Справа №181/482/24
Провадження №2/173/696/2024
У Х В А Л А
іменем України
31 травня 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М,, розглянувши позовний матеріал ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Рябенко Віктор Васильович до ОСОБА_2 , комунального закладу «Верхівцевський психоневрогічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом ,-
ВСТАНОВИВ:
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області в порядку підсудності із Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Рябенко Віктор Васильович до ОСОБА_2 , комунального закладу «Верхівцевський психоневрогічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом.
Передача справи до Верхньодніпровського районного суду мотивується місцем відкриття спадщини, яким є с. Боровківка Кам`янського району Дніпропетровської області.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач ставить вимоги про визнання заповіту недійсним та про визнання права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Межівської селищної ради.
Частиною 1 статті 30 ЦПК України передбачені випадки виключної підсудності, а саме: позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЦПК України позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред`являються за місцем знаходження спадкового майна або основної її частини
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції ВС у справі №638/1988/17 (провадження №61-30812св18) від 10.04.2019р.
Так, предметом позову у даній справі є спадкова земельна ділянка, тобто нерухоме спадкове майно.
З урахуванням наведеного, позов про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Крім того норми цивільного процесуального кодексу України не містить визначення підсудності за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідно до п.1 ч.1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.
Європейський суд з прав людини в рішеннях «Лавентс проти Латвії», «Верітас проти України та «Сокуренко та Стригун проти України» прийшов до правової позиції, що у розумінні п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
На підставі вищевикладеного вважаю за необхідне позовний матеріал за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Рябенко Віктор Васильович до ОСОБА_2 , комунального закладу «Верхівцевський психоневрогічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом, передати за підсудністю за місцем знаходження земельної ділянки до Межівського районного суду Дніпропетровської області (юридична адреса: вулиця Московська, 21, Межова, Дніпропетровська область, 52900 )
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України - Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 32 ЦПК України - Спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Рябенко Віктор Васильович до ОСОБА_2 , комунального закладу «Верхівцевський психоневрогічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом передати за підсудністю до Межівського районного суду Дніпропетровської області (юридична адреса: вулиця Московська, 21, Межова, Дніпропетровська область, 52900 ).
Передача справи за підсудністю на розгляд до іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи, яким ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної копії ухвали.
Ухвала складена 31.05.2024 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлена до ЄДРСР: 31.05.2024 року
Дата набрання законної сили: 18.06.2024 року
Суд | Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2024 |
Оприлюднено | 03.06.2024 |
Номер документу | 119412076 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Петрюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні