Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/3593/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа № 910/3593/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідачки: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 (повне рішення підписано 31.05.2024) (суддя Удалова О.Г.)

у справі № 910/3593/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ"

до фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон Ка",

про стягнення 1 187 205,25 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ" (далі - ТОВ "КВАДРАТ", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни (далі - ФОП Голубенко О.І., відповідачка) про стягнення з відповідачки на користь позивача основного боргу в розмірі 1 017 573,55 грн, пені в розмірі 155 097,74 грн та 3 % річних у розмірі 14 533,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором № 01/09/20кат про відшкодування експлуатаційних інженерних витрат та утримання майна від 01.09.2020 (далі - Договір про відшкодування).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/3593/24 позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Голубенко О.І. на користь ТОВ "КВАДРАТ" заборгованість у розмірі 1 017 573,55 грн, пеню в розмірі 115 213,12 грн, 3 % річних у розмірі 11 071,11 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 157,87 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів оплати відповідачкою послуг з експлуатаційних інженерних витрат та утримання майна на суму 1 017 573,55 грн або таких доказів, які б спростовували твердження позивача про наявність заборгованості у вказаному розмірі. Відтак, за висновком місцевого господарського суду, вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості в розмірі 1 017 573,55 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом із тим, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3 % річних, заявлених до стягнення, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 115 213,12 грн, а 3 % річних - у розмірі 11 071,11 грн. В іншій частині, за висновками місцевого господарського суду, вимоги про стягнення пені та 3 % річних є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/3593/24, ФОП Голубенко О.І. звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 537 015,84 грн за січень-лютий 2024 року, пені в розмірі 115 213,12 грн і 3 % річних у розмірі 11 017,11 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що:

- судом неправильно застосовано до правовідносин сторін ст. 173-175, 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 11, 509, 598, 629, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- у матеріалах справи відсутні докази продовження договору оренди № 01/01/23кат від 01.01.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагон Ка" (далі - ТОВ "Вагон Ка"), таким чином, 31.12.2023 закінчився і строк Договору про відшкодування (п. 5.1, підп. 2.2.6 п. 2.2);

- закінчення 31.12.2023 Договору про відшкодування свідчить про повне припинення зобов`язання відповідачки щодо подальшого компенсування позивачу (власникові) витрат зі сплати послуг по експлуатаційних мережах та утримання майна, в тому числі й на підставі виставлених позивачем рахунків за січень і лютий 2024 року; факт помилкового підписання відповідачкою актів після 31.12.2023 не спростовує даної обставини;

- судом першої інстанції не з`ясовувалися обставини щодо строків дії та чинності Договору про відшкодування;

- у зв`язку із цим місцевим господарським судом було безпідставно задоволено вимоги щодо стягнення сум відшкодування витрат за січень-лютий 2024 року та штрафні санкції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання ФОП Голубенко О.І. про поновлення строку для подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/3593/24 та поновлено ФОП Голубенко О.І. зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Голубенко О.І. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/3593/24; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/3593/24 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; призначено розгляд апеляційної скарги на 05.11.2024 о 10:40.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги на 12.11.2024 об 11:15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 залучено ТОВ "Вагон Ка" до участі у справі № 910/3593/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа); запропоновано учасникам справи надати письмові документально підтверджені пояснення щодо наявності або відсутності між ними договірних (орендних) правовідносин на день подання позову у даній справі та у спірний період.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.11.2024 об 11:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ФОП Голубенко О.І. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/3593/24; оголошено перерву в судовому засіданні до 14.01.2025 о 10:20.

Позиції учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Також, до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо апеляційної скарги та клопотання про розгляд даної справи без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Від відповідачки до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у даній справі.

Від третьої особи до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у даній справі, в яких вона апеляційну скаргу ФОП Голубенко О.І. підтримує, посилаючись на припинення 31.12.2023 дії Договору про відшкодування у зв`язку з припиненням дії Договору оренди.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 14.01.2025 представники учасників справи не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції враховує подане до Північного апеляційного господарського суду клопотання позивача про розгляд даної справи без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представників учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без їх участі в судовому засіданні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.09.2020 ТОВ "КВАДРАТ" (Власник) та ФОП Голубенко О.І. (Користувач) уклали договір № 01/09/20кат про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна (Договір про відшкодування), за умовами якого Власник сплачує забезпечення експлуатації інженерних мереж та утримання майна, а Користувач, як суборендар приміщення, компенсує Власникові витрати по сплаті послуг по експлуатаційним мережам та утримання майна на підставі виставлених Власником рахунків-фактур (п. 1.2 Договору про відшкодування).

Пунктом 1.3 Договору про відшкодування сторони погодили, що входить до складу витрат експлуатаційних мереж та витрат з утримання майна, а саме: оплата комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, опалення, кондиціонування і вентилювання повітря та інше); прибирання площ загального користування; вивезення сміття з місць загального користування; забезпечення протипожежною сигналізацією та системою пожежогасіння; поточний (дрібний) ремонт та технічне обслуговування приміщень павільйону, якими користується; страхування та оцінка майна; розміщення реклами щодо товарів (робіт, послуг), у тому числі пов`язаних із сплатою податків та (чи) інших обов`язкових платежів, що здійснюються на замовлення; відшкодування податку на нерухомість (земельного податку); інші витрати, що здійснюються за погодженням.

За умовами підп. 2.2.1 п. 2.2 Договору Користувач зобов`язався відшкодовувати понесені Власником витрати згідно з п. 1.2, 1.3 цього Договору шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок Власника протягом 3 робочих днів з моменту виставлення відповідних рахунків-фактур.

Відповідно до п. 3.1 Договору про відшкодування Власник має право стягувати в установленому порядку прострочену заборгованість за платежами, що наведені в підп. 2.2.1 Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору про відшкодування цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє: починаючи з 01.09.2020 і до припинення дії договору оренди, а в частині розрахунку - до повного виконання Користувачем своїх обов`язків.

Відповідно до підп. 2.2.6 п. 2.2 Договору про відшкодування договором оренди (первинним договором) є договір оренди між ТОВ "ЕНСАЛАДА" та ТОВ "КВАДРАТ" № 01/08/19кат від 01.08.2019.

01.01.2023 ТОВ "КВАДРАТ" та ФОП Голубенко О.І. уклали додаткову угоду до Договору про відшкодування, якою домовились внести зміни до Договору про відшкодування, виклавши підп. 2.26 цього Договору в новій редакції, відповідно до якої договором оренди (первинним договором) є договір оренди між ТОВ "Вагон Ка" та ТОВ "КВАДРАТ" № 01/01/23кат від 01.01.2023.

За умовами договору оренди № 01/01/23кат від 01.01.2023, укладеного між ТОВ "КВАДРАТ" (Орендодавець) та ТОВ "Вагон Ка" (Орендар) (далі - Договір оренди), Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлове приміщення (надалі - приміщення) площею 361,5 кв.м, розташоване на третьому поверсі в Касовому павільйоні № 1 на Північних платформах Центрального залізничного вокзалу м. Києва для розміщення закладу громадського харчування, а також відповідно до господарської діяльності Орендаря, за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 2.

Відповідно до п. 9.1 Договору оренди Договір набуває чинності з моменту його підписання та підписання акта приймання-передачі та діє до 31.12.2023 включно.

Згідно з п. 9.2 Договору оренди після закінчення строку оренди, визначеного пунктом 9.1 даного Договору, за умови, що Орендар належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, Договір може бути за погодженням сторін продовжений на відповідний строк. Для продовження цього Договору Орендар за один місяць до його закінчення у письмові формі повідомляє Орендодавця про бажання продовжити дію Договору.

01.01.2023 ТОВ "КВАДРАТ" (Орендодавець) та ТОВ "Вагон Ка" (Орендар) складено акт приймання-передачі приміщення, що є предметом Договору оренди.

Крім того, між ТОВ "Вагон Ка" (Орендар) та ФОП Голубенко О.І. (Суборендар) укладено договір суборенди № 01/09/20-1 від 01.09.2020 (далі - Договір суборенди), згідно з п. 1.1 Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 361,5 м.кв (надалі - приміщення), розташоване на третьому поверсі Касового павільйону № 1 на Північних платформах Центрального залізничного вокзалу м. Києва, приміщення, що передається в оренду, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна площа, 2 (літера М).

Згідно з п. 1.5 Договору суборенди, приміщення, що передається Суборендарю, знаходиться в користуванні Орендаря на підставі договору (далі - Основний договір), укладеного Орендарем з ТОВ "ЕНСАЛАДА" (далі - Орендодавець).

Відповідно до п. 4.1 Договору суборенди даний Договір набирає чинності з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення та діє до дати закінчення строку дії Основного договору. В будь-якому випадку строк дії даного Договору не може перевищувати строк дії Основного договору.

ТОВ "Вагон Ка" після залучення його Північним апеляційним господарським судом до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, подало до суду апеляційної інстанції разом із письмовими поясненнями копії договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023 та актів від 01.01.2023 та від 31.12.2023 прийому-передачі приміщення до договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023, а також акта від 06.03.2024 приймання-передачі з оренди нежитлового приміщення.

Зважаючи на те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у даній справі про залучення третьої особи запропоновано учасникам справи надати письмові документально підтверджені пояснення щодо наявності або відсутності між ними договірних (орендних) правовідносин на день подання позову у даній справі та у спірний період, з огляду на те, що ТОВ "Вагон Ка" не було залучене судом першої інстанції до участі у даній справі, а відтак об`єктивно було позбавлене можливості донести суду свою позицію щодо обставин і предмета спору та подати суду відповідні докази, апеляційним господарським судом приймаються вищезазначені докази, подані третьою особою до суду апеляційної інстанції, та досліджуються судом стосовно фактів, на які посилаються учасники справи.

Відповідно до договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023, укладеного між ТОВ "Вагон Ка" (Орендар) та ФОП Голубенко О.І. (Суборендар), Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 351 м. кв, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Площа Вокзальна, 2 (п. 1.1).

Згідно з п. 1.4 договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023 приміщення, що передається Суборендарю, знаходиться в користуванні Орендаря на підставі договору оренди № 01/01/23кат від 01.01.2023 (Основний договір), укладеного Орендарем з ТОВ "КВАДРАТ".

Відповідно до п. 4.1 договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023 даний Договір набирає чинності з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення та діє до дати закінчення строку суборенди.

01.01.2023 ТОВ "Вагон Ка" (Орендар) та ФОП Голубенко О.І. (Суборендар) склали акт прийому-передачі приміщення до договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023, згідно з яким Орендар передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 351,0 м. кв, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Площа Вокзальна, 2.

31.12.2023 ТОВ "Вагон Ка" (Орендар) та ФОП Голубенко О.І. (Суборендар) склали акт прийому-передачі приміщення до договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023, згідно з яким Суборендар передав, а Орендар прийняв з тимчасового платного користування нежитлове приміщення площею 351,0 м. кв, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Площа Вокзальна, 2.

У матеріалах справи містяться підписані між позивачем та відповідачкою в електронному вигляді акти надання послуг за період із січня 2023 року по січень 2024 року, згідно з якими позивачем надано, а відповідачкою прийнято послуги з експлуатації інженерних мереж та утримання майна на загальну суму 2 236 601,01 грн, а саме: № 26 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 266 655,07 грн; № 38 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 218 111,45 грн; № 74 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 138 071,73 грн; № 83 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 100 206,84 грн; № 117 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 119 611,40 грн; № 140 від 30.06.2023 за червень 2023 року на суму 135 144,49 грн; № 150 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 145 968,69 грн; № 185 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму 186 806,64 грн; № 208 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму 182 091,73 грн; № 231 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 160 447,12 грн; № 257 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 175 764,67 грн; № 282 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 226 146,19 грн; № 46 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 181 574,99 грн.

Відповідно до підписаного між позивачем та відповідачкою акта звіряння розрахунків заборгованість відповідачки за Договором про відшкодування станом на 31.01.2024 становить 662 132,70 грн.

Крім того, позивачем виставлено відповідачці рахунки на оплату за січень-лютий 2024 року в загальному розмірі 537 015,84 грн (181 574,99 + 355 440,85).

