Ухвала

від 30.05.2024 по справі 916/1795/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1795/24

Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г.,за участю секретаря судового засідання Боднарук І.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 23.04.2024р. (вх.№ 1841/24) за позовом Кодимського споживчого товариства (Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул.Соборна, 60, код ЄДРПОУ 01706245)

до відповідача Кодимської міської ради (Одеська область, Подільський район, м. Кодима, площа Перемоги, 1-1, код ЄДРПОУ 04527342)

про визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

Представники: від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Кодимське споживче товариство звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кодимської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 18.04.2024р. № 4671-VIII та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач просить суд прийняти рішення, яким :

- визнати незаконним та скасувати рішення Кодимської міської ради від 19.04.2024 року «Про відмову Кодимському споживчому товариству у передачі в постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: вул. Соборна, 86, м.Кодима, Подільський район, Одеська область»;

- визнати за Кодимським споживчим товариством, код 01706245, право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5122510100:02:003:0499 площею 0.0912 га, розташованою під належним Кодимському споживчому товариству на праві власності об`єктом нерухомості - нежитловим приміщенням, магазин «Гастроном», що знаходиться за адресою: 66000, Одеська область, м. Кодима, вул.Соборна (Леніна) буд.86.

Ухвалою від 29.04.2024р. судом, у порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Кодимського споживчого товариства було залишено без руху. 30.04.2024р. до Господарського суду надійшла заява (вх.№ 17544/24) від Кодимського споживчого товариства про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 06.05.2024р., керуючись ст.ст.120,176,234 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.05.2024р.

Ухвалу Господарського суду від 06.05.2024р. доставлено відповідачу в його електронний кабінет. В матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу вих.№ 916/1795/24/30739/24, згідно якого ухвалу господарського суду було отримано Кодимською міською радою Одеської області 06.05.2024р.

Суд запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду подати до суду відзив на позовну заяву оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.

Разом з тим, станом на 30.05.2024 року відзив на позовну заяву чи інші клопотання від відповідача до суду не надходили.

За приписами ст.165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.

Відзив повинен містити, зокрема: у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Згідно з положеннями статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 3 статті 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

При цьому, суд зазначає, що вищевказані обставини виключають можливість розгляду справи у строки, встановлені ч.3 ст.177 ГПК України.

Враховуючи, що строк підготовчого провадження у справі № 916/1795/24 спливає 06.07.2024р., а суддя буде перебувати у запланованій відпустці з 03.06.2024р., суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, на підставі ч.3 ст. 177 ГПК України.

Завданям господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо вирішення питань підготовчого провадження, керується ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.

Також, відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України» та «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу.

Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення законних прав та інтересів учасників справи, повного, об`єктивного та всебічного її розгляду, суд вважає за необхідне розглянути справу № 916/1795/24 поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 177 ГПК України, у розумний строк.

27.05.2024 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі за вх.ГСОО №21191/24.

У зв`язку з неможливістю вирішення питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, підготовче засідання відкладено господарським судом.

Керуючись ст.ст.2,7,13,42,46,114,119,120,177,182,183,185,234,235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Розглянути справу у розумний строк.

2. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

3. Підготовче засідання відкласти на "08" липня 2024р. о 12:00год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м.Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 11 (5 поверх), тел.0(482)307-980.

4. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

5. Роз`яснити учасникам справи положення ст. 197 ГПК України, відповідно до якої, останні мають право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвала набирає чинності 30.05.2024р., та окремо від рішення не оскаржується.

Суддя Т.Г. Пінтеліна