судом оцінки фінансово-економічного стану боржника задля встановлення ознак економічної ефективності, доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника та з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації - спрямованості його на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника і задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а також розміру задоволених вимог кредиторів у порівнянні із процедурою ліквідації є правомірним та відповідає завданню та цілям судової процедури санації боржника.

Ураховуючи наведене, КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні (Постанова КГС ВС від 23 грудня 2021 року у справі № 924/1155/18).

За приписами частини 3 статті 44 КУзПБ, в процедурі розпорядження майном боржника розпорядник майна зобов`язаний зокрема проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, а також, не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство, провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Отже, на розпорядника майна покладено обов'язок розробити план санації на основі проведення аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника.

Положення КузПБ не передбачає можливості проведення часткового аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника.

Однак, при оцінці змісту плану санації судом встановлено неповноту зазначених у ньому відомостей щодо усіх показників аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника.

Зокрема, з питань аналізу структури грошових потоків підприємства, формування власного капіталу (п. 4.2.5. Плану санації), поглибленого аналізу дебіторської заборгованості, прибутковості підприємства, витрат на виробництво, використання трудових ресурсів, інвестицій та інновацій (п. п. 4.2.4. - 4.2.12. Плану санації) (т. 7 а.с. 34-44).

При цьому, належних та допустимих доказів з`ясування відповідних обставин у ході проведеної 01.02.2024 року інвентаризації, наявності перешкод їх встановлення шляхом отримання відомостей від боржника, сприяння в отриманні зі сторони суду у спосіб ініціювання розгляду клопотань, арбітражним керуючим не надано.

Отже, висновки щодо введення процедури санації, запропонованих заходів відновлення платоспроможності боржника ґрунтуються з неповному аналізі фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника.

Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджено Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14 та розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Як убачається з п. 4.1. Плану санації (таблиця основних показників, фінансово-господарського стану Підприємства), арбітражним керуючим було порівняно між собою лише показники станом на 01.01.2020 року та на кінець 31.12.2023 року, що відображено у двох стовпчиках показників.

Наведені обчислення суперечать вимогам Методичних рекомендацій, відповідно до п. 2.1 розділу III яких оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

Тобто, у розрахунок слід було приймати 2021, 2022, 2023 рр.

Не співпадають також арифметичні обчислення чистого прибутку, оскільки при значенні « 2 836,4» станом на 01.01.2020 року та «- 13 848,1» станом на 31.12.2023 року визначено різницю в сумі "- 16 684,5", яка за наведеними даними мала складати: " - 11 011,7".

Викладені під таблицею висновки щодо збитковості підприємства не узгоджуються з табличними даними та проведені у розрізі більшого періоду, що суперечить вимогам Методичних рекомендацій.

Згідно п. 2.2.1. Методичних рекомендацій окремо аналізується майно, яке отримане або знаходиться в оренді, а також основні засоби та інші необоротні активи, які знаходяться під заставою, з метою встановлення ймовірності стягнення цього майна.

Однак, План санації не містить інформації щодо орендованих площ земельних ділянок, витрат на їх утримання, оцінки таких правочинів, вплив на фінансовий стан боржника.

Перелік основних джерел інформації для проведення Аналізу визначено п. 1 Розділу II Методичних рекомендацій, однак План санації не містить відомостей про врахування наведених документів у п. 1 Методичних рекомендацій при його розробці.

З урахуванням встановлених судом недоліків, оцінка майнового стану боржника, як наслідок аналіз заходів відновлення платоспроможності у Плані санації, ґрунтуються на помилковій, неповній та суперечливій інформації.

Самостійний аналіз судом фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника на основі наявних у справі доказів є неприпустимим, оскільки суд позбавлений можливості змінювати, уточнювати або доповнювати затверджений зборами кредиторів план санації.

Відносно оцінки описаних у п. 5 Плану санації заходів з відновлення платоспроможності боржника, суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 50 КУзПБ, під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (ч. 1 ст. 51 Кодексу).

Сума визнаних судом кредиторських вимог становить 16 638 742,25 грн.

За змістом Плану санації встановлено наявність у боржника грошових коштів в сумі 8 044 855,00 грн.

Відповідно до п. п. 1 п. 5 Плану санації передбачено можливість погашення за рахунок грошових коштів:

- вимог першої черги,

- заборгованості зі сплати заробітної плати працівників ФГ «Лемешівка-Агро»,

- винагороди та витрат арбітражного керуючого після їх затвердження зборами кредиторів.

Погашення вимог інших черг кредиторських вимог за рахунок грошових коштів боржника не передбачено, оскільки для задоволення вимог четвертої черги схвалено продаж майна господарства.

Крім того, план санації не містить відомостей про конкретний розмір заборгованості зі сплати заробітної плати, а також суми необхідних витрат працівникам протягом трьох місяців (узгодженого строку санації).

За відсутності чітких норм щодо першочергових заходів погашення заборгованості боржника перед кредиторами у КУзПБ, розпорядник майна та кредитори не позбавлені можливості врахування загальних нормативних підходів щодо черговості використання активів юридичної особи у процесі проведення розрахунків.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (ч. 5 ст. 48 Закону).

Згідно ст. 21 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства.

Звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для ведення фермерського господарства, допускається у випадках, коли у фермерського господарства відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

Отже, за загальним правилом першочергово задоволення кредиторських вимог у справі про банкрутство має здійснюватись за рахунок наявних у боржника грошових коштів.

Однак, План санації не містить заходів з часткового погашення вимог четвертої черги за рахунок наявних ФГ «Лемешівка-Агро» грошових коштів, що суперечить вимогам ст. ст. 51, 52 КУзПБ, як інтересам боржника, так і кредиторів.

Отже, наданий на затвердження суду План санації не містить розрахунку грошових сум, які спрямовуватимуться на погашення кожної черги кредиторських вимог, хоча як сума визнаних судом вимог, так і сума наявних у боржника грошових коштів є відомими.

Як наслідок, необґрунтованими є заходи з реалізації залишків сільськогосподарської продукції в сумі 11 926 723,00 грн, оскільки у сукупності на перших етапах реалізації заходів санації пропонується відчуження активів, вартість яких перевищує суму кредиторських вимог.

В силу ч. 4 ст. 50 КузПБ, з моменту постановлення ухвали про введення процедури санації: зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.

Отже, план санації може містити інформації щодо переліку повноважень органів управління боржника, які здійснюються у межах процедури санації без їх передання арбітражному керуючому.

п. 5 Плану санації передбачено залишення директора боржника - виконавчим директором без права підпису документів та погодження операцій, які вчинятимуться виключно за згодою керуючого санацією.

При цьому, у процесі судового розгляду не встановлено наявності у ФГ «Лемешівка-Агро» відповідної посади, обсягу посадових обов'язків та повноважень виконавчого директора.

Відсутність у Плані санації чіткого переліку повноважень органів управління боржника, які не передаються керуючому санацією, необхідність створення у штатному розписі нової посади, суперечать вимогам правової визначеності та ч. 4 ст. 50 КузПБ.

При виборі переліку заходів щодо відновлення платоспроможності боржника (ч. 2 ст. 51 КузПБ) зборами кредиторів схвалено продаж частини майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 56 КузПБ, з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може також передбачати продаж частини іншого майна боржника, ніж визначеного статтями 54 (продаж цілісного майнового комплексу) і 55 (заміщення активів) цього Кодексу.

Продажу у процедурі санації підлягає лише майно боржника, зазначене в затвердженому в установленому порядку плані санації.

Таким чином, відповідна норма не передбачає можливості продажу усього наявного у боржника майна, план санації повинен містити конкретний перелік частини майна боржника, яке підлягає продажу у процедурі санації.

Однак, всупереч вимогам ч. 1 ст. 56 КузПБ до переліку майна, яке підлягає продажу включено увесь перелік майнових активів боржника.

Однією з обов`язкових умов плану санації є визначення в ньому заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких наведений частині другій статті 51 КУзПБ не є вичерпним. Головною метою таких заходів з урахуванням визначення поняття санації наведеного у статті 50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення вимог кредиторів.

Надання судом оцінки фінансово-економічного стану боржника задля встановлення ознак економічної ефективності, доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника та з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації - спрямованості його на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника і задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а також розміру задоволених вимог кредиторів у порівнянні із процедурою ліквідації є правомірним та відповідає завданню та цілям судової процедури санації боржника (Постанова КГС ВС від 23 грудня 2021 року у справі № 924/1155/18).

Враховуючи відображення у плані санації повного переліку рухомого майна, яке є власності боржника та підлягає продажу, суд виходить з того, що запропоновані заходи за своєї правовою сутність спрямовані на ліквідацію фермерського господарства.

Суд звертає увагу, що у випадку недостатності отримних коштів від продажу частини майна боржника, збори кредитори не позбавлені внести зміни до відповідного плану, в порядку КУзПБ.

План санації не містить обґрунтуванням яким чином продаж майна першочергово сприятиме оздоровленню фінансового-господарського становища боржника, а не лише сприятиме погашенню кредиторських вимог.

Наявність у плані санації положень про можливість продажу «іншого майна боржника» суперечить імперативним нормам ч. 1 ст. 56 КУзПБ.

Крім того, суд враховує, що при визначенні переліку необхідного до продажу майна, арбітражний керуючий та збори кредиторів повинні враховувати вид господарської діяльності боржника, мету його створення, а також положення КУзПБ, якими не передбачено припинення господарської діяльності, циклу виробництва, завершення сільськогосподарських робіт або інших заходів, тотожних введенню ліквідаційної процедури.

Припинення повноважень органів управління боржника та перехід відповідних функцій до керуючого санацією не припиняє ведення юридичною особою господарської діяльності, з урахуванням обмежень КУзПБ та особливого правового режиму, у якому перебуває боржник.

На підставі ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв`язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних (ч. 2 ст. 24 Закону).

Фермерське господарство зобов`язане дотримуватися встановлених відповідно до законодавства екологічних, ветеринарно-санітарних правил і норм щодо якості виробленої продукції та інших вимог (ч. 4 ст. 25 Закону України «Про фермерське господарство»).

Тобто, перелік реалізовуваного у процедурі санації майна не повинен повністю обмежувати ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, вироблення товарної сільськогосподарської продукції, здійснення переробки та реалізації, а також дотримання встановлених відповідно до законодавства екологічних, ветеринарно-санітарних правил і норм щодо якості виробленої продукції та інших вимог.

Однак, перелік майна визначено до продажу без урахування пропозицій та участі боржника у розробці плану санації, першочергово з переліку сільськогосподарської техніки узгоджено до продажу культиватора, сівалок, оприскувача, тобто засобів обробки продукції. Що суперечить наведеним вимогам Закону України «Про фермерське господарство».

Частиною восьмою статті 52 КУзПБ закріплено право суду на відмову у затверджені плану санації у разі, якщо він не відповідає вимогам законодавства.

З урахуванням наведених вище мотивів, судом встановлено недотримання вимог законодавства на стадії розробки плану санації (ч. 10 ст. 45 КУзПБ), передчасне надання плану санації на затвердження зборам кредиторам (ст. 44 КУзПБ), не дотримання інтересів боржника в аспекті участі у розробці плану санації протягом розумного строку (ст. ст. 1, 2, 35, 36, 44, 45, 52 КУзПБ), неповноту аналізу фінансового становища боржника та не врахування положень Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства затверджено Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14; порушення ст. ст. 50, 51, 52, 56 КузПб при визначені умов плану санації щодо порядку задоволення кредиторських вимог, джерел їх погашення, обсягу майна, яке підлягає продажу, повноважень керуючого санацією.

Оцінивши перелічені недоліки у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 29.03.2024 року (вх. №01-34/3440/24) та кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 01.04.2024 року (вх. №01-36/299/24) про введення процедури санації та затвердження плану санації Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" від 28.03.2024 року у справі 902/171/23.

З приводу подальшого розгляду справи про банкрутство, суд керується ч. 2 ст. 44, ст. ст. 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства щодо можливості продовження судом строків розпорядження майном.

Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Строк процедури розпорядження майном боржника, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства є процесуальним та може бути продовжений як з ініціативи сторони, так і суду.

У межах строку розпорядження майном судом не завершено розгляд заяви представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 від 22.05.2023 року на грошові Фермерського господарства «Лемешівка-Агро» (вх. №01-36/445/24).

Також, до суду надійшло клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про продовження строку процедури розпорядження майном на один місяць, з урахуванням часу для усунення недоліків, допущених у процесі розробки та затвердження плану санації.

Провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Враховуючи, що зборами кредиторів ФГ «Лемешівка-Агро» вирішено перейти до процедури санації у справі №902/171/23, що відображено у Протоколі №7 від 19.03.2024 року, суд вважає, що у межах даної справи не вичерпано можливості відновлення платоспроможності боржника та проведення розрахунку з кредиторами.

Використовуючи повноваження судового контролю у справі про банкрутство, з метою забезпечення інтересів як кредиторів, так і боржника, на основі наведених вище мотивів стосовно виявлених недоліків у процесі розробки, схвалення та визначення змісту плану санації, суд вважає за доцільне зобов`язати розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С.:

- розробити план санації боржника ФГ «Лемешівка-Агро» на основі повного аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 44 КУзПБ), зокрема з питань аналізу структури грошових потоків підприємства, формування власного капіталу, поглибленого аналізу дебіторської заборгованості, прибутковості підприємства, витрат на виробництво, використання трудових ресурсів, інвестицій та інновацій;

- розробити план санації за участі боржника (ч. 10 ст. 45 КУзПБ) шляхом:

1) отримання від ФГ «Лемешівка-Агро» усієї необхідної інформації для складення плану санації;

2) надання розумного строку боржнику (не менше 14 днів з дати отримання проєкту плану санації) на ознайомлення зі змістом проєкту плану санації та надання пропозицій щодо його остаточної редакції;

3) врахування позиції боржника щодо черговості звернення стягнення майно (грошові кошти, нерухоме, рухоме майно, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, інші засоби виробництва, необоротні активи, тощо);

4) визначення конкретного переліку майна, яке підлягає продажу в процедурі санації (у випадку включення до плану санації відповідної умови щодо продажу частини майна боржника на підставі ст. 56 КУзПБ);

5) визначення конкретного переліку повноважень органів управління боржника, які не передаються керуючому санацією (у випадку включення до плану санації відповідної умови на підставі ч. 4 ст. 50 КУзПБ).

- подати план санації на розгляд зборів кредиторів після надання боржником пропозицій щодо положень плану санації або спливу розумного строку на їх надання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 44, 48-56, 95 КУзПБ, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 73-80, 118, 119, 232, 233, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотань боржника ФГ "Лемешівка-Агро" про продовження строку розпорядження майном до 09.09.2024 року (вх. №01-36/39/24 від 10.01.2024 року та вх. №01-36/489/24 від 10.05.2024 року).

2. Відмовити у задоволенні клопотань розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 29.03.2024 року (вх. №01-34/3440/24) та кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 01.04.2024 року (вх. №01-36/299/24) про введення процедури санації та затвердження плану санації Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" від 28.03.2024 року у справі 902/171/23.

3. Роз`яснити, що постановлення судом ухвали про відмову у затвердженні плану санації не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження (ч. 8 ст. 58 КУзПБ).

4. Відкласти розгляд заяви представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 від 22.05.2023 року на грошові Фермерського господарства «Лемешівка-Агро» (вх. №01-36/445/24) та призначити до розгляду клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог на 27.05.2024 року о 14:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1, 3-й поверх).

4. Судове засідання провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (3-й поверх, зал №1).

5. Забезпечити участь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича, представників кредиторів та боржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

6. Продовжити строк розпорядження майном ФГ "Лемешівка-Агро" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/171/23 до 24.06.2024 року.

7. Зобов`язати розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С.:

- розробити план санації за участі боржника (ч. 10 ст. 45 КУзПБ) шляхом:

1) отримання від ФГ «Лемешівка-Агро» усієї необхідної інформації для складення плану санації;

3) врахування позиції боржника щодо черговості звернення стягнення на майно (грошові кошти, нерухоме, рухоме майно, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, інші засоби виробництва, необоротні активи, тощо);

8. Примірник ухвали направити до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: арбітражному керуючому - Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ "Суффле Агро Україна" - taras.nechytailo@optima-lf.com, 2856419072@mail.gov.ua, боржнику ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" - murafam@ukr.net, представнику заявника Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , представнику боржника адвокату Аваєвій Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , представнику ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА" адвокату Хекало О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , представнику ТОВ "КРОП ІНКРІС" адвокату Шевцову П.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТОВ "КРОП ІНКРІС" - vligtes@gmail.com; ТОВ "ПЛАЗМА АГРО" - plazmaagro@gmail.com, bevz121214@gmail.com.

Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення - 24.05.2024 року,

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 29.05.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)


Суд	Господарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	24.05.2024
Оприлюднено	31.05.2024
Номер документу	119363289
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 24.05.2024 по справі 902/171/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/171/23

Ухвала від 24.05.2024

Ухвала
від 24.05.2024 по справі 902/171/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