За твердженням позивача, у відповідачки наявна заборгованість за Договором про відшкодування в загальному розмірі 1 017 573,55 грн.

Так, згідно з розрахунком заявленої до стягнення суми заборгованості, наданим позивачем, заборгованість за жовтень 2023 року становить 78 646,85 грн, за листопад 2023 року - 175 764,67 грн, за грудень 2023 року - 226 146,19 грн, за січень 2024 року - 181 574,99 грн, за лютий 2024 року - 355 440,85 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачки 155 097,74 грн пені та 14 533,96 грн 3 % річних, що нараховані за загальний період 01.10.2023-22.03.2024.

Відповідачка в апеляційній скарзі проти задоволення вимог у частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 537 015,84 грн за січень-лютий 2024 року, пені в розмірі 115 213,12 грн та 3 % річних у розмірі 11 071,11 грн заперечує, зазначаючи, що закінчення 31.12.2023 дії Договору про відшкодування свідчить про повне припинення зобов`язання відповідачки щодо подальшого компенсування позивачу (Власникові) витрат зі сплати послуг по експлуатаційних мережах та утриманню майна, в тому числі й на підставі виставлених позивачем рахунків за січень і лютий 2024 року.

Третя особа в письмових поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції, підтримуючи апеляційну скаргу, зазначає, що після 31.12.2023 ФОП Голубенко О.І. не мала правовідносин із ТОВ "КВАДРАТ" у зв`язку з припиненням Договору оренди, договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023 та Договору про відшкодування відповідно, отже, підстави для нарахування після 31.12.2023 та стягнення з відповідачки будь-яких сум на відшкодування експлуатаційних витрат позивача щодо утримання спірного приміщення відсутні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно із ч. 2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Предметом позову в даній справі є вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 1 017 573,55 грн за період із жовтня 2023 року по лютий 2024 року, а також пені в розмірі 155 097,74 грн та 3 % річних у розмірі 14 533,96 грн за Договором про відшкодування.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Договором про відшкодування в розмірі 1 017 573,55 грн, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів оплати відповідачкою послуг з експлуатаційних інженерних витрат та утримання майна на суму 1 017 573,55 грн або таких доказів, які б спростовували твердження позивача про наявність заборгованості у вказаному розмірі. При цьому, як встановлено судом першої інстанції, листування щодо підписання первинних бухгалтерських документів здійснювалось між сторонами в електронній формі, зокрема, в сервісі "Вчасно". За вказаних обставин, місцевий господарський суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідачки заборгованості в розмірі 1 017 573,55 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 155 097,74 грн пені та 14 533,96 грн 3 % річних за Договором про відшкодування, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 115 213,12 грн, а 3 % річних - у розмірі 11 071,11 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.

Обов`язок відповідачки компенсувати позивачу понесені останнім витрати зі сплати послуг по експлуатаційних мережах та утримання майна за жовтень-грудень 2023 року підтверджуються підписаними позивачем та відповідачкою актами надання послуг № 231 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 160 447,12 грн; № 257 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 175 764,67 грн; № 282 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 226 146,19 грн, а всього на суму 562 357,98 грн, а також актом звіряння взаємних розрахунків за період січень 2023 року - січень 2024 року між ТОВ "КВАДРАТ" та ФОП Голубенко О.І.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідачки за Договором за жовтень-грудень 2023 року становить 480 557,71 грн.

Доказів сплати в повному обсязі відповідачкою коштів у рахунок компенсування позивачу понесених ним витрат зі сплати послуг по експлуатаційних мережах та утримання майна за жовтень-грудень 2023 року матеріали справи не містять.

Крім того, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Договором за жовтень-грудень 2023 року в розмірі 480 557,71 грн ФОП Голубенко О.І. не оскаржується.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за Договором за жовтень-грудень 2023 року в розмірі 480 557,71 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості за Договором про відшкодування за січень-лютий 2024 року в розмірі 537 015,84 грн, слід зазначити таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За умовами п. 5.1 Договору про відшкодування цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє, починаючи з 01.09.2020 і до припинення дії договору оренди.

Відповідно до підп. 2.2.6 п. 2.2 Договору про відшкодування в редакції додаткової угоди від 01.01.2023, договором оренди (первинним договором) є договір оренди між ТОВ "Вагон Ка" та ТОВ "КВАДРАТ" № 01/01/23кат від 01.01.2023.

Згідно з п. 9.1 договору оренди № 01/01/23кат від 01.01.2023 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та підписання акта приймання-передачі та діє до 31.12.2023 включно.

У п. 9.2 Договору оренди сторони цього Договору погодили, що після закінчення строку оренди, визначеного пунктом 9.1 даного Договору, за умови, що Орендар належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, Договір може бути за погодженням сторін продовжений на відповідний строк. Для продовження цього Договору Орендар за один місяць до його закінчення у письмові формі повідомляє Орендодавця про бажання продовжити дію Договору.

Доказів продовження строку договору оренди № 01/01/23кат від 01.01.2023 після 31.12.2023, як-то повідомлення Орендарем Орендодавця у порядку, визначеному п. 9.2 Договору оренди, про продовження цього Договору, позивачем не надано і матеріали справи не містять.

У той же час, ТОВ "Вагон Ка", яке є Орендарем за Договором оренди, у письмових поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції, вказало, що ТОВ "Вагон Ка" як Орендар не повідомляло ТОВ "КВАДРАТ" як Орендодавця у письмовій формі про бажання продовжити Договір оренди відповідно до п. 9.2 цього Договору, відтак Договір оренди припинив дію 31.12.2023.

З урахуванням викладеного, оскільки матеріали справи не містять доказів продовження Договору оренди після 31.12.2023, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Договір оренди в силу положень п. 9.1 цього Договору є таким, що припинив свою дію 31.12.2023.

Як наслідок, у зв`язку з припиненням дії Договору оренди 31.12.2023, Договір про відшкодування, відповідно до умов його п. 5.1, також припинив свою дію 31.12.2023.

Колегія суддів також враховує, що 31.12.2023 згідно з актом прийому-передачі приміщення до договору суборенди № 1/2023 від 01.01.2023 ФОП Голубенко О.І. (Суборендар) передала, а ТОВ "Вагон Ка" (Орендар) прийняло з тимчасового платного користування нежитлове приміщення площею 351,0 м. кв, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Площа Вокзальна, 2, відшкодування експлуатаційних інженерних витрат та утримання якого (приміщення) є предметом Договору про відшкодування. Зазначене свідчить про те, що після 31.12.2023 відповідачка не володіла та не користувалась зазначеним майном, тоді як предметом регулювання Договору про відшкодування є правовідносини сторін щодо використання ФОП Голубенко О.І. як Користувачем інженерних мереж та утримання цього майна.

Припинення 31.12.2023 дії Договору про відшкодування свідчить про те, що після 31.12.2023 у відповідачки не виникло за цим Договором зобов`язань із компенсування позивачу як Власнику понесених ним витрат зі сплати послуг по експлуатаційних мережах та утримання майна.

Відтак у відповідачки відсутній обов`язок перед позивачем щодо сплати 537 015,84 грн у рахунок компенсування позивачу понесених ним витрат зі сплати послуг по експлуатаційних мережах та утримання майна за січень-лютий 2024 року за Договором про відшкодування. Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Не врахувавши викладеного, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за Договором у розмірі 537 015,84 грн за період після закінчення строку Договору (січень-лютий 2024 року).

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 155 097,74 грн та 3 % річних у розмірі 14 533,96 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.5 Договору про відшкодування за пропущення терміну внесення плати та/або сплати будь-якого іншого платежу за цим Договором, Користувач сплачує Власнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочки внесення плати та/або сплати платежу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків пені та 3 % річних, заявлених до стягнення, позивачем здійснено нарахування пені та 3 % річних з 01.10.2023 по 22.03.2024 на суму боргу за Договором - 1 017 573,55 грн.

Слід зазначити, що сума боргу за Договором у розмірі 1 017 573,55 грн визначена позивачем за жовтень 2023 року - лютий 2024 року на підставі рахунків на оплату № 239 від 31.10.2023, № 273 від 30.11.2023, № 312 від 31.12.2023, № 29 від 31.01.2024, № 61 від 29.02.2024 та актів надання послуг № 231 від 31.10.2023, № 257 від 30.11.2023, № 282 від 31.12.2023, № 46 від 31.01.2024, № 74 від 29.02.2024.

Оскільки станом на 01.10.2023 у відповідачки була відсутня заборгованість за жовтень 2023 року - лютий 2024 року в розмірі 1 017 573,55 грн, нарахування пені та 3 % річних на цю суму боргу, починаючи з 01.10.2023, є неправомірним.

За висновком суду першої інстанції, зробленим з урахуванням підписаного між сторонами акта звіряння розрахунків, станом на 01.10.2023 у відповідачки була наявна заборгованість у розмірі 452 691,45 грн, оскільки відповідачкою здійснювалась часткова оплата послуг за Договором про відшкодування, крім того, подальше формування заборгованості відбувалось протягом листопада 2023 року - лютого 2024 року.

З огляду на те, що умовами підп. 2.2.1 п. 2.2 Договору про відшкодування встановлено обов`язок відповідачки відшкодувати понесені позивачем витрати шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок останнього протягом трьох робочих днів з моменту виставлення власником відповідних рахунків-фактур, право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем триденного строку на сплату коштів з моменту виставлення власником відповідних рахунків-фактур, які, як свідчать матеріали справи, виставлялись позивачем щомісячно в останній день місяця. Відтак, пеня та 3 % річних підлягають нарахуванню окремо щодо кожного простроченого платежу за виставленим рахунком-фактурою.

Проте з наданих позивачем розрахунків не вбачається, за якими саме рахунками-фактурами здійснено нарахування пені та 3 % річних, відповідно, не визначено періодів та сум прострочення окремо за кожним виставленим рахунком-фактурою. Таким чином, розрахунки позивача пені та 3 % річних, заявлених до стягнення, не є обґрунтованими та арифметично правильними. Водночас суд не наділений правом самостійно визначати, за порушення оплати яких саме рахунків-фактур позивачем заявлено до стягнення пеню та 3 % річних, як і періоди прострочення окремо за кожним виставленим рахунком-фактурою.

Крім того, при розгляді позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних з 01.10.2023 по 22.03.2024, нарахованих на суму боргу за Договором у розмірі 1 017 573,55 грн, суд апеляційної інстанції враховує, що у відповідачки відсутній обов`язок перед позивачем щодо сплати 537 015,84 грн у рахунок компенсування позивачу понесених ним витрат зі сплати послуг по експлуатаційних мережах та утримання майна за січень-лютий 2024 року за Договором про відшкодування, що встановлено вище.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У силу приписів п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Суд першої інстанції ухвалив у даній справі оскаржуване рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Вагон Ка" як Орендаря спірного приміщення, зокрема, по відношенню до відповідачки, не залучивши ТОВ "Вагон Ка" до участі у справі, та якого суд апеляційної інстанції залучив до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановивши, що оскаржуване судове рішення може вплинути на права та обов`язки ТОВ "Вагон Ка".

З урахуванням приписів п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення та ухвалення за результатами розгляду справи нового рішення про часткове задоволення позову ТОВ "КВАДРАТ", стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 480 557,71 грн та відмову в іншій частині позову.

Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі ФОП Голубенко О.І., знайшли своє підтвердження, у зв`язку із чим вказана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати

Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, покладаються на відповідачку пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 7 208,37 грн.

У свою чергу, витрати відповідачки зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з огляду на задоволення апеляційної скарги, покладаються на позивача в повному обсязі - в розмірі 11 939,40 грн.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 у справі № 910/3593/24 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ" задовольнити частково.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ" (01032, місто Київ, площа Вокзальна, будинок 2, код 30574091) заборгованість у розмірі 480 557 (чотириста вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн 71 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 208 (сім тисяч двісті вісім) грн 37 коп.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ" (01032, місто Київ, площа Вокзальна, будинок 2, код 30574091) на користь фізичної особи-підприємця Голубенко Олени Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 11 939 (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

9. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повний текст постанови складено та підписано - 24.01.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко