Ухвала

від 27.05.2024 по справі 902/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" травня 2024 р. Cправа № 902/171/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши матеріали справи

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Шепетівський (Славутський) район, Хмельницька область, 30068, код - 34863309

до: Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 21000, код - 38309199

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/171/23 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" про банкрутство.

Ухвалою суду від 16.06.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С., призначено попереднє засідання на 05.09.2023 року.

22.06.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року затверджено реєстр вимог кредиторів, визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог конкурсних кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Плесюком О.С. до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі №902/171/23.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА АГРО" (б/н від 15.09.2023 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/171/23. Визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА АГРО" до боржника Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у розмірі: 1 991 860,57 грн (1 381 876,37 грн - основного боргу за поставлений товар, 357 216,18 грн - курсова різниця вартості товару, 213 314, 97 грн - 30 % річних за користування чужими коштами, 30 453,05 грн - судового збору, 9 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу) - четверта черга задоволення без права вирішального голосу; 355 565,15 грн - пені (шоста черга задоволення), 229 781,44 грн - штраф (шоста черга задоволення); 4 295,00 грн - судового збору (перша черга задоволення).

Ухвалою суду від 18.04.2024 року повідомлено учасників, що розгляд справи № 902/171/23 у підсумковому судовому засіданні (в тому числі клопотання боржника ФГ "Лемешівка-Агро" про продовження строку розпорядження майном (вх. №01-36/39/24 від 10.01.2024 року; клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 29.03.2024 року (вх. №01-34/3440/24) та кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 01.04.2024 року (вх. №01-36/299/24) про введення процедури санації та затвердження плану санації Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі 902/171/23) відбудеться 02.05.2024 року о 12:10 год.

Судом продовжено строк розпорядження майном ФГ "Лемешівка-Агро" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С.; зобов`язано арбітражного керуючого надати відомості щодо участі боржника у розробці плану санації.

02.05.2024 року до суду надійшла заява представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Н.В. про скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 про арешт коштів боржника від 22.05.2023 року на грошові Фермерського господарства «Лемешівка Агро», які знаходяться на рахунку в АБ "Укргазбанк" № НОМЕР_1 у сумі 5 928 217,65 грн (вх. №01-36/445/24).

Ухвалою суду від 03.05.2024 року призначено розгляд відповідної заяви у судовому засіданні.

14.05.2024 року кредитором ТОВ «Суффле Агро Україна» подано заперечення на заяву боржника про скасування арешту.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року прийнято до розгляду заперечення кредитора та долучені докази.

Розглянувши у судовому засіданні 27.05.2024 року заяву представника ФГ "Лемешівка-Агро" про скасування арешту на грошові, судом встановлено наступне.

Заява мотивована тими обставинами, що Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 від 22.05.2023 року накладено арешт на кошти ФГ «Лемешівка-Агро», які розміщені на рахунку в АБ "Укргазбанк" в сумі 5 928 217,65 грн.

Внаслідок накладеного арешту Боржник не може користуватись коштами, які необхідні для здійснення господарської діяльності. Розпоряднику майна Плесюк О.С. на звернення Боржника не реагує, тому подано відповідну заяву до суду (т. 7 а.с. 235-247).

15.05.2024 року боржником надано додаткові пояснення, у яких зазначено, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. При зупиненому провадженні виконавець не може виносити постанови, тому арешт у розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати та податків може бути знятий судом.

При розгляді питання про зняття арешту, боржник просить врахувати ці письмові пояснення та лист ГУ ДПС у Вінницькій області від 07.05.2024 №20925/6/02-32-13-02-14 (т. 8 а.с. 131-137).

ТОВ «Суффле Агро Україна» подано заперечення на заяву боржника з посиланням на важливості розгляду попередньої поведінки, а також його дії, що підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

До матеріалів справи було додано Інформацію щодо плану посівної кампанії на 2023 рік № 34 від 07.06.2023 року, з якої вбачалося, що Боржник засіяв в 2023 році: 232 га ячменю ярого, 358 га соняшника, 90 га ріпака озимого, 282 га кукурудзи та 213 га пшениці озимої. При цьому, прогнозована Боржником врожайність та очікуваний дохід мали б становити: 708 тонн ячменю ярого, вартістю 5 310 000,00 грн; 1074 тонни соняшника, вартістю 16 110 000,00 грн.; 270 тонн ріпака озимого, вартістю 4 374 000,00 грн.; 1764 тонни кукурудзи, вартістю 10 584 000,00 грн. та 1050 тонн пшениці озимої, вартістю 6 510 000,00 грн.

Таким чином, з вказаної довідки Боржника вбачається, що очікуваний дохід від врожаю 2023 року мав становити близько 42,5 млн грн.

На засіданні зборів кредиторів 12.03.2024 року арбітражний керуючий повідомив, що на його адресу надійшли від Боржника документи (договір поставки від 29.02.2024 № 716/29/02 та дві специфікації), а представник Боржника в телефонному режимі повідомив про те, що відповідно до вказаних договорів відбулася поставка товару - насіння соняшника на суму 1 450 000,20 грн.

Жодних погоджень від Кредиторів Боржник перед продажем даного товару не отримував, а лише поставив всіх перед фактом здійсненого продажу.

З огляду на все вищевказане, вбачається, що Боржник продав врожай 2022 року (який на той час був ще під обтяженням) та витратив виручені кошти, а також зібрав врожай 2023 року, частково продав його без погодження кредиторів та витратив кошти, отримані з продажу пшениці 3 класу, ріпаку та ячменю, а кошти, отримані з продажу кукурудзи та пшениці 4 класу витратив частково, частину соняшнику продав за значно заниженими цінами без згоди кредиторів.

Тобто, на сьогодні, з прогнозованих 42 млн. грн. наявні лише 5 928 217,65 грн., чого явно не достатньо для погашення вимог кредиторів. Ключовою метою здійснення процедури банкрутства є саме задоволення вимог кредиторів, а отже не можна вчиняти дії, що можуть завадити досягненню даної мети (т. 8 а.с. 113-130).

Оцінюючи позиції сторін та надаючи правове регулювання спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

На підставі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, при вирішенні заяв та клопотань у справі про банкрутство слід враховувати необхідність дотримання інтересів як боржника, так і кредиторів.

Згідно ч. 6 ст.44 ГПК України, господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Тобто, відповідною нормою право ініціювати розгляд питання про скасування арешту віднесено до компетенції розпорядника майна.

Однак, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (Постанова КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 2 КУзПБ до оцінки дій учасників справи про банкрутство, зокрема на стадії розробки та схвалення плану санації, підлягають застосуванню норми ГПК України

Відповідно ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

В силу ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Отже, виключно у випадку бездіяльності арбітражного керуючого або наявності інших перешкод у скасуванні арешту боржника не може бути позбавлений можливості звернутися до суду з клопотання про скасування арешту на майно.

За матеріалами справи судом встановлено, що дійсно Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича від 22.05.2023 року відкрито ВП № 71867232 з примусового виконання виконавчого напису № 1483, виданого 17.05.2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським В.Є.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 від 22.05.2023 року накладено арешт на кошти ФГ «Лемешівка-Агро».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 від 15.06.2023 року зупинено вчинення виконавчих дій, враховуючи надходження на адресу виконавця Ухвали Господарського суду Вінницької області №902/765/23 від 09.06.2023 про забезпечення позову боржника шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу (т. 7 а.с. 238-240).

Тому, суд погоджується з доводами боржника з приводу наявності перешкод у знятті арешту в рамках виконавчого провадження.

Також, до матеріалів справи долучено Лист ГУ ДПС у Вінницькій області від 07.05.2024 року, адресованого розпорядку майна ФГ «Лемешівка-Агро» Плесюка О.С. з проханням вжиття заходів щодо погашення податкового боргу (т. 8 а.с. 73).

Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо самостійного вчинення арбітражним керуючим дій, спрямованих на скасування арешту з метою перерахування коштів до Державного бюджету України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права (пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року у справі №9-рп/2012).

З урахуванням наведених вище мотивів суд вважає, що боржником подано заяву про скасування арешту майна за належних правових підстав.

Водночас, право боржника клопотати про зняття арешту не змінює правових підстав для задоволення судом відповідної заяви.

З огляду на зміст ч. 6 ст.44 ГПК України, господарський суд скасовує арешти майна боржника у разі, якщо:

- такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та

- відновленню його платоспроможності.

Тобто, скасування арешту допускається за одночасного існування двох правових підстав: перешкоджання господарській діяльності та відновленню платоспроможності боржника.

КУзПБ не передбачає припинення господарської діяльності боржника у процедурі розпорядження майном, однак мета скасування арешту повинна бути направлена не лише на забезпечення можливості безперешкодного здійснення господарської діяльності боржника, а також сприяти відновленню його платоспроможності, тобто погашенню визнаних судом вимог конкурсних кредиторів.

Однак, підстави поданої заяви не містять доводів щодо наміру боржника провести розрахунки з кредиторами у випадку скасування арешту на грошові кошти.

Також, відсутні чіткі розрахунки розміру отриманого доходу у випадку використання відповідних коштів у господарській діяльності.

Тобто, подана заява не містить достатніх обґрунтувань для застосування ч. 6 ст. 44 КУзПБ.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, а норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена в постановах КГС ВС від 27.08.2019 у справі N 913/982/14, від 02.10.2019 у справі N 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі N 904/10560/17.

У постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі N Б13/115-12 наведено висновок, згідно з яким КУзПБ, як і Закон про банкрутство (до прийняття КУзПБ), слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, вчинення дій щодо розпорядження майном боржник має вчиняти з урахуванням обмежень, визначених КУзПБ.

В силу вимог ч. 7 ст. 44 КУзПБ, у процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

Значні правочини - правочини щодо майна (робіт, послуг), ринкова вартість яких на день вчинення правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів боржника за даними останньої річної фінансової звітності. Якщо замість кількох правочинів боржник міг вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним (ст. 1 Кодексу).

Відповідно до Фінансової звітності малого підприємства (Баланс станом на 31.12.2023 року) ФГ «Лемешівка-Агро» (вх №01-34/5415/24 від 23.05.2024 року), сукупна вартість оборотних та необоротних активів становить 39 390 500,99 грн, тому значним може вважатись правочин вартість якого становить щонайменше 3 939 050,10 грн.

Таким чином, вирішення питання щодо розпорядження грошовими коштами в сумі 5 928 217,65 грн повинно здійснюватись за згодою комітету кредиторів.

Однак, боржником не надано відомостей звернення до комітету кредиторів з пропозиціями щодо розгляду даного питання, а також джерел використання відповідних коштів.

Відтак, вимоги заяви суперечать ч. 7 ст. 44 КУзПБ.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, саме на боржника покладено обов'язок доведення обставин щодо наявності достатніх підстав для продовження строків розпорядженням майном до 09.09.2024 року.

З урахуванням оцінки наданих боржником доказів суду не доведено наявність обмеження у розпорядженні грошовими коштами в сумі 5 928 217,65 грн, оскільки Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 від 22.05.2023 року накладено арешт на кошти ФГ «Лемешівка-Агро» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 3 215 269,00 грн.

Крім того, з урахуванням пп. 2 п. 10(2) Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Тому, підстави поданої зави з посиланням на утруднення сплати податків та заробітної плати не підтверджено допустимими доказами.

Боржником не надано достатніх доказів з метою обґрунтування суми заборгованості зі сплати заробітної плати, інформація з Довідки № 13 від 12.03.2024 року (т. 7 а.с. 242) щодо фонду заробітної плати в сумі 1 200 000,00 грн зазначена як прогнозована сума за річний майбутній період 2024 року.

При цьому, матеріали справи містять Лист ГУ ДПС у Вінницькій області від 07.05.2024 №20925/6/02-32-13-02-14 (т. 8 а.с. 73), відповідно до якого органом податкового контролю підтверджено наявність заборгованості ФГ «Лемешівка-Агро» з податку на прибуток в сумі 52 424,00 грн, яка виникла 11.04.2024 року.

З огляду на дату складення листа 07.05.2024 року у суду відсутні сумніви стосовного достовірності його змісту.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Згідно ч. 6 ст. 41 КУзПБ, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Отже, у процедурі розпорядження майном допускається проведення розрахунків зі сплати податків, обов`язок зі сплати яких виник після відкриття провадження у справі про банкрутство.

В силу імперативних положень ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З контексту ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням обмежень у застосуванні мораторію та конституційного обов`язку зі сплати податків, суд доходить висновку про часткове задоволенні заяви боржника про скасування арешту з рахунку боржника в обсязі грошових коштів, необхідних для погашення податкового боргу.

Реалізуючи повноваження судового контролю у справі про банкрутству суд вважає за доцільне покласти на боржника обов`язок з перерахування відповідної суми до Державного бюджету України з метою сплати заборгованості з податку на прибуток.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 12, 44 КУзПБ, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 73-80, 232-235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни від 02.05.2024 року (вх. №01-36/445/24) задовольнити частково.

2. Скасувати арешт, накладений Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № 71867232 від 22.05.2023 року на грошові Фермерського господарства «Лемешівка Агро» (код - 38309199) в частині суми 52 424,00 грн, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" (код - 23697280).

3. Зобов`язати Фермерське господарство «Лемешівка Агро» перерахувати грошові кошти в сумі 52 424,00 грн, які знаходяться на рахунку в АБ "Укргазбанк" № НОМЕР_1 до Державного бюджету України з метою погашення податкового боргу по податку на прибуток, який виник в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань.

4. Відмовити у задоволенні заяви представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни від 02.05.2024 року (вх. №01-36/445/24) в іншій частині вимог.

5. Призначити до розгляду клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог до розгляду у судовому засіданні 03.06.2024 року о 12:20 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1, 3-й поверх).

6. Судове засідання провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (3-й поверх, зал №1).

7. Забезпечити участь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича, представників кредиторів та боржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

8. Примірник ухвали направити до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: арбітражному керуючому - Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ "Суффле Агро Україна" - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, боржнику ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" - murafam@ukr.net, представнику заявника Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , представнику боржника адвокату Аваєвій Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , представнику ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА" адвокату Хекало О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , представнику ТОВ "КРОП ІНКРІС" адвокату Шевцову П.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТОВ "КРОП ІНКРІС" - vligtes@gmail.com; ТОВ "ПЛАЗМА АГРО" - plazmaagro@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення - 27.05.2024 року,

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 30.05.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - Лісовому В.Г. (вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000)