Постанова

від 28.05.2024 по справі 438/1120/14-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/1120/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/811/861/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Матяш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2024 року в складі судді Слиша А.Т. у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - земельної ділянки, визнання недійсним акту про проведені торги, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,-

встановив:

У серпні 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії 14, відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції, треті особи на стороні відповідачів ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк», про визнання прилюдних торгів не дійсними.

У ході розгляду справи змінився суб`єктний склад учасників, відповідач Приватне підприємство «Нива-В.Ш.» ліквідоване як юридична особа на підставі Ухвали господарського суду Вінницької області від 22.12.2015 у справі № 902/156/15 (запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 11741170135012744 від 04.01.2016 року).

ПАТ «Фольксбанк» замінено правонаступником ПАТ «ВІЕС БАНК», який, у свою чергу, замінено правонаступником - АТ «Таскомбанк».

Крім цього, до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, судом залучено фізичних осіб - приватних підприємців (суб`єктів оцінювання) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Остаточно визначившись із позовними вимогами, позивачка просила:

- визнати незаконними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0644 га на АДРЕСА_1 , які проводилися 05.03.2014 філією 14 ПП «Нива - В.Ш.» при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-113, виданого 18.11.2010 Бориславським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» 32280,05 грн. боргу;

- визнати недійсним Акт про проведені прилюдні торги державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Львівської області (правонаступник - Відділ державної виконавчої служби міста Борислава Львівської області) Бачинського Антона Володимировича, затверджений начальником Відділу ДВС Бориславського МУЮ Львівської області Бачинським А.В. 20.03.2014;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 14.05.2014 приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О., зареєстроване в реєстрі за № 616, видане на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,0644 га, кадастровий номер 4610300000:08:011:0147, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги обґрунтовані тим, що прилюдні торги з реалізації належної їй арештованої земельної ділянки є незаконними, проведені без дотримання вимог пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, а саме без повідомлення її письмово про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Вказувала, що стартова ціна реалізації арештованого майна є, на її думку, явно заниженою і не відповідає дійсній ринковій вартості такого майна. Кадастровий номер спірній земельній ділянці до проведення прилюдних торгів не присвоювався.

За результатами цих торгів власником земельної ділянки площею 644 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , стала третя особа - ОСОБА_2 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.05.2014 №21631963, згідно з яким підставою виникнення права власності на земельну ділянку стало свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номер 616, виданого 14 травня 2014 року приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О.

Вважає, що прилюдні торги проведені з грубим порушенням вимог закону і є такими, що порушують її право брати участь у прилюдних торгах, а відтак і її право приватної власності на земельну ділянку.

Зазначає, що її жодним чином не було повідомлено про дату, час, місце проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки площею 644 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , а також стартову ціну реалізації цього майна.

Оскільки порушення правил проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки площею 644 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , є очевидними, то це є безумовною підставою для визнання цих торгів недійсними.

Оскаржуваним рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - земельної ділянки, визнання недійсним акту про проведені торги, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гринда Р.М., вважає, що дії з реалізації арештованого майна земельної ділянки площею 644 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 є незаконними та такими, що порушують її права та чинне законодавство.

Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених правил проведення торгів, а також недодержання в момент вчинення таких вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 ст. 213 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК Укарїни).

Звертає увагу на те, що письмовий висновок, звіт про оцінку майна експерта ОСОБА_4 , який призначений постановою виконавця Бачинського А.В., у матеріалах справи відсутній, натомість наявний висновок оцінювача про вартість майна ОСОБА_3 , який не залучався для проведення оцінки у виконавчому провадженні та не попереджався про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення дачі висновку чи дачу завідомо неправдивогоо висновку.

Таким чином, висновок про оцінку наданий неналежним суб`єктом, що не було враховано судом першої інстанції.

Крім цього, зазначений неналежний експерт не підтвердив свого професійного рівня проводити відповідні оцінки майна, оскільки у звіті відсутні сертифікати суб`єкта оціночної діяльності, про підвищення кваліфікації, про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів.

Вважає, що наданий звіт є явно із заниженою ціною майна, при цьому, позивачку було позбавлено права надати заперечення на проведену оцінку вартості майна, в результаті чого майно продано за заниженою ціною.

Зазначає, без доступу до об`єкта, експерт не міг його належним чином оцінити, зокрема експертом не врахована газифікація, а занижена оцінка майна може завдати збитків як стягувачу, так і боржнику.

Зазначає, що ринкова ситуація у країні змінювалася, ціна майна зросла, тому звіт, термін якого при незмінності ринкової ситуації в країні чинний шість місяців, не був чинним.

Покликається на те, що ОСОБА_1 з 13.02.2014 по 03.03.2014 знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Бориславської центральної міської лікарні, тому не мала можливості отримувати кореспонденцію, відтак право бути проінформованим про прилюдні торги було порушеним.

Звертає увагу, що протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 05.03.2014 не містить пропозиції учасників.

Також зазначає, що відсутність кадастрового номеру унеможливило укладення угоди про перехід права власності, оскільки така інформація є істотною умовою договору.

Черговість звернення на майно передбачена законом і має задовольнити основні принципи виконавчого провадження в повному обсязі, при цьому, у виконавчому листі № 2-113 від 18.11.2010 та у всіх постановах вказано тільки одного стягувача, а саме ПАТ «ВіЕс Банк».

Просить скасувати рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

23.04.2024 на адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, у якому заперечуючи доводи апеляційної скарги з покликанням на неправильно визначений суб`єктний склад спору та інші обставини спірних правовідносин, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Учасники справи позивачка ОСОБА_1 та її представник Гринда Р.М. , представник відповідача Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, представник третьої особи АТ «Таскомбанк», треті особи ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання 28 травня 2024 року не прибули, не повідомили про причину неявки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є розумність строків розгляду справи судом, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України).

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно із висновком про вартість майна ринкова вартість оцінюваної земельної ділянки за результатами її натурного огляду, в умовах вимушеного продажу, станом на 17.09.2013 склала 37 732,00 грн. (без урахування ПДВ), відтак прилюдні торги з продажу арештованої земельної ділянки на АДРЕСА_1 відбулися в межах дійсного Звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (05.03.2014).

При цьому, огляд об`єкту оцінки підтверджується фотофіксацією земельної ділянки, яка міститься у звіті, а на адресу сторін виконавчого провадження державним виконавцем направлено письмові повідомлення про результати проведеної оцінки арештованого майна та його вартості з копією експертного висновку.

Суд звернув увагу, що Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено обов`язку державного виконавця перевіряти факт отримання боржником повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна, оскільки саме по собі направлення виконавцем такого повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем, вважається ознайомленням з визначеною експертом вартістю майна у розумінні статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», тому посилання позивачки на відсутність доказів отримання висновку про вартість майна не є порушенням, яке могло вплинути на результати спірних торгів.

Покликаючись на правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції зазначив, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Поряд з цим, позивачка, будучи достовірно обізнаною про наявність відкритого відносно неї виконавчого провадження та арешт її майна, під час розгляду справи не надала доказів звернення до виконавця із відповідною заявою про незгоду з результатами визначення вартості арештованого майна до проведення прилюдних торгів чи оскарження звіту про оцінку майна у встановленому порядку.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що вартість спірної земельної ділянки, яка відчужувалася у порядку, передбаченому для виконання судових рішень, і до того ж, є обтяженою належним третій особі нерухомим майном, є вищою, аніж визначено суб`єктом оціночної діяльності, тому за відсутності доказів протилежного, суд вважав недоведеними твердження позивачки про те, що реалізація арештованого майна відбулася не за ринковою ціною та за нижчу вартість, висновку щодо визначення ринкової вартості спірної земельної ділянки, позивачка не подавала.

Більше того, позивачка вправі була прийняти участь у прилюдних торгах з продажу арештованого майна та придбати спірну земельну ділянку за ціною, яка, на її думку, є заниженою.

Що ж стосується кадастрового номера спірної земельної ділянки, то арештованій земельній ділянці для обслуговування житлового будинку площею 0,0644 га на АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 26.01.2001 року серії ІІ-ЛВ №000620, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ЛВ № 2275, кадастровий номер до проведення прилюдних торгів присвоєний не був.

У цій частині суд вказав, що зазначені позивачкою норми закону регулюють правовідносини, які пов`язані з укладенням договорів, що спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків за домовленістю сторін, тоді як спірні правовідносини виникли з приводу примусової реалізації арештованого майна і не є договірними.

07.05.2014 спірна земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 4610300000:08:011:0147, докази порушення прав третіх осіб у результаті такої реєстрації (зокрема, в частині накладення меж суміжних земельних ділянок) у матеріалах справи відсутні.

Крім цього, арештована земельна ділянка має присвоєну поштову адресу, що дозволяє провести її ідентифікацію.

Із листа філії 14 ПП «Нива- В.Ш.» від 13.02.2014 року за вихідним № 081Б слідує, що організатор торгів повідомляє відділ ДВС та учасників виконавчого провадження і, зокрема, боржника ОСОБА_1 про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації належного ОСОБА_1 майна - земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,0644 газа адресою: АДРЕСА_1 .

Також організатором торгів - ПП «Нива - В.Ш.» в особі філії 14 було розміщено на веб-сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України загальнодоступне інформаційне повідомлення про прилюдні торги, з яким ознайомилися учасники торгів (зокрема, третя особа ОСОБА_2 ), тому не була позбавлена можливості ознайомитися і боржник ОСОБА_1 , якій достеменно було відомо про відкрите відносно неї виконавче провадження та арешт майна

Оскільки підстав для визнання незаконними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0644 га на АДРЕСА_1 не встановлено, на переконання суду першої інстанції, відсутні підстави і для задоволення вимог про визнання недійсним Акту про проведені прилюдні торги державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Львівської області (правонаступник - Відділ державної виконавчої служби міста Борислава Львівської області) Бачинського Антона Володимировича, затверджений начальником Відділу ДВС Бориславського МУЮ Львівської області Бачинським А.В. 20.03.2014 та скасування свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 14.05.2014 приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О., зареєстроване в реєстрі за № 616, видане на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,0644 га, кадастровий номер 4610300000:08:011:0147, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як похідних вимог.

Окремо суд зазначив про неналежний суб`єктний складу учасників справи, як самостійну підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки звертаючись із позовом про визнання недійсними торгів, позивачка ОСОБА_1 пред`явила позов лише до однієї зі сторін правочину - продавця: Бориславського ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції та організатора електронних торгів - філії 14 ПП «Нива - В.Ш.» (ліквідоване), переможець оскаржуваних прилюдних торгів ОСОБА_2 була залучена до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, незважаючи на те, що суд неодноразово роз`яснював стороні позивача відповідні правові наслідки невчинення відповідної процесуальної дії.

Підсумовуючи суд зазначив, що втручання у мирне володіння майном особи, що набула арештоване майно за відплатним договором, укладеним на прилюдних торгах 05.03.2014 в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, не буде пропорційним відповідній легітимній меті такого втручання за спірних обставин, оскільки третя особа ОСОБА_2 є власником об`єкта незавершеного будівництва на АДРЕСА_1 , яким законно володіє довготривалий час (20 років) та такий розташований на спірній земельній ділянці, яка призначена для його будівництва і обслуговування.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення колегія суддів виходить із такого.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 вказаного Закону право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинського А.В. (надалі державний виконавець) від 11.07.2011 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 2-113, виданого 18.11.2010 Бориславським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» 32 280 ,05 грн боргу та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 10).

27.07.2011 реєстратором - Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження (арешт нерухомого майна) за № 11432655, об`єктом якого є невизначене майно, все нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

08.09.2011 ОСОБА_1 ознайомилася із матеріалами вищезазначеного виконавчого провадження та отримала на руки копії виконавчого листа № 2-113 від 18.11.2010 року та постанову про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів розділяє висновок суду першої інстанції про те, що позивачці ОСОБА_1 , як боржнику у виконавчому провадженні, було достеменно відомо про таке, як і про арешт її нерухомого майна.

14.05.2013 державним виконавцем у присутності понятих складено Акт опису і арешту майна від 14.05.2013, згідно з яким при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-113, виданого 18.11.2010 Бориславським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фольксбанк" 32280,05 грн. боргу, описано майно, що належить боржнику, а саме: земельну ділянку площею 0,0644 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - обслуговування будинку, та передано його на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (т.1 а.с. 11, т.7, а.с. 12-13).

Постановою державного виконавця відділу ДВС Бориславського міського управління юстиції Бачинського А.В. від 31.05.2013 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 призначено експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_4 , який має сертифікат, виданий Фондом державного майна України 28.09.2012 року за № 13851/12 (строк дії - 29.09.2015 року), свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 30.07.2007 року за № 5726, для надання письмового висновку щодо визначення стартової ціни майна з метою проведення прилюдних торгів, а саме - земельної ділянки площею 644 кв. м, розташованої на АДРЕСА_1 , цільове призначення - обслуговування будинку.

Згідно із висновком про вартість майна ринкова вартість оцінюваної земельної ділянки за результатами її натурного огляду, в умовах вимушеного продажу, станом на 17.09.2013 склала 37 732,00 грн. (без урахування ПДВ).

Оцінка майна сторонами виконавчого провадження не оскаржувалася.

Повідомлення про вартість описаного та арештованого майна відділом ДВС Бориславського міського управління юстиції направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією, у тому числі боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до договору № 14134081 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна від 12.02.2014, укладеного відділом ДВС Бориславського міського управління юстиції з «Нива - В.Ш.» в особі філії 14, описане та арештоване майно (земельна ділянка для обслуговування будинку площею 644 кв. м на АДРЕСА_1 ) було передано на реалізацію.

13.02.2014 організатором торгів Приватним підприємством "Нива - В.Ш." в особі філії 14 було опубліковано на веб-сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України інформаційне повідомлення про спірні прилюдні торги, ознайомившись з яким ОСОБА_2 сплатила організатору торгів гарантійний внесок у сумі 5662,07 грн. і взяла участь у прилюдних торгах, які відбулися 05.03.2014.

Відповідно до протоколу №1414081-1 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), затвердженого 05.03.2014 директором Філії 14 ПП «Нива - В.Ш.» ОСОБА_6 , переможцем торгів визнана ОСОБА_2 (учасник № 2), яка придбала лот № 1 «Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку пл. 644 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 » за ціною 37750,00 грн.

Згідно із відомостями про учасників торгів у торгах взяли участь два учасника, зокрема учасник торгів під № 1 - ОСОБА_7 .

Актом про проведені прилюдні торги від 20.03.2014 державного виконавця Відділу ДВС Бориславського МУЮ Львівської області Бачинського А.В., затвердженого останнім, стверджується, що ОСОБА_2 є переможцем прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку пл. 644 кв.м. на АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 26 січня 2001 року серії ІІ-ЛВ №000620, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ЛВ № 2275; 14.03.2014 перерахувала необхідний розмір грошових коштів у сумі 32125,25 грн. на депозитний рахунок відділу ДВС Бориславського МУЮ та 2,68 грн. додаткової суми за послуги з реалізації майна на рахунок ПП «Нива - В.Ш.», а також раніше - гарантійний внесок у розмірі 5662,07 грн. на рахунок спеціалізованої організації ПП «Нива - В.Ш.», і має усі законні підстави для переоформлення права власності на земельну ділянку площею 644 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

07.04.2014 Бориславський міський відділ Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» виготовив на замовлення ОСОБА_2 . Технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натуру (на місцевості), а 07.05.2014 Управлінням Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0644 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:08:011:0147, у Державному земельному кадастрі, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 4604275212016 від 16.11.2016.

14.05.2014 приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О. видано на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів за реєстровим № 616 на земельну ділянку загальною площею 0,0644 га, кадастровий номер 4610300000:08:011:0147, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витяг про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 21631963 від 14.05.2014.

В свою чергу, із договору дарування об`єкта незавершеного будівництва на АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Василевич О.Р. 11.06.2004 за реєстровим № 1204, вбачається, що ОСОБА_2 прийняла в дар від ОСОБА_8 розташовані за вказаною вище адресою незавершений будівництвом житловий будинок та літню кухню літ. Б.

Державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва - 65% готовності на АДРЕСА_1 здійснено за ОСОБА_2 28.10.2014 державним реєстратором Бориславського міського управління юстиції Раєвою Я.Є.; витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 28744646 від 29.10.2014.

Враховуючи наведене, переможець спірних прилюдних торгів ОСОБА_2 дійсно є власницею об`єкта незавершеного будівництва (житлового будинку з літньою кухнею), розташованого на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку, площею 0,0644 га на АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із позовними вимогами ОСОБА_1 свої доводи зводить до того, що спірні прилюдні торги проведені з грубим порушенням вимог закону і є такими, що порушують її право брати участь у прилюдних торгах, оскільки порушення правил проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки площею 644 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , є очевидними, то це є безумовною підставою для визнання таких торгів недійсними, відтак задоволення позовних вимог.

Враховуючи спірні правовідносини, на момент вчинення дій щодо реалізації арештованого майна на прилюдних торгах примусове звернення стягнення з прилюдних торгів здійснювалося відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5,Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.

Так, частиною першою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Колегія суддів виходить з того, що відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі №910/856/17 зазначає, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів.

Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає дещо суперечливими висновки суду першої інстанції, оскільки стверджуючи, що спірні правовідносини виникли з приводу примусової реалізації арештованого майна і не є договірними, в іншому випадку суд зазначає, що сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених торгів, є продавці (ДВС та організатор торгів) та покупець (переможець торгів), відтак за результатами торгів як відповідачі мають залучатися орган виконавчої служби, організатор і переможець торгів, тобто констатує договірну правову природу правочину укладеного за результатами торгів.

Колегія суддів виходить з того, що правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Згідно із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Поряд з цим, аргументи та доводи позивача, що зводяться до оцінки та аналізу дій державного виконавця у межах відповідного виконавчого провадження, не є релевантними у даному судовому провадженні, оскільки навіть доведення та констатація незаконності таких є недостатньою для визнання торгів недійсними.

Крім цього, колегія суддів розділяє висновок про те, що ЦПК України, як і ЗУ «Про виконавче провадження» містить окремий порядок оскарження дій виконавця.

Зазначене відповідає висновкам викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) згідно яких допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, усі доводи, що стосуються допущених, на думку позивачки, порушень вимог закону державним виконавцем при здійсненні примусових дій з виконання виконавчого листа не входять у предмет доказування у даній справі, оскільки могли бути предметом окремого судового дослідження.

У своєму Рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип законності вимагає, аби під час виконавчого провадження виконавець неухильно додержувався вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Виконавець зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено провести виконавче провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Про необхідність встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог про визнання торгів недійсними або відмову в їх задоволенні зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19.

Так, частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з пунктом 3.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення), спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, зареєстрованим у Мін`юсті 21.05.2003 року за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації (пункт 3.5 Тимчасового положення).

У пункті 3.6 Тимчасового положення передбачено, що повинен містити зміст інформаційного повідомлення.

Згідно із пунктом 3.8 Тимчасового положення, якщо реалізації підлягає земельна ділянка, то в інформації додатково зазначаються: розмір земельної ділянки, місце її розташування; правовий режим земельної ділянки; цільове призначення земельної ділянки; обмеження на використання земельної ділянки (установлені на підставі містобудівних та санітарних норм і правил, включаючи архітектурно-планувальні, технічні, екологічні умови).

Як вже зазначалося, відповідно до договору № 14134081 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна від 12.02.2014, укладеного відділом ДВС Бориславського міського управління юстиції з «Нива - В.Ш.» в особі філії 14, описане та арештоване майно (земельна ділянка для обслуговування будинку площею 644 кв. м на АДРЕСА_1 ) передано на реалізацію, а 13.02.2014 організатором торгів Приватним підприємством "Нива - В.Ш." в особі філії 14 опубліковано на веб-сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України інформаційне повідомлення про спірні прилюдні торги, які відбули 05.03.2014.

Таким чином, повідомлення про прилюдні торги було розміщуно на веб-сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, тому позивачка ОСОБА_1 не була позбавлена можливості ознайомитися із таким, зважаючи на її обізнаність про відповідне виконавче провадження, а відтак і придбати майно, за заниженою, як остання зазначає, ціною.

Колегія суддів звератє увагу на те, що постановою державного виконавця від 31.05.2013 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 призначено експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_4 , для надання письмового висновку щодо визначення стартової ціни майна з метою проведення прилюдних торгів, а саме - земельної ділянки площею 644 кв. м, розташованої на АДРЕСА_1 , цільове призначення - обслуговування будинку (т.1 а.с.12).

У звіті ФОП ОСОБА_4 від 17.09.2013 з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 644 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , міститься висновок про вартість майна, наданого в оцінку, підписаний ФОП ОСОБА_4 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 28.09.2012 № 13851/12; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 30.07.2007 за № 5726), ФОП ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок серії АК № 01035 від 29.05.2010 року; ліцензія на право виконання землеоціночних робіт серії АГ № 593001 від 13.01.2011 року) та скріплений відтисками печаток зазначених суб`єктів господарювання.

При цьому, ФОП ОСОБА_3 (суб`єкт оціночної діяльності, оцінювач) залучений до проведення оцінки описаного і арештованого майна ФОП ОСОБА_4 (суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем) відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та укладеного між цими особами Договору про спільну діяльність від 17.05.2011.

Згідно із висновком про вартість майна ринкова вартість оцінюваної земельної ділянки за результатами її натурного огляду, в умовах вимушеного продажу, станом на 17.09.2013 склала 37 732,00 грн. (без урахування ПДВ) (т.7 а.с.17-44).

При цьому, придбана земельна ділянка лот № 1 «Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку пл. 644 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 » була за ціною 37750,00 грн.

Висновки з іншою ціною спірної земельної ділянки позивачка не надала.

В свою чергу, згідно із Актом про проведені прилюдні торги від 20.03.2014 право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000620, кадастровий номер земельній ділянці на той час дійсно не був присвоєний, при цьому таке право виникло на підставі рішення Бориславської міської Ради народних депутатів від 15.06.2000.

Натомість, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) (п. 2 Розділу VII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI ).

У подальшому, 07.04.2014 Бориславським міським відділом Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на замовлення переможця торгів ОСОБА_2 виготовлено Технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

07.05.2014 Управлінням Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0644 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:08:011:0147, у Державному земельному кадастрі, що стверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 4604275212016 від 16.11.2016.

Таким чином, спірна земельна ділянка з 07.05.2014 зареєстрована у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 4610300000:08:011:0147, при цьому, докази порушення прав третіх осіб у результаті такої реєстрації, у тому числі, щодо накладення меж суміжних земельних ділянок, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відсутність кадастрового номера на момент проведення прилюдних торгів не вплинула на результати таких, оскільки присвоєна поштова адреса дозволяла її ідентифікувати.

Що стосується доводів недотримання організатором торгів вимог щодо повідомлення державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про неможливість встановити, чи було вручено ОСОБА_1 рекомендоване поштове відправлення за №7905702020970 з повідомленням організатора торгів про дату, час, місце проведення прилюдних торгів і стартову ціну реалізації майна чи встановити причини невручення цього відправлення, якщо такий факт мав місце.

Поряд з цим, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Про зазначене йдеться у висновку Верховного Суду України, висловленому у постанові від 16 березня 2016 року (№ 6-323цс16).

Таким чином, відповідні доводи не можуть бути підставою для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки останньою не доведено, як могла вплинути зазначена обставина на результат торгів та які конкретно її права були порушені у такому разі.

Окремо колегія суддів розділяє думку місцевого суду щодо неналежного суб`єктного складу справи.

Так, відповідно до правового висновку Верхоного Суду викладеного у постанові від 27 травня 2020 року у справі №336/7019/17, у справі про визнання недійсним правочину за результатами торгів як відповідачі мають залучатися орган виконавчої служби, організатор і переможець торгів.

Іншими словами, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених торгів, є продавці (ДВС та організатор торгів) та покупець (переможець торгів).

При цьому, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) торгів за позовом учасника торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів, відповідно, виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору (ст. 216 ЦК України).

Поряд з цим, звертаючись із позовом про визнання недійсними торгів, позивачка ОСОБА_1 пред`явила позов лише до продавця Бориславського ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції та організатора електронних торгів - філії 14 ПП «Нива - В.Ш.» (ліквідоване), переможець оскаржуваних прилюдних торгів ОСОБА_2 залучена до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).

Зважаючи на те, що у разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому, пред`явлення ОСОБА_1 позову лише до одного відповідача, як однієї сторони укладеного на прилюдних торгах з продажу спірної земельної ділянки договору купівлі - продажу, є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком про те,що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0644 га на АДРЕСА_1 , які проводилися 05.03.2014 року філією 14 ПП «Нива - В.Ш.» при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-113, виданого 18.11.2010 року Бориславським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» 32280,05 грн. боргу необхідно відмовити.

За відсутності підстав для визнання незаконними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відсутні і підстави для задоволення вимог про визнання недійсним Акту про проведені прилюдні торги державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Львівської області (правонаступник - Відділ державної виконавчої служби міста Борислава Львівської області) Бачинського Антона Володимировича, затверджений начальником Відділу ДВС Бориславського МУЮ Львівської області Бачинським А.В. 20.03.2014 року та скасування свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 14.05.2014 приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О., зареєстроване в реєстрі за № 616, видане на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,0644 га, кадастровий номер 4610300000:08:011:0147, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такі є похідними.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи, застосував матеріальний закон та дотримався процедури розгляду, передбаченої ЦПК України, тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 28 травня 2024 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк