УХВАЛА
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 552/7838/22
провадження № 61-6933ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 20 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом Полтавської обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Полтавське обласне комунальне виробничо-комерційне підприємство «Полтавапаливо», про витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року Полтавська обласна рада звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила:
- витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради нерухоме майно, а саме виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 410 кв. м: павільйон-склад А-1 площею 138,9 кв. м, гараж Б-1 площею 81,1 кв. м, гараж Б-1 площею 81,1 кв. м, гараж В-1 площею 49,5 кв. м, навіс Г, гараж Д-1 площею 121 кв. м, огорожа № 1;
- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради нерухоме майно, а саме виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,2 кв. м: трансформаторна підстанція Е-1 площею 17,7 кв. м, вагова Ж-1 площею 38,5 кв. м, огорожа 3, замощення 4.
Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 20 листопада 2023 року, яке залишено без змін постановлю Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, позов задоволено повністю.
Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 410 кв. м: павільйон-склад А-1 площею 138,9 кв. м, гараж Б-1 площею 81,1 кв. м, гараж Б-1 площею 81,1 кв. м, гараж В-1 площею 49,5 кв. м, навіс Г, гараж Д-1 площею 121 кв. м, огорожа № 1.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,2 кв. м: трансформаторна підстанція Е-1 площею 17,7 кв. м, вагова Ж-1 площею 38,5 кв. м, огорожа 3, замощення 4.
Стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної ради судові витрати по 3 175,31 грн з кожного.
08 травня 2024 року ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Полтави від 20 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у зазначеній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення її недоліків.
27 травня 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема, уточнена касаційна скарга та докази, які підтверджують ціну позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Предметом позову є вимоги про витребування майна, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн) та становить 423 374,00 грн (висновок про ринкову вартість станом на 12 червня 2020 року).
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Таким чином, обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 20 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом Полтавської обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Полтавське обласне комунальне виробничо-комерційне підприємство «Полтавапаливо», про витребування майна.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 03.06.2024 |
Номер документу | 119419701 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні