Ухвала

від 30.05.2024 по справі 320/46888/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 травня 2024 року м. Київ № 320/46888/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" про визнання протиправними дій, скасування наказу та визнання недійсним спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Заступником Генерального прокурора подано позов з вимогами:

визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-екологічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Тисівської площі та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4607;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" спеціального дозволу на користування надрами;

визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 №4963, виданий ТОВ "Газовидобувна група", вид користування геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовища).

Відповідно до статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України):

у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя);

прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта).

За змістом наведеної норми, прокурор може звернутися до суду у визначених законом випадках. У разі звернення до суду в інтересах держави, прокурор повинен обґрунтувати в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зі змісту позовної заяви прокурора вбачається, що правовими підставами звернення до суду заначено статтю 131-1 Конституції України та статтю 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (у редакції, чинній на час подання прокурором позову):

прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої).

наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (абзац перший частини четвертої).

Наведені норми наділяють прокурора повноваженнями представляти інтереси держави в разі, коли орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не неналежним чином здійснює чи не здійснює свої повноваження, а також в разі відсутності відповідного органу (наприклад, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 справа №826/13768/16).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 справа №587/430/16-ц зазначено, що суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У позовній заяві прокурором зазначено, що позов подається в інтересах держави та визначено відповідачами Державну службу геології та надр України, Державну комісію України по запасах корисних копалин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група".

Зміст позовної заяви дає підстави дійти висновку, що спір стосується порушення вимог законодавства, яке регулює порядок видачі спеціальних дозволів, унаслідок чого ТОВ "Газовидобувна група" безпідставно, поза аукціоном, набуло право на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ вуглеводнів із подальшим видобуванням нафти й газу (промислова розробка родовищ) Тисівської ділянки. Також зазначено про відсутність повноважень у Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин звертатись до суду з позовами про визнання недійсними спеціальних дозволів на користування надрами.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відтак для з`ясування обґрунтованості доводів прокурора щодо права звернутись до суду з таким позовом суду необхідно перевірити чи передбачено законами України повноваження в суб`єктів владних повноважень звертатися до суду з позовом, внаслідок задоволення якого буде припинено дію спеціального дозволу на користування надрами. Також суду потрібно встановити чи надано відповідному державному органу повноваження без звернення до суду ухвалювати рішення, наслідком яких є припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

До позову додано додаток №1 до наказу Держгеонадр від 27.12.2018 №521 Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з підпунктом 1 пункту 8 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, відповідно до якого ТОВ "Газовидобувна група" надано на 20 років спеціальний дозвіл на користування надрами: геологічне вивчення нафто-газоносних-надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Тисівської ділянки в Івано-Франківській області, корисні копалини: газ природний конденсат.

Статтею 26 Кодекс України про надра встановлено підстави анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а також визначено, що порядок та підстави для припинення права користування нафтогазоносними надрами (анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами) визначаються виключно Законом України "Про нафту і газ".

Судом зазначалось, що спеціальний дозвіл ТОВ "Газовидобувна група" видано щодо геологічного вивчення нафто-газоносних-надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про нафту і газ" від 12.07.2001 №2665-III (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами, видані з порушенням встановленого порядку їх отримання, визнаються недійсними в судовому порядку.

Частинами третьою, четвертою статті 27 цього Закону передбачено, що спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами анулюється з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8, 9 частини другої цієї статті, відповідним дозвільним органом, а з підстав, визначених пунктами 2, 4-7 частини другої цієї статті, виключно судом. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5 і 7 частини другої цієї статті, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного геологічного контролю. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, приймає рішення про анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстави, визначеної пунктом 9 частини другої цієї статті, з урахуванням вимог, передбачених частинами п`ятою-сьомою статті 13 Кодексу України про надра.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України "Про нафту і газ" анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється виключно у разі: звернення користувача нафтогазоносними надрами із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами (пункт 1); виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої користувачем нафтогазоносних надр, за умови що користувач нафтогазоносних надр не звернувся у встановленому Кодексом України про надра порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра (пункт 2); наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є користувачем нафтогазоносних надр, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, яка є користувачем нафтогазоносних надр, а також у разі неподання користувачем нафтогазоносних надр заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у строк, встановлений Кодексом України про надра (пункт 3); заподіяння внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою нафтогазоносних надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров`ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища (пункт 4); невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від користувача нафтогазоносними надрами, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт (пункт 5); встановлення факту надання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника (пункт 6); невжиття користувачем нафтогазоносних надр заходів для виконання вимог припису про усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у зв`язку з порушенням вимог законодавства після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у зв`язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення (пункт 7); наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 14 цього Закону (пункт 8); застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання дії спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (пункт 9).

Отже, стаття 27 Закону України "Про нафту і газ" наділяє повноваженнями центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстав, які не стосуються порушень встановленого порядку отримання відповідного дозволу, що визначено прокурором підставою позову. Цією ж нормою відповідний дозвільний орган наділений повноваженнями приймати рішення про анулювання спеціального дозволу, які також не стосуються порушень встановленого порядку отримання відповідного дозволу.

Щодо анулювання відповідного дозволу на підставі пункту 6 частини першої статті 4 Закон України "Про санкції" від 14.08.2014 №1644-VII, то суд зазначає про відмінність підстав для застосування таких санкцій, передбачених статтею 3 цього Закону з підставами позову, визначених прокурором.

З огляду на проаналізоване правове регулювання, суд погоджується з доводами прокурора в частині відсутності повноважень у державного органу звертатись до суд з позовом відповідно до статті 25 Закону України "Про нафту і газ" про визнання недійсним спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, які видані з порушенням встановленого порядку їх отримання.

Прокурором заявлено вимоги:

визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-екологічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Тисівської площі;

скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4607;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 в частині надання ТОВ "Газовидобувна група" спеціального дозволу на користування надрами;

визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.122018 №4963.

На думку суду, інтерес держави в розглядуваному випадку може полягати в припиненні користування ТОВ "Газовидобувна група" спеціальним дозволом на користування надрами, відповідно належним способом захистом таких інтересів держави, передбаченим Законом України "Про нафту і газ", є визнання недійсним спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, які видані з порушенням встановленого порядку їх отримання.

Водночас визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень не призведе до відновлення інтересів держави щодо припинення дії спеціального дозволу на користування надрами. Оскільки статтею 25 Закону України "Про нафту і газ" визначено наслідки порушення встановленого порядку отримання спеціальних дозволів визнання їх недійсними, відповідно скасування рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4607 та визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 не є тими способами захисту, з якими прокурор у спірному випадку уповноважений звернутись до суду з позовом в інтересах держави.

Суд вважає, що звернення до суду прокурора в інтересах держави у визначеному статтею 25 Закону України "Про нафту і газ" порядку, відповідає передбаченому статтею 131-1 Конституції України припису про здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. У даному випадку такими законами є КАС України; Закон України "Про прокуратуру", стаття 25 Закону України "Про нафту і газ".

Судом зазначалось, що за змістом частини четвертої статті 53 КАС України невиконання прокурором вимог обґрунтувати визначені законом підстави для звернення до суду має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу, пунктом 7 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З урахуванням наведених висновків, суд вважає, що прокурором не обґрунтовано повноважень на звернення до суду з вимогами: визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-екологічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Тисівської площі; скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4607; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 в частині надання ТОВ "Газовидобувна група" спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, прокурором визначено відповідачем ТОВ "Газовидобувна група", однак вимог до цього відповідача не заявлено, що також суперечить пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Суд зауважує, що в спірному випадку ТОВ "Газовидобувна група" не ухвалювало рішень щодо надання спеціального дозволу, що є предметом судового контролю. Водночас частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено повноваження прокурора здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі, якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. В такому випадку прокурор набуває статусу позивача, тому для звернення до адміністративного суду з вимогами до ТОВ "Газовидобувна група" необхідно вказати праву підставу, визначену в законах України або Конституції (частина четверта статті 5 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на встановлені недоліки позовної заяви прокурора, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків прокурору необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити позовну заяву з урахуванням висновків суду щодо обрання належного способу захисту інтересів держави у спірних відносинах, а також з визначенням складу відповідачів та чіткого заявлення вимог щодо кожного з них, зокрема до відповідача ТОВ "Газовидобувна група".

Заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками необхідно подати в кількості примірників для суду та відповідача (відповідачів).

Також суд звертає увагу на те, що на підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 про повернення позовної заяви прокурору повернуто всі оригінали. Оскільки вказану ухвалу скасовано та направлено справу для продовження розгляду, необхідно подати до суду оригінал позову з додатками в кількості примірників для суду та відповідачів.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву заступника Генерального прокурора без руху.

Надати прокурору п`ять днів, з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити прокурора про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя Донець В.А.