Постанова

від 19.12.2024 по справі 552/7838/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/7838/22 Номер провадження 22-ц/814/2914/24Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,

суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянув у м. Полтаві в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Буряка Дмитра Миколайовича

на ухвалуКиївського районного суду м. Полтави від 07 червня 2024 року

за заявою представника Полтавської обласної ради про виправлення описки в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2023 року у справі за позовом Полтавської обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Полтавське обласне комунальне виробниче-комерційне підприємство «Полтавапаливо», про витребування майна,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.

Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 410 м2: павільйон-склад А-1 площею 138,9 м2, гарад Б-1 площею 81,1 м2, гараж Б-1 площею 81,1 м2, гараж В-1 площею 49,5 м2, навіс Г, гараж Д-1 площею 121 м2, огорожа № 1.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 56,2 м2: трансформаторна підстанція Е-1 площею 17,7 м2, вагова Ж-1 площею 38,5 м2, огорожа 3, замощення 4.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної ради судові витрати по 3175 грн. 31 коп. з кожного.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2024 року за заявою Полтавської обласної ради виправлено описки у другому абзаці резолютивної частини рішення Київського районного суду м. Полтава від 20листопада 2023 року за позовом Полтавської обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення у такій редакції, а саме:

«Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 410 м2: павільйон-склад А-1 площею 138,9 м2, гараж Б-1 площею 81,1 м2, гараж В-1 площею 49,5 м2, навіс Г, гараж Д-1 площею 141 м2, огорожа № 1.»

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Буряк Д.М., в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом порядку розгляду заяви про виправлення описки, просив ухвалу скасувати та у задоволенні заяви про виправлення описки відмовити.

Зазначає, що районний суд не повідомив про час та дату розгляду заяви про виправлення описки та розглянув вказане питання без участі сторін.

Посилаючись на те, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних описок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі) суд не має права змінювати зміст судового рішення, вказує що судом першої інстанції виправлено не описку, а фактично змінено позовні вимоги, а тому така заява не підлягає задоволенню.

У відзиві представник Полтавської обласної ради Фурманов О.В., посилаючись на обгрунтованість ухвали про виправлення описки, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2024 року залишити без змін.

Вказує, що допущені Київським районним судом м. Полтави описки мають істотний характер і в разі їх невиправлення унеможливлять виконання рішення від 20.11.2023, оскільки найменування та площа об`єктів нерухомого майна зазначені з опискою.

Стосовно не повідомлення учасників справи, зазначає, що оскільки представник відповідача адвокат Буряк Д.В. має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд» то він має доступ до всієї інформації та до всіх процесуальних рішень, що виносяться судом, зокрема і до інформації про час, дату, місце та порядок розгляду заяви про виправлення описки, яка в свою чергу також була подана у ЄСІТС.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.

Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 410 м2: павільйон-склад А-1 площею 138,9 м2, гарад Б-1 площею 81,1 м2, гараж Б-1 площею 81,1 м2, гараж В-1 площею 49,5 м2, навіс Г, гараж Д-1 площею 121 м2, огорожа № 1.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 56,2 м2: трансформаторна підстанція Е-1 площею 17,7 м2, вагова Ж-1 площею 38,5 м2, огорожа 3, замощення 4.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної ради судові витрати по 3175 грн. 31 коп. з кожного.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Буряка Дмитра Миколайовича, залишено без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2023 року залишено без змін.

04.06.2024 року в системі «Електронний суд» на адресу Київського районного суду м. Полтави від Полтавської обласної ради надійшла заява про виправлення допущених в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичних помилок.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що в рішенні суду допущено описку, а саме в пункті другому резолютивної частини слово будинок та його номер зазначено разом, зайвий раз та з орфографічною помилкою зазначено будівлю гаражу Б-1 та невірно вказано площу гаражу Д-1.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2024 року за заявою Полтавської обласної ради виправлено описки у другому абзаці резолютивної частини рішення Київського районного суду м. Полтава від 20 листопада 2023 року за позовом Полтавської обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення у такій редакції, а саме:

«Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 410 м2: павільйон-склад А-1 площею 138,9 м2, гараж Б-1 площею 81,1 м2, гараж В-1 площею 49,5 м2, навіс Г, гараж Д-1 площею 141 м2, огорожа № 1.»

Задовольняючи заяву про виправлення описки, районний суд дійшов до висновку, що судом в рішенні від 20.11.2023 дійсно допущені описки, які підлягають виправленню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб`єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неповідомлення Київським районним судом м. Полтави Горященка А.М. про надходження заяви про виправлення описки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

В даному випадку ініціатива про виправлення описки надійшла від позивача, в зв`язку з чим питання про внесення виправлень вирішено без повідомлення учасників справи. Отже з боку суду не допущено будь-яких порушень норм процесуального права.

Доводи відносно ненаправлення судом відповідачу копії ухвали Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2024 року про виправлення описки спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно з ч. 4 ст. 269 ЦПК України, ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

04.11.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», згідно з яким абзац перший частини шостої викладено в такій редакції: «6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку».

Тобто з 04.11.2023 адвокати в обов`язковому порядку мали зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

З наведеного вбачається, що розмістивши оскаржувану ухвалу в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Київський районний суд м. Полтави виконав вимоги ч. 4 ст. 269 ЦПК України, яка передбачає, що ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Отже, представник апелянта у встановленому законом порядку отримав ухвалу Київського районного суду м. Полтави про виправлення описки від 07.06.2024.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги стосовно зміни районним судом в оскаржуваній ухвалі позовних вимог, апеляційний суд зазначає наступне.

У своєму рішенні від 08.02.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах розгляду справи № 761/18236/22 послався на постанову Верховного Суду від 11.11.2020 в справі № 300/765/15-ц в якій зазначено: «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.»

Таким чином, в рішенні суду було допущено описку, а саме в пункті другому резолютивної частини слово «будинок» та його номер зазначено разом; зайвий раз та з орфографічною помилкою зазначено будівлю гаражу Б-1; невірно вказано площу гаражу Д-1. Замість вірного «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 410 м2: павільйон-склад А-1 площею 138,9 м2, гараж Б-1 площею 81,1 м2, гараж В-1 площею 49,5 м2, навіс Г, гараж Д-1 площею 141 м2, огорожа № 1.», помилково вказано: «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь власника територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, нерухоме майно: виробничий будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 410 м2: павільйон-склад А-1 площею 138,9 м2, гарад Б-1 площею 81,1 м2, гараж Б-1 площею 81,1 м2, гараж В-1 площею 49,5 м2, навіс Г, гараж Д-1 площею 121 м2, огорожа № 1.».

Тобто, фактично позивачем перелік, найменування та площа об`єктів нерухомого майна в позовній заяві зазначені одні, суд повністю задовольняє позовні вимоги у своєму рішенні від 20.11.2023, однак зазначаючи в рішенні перелік тих же об`єктів допускає описку.

Допущені Київським районним судом м. Полтави описки мають істотний характер і в разі їх невиправлення, що зроблено під час прийняття оскаржуваної ухвали, унеможливлять виконання рішення від 20.11.2023, оскільки найменування та площа об`єктів нерухомого майна зазначені з опискою.

Стаття 265 ЦПК України визначає зміст рішення суду. Зокрема ч. 5 вказаної статті визначає зміст рішення у резолютивній його частині, а саме має бути вказано:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;

З наведеного вбачається, що виправляючи описку в оскаржуваній ухвалі Київського районного суду м. Полтави від 07.06.2024 в справі № 552/7838/22 суд не змінив зміст судового рішення від 20.11.2023.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Буряка Дмитра Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Т.В. Одринська

О.О. Панченко