Ухвала

від 28.05.2024 по справі 626/3596/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №626/3596/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/584/24 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: запобіжний захід

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

-прокурора ОСОБА_6 ,

-підозрюваного ОСОБА_7 ,

-захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції, матеріали за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 25 квітня 2024 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволені клопотанняслідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 22 червня 2024 року, який полягає в забороні підозрюваному залишати місце проживання цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 та покладено на ОСОБА_10 обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, іншими особами, визначеними слідчим;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В апеляційнійскарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області та не обирати щодо ОСОБА_10 запобіжний захід.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги послався на те, що досудове розслідування проводить неуповноваженим на те органом, оскільки відповідно до п.3 ч.3 ст.216 КПК України досудове розслідування за ст.ст.191, 364 КК України, якщо розмір предмета такого кримінального правопорушення становить від 500 до 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється детективами органів Бюро економічної безпеки України. Зазначив, що прокурор був зобов`язаний визначити підслідність кримінального провадження за детективами Бюро економічної безпеки України через 10 днів з моменту початку досудового розслідування. Наголосив, що клопотання слідчого не відповідає вимогам п.п. 5,6,7 ст.184 КПК України, оскільки воно не містить посилань на докази існування ризиків, а також обґрунтування неможливості застосування більш м`якого покарання. Крім того, захисник посилаючись на окремі докази, зазначає, що пред`явлена ОСОБА_10 підозра є необґрунтованою. На думку захисника жоден з ризиків не є доведеним, а також зазначив, що ОСОБА_10 має вищу освіту, одружений, має на утриманні двох дітей, працює на посаді заступника начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, позитивно характеризується, займається волонтерською діяльністю, раніше не судимий, має постійне місце проживання, протягом 7 місяців досудового розслідування не вчиняв жодних дій, які б свідчили про наявність ризиків, добровільно з`явився до суду.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 620 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1877360 грн. В обґрунтування апеляційної скарги послався на те, що слідчий суддя безпідставно дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Наголосив, що ризик переховування підтверджується особливо тяжкого злочину, ризик знищення, приховування або спотворення речей підтверджується тим, що підозрюваний матиме доступ до документів, які наразі не встановлені (ТТН, чеки, тощо). Указав, що підозрюваний матиме змогу впливати на свідків, у тому числі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що наразі він є директором та власником ТОВ «Пост Партнер» та власником ТОВ «РБК Промспецбуд», тобто є службовою особою, займає посаду заступника начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації Чугуївського району, та матиме вплив щодо залучення установ та організацій до участі у відновленні зруйнованої інфраструктури з метою заволодіння бюджетними коштами. Також зазначив, що на даний час в Київському районному суді м. Харкова перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 за вчинення аналогічних злочинів, пов`язаних із заволодінням майном, а саме ч.3 ст.28, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. На думку прокурора до підозрюваного ОСОБА_10 слід застосувати заставу у розмірі приближеному до завданих ним збитків, яку він має змогу сплатити, оскільки відповідно до декларації у 2023 році мав дохід у розмірі 494000 грн., має у власності автомобіль вартістю 240000 грн., годинник вартістю 280000 грн., корпоративні права ТОВ «РБК Промспецбуд» на суму 30250 грн., а також заощадження в сумі більше 30000 EUR.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на інших учасників провадження, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за який останньому може бути призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та з конфіскацією майна

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Однак, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, наявності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушенняпов`язане з розкраданням бюджетних коштів, тобто врахував усі обставини, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі

З огляду на зазначене, колегія суддів не приймає доводи прокурора про те, що слідчий суддя не прийняв до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки наявність зазначених ризиків була врахована слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Що стосується посилань прокурора на те, що на даний час в Київському районному суді м. Харкова перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 за вчинення аналогічних злочинів, пов`язаних із заволодінням майном, а саме ч.3 ст.28, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, то зазначене не свідчить про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, оскільки в цьому кримінальному провадженні останнього не визнано винним та його причетність не доведена.

До того ж, слідчим суддею цю обставину також враховано під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Посилання захисника на окремі докази, із наданням їм оцінки, в якості підтвердження відсутності обґрунтованості підозри, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки надання оцінки доказам у кримінальному провадженні можливо виключно під час судового розгляду.

Доводи захисника про порушення правил підслідності також не приймаються до уваги, оскільки це не може бути предметом розгляду під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу.

До того ж, сторона захисту не позбавлена можливості оскаржити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законному, у тому числі щодо порушення правил підслідності.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж той який зазначений у клопотання слідчого.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_7 та відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційних скарг захисника та прокурора.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 25 квітня 2024 року щодо ОСОБА_10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: