Постанова

від 29.05.2024 по справі 758/437/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/437/24 головуючий у суді І інстанції Ковбасюк О.О.

провадження № 22-ц/824/8404/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати факт мобінгу з боку ДП «ДЕМЗ» та зобов`язати відповідача звільнити позивача за ч. 3 ст. 38 КЗпПУ з дати набрання законної сили рішенням у цій справі із виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, що дорівнює 72 000 грн. та вимушеного прогулу з 12 жовтня 2023 року по день звільнення.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує про те, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ним подано відповідну заяву від 30 січня 2024 року, якою виправлено всі зазначені в ухвалі суду недоліки. Не зважаючи на це, суд першої інстанції повернув позову заяву. Незаконність ухвали полягає у необґрунтованому неприйнятті аргументів і пояснень, викладених у заяві про усунення недоліків, як наслідок, висновки суду про несформульований спосіб захисту свого порушеного права, недодання належних та достатніх доказів, відсутність викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не наведення розрахунку та ненадання доказів на підтвердження періоду вимушеного прогулу - не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1, частиною 3 і частиною 5 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки така не відповідала вимогам пунктів 4, 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України. Для усунення вказаних недоліків надано строк 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали направлена позивачу на електронну адресу та доставлена до його електронної скриньки 23 січня 2024 року.

На виконання вимог ухвали позивачем 29 січня 2024 року через систему «Електронний суд» надіслано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Вимоги до позовної заяви викладені в статті 175 ЦПК України. Так, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд першої інстанції оцінив обставини, викладені в позовній заяві, без урахування положень статей 13, 175 ЦПК України, якими визначено, що позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

При цьому, пунктом 7 частини 2 статті 197 ЦПК України визначено, що саме у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Питання про доведеність порушеного права чи законного інтересу позивача вирішується за результатами розгляду справи по суті, де суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який наявний у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу, враховує їх належність, допустимість і достовірність.

Таким чином, не може бути правовою підставою для залишення позову без руху, а пізніше його повернення позивачу, та обставина, що позивачем, на думку суду, не сформульовано спосіб захисту свого порушеного права.

Зі змісту позовної заяви та заяви про усунення недоліків вбачається, що позивачем зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також долучено до матеріалів справи докази, якими ці обставини підтверджуються, встановлення правильності та обґрунтованості яких можливе на наступних стадіях цивільного процесу. Якщо ж вони не підтверджують позовні вимоги, то це є підставою для відмови в задоволенні позову, а не для визнання позовної заяви неподаною.

Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, апеляційний суд вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст.185 ЦПК України.

З урахування вказаних порушень, оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, що є підставою для його скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції ( п. 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.