Ухвала

від 20.05.2024 по справі 626/3596/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11-сс/818/582/24 Доповідач ОСОБА_1

Справа № 626/3596/23 Слідчий суддя ОСОБА_2

1-кс/629/685/2024

Категорія: у порядкуКПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023222100000071 від 05 вересня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 24.04.2024 задоволено частково клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, строком до 21.06.2024.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

1. не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22:00 до 06:00 год.

2. утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

3. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити та не застосовувати щодо ОСОБА_6 жодного запобіжного заходу.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначає, що ухвала слідчим суддею прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, при її прийняття слідчий суддя ухилився від виконання функції судового контролю за дотриманням конституційних прав учасників кримінального провадження.

Вважає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється із порушенням правил підслідності та досудове розслідування, кримінального провадження, передбаченого статтею 191 КК України віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

За вказаних обставин, СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області здійснювало і продовжує здійснювати досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні поза межами належної правової процедури.

Захисник звертає увагу, що клопотання слідчого не відповідає вимогам пунктів 5, 6, 7 статті 184 КПК України, обставини на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, не мають жодного посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Посилається на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та відсутність у сторони обвинувачення доказів, які б підтверджували скоєння ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Щодо заявлених слідчим ризиків, захисник зазначає, що жодний ризик, передбачений пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження.

Також з апеляційною скаргою звернувся прокурор, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 620 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1877360 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка є такою, що суперечить вимогам КПК України.

Посилається, що підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, перебуваючи на волі у підозрюваного буде можливість та доступ до документів, які на даний час не встановлені, зможе встановити контакт зі свідками та незаконно впливати на них, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інший злочин.

Зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, внаслідок вчинення яких завдано збиток місцевому бюджету в розмірі 1883096, 63 грн.

За вказаних обставин, на думку прокурора, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, його тяжкість, суму заподіяних збитків, специфіку кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу, майновий та сімейний стан, розмір застави в розмірі 620 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 , які апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 підтримали, просили її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно вимог частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Звертаючись із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилався на те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України, яка підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування доказами.

На цей час, у органу досудового розслідування наявні достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вагомість ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України існує, а зважаючи на введення воєнного стану в Україні їх фактор настання значно збільшується, та жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, а саме: можливості перебуваючи на волі переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків чи потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слідчий зазначив, що збитки завдані КУ «Центр з обслуговування закладів та установ освіти Красноградської міської ради» внаслідок вчинення вказаного злочину становлять 1 883 096,63 грн, окрім того, при аналізі особи підозрюваного встановлено, що його майновий стан на достатньому рівні (є фізичною особою підприємцем, офіційно працевлаштований, має постійний дохід) та при призначенні застави у розмірі менше ніж сума завданих збитків не забезпечить виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, слідчий суддя вважав встановленими наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність, що застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

З матеріалів справи вбачається, що СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42023222100000071 від 05 вересня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України.

22.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинено в особливо великих розмірах та у службовому підробленні, тобто складання та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважав встановленими ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, щодо інших заявлених в клопотанні слідчого ризиків, слідчий суддя висновку не зробив.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками слідчого судді щодо невстановлення ризиків, передбачених пунктами 2, 4 частини 1 статті 177 КПК України, з огляду на таке.

Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий обґрунтовував наявність ризику, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 177 КПК України тими обставинами, що підозрюваний ОСОБА_6 маючи доступ до документів, які наразі не встановлені (ТТН, чеки, тощо) може спотворити їх на свою користь, або взагалі знищити чи сховати.

На переконання колегії суддів, підозрюваний ОСОБА_6 , зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та обсяг документів та судових експертиз.

Суд апеляційної інстанції не виключає можливість підозрюваного перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином враховуючи, що підозрюваний розуміє ступінь тяжкості злочинів про які йому повідомлено про підозру.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою та існує обґрунтована необхідність для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, суд апеляційної інстанції виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, на думку колегії суддів повністю підтверджується наданими органом досудового розслідування доказами на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним інкримінованих злочинів та наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до вчинення дій, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

За вказанихобставин,суд апеляційноїінстанції вважаєбезпідставними доводиапеляційної скаргизахисника підозрюваногопро необґрунтованістьпідозри,а доводи апеляційної скарги щодо відсутності у сторони обвинувачення доказів, які б підтверджували скоєння ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень на даному етапі, є передчасними.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про здійснення досудового розслідування із порушенням правил підслідності, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 218 КПК України вирішувати питання про визначення підслідності, є компетенцією прокурора.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд апеляційної інстанції бере до уваги особу підозрюваного а саме те, що ОСОБА_6 має вищу освіту, одружений, має двох дітей, працює слюсарем в КП «Харківський метрополітен», зареєстрований та здійснює діяльність як ФОП- ОСОБА_6 , має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не був судимий та в цілому характеризується позитивно, проте зазначені обставини не зменшують існування ризиків, оскільки ці обставини не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють вчинення дій підозрюваного, пов`язаних з вищенаведеними ризиками при обранні ним певної моделі поведінки, а відтак не здатні перешкодити вчиненню дій, передбачених пунктами 1-5 частиною 1 статті 177 КК України.

На переконання суду апеляційної інстанції, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може бути достатнім для запобігання ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, а тому застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, є таким, що не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного та часткове задоволення апеляційної скарги прокурора.

У зв`язку із наведеним та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочинів у тому числі особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, даних, що характеризують особу підозрюваного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною 4цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до частиною 4 статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи, що відповідно до статті 12 КК України злочин, передбачений частиною 5 статті 191 КК України є особливо тяжким, а злочин, передбачений частиною 2 статті 366 КК України є тяжким, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір застави в межах, передбачених пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України, а саме 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 грн, який здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених частини 5 статті 194 КПК України та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, та не є завідомо непомірним.

У зв`язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 відповідно, ухвала слідчого судді підлягаю скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Керуючись статтями 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2024 року скасувати і постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023222100000071 від 05 вересня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний заходуу виглядітримання підвартою вумовах ДУ«Харківській слідчийізолятор» вмежах строкудосудового розслідування,а самедо 21червня 2024року,включно з застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави.

Визначити суму застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 302 800 грн.

Надати підозрюваному п`ять днів для внесення визначеної застави на депозитний рахунок:

рахунок отримувача UA078201720355279002000085314,

МФО 820172,

банк отримувача ДКСУ м. Київ,

ЄДРПОУ 42261368,

призначення платежу застава.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог статті 182КПКУкраїни роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

У разі невнесення зазначеної суми, особа підлягає взяттю під варту.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному проваджені.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий -

Судді: