Рішення

від 31.05.2024 по справі 910/3593/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2024Справа № 910/3593/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ"

до Фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни

про стягнення 1 187 205,25 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ" (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни (далі - відповідач) про стягнення 1 187 205,25 грн (1 017 573,55 грн основного боргу, 155 097,74 грн пені, 14 533,96 грн 3% річних).

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування експлуатаційних інженерних витрат та утримання майна № 01/09/20кат від 01 вересня 2020 в частині оплати послуг у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строком строки для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем у електронному кабінеті 28.03.2024.

Ухвала суду від 28.03.2024 направлена відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0600257947588 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення поштових відправлень зазначено «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, вказана ухвала суду від 28.03.2024 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.09.2020 позивач (власник) та відповідач (користувач) уклали договір № 01/09/20кат про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна, за умовами якого власник сплачує забезпечення експлуатації інженерних мереж та утримання майна, а користувач, як суборендар приміщення, компенсує власникові витрати по сплаті послуг по експлуатаційним мережам та утримання майна на підставі виставлених власником рахунків-фактури (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що входить до складу витрат експлуатаційних мереж та витрат з утримання майна, а саме: оплата комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, опалення, кондиціонування і вентилювання повітря та інше); прибирання площ загального користування; вивезення сміття з місць загального користування; забезпечення протипожежною сигналізацією та системою пожежогасіння; поточний (дрібний) ремонт та технічне обслуговування приміщень павільйону, якими користується; страхування та оцінка майна; розміщення реклами щодо товарів (робіт, послуг), у т.ч. пов`язаних зі сплатою податків та (чи) інших обов`язкових платежів, що здійснюються на замовлення; відшкодування податку на нерухомість (земельного податку); інші витрати, що здійснюються за погодженням.

За умовами п. 2.2.1 договору користувач зобов`язався відшкодовувати понесені власником витрати згідно з п.п. 1.2, 1.3 цього договору, шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок власника протягом 3 робочих днів з моменту виставлення відповідних рахунків-фактур.

Відповідно до п. 3.1 договору власник має право стягувати в установленому порядку прострочену заборгованість за платежами, що наведені в п. 2.2.1 договору.

Згідно з п. 5.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, діє починаючи з 01.09.2020 і до припинення дії договору оренди, а в частині розрахунку - до повного виконання користувачем своїх обов`язків.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вагон КА» (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено договір суборенди № 01/09/20-1 від 01.09.2020, за умовами якого передано відповідачу в суборенду приміщення площею 361,5 кв. м., розташоване на третьому поверсі касового павільйону № 1 на північній платформі Центрального залізничного вокзалу м. Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 2 (літера А).

Згідно з п. 4.1 вказаного договору суборенди договір набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передачі та діє до дати закінчення строку дії основного договору. В будь-якому випадку строк дії даного договору не може перевищувати строк дії основного договору.

01.01.2023 між позивачем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вагон КА» (орендар) укладено договір оренди № 01/01/23кат, за умовами якого орендодавець (позивач у даній справі) передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлове приміщення площею 361,5 кв. м., розташоване на третьому поверсі касового павільйону № 1 на північній платформі Центрального залізничного вокзалу м. Києва для розміщення закладу громадського харчування, а також відповідно до господарської діяльності орендаря, за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 2.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору оренди договір набуває чинності з моменту його підписання та підписання акту приймання-передачі. діє до 31.12.2023 включно.

01.01.2023 між позивачем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вагон КА» (орендар) підписано акт приймання-передачі приміщення, що є предметом договору оренди № 01/01/23кат від 01.01.2023.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи та підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем в електронному вигляді актами надання послуг за період з січня 2023 року по січень 2024 року, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з експлуатації інженерних мереж та утримання майна на загальну суму 2 236 601,01 грн.

Відповідно до підписаного між позивачем та відповідачем акту звіряння розрахунків заборгованість відповідача станом на 31.01.2024 становить 662 132,70 грн.

Крім того, позивачем виставлено відповідачу рахунки за січень-лютий 2024 року в загальному розмірі 537 015,84 грн (181 574,99 + 355 440,85).

Таким чином, за твердженням позивача, у відповідача наявна заборгованість за договором № 01/09/20кат від 01.09.2020 в загальному розмірі 1 017 573,55 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 155 097,74 грн пені та 14 533,96 грн 3% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів оплати відповідачем послуг з експлуатаційних інженерних витрат та утримання майна на суму 1 017 573,55 грн або таких доказів, які б спростовували твердження позивача про наявність заборгованості у вказаному розмірі.

При цьому, як встановлено судом, листування щодо підписання первинних бухгалтерських документів здійснювалось між сторонами в електронній формі, зокрема, в сервісі «Вчасно».

За вказаних обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 017 573,55 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14 533,96 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд не може погодитись з обґрунтованістю останнього, оскільки нарахування процентів здійснено позивачем за період з 01.10.2023 по 22.03.2024 на заборгованість у розмірі 1 017 573,55 грн.

За розрахунком суду, згідно з підписаним між сторонами актом звіряння розрахунків станом на 01.10.2023 у відповідача була наявна заборгованість у розмірі 452 691,45 грн, оскільки відповідачем здійснювалась часткова оплата послуг за договором № 01/09/20кат від 01.09.2020.

Крім того, подальше формування заборгованості відбувалось протягом листопада 2023 року - лютого 2024 року з помісячним виставленням рахунків відповідачу.

Таки чином, за розрахунком суду, з урахуванням формування у відповідача заборгованості станом на 01.10.2023 (дата початку розрахунку 3% річних) та здійснення нарахувань на виставлені рахунки в період з листопада 2023 року по лютий 2024 року, обґрунтований розмір 3% річних становить 11 071,11 грн, у зв`язку з чим в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3 462,85 грн 3% річних суд відмовляє.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 155 097,74 грн пені.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як погоджено сторонами в п. 4.5 договору № 01/09/20кат від 01.09.2020, за пропущення терміну внесення плати та/або сплати будь-якого іншого платежу за цим договором користувач сплачує власнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочки внесення плати та/або сплати платежу.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що останній виконаний арифметично невірно, з тих же підстав, що вказані при обґрунтуванні перерахунку 3% річних, а саме: нарахування здійснено на всю суму заборгованості починаючи з 01.10.2023, у той час, як така сума заборгованості формувалась у період з листопада 2023 року по лютий 2024 року.

Згідно з розрахунком суду, розмір пені становить 115 213,12 грн, відповідно така сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у той час, як в задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 39 884,62 грн суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 17 157,87 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ" (01032, місто Київ, площа Вокзальна, будинок 2, код 30574091) заборгованість у розмірі 1 017 573,55 грн (один мільйон сімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят три грн 55 коп.), пеню в розмірі 115 213,12 грн (сто п`ятнадцять тисяч двісті тринадцять грн 12 коп.), 3% річних в розмірі 11 071,11 грн (одинадцять тисяч сімдесят одну грн 11 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 157,87 грн (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят сім грн 87 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 31.05.2024.

Суддя О.Г. Удалова