Постанова

від 20.05.2024 по справі 917/713/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/713/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.;

від прокуратури Горгуль Н.В.(за посвідченням)

від Відповідача 2 Стасовський М.В. адвокат;

від інших учасників справи не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника прокурора Полтавської області вх. №889 П/3 на рішення господарського суду Полтавської області від "21" лютого 2024 р. у справі № 917/713/19

за позовом Першого заступника прокурора Полтавської області, м. Полтава в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Решетилівську міську раду, м. Решетилівка, Полтавська область

до 1.Миргородської районної державної адміністрації, м. Миргород, Полтавська область

2.Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М.", с. Рокита, Полтавська область

про визнання недійсними розпорядження, договору оренди землі та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року перший заступник прокурора Полтавської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Полтавської області із позовом в інтересах держави в особі Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району (далі - Позивач) до Великобагачанської районної державної адміністрації (далі - Відповідач-1) та Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» (далі - Відповідач-2) про:

1) визнання недійсним розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 р. № 440 «Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ «С.Г.М.»;

2) визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2018 р., укладеного між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ «С.Г.М.» щодо земельної ділянки к.н. 5320283600:00:004:1610 площею 39 га., яка розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району;

3) зобов`язання СФГ «С.Г.М.» передати земельну ділянку к.н. 5320283600:00:004:1610 площею 39 га. вартістю 1181055,33 грн. Остап`ївській сільській раді Великобагачанського району Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядження Великобагачанської РДА від 28.12.2018 № 440 прийнято, а договір оренди землі укладено з порушенням вимог законодавства та перевищенням наданих повноважень (компетенції) розпорядником земель, а тому їх слід визнати недійсними.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 у справі № 917/713/19 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 21.12.2021 скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/713/19, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Скасовуючи попередні судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що під час нового розгляду цієї справи суду необхідно встановити, яким чином та яке саме порушується право позивача оспорюваними розпорядженням та договором оренди, з урахуванням того, що на момент винесення та укладення спірна земельна ділянка, згідно з установленими обставинами цієї справи, належала до земель колективної форми власності.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.04.2023 суд першої інстанції замінив Позивача - Остап`ївську сільську раду Великобагачанського району на її правонаступника - Решетилівську міську раду Полтавської області (38400, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21044065) та замінив Відповідача 1 - Великобагачанську районну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 04057627) на його правонаступника - Миргородську районну державну адміністрацію (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 120, код ЄДРПОУ 04057451) у зв`язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи в Україні.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Полтавської області від 21.02.2024 у справі № 917/713/19 у задоволенні позовних вимог -відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням та вважаючи його таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Прокурор посилається на помилковість висновку суду першої інстанції, що на момент виникнення спірних відносин територіальна громада в особі правопопередника Позивача не була розпорядником спірної земельної ділянки, оскільки в процесі розпаювання КСП «Промінь Леніна» всі землі колишньої колективної власності розподілено між громадянами, на території сільської ради не залишилось нерозподілених земель, отже оскаржуване розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації прийнято, а договір оренди землі укладено поза межами компетенції райдержадміністрації.

Прокурор стверджував, що згідно п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок приватної власності), вважаються власністю терторіальних громад, на території яких вони розташовані, тому спірна земельна ділянка:

- сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 18.12.2018 як об?єкт цивільних прав, відповідно до ст. 79-1 3К України;

- існувала як об`єкт права і до 01.01.2019, а отже в даному випадку міг бути лише перехід права на цю земельну ділянку від попереднього власника;

- входила до складу земель колективної власності відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю КСП Промінь Леніна серії ПЛ, виданого 19.12.1995, як сінокоси та пасовища;

- не підлягала паюванню, що підтверджується протоколом № 2 зборів співвласників, які мають право на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 25.12.2002, яким затверджено Проект організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради.

Таким чином, розпоряджаючись спірною земельною ділянкою як такою, що безпідставно внесена до категорії нерозподілених (невитребуваних) паїв, Великобагачанська районна державна адміністрація діяла поза межами передбачених статтею Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» повноважень та порушила права територіальної громади в особі Позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури у справі № 917/713/19, справу призначено до розгляду на 20.05.2024 о 10:30.

Від Відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого останній заперечував проти позовних вимог, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки Прокурор не довів того, що на час виникнення спірних правовідносин земельна ділянка вибула з колективної власності КСП «Промінь» та перейшла у державну або колективну власність, момент припинення КСП Промінь також не доведений.

У судовому засіданні 20.05.2024р. Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, представник Відповідача 2 заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Інші учасники справи не з`явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- після розпаювання КСП Промінь Леніна в 90-х роках минулого століття землі сільськогосподарського призначення, що передані у колективну власність КСП Промінь Леніна на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ПЛ від 19.12.1995 фактично використовувались місцевою громадою для громадських сінокосів та пасовищ;

- проведення 25.12.2002 зборів співвласників, які мають право на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, які оформлені протоколом зборів співвласників № 2 від 25.12.2002, якими, зокрема вирішено передати землі колективної власності загальною площею 901,23 га до земель державної власності в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради, з яких: 34,73 га рільних земель для створення мережі польових шляхів (під`їздів до земельних часток (паїв)); 489,4 га малопродуктивні рільні землі, намічені під залуження; 45,5 га багаторічні насадження;162,2 га сіножаті; 169,4 га пасовища( п. 4 протоколу); затверджено розташування земельних ділянок та їх розміри власникам відповідно до Проекту організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради згідно з додатком № 2(п. 6 протоколу);

-погодження рішенням 5 сесії 24 скликання Остап`ївської сільської ради від 05.02.2003 Проекту організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради з уточненим складом угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) - 3170,07 га рільних земель;

- розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 01.03.2003 № 99 Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам в розмірі права на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради зараховано передані рільні землі колективної власності загальною площею 901,23 га до земель державної власності в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради, а саме: 34,73 га - для створення мережі польових шляхів; 489,4 га, - малопродуктивні землі намічені під залуження; 45,5 га - багаторічні насадження; 162,2 га сіножаті та 169,4 га пасовища; передано у приватну власність громадянам земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах та розмірах відповідно до Проекту організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради;

- належність земельної ділянки площею 39 га, кадастровий номер 5320283600:00:004:1610 згідно з проектами паювання та матеріалами перерозподілу земель колишнього КСП «Промінь Леніна» до категорії земель сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, колективної форми власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами);

реєстрація Остап`ївською сільською радою 08.04.2019 відповідно до вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні, який набрав чинності з 01.01.2019, права комунальної власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, яка розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району, що підтверджується Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.04.2019 № 164134115;

-надання розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 07.12.2018 № 383 дозволу Відповідачу 2 на проведення інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 70,00 га, розташованої за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області із земель, які нерозподілені між землекористувачами;

- розроблення Технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель колективної власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами) для передачі в користування за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області щодо земельної ділянки площею 39,0000 га (в т. ч. землі сільськогосподарського призначення - пасовища - 39,0000 га), кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, що розташована за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та нерозподілена між власниками та користувачами, на виконання зазначеного розпорядження за замовленням Великобагачанської районної державної адміністрації на підставі договору від 10.12.2018 № 329 та Технічного завдання на виконання робіт з інвентаризації земель ПП Інститут агрономії;

-затвердження розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 27.12.2018 № 661 розробленої ПП Інститут агрономії Технічну документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель колективної власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами) для передачі в користування за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області щодо земельної ділянки площею 39,0000 га (в т. ч. пасовища - 39,0000 га), кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, що розташована за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, Остап`ївська сільська рада.

- передача в оренду Відповідачу 2 розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 земельної ділянки площею 39,0000 га (в т. ч. пасовища - 39,0000 га), кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, що розташована за адресою: Полтавська область Великобагачанський район Остап`ївська сільська рада, терміном на 14 років або до моменту отримання власниками нерозподілених земельних ділянок витягів про реєстрацію права власності на земельну ділянку або іншого правовстановлюючого документу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та встановлення орендної плати в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.

-укладення між Відповідачами Договору оренди від 28.12.2018 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:004:1610, площею 39,0000 га, що розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на підставі розпорядження від 28.12.2018 № 440;

-проведення 29.12.2018 державної реєстрації права Відповідача 2 на оренду зазначеної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою із зазначеного реєстру від 18.04.2019 № 164134115, за якою ця ділянка має комунальну форму власності;

-проведення 20.03.2019 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39,0000 га, на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки № 200-ДК/0293/АП/09/01/-19 від 20.03.2019 про порушення Відповідачем 1 під час передачі спірної ділянки в оренду СФГ «С.Г.М.» положень статей 17, 122, 124, 134 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у вигляді відсутності повноважень щодо такої передачі.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Вищезазначені обставини стали підставою до звернення Прокурора до суду в інтересах держави (територіальної громади) в особі Позивача, оскільки спірна земельна ділянка входила до земель колективної власності відповідно до Державного акту на право колективної власності колишнього КСП Промінь Леніна як сінокоси та пасовища, що не підлягали паюванню, вона не відносилася до земель невитребуваних та/або нерозподілених часток (паїв) і не могла передаватись у користування на підставі розпорядження голови Відповідача-1.

Місцевий господарський суд погодився з доводами заявника, що на момент передачі в оренду Відповідачу-2 спірної земельної ділянки вона не відносилась до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), проте дійшов висновку, що до 01.01.2019 ця ділянка належала до колективної власності та лише з 08.04.2019 відповідно до пункту 21 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, зазначена земельна ділянка перейшла у комунальну власність Позивача, а станом на момент прийняття спірного розпорядження Відповідача-1 від 28.12.2018 № 440 та укладення договору оренди землі від тієї ж дати ця ділянка Позивачу не належала, факт припинення права колективної власності КСП «Промінь Леніна» на спірну земельну ділянку матеріалами справи не підтверджений

Дійшовши висновку, що станом на момент прийняття спірного розпорядження та укладеного договору оренди землі Позивач не був розпорядником спірної земельної ділянки, суд відмовив в задоволенні позовних вимог у зв`язку з відсутністю доказів порушення прав Позивача станом на 28.12.2018.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає вищенаведений висновок суду першої інстанції необґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що його спростовують, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За правилами статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі- продажу права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Обов`язок органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, закріплений в статтях 6 та 19 Конституції України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі.

Згідно вимог, передбачених частинами 3 та 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За приписами статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Як вбачається зі змісту розпорядження Великобагачанської РДА від 28.12.2018 №440, Відповідачу 2 передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5320283600:00:004:1610 площею 39 га як нерозподілену (не витребувану) земельну ділянку (пай) в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено в Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-IV (із змінами і доповненнями).

Статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.

Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування. Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі. Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) передбачено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019р. у справі № 922/2723/17.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 2 протоколу № 2 зборів співвласників, які мають право на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 25.12.2002р. було затверджено Проект організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради (т.1 а.с.147- 148) загальною площею 3170,07 га, рільних земель, що підлягали поділу на земельні частки (паї), з такого розрахунку (3694,2-489,4-34,73):

3694,2га площа рільних земель, що підлягала паюванню;

489,4га площа рільних земель, яка намічена під залуження;

34,73 площа рільних земель, яка необхідна для створення мережі польових шляхів (під`їздів до земельних часток).

Відповідно до пункту 4 зазначеного протоколу, землі колективної власності загальною площею 901,23 га передано до земель державної власності в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради, з яких:

34,73га рільник земель для створення мережі польових шляхів (під`їздів до

земельних часток (паїв);

489,4га малопродуктивні рільні землі намічені під залуження;

45,5га багаторічні насадження;

162,2га сіножаті;

169,4га пасовища.

Рішенням 5 сесії 24 скликання Остап`ївської сільської ради від 05.02.2003 було погоджено Проект організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП Промінь Леніна в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради з уточненим складом угідь що підлягають поділу на земельні частки (паї) - 3170,07 га рільних земель.

Таким чином, у даній справі зборами співвласників було прийнято рішення про розташування земельних часток (паїв) виключно на рільних землях площею 3170,07га та про передачу 901,23га рільних земель до земель державної власності, що свідчить про те, що вказані рільні землі площею 901,23га відповідно до проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) не увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, тобто вони не підлягають розподіленню та паюванню, що виключає можливість розпорядження ними в порядку статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Вказані обставини свідчать про те, що розпоряджаючись спірною земельною ділянкою як такою, що безпідставно внесена до категорії нерозподілених (невитребуваних) паїв, Відповідач -1 діяв поза межами передбачених статтею Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» повноважень.

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування й прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень у формі ненормативного акта може породжувати виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, в тому числі у сфері земельних відносин.

Акт уповноваженого органу місцевого самоврядування може мати юрисдикційний зміст та бути підставою для набуття у власність чи користування фізичними та юридичними особами земельних ділянок комунальної власності. У такому разі акт уповноваженого органу місцевого самоврядування набуває нової правової якості, оскільки фактично стає актом зі здійснення правомочності власника земельної ділянки у частині розпорядження нею.

Ненормативні акти індивідуальної дії у сфері земельних відносин можуть діяти тривалий проміжок часу з моменту їх прийняття до моменту їх виконання та можуть бути актами одноразового застосування коли вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання розпорядження Відповідача-1 від 28.12.2018 №440, яке є предметом оскарження у дані справі, Відповідачу 2 передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5320283600:00:004:1610 площею 39 га як нерозподілену (не витребувану) земельну ділянку (пай) в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району і на виконання даного розпорядження Відповідачі уклали Договір оренди землі, а, отже, слід дійти висновку, що вказане рішення Відповідача-1 виконано шляхом укладення Договору, тому вичерпало свою дію фактом його виконання і задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування такого рішення не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів, тобто така вимога не є належним способом захисту прав. Натомість права та обов`язки у спірних орендних правовідносинах виникають саме в силу договору оренди, який і слід перевіряти та предмет законності.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки третій особі, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту (звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору оренди, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, від 28.09.2022 у справі №483/448/20.

Велика Палата Верховного Суду уже зазначала, що під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом або про визнання недійсним договору), не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена.

Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц та інші). Тому суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

З огляду на те, що розпорядження правопопередника Відповідача-1 від 28.12.2018 №440 вже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 28.12.2018 договору оренди, визнання незаконним такого розпорядження не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав).

Отже у задоволенні позову про визнання незаконним розпорядження Великобагачанської РДА від 28.12.2018 №440 слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним Договору оренди землі від 28.12.2018, укладеного між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ «С.Г.М.» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, вартістю 1 181 055,33 грн, яка була розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району, а після адміністративно- територіальної реформи - Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області-судова колегія зазначає наступне.

Згідно з статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки спірний договір оренди землі укладено на підставі розпорядження Великобагачанської РДА від 28.12.2018р. №440, яке винесено з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що вказаний договір є таким, що суперечить положенням статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) « та статті 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільний кодекс України.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Відповідно ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

В контексті вказівок касаційної інстанції в межах даної справи необхідно з`ясувати питання щодо наявності порушеного права Позивача (його правопопередника) на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладання договору оренди землі.

Згідно п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Так, спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, відповідно до ст. 79-1 ЗК України та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 18.12.2018, про що свідчить витяг із кадастру.

Специфіка об`єкту власності унеможливлює первісне набуття права на нього позивачем одночасно із виникненням самого об`єкту (земельна ділянка існувала як об`єкт права до 01.01.2019), а отже в даному випадку міг бути лише перехід права на цю земельну ділянку від попереднього власника.

Як встановлено колегією суддів, попереднім власником спірної земельної ділянки було КСП «Промінь Леніна», припинення якого як суб`єкта права взагалі і права власності на спірну земельну ділянку за змістом п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України зумовлює висновок про те, що перехід від попереднього власника до іншої особи мав відбутись не пізніше його ліквідації, оскільки інакше слід допустити існування права власності на конкретний об`єкт без суб`єкту такого права, що суперечить самій суті права власності, визначеній в ст. 316 ЦК України.

Станом на момент ліквідації КСП «Промінь Леніна» (і протягом подальшого часу як на момент реєстрації права власності на спірну земельну ділянку так і на момент звернення з позовом до суду), з урахуванням вимог ст.ст. 13, 41, 142 Конституції України, ст. 374 ЦК України, ч. 3 ст. 78 ЗК України - спірна земельна ділянка могла бути лише державної, комунальної або приватної власності.

Встановлено, що спірна земельна розташована на території відповідної територіальної громади - в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району ( зараз Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області), але не увійшла до складу земель державної та приватної власності.

Отже з моменту припинення існування попереднього власника (КСП «Промінь Леніна»), якому в силу його статусу спірна земельна ділянка належала на праві колективної власності, відбувся одночасно і перехід права власності до іншого суб`єкту-територіальної громади і відповідна зміна форми власності.

У відповідності до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, зазначена норма діяла також і на момент укладення спірного договору.

Таким чином, виконуючи вказівки, зазначені у постанові ВС від 21.12.2021 в даній справі, встановивши відповідні обставини та керуючись наведеними нормами права, судова колегія приходить до висновку, що місцева територіальна громада була власником спірної земельної ділянки з часу ліквідації КСП «Промінь Леніна» з 01.01.2019 в силу закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З урахуванням наведеного, Решетилівська міська рада Полтавської області як правонаступник Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району з 01.01.2019 є власником спірних земель, а відтак має право на звернення до суду з вимогами щодо визнання недійсними розпоряджень Великобагачанською РДА, договорів оренди землі, які прийнято та укладено із перевищенням наданих законом повноважень та які порушують законні інтереси зазначеної територіальної громади.

За таких обставин слід визнати недійсним Договір оренди землі від 28.12.2018 р., укладений між Великобагачанською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством «С.Г.М.» щодо земельної ділянки к.н. 5320283600:00:004:1610 площею 39 га., що розташована в адміністративних межах Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області та задовольнити позовні вимоги в цій частині.

У даному випадку спір стосується земельних правовідносин, де встановлені Прокурором та підтверджені судом порушення закону можуть бути усунуті лише шляхом подання відповідного позову прокурором в інтересах органу, який є власником земельної ділянки.

За висновками ВП ВС (постанова 20.06.2023 року у справі № 633/408/18 ) втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України).

Той факт, що під час розгляду та вирішення справи внаслідок змін у чинному законодавстві інтерес у поверненні спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада, не є перешкодою для продовження представництва прокурором інтересів держави, задоволення позову у разі його обґрунтованості та для виконання судового рішення у частині повернення земельної ділянки на користь належного суб`єкта (територіальної громади).

За змістом вимог ст.ст. 387, 388, 1212 ЦК України, предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна (ВП ВС постанова 20.06.2023 року у справі № 633/408/18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 , від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Також слід відзначити, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Отже, виходячи з обґрунтування та мотивів заявленого Прокурором позову в частині зобов`язання Відповідачів повернути у відання держави спірних земельних ділянок, слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з їх володіння на користь власника - територіальної громади.

Належним способом захисту порушеного права територіальної громади в особі Позивача є позов про повернення земельної ділянки, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові ВС від 27.08.2020 по справі № 917/1461/17, відповідно до якого повернення земельної ділянки в разі визнання недійсним договору оренди землі, яка є його предметом, повинно відбутися на користь власника або особи, що виконує його функції в силу норм Цивільного кодексу України, зокрема його статті 216.

За таких підстав висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів порушення прав Позивача укладеним між Відповідачами договором оренди через відсутність у нього права розпорядження спірною земельною ділянкою станом на 28.12.2018 та ненадання Прокурором доказів, що на час виникнення спірних правовідносин земельна ділянка вибула із колективної власності КСП «Промінь Леніна» і перейшла у комунальну чи державну власність - є таким, що спростовується наведеними обставинами справи та не відповідає нормам закону, у зв`язку з чим рішення суду щодо відмови в задоволенні позову Прокурора про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки підлягає скасуванню через порушення вимог матеріального права, в цій частині слід прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, визнати недійсним Договір оренди землі від 28.12.2018 р., укладений між Відповідачами стосовно спірної ділянки та витребувати у Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» (код ЄДРПОУ 25162181) земельну ділянку кадастровий номер 5320283600:00:004:1610 площею 39 га., вартістю 1181055,33 грн. на користь Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

За таких обставин рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2024 року у справі №917/713/19 підлягає скасуванню на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.277 ГПК України у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та нового розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ст.129 ГПК України слід здійснити розподіл судових витрат в суді першої інстанції пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до вимог ч.9 зазначеної норми, з урахуванням неправильних дій, що призвели до виникнення спору, судові витрати у справі в суді першої та апеляційної інстанції слід покласти на Відповідачів в рівних частках.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2024 року у справі №917/713/19 задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2024року у справі №917/713/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір оренди землі від 28.12.2018 р., укладений між Великобагачанською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством «С.Г.М.» щодо земельної ділянки к.н. 5320283600:00:004:1610 площею 39 га., що розташована в адміністративних межах Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

Витребувати у Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." (код ЄДРПОУ 25162181) земельну ділянку кадастровий номер 5320283600:00:004:1610 площею 39 га., вартістю 1181055,33 грн. на користь Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати, що понесені в суді першої та апеляційної інстанціях, покласти на Відповідачів.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." (38353, Полтавська область, с. Рокитна, вул. Молодіжна, 4, код ЄДРПОУ 25162181) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м.Полтава, вул.1100- річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060, р/р№35210088006, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) по коду бюджетної класифікації 22030101) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2881,50 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4322,50 грн.

Стягнути з Миргородської районної державної адміністрації (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 120, код ЄДРПОУ 04057451) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000,м.Полтава, вул.1100- річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060, р/р№35210088006, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) по коду бюджетної класифікації 22030101) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2881,50грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4322,50 грн.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 30.05.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков