Ухвала

від 31.05.2024 по справі 2-743/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 2-743/11 6/335/167/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря :Шевченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області у справі №2-743/11,

встановив:

20.05.2024 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області у справі №2-743/11. У заяві просить винести ухвалу суду, якою відстрочити виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області у справі №2-743/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.09.2011 року і до досягнення дитиною повноліття на один рік.

В обґрунтування заяви зазначив, що на виконанні у ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південного МУ МЮ (м.Одеса) перебуває виконавчий лист виданий на підставі рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 31.08.2012 року по справі №2-743/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.09.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. По здійсненню примусового виконання рішення суду, на підставі виконавчого листа виданого Пологівським районним судом Запорізької області державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 34130912 та розпочато виконавчі дії. Заявник являється військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2022 року та знаходиться в зоні активних бойових дій, відтак вимушений здійснювати захист своїх прав та прав своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 через інститут представництва. Так, у відповідь на адвокатський запит від 15.05.2024 року на адресу Міністерства соціальної політики України, останні надали відповідь №12244/0/2-24/19 від 15.05.2024 року, про те що ОСОБА_5 перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб у складі сім`ї з 13.04.2022 року та знята з обліку ВПО 14.06.2022 року - за заявою була облікована в підрозділі м. Запоріжжя (2303) Запорізької області; адреса останнього фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 . На даний час колишня дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 разом із спільною донькою ОСОБА_4 перебувають на окупованій рф території, що підтверджується вищезазначеною відповіддю Мінсоцполітики та особистими переписками між батьком та донькою. Колишня дружина з власної ініціативи, та з незрозумілих підстав (які можуть вказувати на ознаки державної зради) залишила безпечне місцезнаходження на підконтрольній Україні території та забрала із собою неповнолітню доньку сильно ризикуючи її життям та здоров`ям і вибула на територію підконтрольну державі- окупанту. У зв`язку з цим не вбачається за можливе прослідкувати спрямування сплачених ОСОБА_1 аліментів за належністю, як через фінансові установи так і за допомогою органу опіки і піклування. Також не слід виключати можливості, що вказані кошти можуть спрямовуватися на фінансування агресії рф проти України.

На підставі ст. 435 ЦПК України заявник просить винести ухвалу суду, якою відстрочити виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області у справі №2-743/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.09.2011 року і до досягнення дитиною повноліття на один рік.

В судове засідання заявник та стягувач не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Від представника заявника до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність заявника та представника.

З урахуванням викладеного та відповідно до положень ст. 435 ЦПК України суд вважає можливим розгляд заяви без присутності сторін по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відстрочку виконання рішення суду є такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно дост. 435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Верховний Суд роз`яснив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.

Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Також суд касаційної інстанції нагадав, що у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) (постанова ВС від 21.02.2019 у справі№ 2-54/08).

Суд звертає увагу, на те, що стаття 435 ЦК України, на підставі якої заявник звертається до суду, регулює питання відстрочення і розстрочення виконання рішення, зміну чи встановлення способу і порядку його виконання та жодним чином не регулює питання зміни розміру, строків платежів або звільнення від них, які і зменшення заборгованості зі сплати аліментів чи звільнення платника аліментів від заборгованості з їх сплати.

Відповідно до частини 4 статті 273 Цивільного процесуального кодексу України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Звільнення від сплати аліментів виходить за межі диспозиції ст. 435 ЦПК України.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

Питання ж про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами здійснюється в порядку позовного провадження за позовомплатника аліментів.

Так, з матеріалів справи встановлено, що на виконанні у ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південного МУ МЮ (м.Одеса) перебуває виконавчий лист виданий на підставі рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 31.08.2012 року по справі №2-743/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.09.2011 року і до досягнення дитиною повноліття по здійсненню примусового виконання рішення суду.

Вказане виконавче провадження №34130912 відкрито 06.09.2012 року на підставі виконавчого листа №2-743/11 виданого Пологівським районним судом Запорізької області 04.09.2012 та розпочато виконавчі дії.

Згідно розрахунку №34130912 ОСОБА_1 станом на 29.04.2024 року має заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_3 у розмірі 136342,35 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на те, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому, а у даній справі рішення суду про стягнення аліментів вже перебуває на виконанні і примусово виконується з 06.09.2012 року, процесуальних підстав для відстрочки його виконання в розумінні ст. 435 ЦПК України немає.

До того ж, суд немає повноважень в порушення ст. 435 ЦПК України звільнити особу від сплати аліментів на певний період або зупинити стягнення аліментів в порядку ст. 435 ЦПК України.

При цьому суд роз`яснює заявнику, що зміна обставин, що впливає на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, можливо лише шляхом пред`явлення нового позову про зміну розміру, строків платежів або звільнення від них, як і повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментамиможливе лише за його позовом, а не в порядку ст. 435 ЦПК України.

Більш того, відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Оскільки з дати ухвалення рішення у справі №2-743/11 пройшло більше десяти років, то підстав для надання відстрочки виконання рішення немає, навіть, якщо би і існували обставини для цього.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги звернення ОСОБА_1 із заявою про відстрочення виконання рішення суду про стягнення аліментів, яке вже перебуває на виконанні в порядку ст. 435 ЦПК України та відсутність процесуальних підстав для відстрочки виконання рішення суду про стягнення аліментів в порядку ст. 435 ЦПК України, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 435, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області у справі №2-743/11, відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Ю.В. Апаллонова