Ухвала

від 29.05.2024 по справі 527/1504/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1504/24

провадження № 1-кс/527/386/24

УХВАЛА

29 травня 2024 року м. Глобине

Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання старшого слідчого відділення Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12024170510000340, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2024 року до суду надійшло вищевказане клопотання.

В обґрунтуванняклопотання слідчийзазначив,що Слідчимвідділенням відділуполіції №1Кременчуцького РУПГУНП вПолтавській області,за процесуальногокерівництва Глобинськоїокружної прокуратуриПолтавської області,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12024170510000340від 27.05.2024за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 травня 2024 року, близько 03:00 год, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в будинку за місцем постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , наніс один удар рукою в область обличчя та тулубу малолітньому сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, судомного синдрому, підшкірних гематом обличчя та грудної клітини, анізокорію, деструкцію скловидного тіла лівого ока.

27.05.2024, в ході огляду місця події, який проводився на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено пластикову пляшку об`ємом 0,5 л. з кришкою жовтого кольору, три недопалки, дитячу подушку білого кольору з візерунком у вигляді зірочок. Вилучені речі запаковані та опечатані в окремі паперові конверти, на які нанесеного пояснювальний текст та підписи учасників слідчої дії.

27 травня 2024 року, пластикову пляшку об`ємом 0,5 л. з кришкою жовтого кольору, три недопалки, дитячу подушку білого кольору з візерунком у вигляді зірочок визнано в якості речових доказів та долучено до кримінального провадження.

Посилаючись нате,що длядосягнення повноти,всебічності танеупередженості розслідуванняданого кримінальногоправопорушення,у зв`язкузі проведеннямсудових експертизта перевіркиобставин злочину,слідчийпросивсуд,накласти арештна майно,вилучене пластиковупляшку об`ємом0,5л.з кришкоюжовтого кольору,три недопалки,дитячу подушкубілого кольоруз візерункому виглядізірочок,шляхом заборонивласнику таволодільцю користуватисямайном, які будуть зберігатися в кімнаті збереження речових доказів ВП№1 КРУП ГУНП в Полтавській області, за адресою: АДРЕСА_2 , та шляхом заборони відчуження майна власником чи іншими особами на підставі його довіреності.

У судове засідання слідчий не з`явився, направив до суду заяву, у якій просив проводити розгляд клопотання у його відсутність, зазначив, що клопотання підтримує.

В судове засідання власники майна не з`явилися.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як зазначено в ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно зч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчим суддею встановлено, що майно, вилучене27.05.2024 під час огляду місця події який проводився на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , набуло статусу тимчасово вилученого майна та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.

Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному провадженні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч. 11 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арештна майно,вилучене 27.05.2024під часогляду місцяподії якийпроводився натериторії домогосподарстваза адресою: АДРЕСА_1 ,а саме:пластикову пляшкуоб`ємом 0,5л.з кришкоюжовтого кольору,три недопалки,дитячу подушкубілого кольоруз візерункому виглядізірочок,шляхом позбавлення власникаі будь якихінших осібможливості відчужувати,розпоряджатися та/абокористуватися зазначениммайном,окрім можливостівчинення відповіднимиособами необхіднихдій ізвказаними предметамияк речовимидоказами (огляд,слідчий експеримент,призначення експертиз,експертні дослідженнятощо), із залишенням у місці зберігання речових доказів Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що розташоване за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобине, вул. Центральна, буд. 189.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1