Рішення

від 21.05.2024 по справі 752/2246/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2246/22

Провадження № 2/752/682/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.05.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Бєляєвої К.Д.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Подлящук О.П. ,

прокурора - Чумаченка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії наук України, Київської міської прокуратури в особі держави в інтересах Національної академії наук України про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Національної академії наук України про визнання права власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 04.03.1993 Московською районною державною адміністрацією м. Києва видано свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрації Державної форми власності готельного комплексу «Феофанія» Академії наук України, засновником якого є Управління справами Академії наук України. 03.03.1994 збори трудового колективу «Феофанія» Академії наук України надали згоду директору комплексу ОСОБА_1 на здачу йому в оренду майна комплексу. 23.03.1994 між Академією наук України в особі управляючого справами Академії наук України ОСОБА_4 , як орендодавцем та ОСОБА_1 , як орендарем, був укладений договір оренди, відповідно до якого орендодавець зобов`язався передати орендатору у тимчасове користування готельний комплекс «Феофанія». 23.04.1994 по акту прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв майно в оренду. Балансова вартість майна на 01.03.1994 становила 1107986000,00 крб. 16.11.1994 листом Управління справами Національної академії наук України суму орендних платежів, залишити без змін, станом на грудень 1994 року та внести її не пізніше 01.03.1995. ОСОБА_1 було здійснено викуп орендованого майна у 1994 році відповідно до діючої на той час редакції ст. 28 Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ в редакції зі змінами від 26.01.1994, яка передбачала таку можливість для орендаря. З метою викупу орендованого майна, ОСОБА_1 28.11.1994 було укладено з Повним товариством «Позикове товариство «Скарбниця» договір позики. 28.11.1994 заявою ОСОБА_1 на адресу ПО ЗО «Скарбниця» надано письмову вказівку за договором позики від 28.11.1994 суму позики у розмірі 1120000000 карбованців перерахувати до ГК «Феофанія» НАН України. Залоговим товариством «Скарбниця» на виконання розпорядження ОСОБА_1 перераховано до ГК «Феофанія» НАН України кошти на суму 1120000000,00 крб. 22.02.1995 між ОСОБА_1 та Повним товариством «Позикове товариство «Скарбниця» укладено Додаток № 1 до договору позики від 28.11.1994. 29.11.1994 заявою ОСОБА_1 на адресу бухгалтерії ГК «Феофанія» НАН України надано вказівку про перерахування суми позики за договором позики від 28.11.1994 у розмірі 120000000 крб. перерахувати по зобов`язанням орендаря за договором оренди ГК «Феофанія» від 23.03.1994 до Президіуму НАН України. ОСОБА_1 вважає, що придбав нежитловий будинок - Готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія», який знаходиться у АДРЕСА_1 в приміщенні готелю «Феофанія» загальною площею 6620,7 кв.м.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати за ним право власності на нежитловий будинок Готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія», який знаходиться у АДРЕСА_1 в приміщенні готелю «Феофанія» загальною площею 6620,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32178580000.

Ухвалою Голосіївського районного суду від 26.04.2023 відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії наук України про визнання права власності та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії наук України про визнання права власностідо судового розгляду по суті.

В судовому засідання позивач та його представник зазначили щодо строку позовної давності вважають, що почала рахуватися з моменту, коли ОСОБА_1 втратив можливість користуватися майном. Позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що право власності ОСОБА_1 на нежитловий будинок Готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія», який знаходиться у АДРЕСА_1 в приміщенні готелю «Феофанія» загальною площею 6620,7 кв.м., втрачено ще з 2004 року. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позов спрямований на заволодіння державним майном, так як майно з власності держави не вибувало.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначила, що працює разом з ОСОБА_1 на посаді завідуючої з виробництва у ресторані «Феофанія». Зазначила, що збори трудового колективу у 1994 у готельному комплексі «Феофанія». Стосовно оренди приміщення готельного комплексу «Феофанія», ОСОБА_1 брав його у оренду. Зазначене приміщення, яке орендовувалось було в поганому стані. Зауважила, що інвестиціями була погашена заборгованість.

Суд дослідивши докази і письмові пояснення викладені у позовній заяві, встановив такі обставини.

Статтею 41 Конституції України, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено, що 03.03.1994 збори трудового колективу «Феофанія» Академії наук України надали згоду директору комплексу ОСОБА_1 на здачу йому в оренду майна комплексу, що підтверджується Протоколом № 7 загальних зборів трудового колективу Готельного Комплексу «Феофанія» Академії наук України від 03.03.1994.

23.03.1994 між Академією наук України в особі управляючого справами Академії наук України ОСОБА_4 , як орендодавцем та ОСОБА_1 , як орендарем, був укладений договір оренди, відповідно до якого орендодавець зобов`язався передати орендатору у тимчасове користування готельний комплекс «Феофанія».

Згідно п. 1.1. вказаного договору: За цим договором орендодавець зобов`язується передати орендарю у тимчасове користування Готельний комплекс «Федофанія», надалі у тексті - «майно», загальною площею 3200 кв.м., згідно поверхового плану, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у склад якого входять: Готель «Феофанія»; Ресторан готелю «Феофанія»; інше майно (будівлі, споруди, устаткування), які знаходяться на балансі Комплексу.

Пункт 1.3. договору: Строк оренди визначається з 23.04.1994 по 23.04.1999.

Відповідно до п. 7.1. договору орендар має право на викуп орендованого майна орендними платежами шляхом повної оплати вартості його майна. При виплаті вартості майна, у тому числі достроково відповідно до п. 4.2. договору, майно переходить у власність орендаря в порядку, передбаченому діючими законодавством України.

23.04.1994 згідно акту прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв майно в оренду. Балансова вартість майна на 01.03.1994 становила 1107986000,00 крб.

Зі змісту договору оренди від 23.03.1995 випливає, що договір був укладений НАН України з фізичною особою ОСОБА_1 , а не директором готельного комплексу «Феофанія».

16.11.1994 листом Управління справами Національної академії наук України № 16/148 суму орендних платежів, залишити без змін, станом на грудень 1994 року та внести її не пізніше 01.03.1995.

28.11.1994 між Повним товариством «Позикове товариство «Скарбниця» укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику безвідсоткову, термінову позику у сумі 1120000000,00 крб. Пунктом 3 цього договору встановлено, що повернення вказаної суми повинно бути зроблено не пізніше одного місяця з дати повної видачі позики.

Залоговим товариством «Скарбниця» на виконання розпорядження ОСОБА_1 перераховано до ГК «Феофанія» НАН України кошти на суму 1120000000,00 крб., що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення № 28 від 26.01.1995 на суму 700000000 крб., платіжне доручення № 44 від 15.02.1995 на суму 300000000 крб., платіжне доручення № 48 від 20.02.1995 на суму 120000000 крб.

22.02.1995 між ОСОБА_1 та Повним товариством «Позикове товариство «Скарбниця» укладено Додаток № 1 до договору позики від 28.11.1994, а саме: за розпорядженням позичальника в рахунок суми позики були перераховані наступні грошові суми: платіжне доручення № 28 від 26.01.1995 на суму 700000000 крб., платіжне доручення № 44 від 15.02.1995 на суму 300000000 крб., платіжне доручення № 48 від 20.02.1995 на суму 120000000 крб. Разом 1120000000 крб.

29.11.1994 заявою ОСОБА_6 на адресу бухгалтерії ГК «Феофанія» НАН України надано вказівку про перерахування суми позики за договором позики від 28.11.1994 у розмірі 120000000 крб., що підтверджується платіжними дорученнями: № 29 від 01.02.1995 на суму 700000000 крб., № 47 від 15.02.1995 на суму 300000000 крб., № 50 від 17.02.1995 на суму 120000000 крб.

Для дослідження спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України 1963 р., що діяв на момент укладення договору оренди.

Відповідно до положень ст. 246 ЦК України 1963 р. за договором майнового майну наймодавець зобов`язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Згідно ст. 161 ЦК України 1963 р. зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок договору, закону.

Статтею 162 ЦК України 1963 р. встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» майновий комплекс НАН України складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансах НАН України та організацій, віднесених до відання НАН України, і які закріплені державою за НАН України в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Статтею 3 цього ж Закону на Національну академію наук України покладено обов`язок здійснювати повноваження з управління об`єктами майнового комплексу НАН України забезпечуючи реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Постановою Президії Верховної Ради УРСР від 17.01.1991 «Про статус Академії наук України РСР» закріплено за Академією наук УРСР всі основні та інше державне майно, що знаходилось на той час у користуванні її установ та організацій дослідно-виробничої бази.

Указом Президента України від 20.01.1992 №43 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» передано Академії наук України у безстрокове користування будинки, устаткування та інше закріплене за нею державне майно на підставі постанови Президії Верховної Ради УРСР від 17.01.1991 «Про статус Академії наук Української РСР» та встановлено, що Академії наук України використовує передане їй майно за своїм розсудом у межах, визначених її Статутом, без зміни форми його власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.1999 № 226 «Про перелік об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук» затверджено Перелік об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук, згідно з додатком. З наведеного додатку вбачається, що Готельний комплекс «Феофанія» є об`єктом державної власності, що перебуває у віданні НАН України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» на нерухоме майно Національної академії України та національних галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів. Відчуження нерухомого майна Національної академії наук України, що віднесене до її відання, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До складу майнового комплексу Національної академії наук України входить нежитловий будинок - Готель "Феофанія" та ресторан готелю «Феофанія», та ресторан готелю «Феофанія», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 14-Б, та переданий в оперативне управління Державному підприємству «Готельний комплекс «Феофанія» Національної академії наук України.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру об`єктів державної власності Готель «Феофанія» з рестораном, що розташовані у АДРЕСА_1 , є державним майном, що перебуває на балансі Державного підприємства «Готельний комплекс «Феофанія» Національної академії наук України, код ЄДРПОУ 00290446, що підтверджується листом Фонду державного майна України від 12.07.2017 № 10-15-13573.

Дозвіл на будівництво готельного комплексу в складі гуртожитку було надано розпорядженням Ради Міністрів Української PCP від 30.06.1967 № 742-р «Про дозвіл АН УРСР на спорудження в м. Києві (Феофанія) готельного комплексу з складі гуртожитку на 105 місць».

Розпорядженням Президії АН УРСР від 31.08.1967 № 1035 «Про затвердження проектного завдання, зведення витрат та зведених кошторисів на будівництво готельного комплексу АН УРСР у м. Києві (Феофанія)» було затверджено проект будівництва.

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих 30.06.1970 № 1140 «Про введення в експлуатацію жилих та інших будинків громадського призначення за ІІ-й квартал 1970 року» (з додатком) готельний комплекс у вигляді гуртожитку було введено в експлуатацію. Президія АН УРСР впорядженням від 15.01.1975 № 63 «Про перезатвердження скоригованих зведених витрат та зведених кошторисів на будівництво Готельного комплексу» лила додаткові кошти на добудову та оздоблення.

Розпорядженням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 30.06.1970 № 592 «Про дозвіл на здачу в експлуатацію гуртожитку на 105 місць Інституту теоретичної фізики АН УРСР по вул. Метрологічній без завершення робіт по обладнанню ресторану» Академію зобов`язано здійснити внутрішні роботи.

Майно Готельного комплексу «Феофанія» перебувало на балансі Державного підприємства «Готельний комплекс «Феофанія» Національної академії наук України та використовувалось для здійснення статутної діяльності.

Державне підприємство «Готельний комплекс «Феофанія» Національної академії наук України створене на підставі постанови Бюро Президії Академії наук УРСР від 14.03.1986 №128Б.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2004 року справі № 2-952/2004 за позовом Приватного підприємства «ГК Феофанія» до Національної академії наук України, ОСОБА_1 про визнання права власності на майно та зобов`язання не чинити перешкод у здійсненні власником права власності, стягнення моральної шкоди визнано право власності ПП «ГК Феофанія» (код ЄДРПОУ 22962780) на Готель «Феофанія», їй знаходитьсяу м. Києві по вул. Метрологічній, 14-Б, та ресторан готелю Феофанія», який знаходиться у м. Києві по вул. Метрологічній, 14-Б в приміщенні готелю «Феофанія».

Як вбачається з вказаного рішення, судом було встановлено, що 06.03.1995 між НАН України в особі керуючого справами Цемко В.М. та Приватним підприємством «ГК Феофанія» в особі директора Цемко О.В. укладається договір оренди №2 про оренду Готельного комплексу «Феофанія», а саме: готель «Феофанія» по вул. Метрологічна, 14-Б; ресторан готелю Феофанія по АДРЕСА_1 , яке обліковується на балансі готельного комплексу.

Пунктом 1.1. даного договору встановлено, що Приватне підприємство «ГК Феофанія» є правонаступником всіх прав та обов`язків директора готельного № комплексу «Феофанія» ОСОБА_1 , який є орендарем за договором оренди від 23 березня 1994 року.

Термін дії договору оренди з 23 квітня 1994 року по 23 квітня 2004 року.

Отже, позивач добровільно передав всі свої права за договором оренди 23.03.1994 року Приватному підприємству «ГК Феофанія», а тому втратив будь-які права щодо спірного майна.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.09.2013, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2004 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову приватного підприємства «ГК Феофанія» відмовлено.

Також факт перебування готелю «Феофанія», який знаходиться у місті Києві вул. Метрологічній, 14-Б, та ресторану готелю «Феофанія» у власності держави в особі НАН України підтверджений постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 910/774/18, якою зокрема встановлено: « В той же час, колегія суддів вважає за можливе відзначити, що спірне майно не вибувало з власності держави, як про це зазначив прокурор у своїй позовній заяві, оскільки матеріали справи не містять доказів приватизації Готельного комплексу «Феофанія» НАН України чи доказів фактичного викупу спірного майна. Спірне майно відповідно до укладених договорів оренди перебувало у користуванні відповідача. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, спір про право власності щодо майна - Готелю «Феофанія» та ресторану Готелю «Феофанія» та можливого викупу орендованого майна було вирішено в межах справи 2-952/2004.

Отже, судовими рішеннями встановлено факт державної власності на будівлю Готелю «Феофанія» та ресторану Готелю «Феофанія».

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, факт привласнення державного майна громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_7 був предметом розгляду кримінальної справи.

Недійсність договорів оренди державного майна та неправомірність реєстрації ПП «ГК Феофанія» також підтверджено вироком у кримінальній справі Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2002 (справа № 1-92).

Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/774/18, встановлено що спірне майно не вибувало з власності держави, оскільки матеріали справи не містять доказів приватизації Готельного комплексу Феофанія» НАН України чи доказів фактичного викупу спірного майна.

Єдиними доказами, якими Позивач обґрунтує свої позовні вимоги є копії платіжних доручень від 01 лютого 1995 року, 17 лютого 1995 року та 15 лютого 1995 року, якими Державне підприємство ГК «Феофанія» НАН України перерахувало на рахунок Президії НАН України орендну плату згідно договору оренди № 1 від 23.03.94.

Проте, суд не може визнати вказані докази належними та допустимими немає правових підстав, оскільки дані документи підтверджують здійснення розрахунків між Державним підприємством «ГК Феофанія» НАН України та НАН України, а не оплату орендних платежів Позивачем. Позивач не надав платіжні документи складені відповідно до інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні, які б підтверджували сплату орендних платежів орендарем на розрахункові рахунки орендаря.

Позивач не надав належних та допустимих доказів в розумінні ЦПК України, які підтверджують оплату саме ним орендних платежів згідно договору оренди.

Отже, платіжні доручення не є доказами, які підтверджують сплату Позивачем орендних платежів згідно спірного договору.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для жрішення справи.

Верховний Суд зазначає, що допустимість доказів означає: у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Тобто факт оплати орендної плати повинен бути підтверджений банківською випискою з чітким визначенням, що кошти у певному розмірі були перераховані орендарем на користь орендаря, та актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами договору

Отже, Позивач безпідставно посилається на те, що здійснив викуп орендованого майна, оскільки орендоване майно є власністю держави в особі НАН України і ці факти підтверджуються рішеннями судів, які набрали законної сили, зокрема справи № 910/774/18, № 22-7480/2011, №2-952/2004.

Суд звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, питання визнання права власності на будівлю Готелю «Феофанія», який знаходиться ум. Києві по вул. Метрологічній, 14-Б, та ресторан готелю «Феофанія», який знаходиться у м. Києві по вул. Метрологічній, 14-Б в приміщенні готелю «Феофанія» був предметом розгляду Голосіївського районного суду м. Києва цивільна справа № 752/2062/13-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації в порядку поділу спільного майна подружжя. Предметом даного позову є нежитловий будинок - Готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія» загальною площею 6620,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є державною власністю, відноситься до майнового комплексу НАН України та заходиться в оперативному управлінні Державного підприємства ГК «Феофанія» НАН України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2014 р. зазначений позов залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної академії наук України, Київської міської прокуратури в особі держави в інтересах Національної академії наук України про визнання права власності, - не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної академії наук України, Київської міської прокуратури в особі держави в інтересах Національної академії наук України про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Мазур