Ухвала

від 30.05.2024 по справі 128/680/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня2024 року

м. Київ

справа № 128/680/21

провадження № 61-6930ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грабіка Максима Сергійовича на рішення Вінницького районного суду Вінницької області Вінницької області від 19 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в справі за позовом Вінницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації, Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Казенне науково-виробниче об`єднання «Форт» Міністерства внутрішніх справ України, Головне управління Держгеокадастру в Вінницькій області, ОСОБА_2 , про усунення перешкод у здійсненні права користування й розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення та

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грабік М. С. надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області Вінницької області від 19 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою -підприємцем до суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується, зокрема, судове рішення, яким задоволено вимоги немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування наказу) та майнового характеру (повернення земельної ділянки).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн (на момент подання позову).

Вимогою майнового характеру в цій справі є повернення земельної ділянки, тому керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою на рішення Вінницького районного суду Вінницької області Вінницької області

від 19 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року має обчислюватися з урахуванням вартості майна.

У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі

№ 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Вимога щодо визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області, яка входить до предмета цього позову, очевидно є вимогою немайнового характеру.

Водночас до предмета позову в цій справі також належить позовна вимога прокурора про усунення перешкод у здійсненні Вінницькою обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення від відповідача на користь держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації. Зазначені вимоги мають майновий характер.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в спорах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомила, яка ціна позову, а з наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги (за вимоги майнового та немайнового характеру) судовий збір за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 %) + (2 270,00 грн х 200%), де А - це вартість спірного майна.

При цьому необхідно врахувати вже сплачений особою, яка подала касаційну скаргу, судовий збір в розмірі 6 810,00 грн.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів

бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

У разі, якщо ціна позову в цій справі є меншою ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000,00 грн), заявнику необхідно зазначити випадок/випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого/яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.

Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грабіка Максима Сергійовича на рішення Вінницького районного суду Вінницької області Вінницької області від 19 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік